Ухвала суду № 140800747, 21.10.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа №440/1036/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянув у письмовому провадженні звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі №440/1036/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі №440/1036/26 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.02.2026 пенсії без застосування коефіцієнтів, визначених пунктом 1 вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" до суми перевищення його пенсії 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, без обмеження пенсії максимальним розміром, за вирахуванням фактично сплачених сум.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишено без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі №440/1036/26 - без змін.

Рішення суду набрало законної сили 27.05.2026, а 09.06.2026 позивачу виданий виконавчий лист.

Постановою державного виконавця від 09.07.2026 відкрито виконавче провадження № 81460679.

02.06.2026 до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Мотивуючи подану заяву позивач зазначив, що рішення суду від 10.03.2026 у цій справі відповідачем фактично не виконано, перерахунок пенсії позивача не проведено.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2026 заяву ОСОБА_1 про зобов`язання боржника подати звіт про виконання рішення суду задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі №440/1036/26 протягом двох місяців з дня отримання копії цієї ухвали суду.

11.08.2026 до суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі №440/1036/26.

У поданому звіті представник відповідача зазначив, що на виконання судового рішення проведено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2026, розмір пенсії позивача з 01.02.2026 становить 47580,99 грн; за період з 01.02.2026 по 30.06.2026 нарахована доплата до пенсії у розмірі 72251,45 грн. Заборгованість облікована за номером справи та датою набрання рішенням суду законної сили, а її виплата буде проведена за наявності бюджетних асигнувань.

13.08.2026 до суду надійшли заперечення позивача на звіт про виконання судового рішення, у якому ОСОБА_1 зазначив, що судове рішення відповідач фактично не виконав, оскільки продовжує виплачувати пенсію у розмірі 33130,70 грн /а.с. 64-68/. На цій підставі позивач просив:

- постановити ухвалу, якою відмовити у прийнятті звіту ГУ ПФУ в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі №440/1036/26, оскільки відповідачем не наведено обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, а вжиті ним заходи є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 27.05.2026 виплату ОСОБА_1 перерахованої на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 року у справі №440/1036/26 поточної заборгованості в сумі 45681,56 грн з урахуванням раніше виплачених сум;

- з урахуванням судової практики Другого апеляційного адміністративного суду (справи №440/12275/23, №440/7691/25 ), П`ятого апеляційного адміністративного суду ( справа №420/11611/25) за невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі №440/1036/26 накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області Молодцову Юлію Сергіївну, місце роботи: вул. Гоголя, 34 м. Полтава, 36011, штраф у розмірі 66560 грн за невиконання у повному обсязі рішення суду у даній справі. Штраф стягнути у такому порядку:

- 33280 грн на користь Державного бюджету України. Стягувачем є Державна судова адміністрація України (код ЄДРПОУ 26255795; адреса: 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5);

- 33280 грн на користь позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 суд призначив розгляд звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі №440/1036/26 у порядку письмового провадження.

Суд розглянув звіт про виконання рішення суду разом з матеріалами адміністративної справи та дійшов такого висновку.

Відповідач, стверджуючи про виконання рішення суду від 10.03.2026 у справі №440/1036/26, зазначив, що ним здійснено нарахування пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2026 без застосування коефіцієнтів, визначених пунктом 1 вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" до суми перевищення його пенсії 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, без обмеження пенсії максимальним розміром.

Розмір пенсії після перерахунку з 01.02.2026 становить 47580,99 грн.

Нарахована доплата до пенсії за період з 01.02.2026 по 26.05.2026 у розмірі 55470,47 грн, з 27.05.2026 по 30.06.2026 - 16780,98 грн, за липень 2026 року - 14450,29 грн, за серпень 2026 року - 14450,29 грн.

Вказану заборгованість обліковано в Головному управлінні за номером справи та датою набрання рішення законної сили за порядковим №821-134039 /а.с. 61, 80/.

Вказане рішення суду набрало законної сили 27.05.2026 та підпадало під дію Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 (далі Порядок №821).

Згідно пункту 7 Порядку №821 для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводилася в сумі, що визначалася пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Під час дії Порядку №821 відкладена заборгованість за пенсійною справою ОСОБА_1 (з 01.0.22026 по 26.05.2026) становила 55470,47 грн, поточна заборгованість (з 27.05.2026 по 30.06.2026) 16780,98 грн.

Як зазначила представник відповідача, фінансування пенсій особам, яким призначена пенсія відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ) з 01 квітня 2021 року здійснюється з рахунку Пенсійного фонду України централізовано, без перерахувань відповідних коштів на рахунок Головного управління.

