Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2026 року справа №520/11242/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд
- визнати неправомірною невиплату військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 визначене займаною посадою грошове забезпечення з урахуванням всіх його складових в період з 01.12 2023 по 25.04 2024 дату звернення до суду.
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити виплату військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.12.2023 по 25.04.2024 включно, у повному обсязі всіх його складових.
В обґрунтування позовної заяви позивач вказує, що проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира механізованого взводу та під час безпосередньої участі в бойових діях отримав контузію, внаслідок чого погіршився стан його здоров`я, що підтверджується відповідними медичними документами. З метою визначення ступеня придатності до військової служби позивача було направлено на медичний огляд ВЛК, однак його проходження припинено за ініціативою військової частини без повідомлення причин та надання відповідних документів. Згодом позивачу усно повідомили про наявність статусу військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину, у зв`язку з чим припинено виплату грошового забезпечення, проте з відповідним наказом та матеріалами службового розслідування його не ознайомили. Вважаючи такі дії протиправними, позивач зазначає, що військову службу у встановленому законом порядку не зупинено, належних документів на підтвердження правомірності припинення виплат відповідачем не надано, а тому просить захистити його порушені права та поновити виплату належного грошового забезпечення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_2 ) від 02.05.2024 відкрито провадження в адміністративній справі.
У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, відповідно до статті 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи.
Вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Тітова О.М.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій виклав заперечення на позицію зазначену у відповіді на відзив та підтримав позовні вимоги.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя у період з 07.10.2024 по 11.10.2024 перебував на навчанні, з 28.10.2024 по 05.11.2024, з 23.12.2024 по 15.01.2025, з 28.04.2025 по 02.05.2025, з 14.07.2025 по 28.07.2025 перебував у відпустці, 01.08.2025 перебував на навчанні, з 04.08.2025 по 05.08.2025, з 10.11.2025 по 14.11.2025 та з 22.12.2025 по 13.01.2026 перебував у відпустці.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону з 14.09.2023, що підтверджується витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.09.2023 №267.
ОСОБА_1 через свого представника звернувся до військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом від 05.02.2024 про надання копій документів щодо нарахування та виплати грошового забезпечення і додаткової грошової винагороди ОСОБА_1 за період проходження військової служби із зазначенням усіх складових виплат та підстав їх невиплати.
Листом від 04.03.2024 №10/543 Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що фінансово-економічна служба у рамках своєї компетенції надає картку особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за 2023 та 2024 рік.
Позивач стверджує, що з грудня 2023 року йому не виплачується грошове забезпечення, хоча він продовжує перебувати у штаті військової частини.
Посилаючись на положення Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", позивач вважає припинення виплати грошового забезпечення протиправним, оскільки встановлених законом підстав для зупинення військової служби немає, а відповідач не надав документів на підтвердження правомірності своїх дій. У зв`язку із цим просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану продовжувався і діє по даний час.
Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 16 Закону №389-VIII передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Згідно із статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону №2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 1-2 статті 9 цього Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина 4 статті 9 цього Закону).
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197 (далі - Порядок №260).
Пунктом 14 розділу І Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
За змістом пункту 15 розділу І Порядку № 260 виплата грошового забезпечення військовослужбовцю, який самовільно залишив військову частину або місце служби, призупиняється з дня самовільного залишення та поновлюється з дня повернення.
Крім того, стаття 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачає, що військовослужбовцям, які під час дії воєнного стану самовільно залишили військову частину або місце проходження військової служби, протягом періоду від дня такого залишення до дня повернення до виконання військового обов`язку грошове та інші види забезпечення не здійснюються.
Щодо грошового забезпечення за грудень 2023 року, суд зазначає наступне.
Із матеріалів справи встановлено, що позивач отримав грошове забезпечення у розмірі 4987,42 грн, що підтверджується карткою особового рахунку військовослужбовця за 2023 рік.
При цьому позивач, стверджуючи про невиплату йому грошового забезпечення за грудень 2023 року, не надав виписки з банківського рахунку чи інших доказів, які б підтверджували фактичне неотримання ним відповідних виплат.
Частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності своєї поведінки, однак це не звільняє позивача відповідно до частини першої цієї статті від обов`язку довести фактичні обставини, на яких ґрунтується його вимога, якщо відповідні докази перебувають у сфері його доступу.
Таким чином, доказів не нарахування позивачу конкретного виду грошового забезпечення, який відповідно до законодавства мав бути нарахований за грудень 2023 року, судом не встановлено.
Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо грошового забезпечення за період з 22.12.2023 по 25.04.2024.
Судом з матеріалів справи встановлено, що за результатом проведеного службового розслідування 09.05.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) прийнято наказ №1164 "Про результати проведення службового розслідування".
Згідно витягу з даного наказу за самовільне залишення місця служби та відсутність на військовій службі з 22.12.2023 по теперішній час в умовах воєнного стану, умисне та грубе порушення вимог, передбачених абзацами 2, 4 ст.11, ст.12, ст.14, ст.16, абзацом 1 ст.49, ст.119, ст.120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацом 2 ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, молодшого лейтенанта ОСОБА_1 наказано притягнути до дисциплінарної відповідальності в разі повернення його на службу. Матеріали службового розслідування відправити за належністю до Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 Кримінального Кодексу України.
Як вбачається з відомостей програмного забезпечення "Діловодство спеціалізованого суду" ОСОБА_1 звертався до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 09.05.2024 №1164 про результати проведення службового розслідування щодо самовільного залишення місця служби молодшим лейтенантом ОСОБА_1 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі №520/17356/24 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 визнання протиправним та скасування наказу - відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили 16.11.2024 року.
З огляду на встановлений факт самовільного залишення позивачем місця несення служби суд дійшов висновку, що застосування до позивача наслідків у вигляді припинення виплати грошового забезпечення з 22.12.2023 по 25.04.2024 відповідачем здійснено правомірно.
Отже, з урахуванням встановлених у ході розгляду справи обставин відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством України, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
За приписами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та, відповідно, про відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи, що у задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено, підстави для присудження на користь позивача понесених при розгляді справи судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Тітов
Судове рішення № 140801442, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 20.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/11242/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: