Рішення № 140800495, 21.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10259/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Гаєвського» (код ЄДРПОУ 21032062, місце знаходження: 65023, м. Одеса, вул. Ніжинська, 65) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А) про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 08 квітня 2026 року через підсистему Електронного суду (сформовано 08.04.2026) надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Гаєвського» (код ЄДРПОУ 21032062, місце знаходження: 65023, м. Одеса, вул. Ніжинська, 65) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А), в якій представник просив:

- Скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 03.06.2025 року №UA500500/2026/000070/1;

- Скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2026/000158.

Ухвалою суду від 13 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 04 березня 2026 року, з метою митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України, Товариство з обмеженою відповідальністю «АПТЕКА ГАЄВСЬКОГО» через свого представника ТОВ «Глобал Оушен енд Ленд», що діє на підставі Договору №1246/17 від 10 липня 2017 року, подало до Митного органу Одеської митниці, митну декларацію від 04.03.2026 року 26UA500500007117U0.

06 березня 2026 року Одеською митницею було ухвалено Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2026/000070/1 та складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2026/000158.

На думку представника позивача, митний орган дійшов необґрунтованого висновку, що декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53МКУ, розбіжності не спростовано.

Стосовно підстав для коригування митної вартості представник позивача зазначив таке.

Щодо відсутності посилань на інвойс в платіжних дорученнях, представник позивача зазначив, що чинне законодавство не встановлює обов`язковості посилання у банківському платіжному документі на інвойс.

Для підтвердження правильності числових значень складових митної вартості Декларантом до митної декларації було подано, зокрема, контракт та комерційний інвойс на загальну суму 41 745,00 доларів США, що повністю узгоджується з платіжними інструкціями від 22.10.2025 року №49 та 20.11.2025 року №55, а також із заявленою митною вартістю товарів в митній декларації.

Щодо не надання заявки на перевезення, представник позивача зазначив, що заявка на транспортне перевезення не є первинним документом, який містить інформацію про вартість перевезення товару, а є лише передумовою виконання взятих на себе експедитором зобов`язань та не впливає на визначення митної вартості товарів. Договором ТЕП дійсно передбачено складання Клієнтом та подання Експедитору Заявки для погодження умов організації перевезення, однак, серед обов`язкових реквізитів Заявки відсутні відомості, які прямо впливають на митну вартість імпортованих товарів Клієнта, зокрема ціна таких товарів.

Щодо підтвердження транспортних витрат, представник позивача зазначив, що до митного органу було надано Довідку про транспортні витрати № 14995 від 04.03.2026 року для митного оформлення. Вказана довідка містить достатню інформацію про суму витрат на перевезення товарів до митного кордону України.

На пропозицію суду 21.04.2026 року через канцелярію суду від позивача надійшли роздруковані копії додатків до позовної заяви поданої в електронній формі.

Через канцелярію суду 28.04.2026 року (сформовано в ЕС 27.04.2026) від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечує та просить відмовити у повному обсязі, з огляду на таке.

Як свідчать фактичні обставини справи, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) 26UA500500007117U0 від 04.03.2026 року відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ПП «ГЕЛІОС-ВАН», а саме:

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) 26UA500500007117U0 від 04.03.2026 року позивачем надані документи зазначені в графі 44 МД.

На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495 VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 26UA500500007117U0 від 04.03.2026 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2026/000070/1 від 05.03.2026 року, а саме:

За ЕМД від 04.03.2026 №26UA500500007117U0 заявлено до митного оформлення партію товарів на підставі контракту із заявленим виробником Korea Cospack Co., Ezekiel Cosmetics Co., Ltd, SL COSMETICS CO., LTD, Frona co., Ltd., (республіка Корея) торговельною маркою EKEL, вартістю 41745 дол.США на умовах поставки FOB Busan (KR). Відповідно до Контракту, Продавець продає косметику, товари для краси та здоров`я, а Покупець купує у Продавця товар у кількості та асортименті, що вказані в Додатках (п.1.1). Згідно додатку від 23.12.2024 №4 до Контракту сторони внесли зміни у п.1.2, 2.1, 2.2, 2.3 щодо ціни, товарів, кількості, умов оплати та строків поставок, вказується на підставі Інвойсів.

