Рішення № 140801637, 20.10.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3687/25

Номер провадження2/173/812/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 жовтня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_2 ,про відшкодування матеріальної допомоги в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПрАТ «СК «Євроінс Україна» звернувся до суду з даним позовом.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 01.03.2024 між сторонами укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо автомобіля VOLKSWAGEN, д.н.з. НОМЕР_1 .

25.01.2025 з вини відповідача, який керував забезпеченим транспортним засобом без права на керування, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження. Зазначені обставини встановлені вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2025 року у справі № 173/727/25.

Позивач зазначив, що на звернення представника потерпілого здійснив виплату страхового відшкодування за витратами на лікування та моральну шкоду в загальному розмірі 100767,38 грн, що підтверджується страховим актом та платіжними інструкціями від 30.05.2025 і 06.06.2025.

Посилаючись на положення статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та статті 1191 ЦК України, позивач вважає, що має право зворотної вимоги до відповідача, оскільки останній на момент ДТП не мав права керування транспортним засобом.

У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача в порядку регресу 100767,38 грн виплаченого страхового відшкодування та 2422,40 грн судового збору.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04.09.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Водночас вказав, що з метою добровільного відшкодування шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_2 , 16.05.2025 відповідач сплатив останньому грошові кошти в розмірі 50000 грн, що підтверджується платіжним документом.

Також зазначив, що позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування потерпілому в загальному розмірі 100767,38 грн, двома платежами по 50383,69 грн кожен, відповідно до платіжних інструкцій від 30.05.2025 та 06.06.2025.

Посилаючись на обставини добровільного відшкодування потерпілому частини завданої шкоди, представник відповідача просить задовольнити позовні вимоги частково, та визнає їх у розмірі 50767,38 грн.

Представник третьої особи Лисюка Д.А. подав письмові пояснення, у яких просив задовольнити позовні вимоги ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» в повному обсязі. Зазначив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні з 26.01.2025 по 21.03.2025 та поніс витрати на лікування, які самостійно оплатив і надалі заявив до відшкодування страховій компанії. При цьому 01.04.2025 ним було подано заяву про виплату страхового відшкодування, і позивач у травні та червні 2025 року здійснив виплати на загальну суму 100767,38 грн.

Представник заперечував проти доводів відповідача про врахування сплачених ним 50000 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, зазначаючи, що вказані кошти не стосувалися витрат на лікування, заявлених до страхової компанії, а їх призначення не було погоджено з потерпілим. Також вказав на відсутність письмових домовленостей чи розписок щодо відшкодування шкоди між потерпілим і відповідачем. Посилаючись на положення законодавства про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності та правові висновки Верховного Суду, третя особа наголосила на правомірності здійснення страхового відшкодування та наявності підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 01.03.2024 між ПрАТ "Страхова компанія «Євроінс Україна" та ОСОБА_3 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі Полісу №219676535, строк дії якого з 02.03.2024 до 01.03.2025. Згідно умов Полісу ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду, заподіяну майну 160000,00 грн., за шкоду життю та здоров`ю 320000,00 грн.

Вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04.09.2025 у справі № 173/727/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки. На підставі статей 75, 76 КК України його звільнено від відбування основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю два роки.

Відповідно до вироку встановлено, що 25 січня 2025 року близько 22:20 год. ОСОБА_1 , не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії, керував автомобілем Volkswagen LT35, державний номерний знак НОМЕР_1 , та, рухаючись вулицею Центральною у смт Дніпровське Кам`янського району Дніпропетровської області, не обрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого втратив контроль над керуванням, виїхав за межі проїзної частини та допустив наїзд на електроопору. Унаслідок ДТП пасажири автомобіля отримали тілесні ушкодження, зокрема ОСОБА_2 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя.

Також на підтвердження обставин заподіяння шкоди здоров`ю позивачем надано виписку з медичної карти стаціонарного хворого № 722, яка підтверджує перебування потерпілого на лікуванні в період з 26.01.2025 по 21.03.2025, а також висновок експерта № 215-Е від 25.02.2025 щодо наявності у потерпілого ОСОБА_2 тілесних ушкоджень.

Згідно із заявою про виплату страхового відшкодування, заявник просив стягнути з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_4 страхове відшкодування у зв`язку з отриманням тілесних ушкоджень унаслідок ДТП, що сталася 25.01.2025 за участю автомобіля Volkswagen LT-35, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у відповідача за полісом № 219676535. Розмір заявленого відшкодування складав 112017,43 грн, з яких 106683,27 грн - витрати на лікування та 5334,16 грн - моральна шкода.

На підтвердження понесених витрат на лікування потерпілого позивачем надано квитанції та фіскальні чеки. На підстав поданих документів ПрАТ «СК «Євроінс Україна» визначило розмір страхового відшкодування, який був погоджений із потерпілим ОСОБА_2 відповідно до заяви на виплату страхового відшкодуваннята щодо узгодження суми страхового відшкодування і становив 100767,38 грн.

Зазначена сума страхового відшкодування була визначена страховиком у страховому акті № 277974/1/2025 від 30.05.2025 та згідно розрахунку № 277974/1 від 27.05.2025. Виплату страхового відшкодування здійснено двома частинами по 50383,69 грн кожна, що підтверджується платіжними інструкціями № 11785 від 30.05.2025 та № 12311 від 06.06.2025.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до вимог ст. 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Спеціальні підстави для пред`явлення страховиком регресної вимоги у правовідносинах, пов`язаних з обов`язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, визначені Законом України від 21.05.2024 № 3720-IX «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована та яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо така особа керувала транспортним засобом без права на керування транспортним засобом, у тому числі відповідної категорії (підпункт «б» п. 1 ч.1 ст. 37 Закону).

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як установлено судом, вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04.09.2025 у справі № 173/727/25 встановлено обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди та визнано відповідача винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Зокрема, встановлено, що на момент ДТП відповідач керував автомобілем Volkswagen LT35, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії.

Отже, обставини вчинення відповідачем відповідних дій, установлені вироком суду, який набрав законної сили, мають преюдиційне значення для розгляду цієї справи в межах, визначених ч.6 ст. 82 ЦПК України, та не потребують повторного доказування в частині того, чи мали місце такі дії та чи вчинені вони відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, з огляду на обставини, встановлені вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04.09.2025 у справі № 173/727/25, яким відповідача визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відсутність у відповідача на момент ДТП права керування транспортним засобом, а також з урахуванням підтвердженого належними доказами факту здійснення позивачем страхової виплати в розмірі 100767,38 грн, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Водночас суд не погоджується з доводами відповідача про необхідність зменшення суми регресної вимоги на 50000,00 грн, оскільки факт перерахування зазначених коштів третьою особою потерпілому не свідчить про відшкодування саме тих витрат на лікування, які були заявлені до страховика та враховані під час визначення розміру страхового відшкодування. Доказів того, що зазначені кошти були сплачені в рахунок компенсації цих витрат, відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а в разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача суму понесених витрат зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.12,13,81,141,259,263-265,268,273,280,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 102, ЄДРПОУ 22868348) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), про відшкодування матеріальної допомоги в порядку регресу- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 100767 (сто тисяч сімсот шістдесят сім) грн 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту.

Суддя: Є.В. Челюбєєв