Рішення № 140800702, 14.10.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/1156/26

(2/199/2935/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

14.10.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Кальмуса О.Є.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтуванні позовних вимог посилався на те, що 24 червня 2024 року о 12 год. 22 хв. у м. Дніпрі на Новому мосту водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Skoda Rapid, д.н.з. НОМЕР_1 , перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним для інших учасників руху, та скоїв зіткнення із транспортним засобом Peugeot 508, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .

У результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований транспортний засіб Peugeot 508, д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 .

Згідно із Полісом № 220522200 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ ''СК ''ПЗУ Україна'', із лімітом відповідальності 160 000 грн. за шкоду заподіяну майну.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, та згідно із висновком експерта Дроздова Ю.В. № 3707/24 від 23.07.2024 року, вартість матеріального збитку, заподіяного в результаті пошкодження транспортного засобу Peugeot 508, д.н.з. НОМЕР_2 , склала 51256,79 грн.

15 серпня 2024 року на рахунок СТО ФОП ОСОБА_4 від ПрАТ ''СК ''ПЗУ Україна'' у якості страхового відшкодування надійшли кошти у розмірі 35810.27 грн..

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд стягнути із ПрАТ ''СК ''ПЗУ Україна'' залишок недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 12 846,52 гривень (51256,79 грн. (розмір заподіяної шкоди згідно з висновком експерта ОСОБА_5 ) - 35810,27 грн. (виплачене страхове відшкодування) - 2600,00 грн. (франшиза)), витрати на оплату послуг експерта у розмірі 2760,00 грн., пеню у розмірі 4292,51 грн., три відсотки річних у розмірі 436,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 1654,72 грн та судові витрати по справі.

Від представника відповідача ПрАТ ''СК ''ПЗУ Україна'' Гуменюк О.О. до суду надійшов відзив на позов, за змістом якого він позовні вимоги визнає частково у розмірі 12126,72 грн. страхового відшкодування, 3555,47 грн. пені, 1439,90 грн. інфляційних втрат, 363,56 грн. 3 % річних та 2760,00 грн. витрат на оплату послуг експерта. В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що представник страховика провів огляд пошкодженого транспортного засобу та оцінювачем ОСОБА_6 складено звіт № SOS_-240704-287078 від 18.07.2024 року. Вказує, що експертом Дроздовим Ю.В. збільшено вартість фарбування, не враховано фактори, що впливають на заниження вартості КТЗ. Представником Страховика наведено власний розрахунок штрафних санкцій виходячи із вартості ремонту зазначеної у висновку експерта Дроздова Ю.В., але без ПДВ.

Представник позивача ОСОБА_1 надав до суду відповідь на відзив, у якому зазначив обставини, аналогічні викладеним у позові, додатково зазначив, що згідно вимог Закону віднімання ПДВ здійснюється лише в тому випадку, якщо виплата страхового відшкодування здійснюється на особистий рахунок потерпілого, однак виплата страхового відшкодування була на рахунок СТО ФОП ОСОБА_4 , автомобіль позивача відремонтовано на СТО, а тому відсутні підстави для зменшення суми страхового відшкодування на суму ПДВ.

Також зазначив, що розрахунки експерта Дроздова Ю.В. у висновку № 3707/24 від 23.07.2024 року не спростовані належними доказами по справі, а посилання представника відповідача, що експерт Дроздов Ю.В. завищив вартість робіт є лише припущеннями представника, який не має спеціальних знань, вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

У судове засідання представник позивача Ботова С.Г. не з`явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив справу слухати у його відсутність, про що надав відповідну заяву.

Представник відповідача ПрАТ ''СК ''ПЗУ Україна'' у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, позовні вимоги визнав частково у прохальній частині відзиву.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 24 червня 2024 року о 12 год. 22 хв. у м. Дніпрі на Новому мосту водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Skoda Rapid, д.н.з. НОМЕР_1 , перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним для інших учасників руху, та скоїв зіткнення із транспортним засобом Peugeot 508, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .

У результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований транспортний засіб Peugeot 508, д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 .

Згідно із Полісом № 220522200 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ ''СК ''ПЗУ Україна'' , із лімітом відповідальності 160 000 грн. за шкоду заподіяну майну.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль позивача отримав механічні пошкодження та згідно із висновком експерта Дроздова Ю.В. № 3707/24 від 23.07.2024 року вартість матеріального збитку, заподіяного в результаті пошкодження транспортного засобу Peugeot 508, д.н.з. НОМЕР_2 , склала 51256,79 грн.

15 серпня 2024 року на рахунок СТО ФОП ОСОБА_4 від ПрАТ ''СК ''ПЗУ Україна'' у якості страхового відшкодування надійшли кошти у розмірі 35810.27 грн..

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, страхова компанія відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

На підставі ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку встановленим законодавством.

За приписами п 33.3 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник (працівник, або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

У свою чергу п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місце знаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Разом із цим, відповідно до п. 34.4. ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.

Із змісту п. 34.4 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вбачається, що замовляти проведення дослідження з визначення вартості матеріального збитку транспортного засобу дозволяється, як потерпілому так і страховику. Обов`язок страховика, передбачений п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» спрямований лише на звільнення потерпілого від додаткових витрат, про що свідчить п. 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Також, відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Матеріали справи не містять згоди між позивачем та страховиком щодо досягнення згоди про розмір відшкодування та здійснення виплати без проведення експертизи (оцінки).

Суд також звертає увагу на те, що згідно п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик приймає рішення про здійснення страхового відшкодування після узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування. Проте, такого узгодження матеріали справи не містять.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Відповідач зазначив, що здійснив виплату страхового відшкодування на підставі звіту оцінювача оцінювача ОСОБА_6 № SOS_-240704-287078 від 18.07.2024 року.

Відповідач у відзиві на позов просив позовні вимоги задовольнити частково, а саме у розмірі 12126,72 грн. страхового відшкодування, 3555,47 грн. пені, 1439,90 грн. інфляційних втрат, 363,56 грн. 3 % річних та 2760,00 грн. витрат на оплату послуг експерта та вказав, що визнає недоплату страхового відшкодування у розмірі, що встановлений висновком експерта Дроздова Ю.В. № 3707/24 від 23.07.2024 року, складеним на замовлення Позивача, але в розмірі вартості ремонту без ПДВ, що складає 47936,99 грн.

Таким чином, відповідачем не оспорюються розрахунки, зазначені у висновку експерта Дроздова Ю.В. № 3707/24 від 23.07.2024 року, щодо вартості відновлювального ремонту транспортного засобу засобу Peugeot 508, д.н.з. НОМЕР_2 , у розмірі 47936,99 грн., без ПДВ.

Висновок ОСОБА_5 № 3707/24 від 23.07.2024 року відповідає вимогам ч. 5 ст. 106 ЦПК України: у висновку експерта зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Правильність та повнота висновку ОСОБА_5 № 3707/24 від 23.07.2024 року стороною відповідача не спростовано, клопотання про призначення судової експертизи не заявлено, тому суд при вирішені справи, як належним доказом розміру спричиненого збитку керується висновком експерта Дроздова Ю.В. № 3707/24 від 23.07.2024 року.

Щодо звіту оцінювача ОСОБА_6 № SOS_-240704-287078 від 18.07.2024 року, то оцінювач не попереджався про кримінальну відповідальність та як слідує з тексту самого звіту, то він може використовуватися лише для доказу розміру вимог при пред`явленні позову до особи, відповідальної за заподіяні збитки, таким чином, даний звіт не може бути належним доказом обгрунтування заперечень Страховика проти позову.

Також, суд не може погодитися із доводами відповідача стосовно зменшення суми страхового відшкодування на суму ПДВ з огляду на наступне.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон) виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Тобто спеціальним Законом, а саме п. 36.4 ст. 36 Закону передбачено два можливих варіанти отримання страховиком страхового відшкодування: виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування), або виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.

Відповідно до вимог ст. 36 Закону, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Отже, системний аналіз наведених норм спеціального матеріального Закону, який регулює відносини саме в сфері порядку провадження та виконання договорів цивільно правової відповідальності, передбачає право страхової компанії утримати ПДВ при виплаті страхового відшкодування лише при сплаті його безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника). Уразі проведення виплати особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна таке утримання Законом не передбачене.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем 02.07.2024 року на підставі п. 36.4 ст. 36 Закону була надана страховику заява про виплату страхового відшкодування в якій зазначено напрямок регламентної виплати безпосередньо на СТО ФОП ОСОБА_4 , тобто вказано для отримання виплати особу, що надає послуги з ремонту пошкодженого транспортного засобу автомобіля.

15.08.2024 року страховик здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок СТО ФОП ОСОБА_4 .

Відновлення автомобіля на СТО ФОП ОСОБА_4 підтверджується Актом № 52 від 21.08.2024 року прийому-передач виконаних робіт.

Враховуючи зазначене, відсутні підстави для утримання ПДВ.

Таким чином, із ПрАТ ''СК ''ПЗУ Україна'' на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню залишок недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 12 846,52 гривень (51256,79 грн. ( розмір заподіяної шкоди згідно висновку експерта Дроздова Ю.В.)-35810,27 грн. (виплачене страхове відшкодування) - 2600,00 грн. (франшиза).

Витрати на оплату послуг експерта ОСОБА_5 , які понесені позивачем в розмірі 2760,00 грн. не оспорюються Відповідачем, а тому позов в цій частині не підлягає доказуванню.

Стосовно стягнення пені та штрафних санкцій із відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 256 ЦПК України Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

02.07.2024 року ПрАТ ''СК ''ПЗУ Україна'' отримала від представника Позивача Заяву на виплату страхового відшкодування.

Строк виплати страхового відшкодування відраховується саме з дати отримання заяви на виплату страхового відшкодування.

Таким чином, Відповідач повинен був виконати належним чином обов`язок по сплаті страхового відшкодування до 02.10.2024 року включно.

Страховик частково виконав свої зобов`язання та сплатив страхове відшкодування не в повному розмірі.

Таким чином, позивач має право на стягнення зі страховика пені за прострочення виконання зобов`язання за період з 03.10.2024 року по 03.11.2025 року в розмірі 4107,03 грн. розрахована на суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 12 846,52 грн.

Згідно частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до роз`яснень, наведених у пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», положення статті 625 ЦК України не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов`язанням, яке виникає з договірних зобов`язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК).

Пунктом 21 цієї ж постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК).

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 6-927цс16 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.02.2018 року у справі № 149/344/15-ц.

Оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання належним чином, то з ПрАТ ''СК ''ПЗУ Україна'' на користь позивача підлягають стягненню три проценти річних у розмірі 436,00 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1654,72 грн. за період із 03.10.2024 року по 20.11.2025 року, пов`язані з неналежною виплатою страхового відшкодування нараховані на суму прострочення в розмірі 12 846,52 грн.

Частиною першою ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задовольняються частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1094 (одна тисяча дев`яносто чотири) грн. 22 коп. в рахунок сплаченого позивачем судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4,12,13,19,76,78,79,81,83, 133, 141,258, 259,263-265,268,272,273,279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 недоплачене страхове відшкодування у розмірі 12 846,52 гривень, пеню у розмірі 4107,03 грн., три відсотки річних у розмірі 436,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 1654,72 грн., витрати на складання висновку експерта у розмірі 2790,00 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1094,22 грн., а всього 22 928 (двадцять дві тисячі дев`ятсот двадцять вісім) гривень 49 копійок.

В іншій частині позову, відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ПЗУ УКРАЇНА, код ЄДРПОУ 20782312, місце знаходження: 04112, місто Київ, Дегтярівська, 62.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Л.Г. Якименко