За твердженням представника відповідача, заборгованість перед ОСОБА_1 включена до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою /а.с. 80/, а її виплату буде проведено у разі виділення відповідних бюджетних асигнувань на зазначені цілі.

З огляду на вказані обставини, рішення суду у цій справі не виконано ГУПФ України в Полтавській області у спосіб, встановлений його резолютивною частиною, через відсутність коштів для здійснення відповідних виплат.

Оцінюючи наведені доводи відповідача, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У силу статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Тож обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та є однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

19.12.2024 набув чинності Закон України від 21.11.2024 №4094-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень".

Статтею 381-1 КАС України у редакції Закону №4094-IX передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Так, згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

При цьому за змістом норм частини п`ятої цієї ж статті, суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Аналізуючи наведені вище процесуальні норми у сукупності, Верховний Суд при розгляді звіту про виконання судового рішення (ухвала від 13.03.2025 у справі №640/16655/21), висловив позицію про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання зобов`язань у межах відповідної справи. Наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу, а також можливість встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення чи зміна способу і порядку його виконання. Будь-якого альтернативного варіанту дій у такому випадку у суду немає.

Одночасно в іншій своїй ухвалі від 03.03.2025 у справі №160/5259/20 Верховний Суд зауважив, що за усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності останнього за невиконання покладеного на нього зобов`язання. При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Зокрема, перелік таких обставин при виконанні судового рішення, яке стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), визначений у частині п`ятій статті 382-3 КАС України, до яких віднесено відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Аналізуючи вищенаведене, Верховний Суд в ухвалі від 03.04.2025 у справі №560/1080/19 дійшов висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами статті 382-3 КАС України. А тому, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень (боржника), судом має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Зокрема суд повинен з`ясувати чи вживалися суб`єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обґрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується здійснення пенсійних (соціальних та ін.) виплат, випливає безпосередньо зі змісту частин другої і п`ятої 382-3 КАС України.

Проаналізувавши доводи відповідача, викладені у наданому звіті про виконання судового рішення, а також дослідивши долучені до звіту копії документів сукупно з іншими матеріалами справи, суд встановив, що рішення від 10.03.2026 в частині перерахунку пенсії позивача виконане в розумний строк після набрання ним законної сили.

Так, відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01.02.2026 без урахування приписів постанови КМУ від 30.12.2025 №1778, а також обмеження пенсії максимальним розміром, що підтверджено протоколом.

Внаслідок виконаного перерахунку загальний розмір пенсії позивача з 01.02.2026 склав 47580,99 грн.

Також на виконання рішення суду позивачу нарахована заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.02.2026 по 30.06.2026 у розмірі 72251,45 грн /а.с. 60/.

Водночас відповідач не забезпечив виплату нарахованої заборгованості з огляду на відсутність бюджетних асигнувань на зазначені цілі. При цьому така заборгованість облікована в органі Пенсійного фонду України за датою набрання рішенням суду законної сили шляхом внесення до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Верховний Суд України у своїх постановах (зокрема, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а від 21.08.2019 у справі №754/3105/17, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.

Суд, вкотре загалом погоджуючись з твердженням відповідача про фактичну неможливість здійснення виплати на користь позивача коштів, нарахованих як доплата до пенсії на виконання рішення суду у цій справі, без отримання додаткових асигнувань з Державного бюджету України, зауважує, що сама по собі відсутність таких асигнувань не може бути підставою для висновку про відсутність у боржника обов`язку з проведення відповідних виплат та, як наслідок, констатації факту виконання ним судового рішення без здійснення виплати заборгованості.

Суд зазначає, що не можна вважати фактично виконаним рішення суду у цій справі шляхом здійснення виключно перерахунку пенсії та внесення заборгованості до реєстру судових рішень, адже порядок та спосіб, у який таке судове рішення мало бути виконано, встановлений у його резолютивній частині.

Відповідач не довів повного та фактичного виконання рішення суду у справі №440/1036/26, не надав доказів виплати на користь позивача належних йому коштів.

За наведених обставин, суд відмовляє у прийнятті звіту ГУПФ України в Полтавській області від 11.08.2026 про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі №440/1036/26 та вважає за необхідне зобов`язати боржника подати до суду новий звіт про повне виконання рішення суду разом з доказами сплати заборгованості або неможливості її сплати.

При цьому суд враховує, що згідно з частиною третьою статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався.

Так, Указом Президента України від 13.07.2026 №596/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 14.07.2026 №4928-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 2 серпня 2026 року строком на 90 діб.

Тож, визначаючи строк, з настанням якого відповідач має подати звіт про виконання судового рішення, суд враховує дію на території України воєнного стану, що наразі продовжений до 31.10.2026, а тому вважає за необхідне визначити відповідачу двомісячний строк з дня отримання копії ухвали для подання звіту.

Водночас, суд, встановивши відсутність в діях начальника ГУПФ України в Полтавській області умислу щодо ухилення від виконання судового рішення та наявність підтвердженої інформації про вжиття дій щодо виконання рішення, вважає за можливе задовольнити клопотання представника відповідача про звільнення керівника ГУПФ України в Полтавській області від накладення штрафу за невиконання рішення суду.

При цьому суд враховує, що наявність заборгованості з пенсійних виплат за судовими рішеннями в України є структурною проблемою, на якій акцентував увагу Європейський суд з прав людини у рішеннях від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" та від 12.10.2017 у справі "Бурмич та інші проти України".

На системний характер проблеми виконання судових рішень в Україні звернула увагу Європейська Комісія у Робочому документі служб Комісії «Звіт щодо України за 2025 рік» (European Commission, Commission Staff Working Document, Ukraine 2025 Report, SWD(2025) 759 final, 4 November 2025), Chapter 23 «Judiciary and fundamental rights», с. 35, констатувавши низький рівень виконання судових рішень в Україні та необхідність подальших законодавчих й інституційних заходів щодо виконання грошових і негрошових зобов`язань. Системний характер цієї проблеми сам собою не звільняє суб`єкта владних повноважень від виконання конкретного судового рішення та не свідчить про відсутність підстав для застосування до його керівника персонального штрафу, однак вимагає розмежування інституційних причин невиконання і конкретної поведінки посадової особи.

Своєю чергою суд зауважує, що ГУПФ України в Полтавській області є територіальним органом Пенсійного фонду України та розпорядником бюджетних коштів третього рівня. До повноважень ГУПФ, зокрема його керівника, не віднесено вчинення дій щодо перерозподілу бюджетних асигнувань або виділення додаткових призначень з метою виконання судових рішень про здійснення соціальних (пенсійних) виплат на користь їх одержувачів.

Як визначено статтею 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.

Таким чином, нарахована позивачу сума доплати до пенсії має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України, внаслідок чого проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.

Верховний Суд у пункті 117 постанови від 09.09.2026 у справі №420/31439/24 зазначив, що накладення штрафу за статтею 382-3 КАС України не може бути автоматичним наслідком неповного виконання судового рішення. З огляду на персональний, примусовий та істотно обтяжливий характер такого заходу суд має надати належну оцінку поведінці конкретного керівника, обсягу його повноважень, наявності об`єктивної можливості забезпечити виконання судового рішення, достатності та вичерпності вжитих ним заходів, а у справах про бюджетні виплати - також фактичній наявності відповідних бюджетних асигнувань та можливості керівника впливати на їх встановлення. Водночас звільнення від сплати штрафу не є безстроковим: під час розгляду кожного наступного звіту суд оцінює правомірність дій керівника, а не лише факт відсутності бюджетних асигнувань.

Як наслідок, у суду наразі немає достатніх підстав для задоволення клопотання позивача про накладення штрафу на начальника ГУПФ України в Полтавській області за невиконання рішення суду.

Водночас суд повернеться до розгляду питання про накладення штрафу на начальника ГУПФ України в Полтавській області за невиконання рішення суду після надходження нового звіту про виконання судового рішення.

Поряд з наведеним, суд враховує, що ухвалою від 21.10.2026 задоволено заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду; змінено спосіб і порядок виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі №440/1036/26; стягнуто з ГУПФ України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.02.2026 по 30.06.2026 у розмірі 72251,45 грн.

У разі подальшого накопичення заборгованості на виконання судового рішення у справі, що розглядається, позивач не позбавлений права звернутись до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення у порядку, визначеному статтею 378 КАС України.

Ухвалу постановлено після завершення періоду тимчасової непрацездатності судді.

Керуючись статтями 2, 5, 14, 241, 243, 248, 256, 370, 372, 381-1 - 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 11.08.2026 про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі №440/1036/26 - відмовити.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі №440/1036/26.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі №440/1036/26 разом з доказами сплати заборгованості на користь позивача або неможливості її сплати упродовж шістдесяти днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.

Роз`яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області, що звіт про виконання судового рішення має відповідати вимогам частин другої, третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Клопотання представника відповідача про звільнення керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від накладення штрафу за невиконання рішення суду задовольнити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Олександр КУКОБА