Слід відмітити, що п.1.1 Контракту передбачає надання Додатку, змін стосовно зазначеного пункту не здійснювалось даним Додатком. Одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, та транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункти 4, 6 частини другої статті 53 Кодексу).

Проте, в наданих платіжних дорученнях від 22.10.2025 №49, від 22.11.2025 № 55 в графі «Призначення платежу» вказано лише Контракт від 20.11.2023 №20112023 та відсутнє посилання на інвойс, не дає змоги ідентифікувати такі документи з оплатою за оцінюваний товар.

Пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил заповнення» (далі Наказ №599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Поставка товару здійснювалась на підставі договору про надання транспортно- експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 10.07.2017 № 1246/17 укладеного між ТОВ "Глобал Оушен енд Ленд" (експедитор) та ТОВ "АПТЕКА ГАЄВСЬКОГО" (клієнт), згідно з яким, організація виконання зазначених послуг здійснюється на підставі Заявки (п.2.1), в якій вказуються характеристика вантажу, вартість послуг (п.2.2.), яка на розгляд не надана.

Для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів декларантом надано рахунок довідку про витрати, видану декларантом ТОВ "Глобал Оушен енд Ленд" № 14995 від 04.03.2026, CMR від 26.02.2026 № №BESHA02919N з печаткою іншого перевізника LLC «DUKOBRASS», коносамент від 14.12.2025 № BESHA02919N. Відповідно до розрахунку, здійсненого декларантом, транспортні та експедиційні витрати до ввезення на митну територію України, включені до складових митної вартості товару виключно за довідкою , що не відповідає порядку заповнення декларації митної вартості (Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 N 599) та положенням Митного та Податкового кодексів України. Крім того, довідка не є документом первинного бухгалтерського обліку, та на підставі довідки не може здійснюватися оплата за надані послуги.

Враховуючи зазначене, а також відомості про безпосереднього перевізника, експедитора, партії товарів згідно CMR, у митного органу відсутнє документальне підтвердження договірних відносин між експедитором, перевізником та отримувачем товарів.

Отже, у митному органі відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товарів ґрунтується на дійсній вартості, а тому не може бути визнана митними органами. Враховуючи вищезазначене, відсутні підстави для визнання заявленої декларантом митної вартості товару за ціною угоди.

05.03.2026 декларантом ТОВ "Глобал Оушен енд Ленд" листом б/н від 05.03.2026 повідомлено митний орган, усі документи надані в повному обсязі, що інших додаткових документів протягом 10 днів надаватися не будуть.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 26UA500500007117U0 від 04.03.2026 року містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

У відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2026/000070/1 від 05.03.2026 року.

Враховуючи положення частини 6 статті 54, ч. 1, 2, 3 статті 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, Одеською митницею була видана картка відмови UA500500/2023/000730 від 04.05.2023 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 26UA500500007476U0.

Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2026/000070/1 від 05.03.2026 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2026/000158 від 05.03.2026 року діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «АПТЕКА ГАЄВСЬКОГО».

Відповідь на відзив до суду не надходила.

До суду 28.04.2026 року (сформовано в ЕС 27.04.2026) від Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 21 жовтня 2026 року відмовлено у клопотанні відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АПТЕКА ГАЄВСЬКОГО» зареєстровано 14.08.1995 року.

Основним видом діяльності є 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах.

Так, судом встановлено, 20.11.2023 року між ТОВ «АПТЕКА ГАЄВСЬКОГО» (покупець) та JK COS CO., LTD (Південна Корея, продавець) було укладено контракт №20112023 за умовами якого, продавець продає косметику, товари для краси та здоров`я, що надані іменуються «товар», в покупець купує у продавця товар у кількості та асортименті, що вказано у додатках. (п. 1.1 контракту)

Умови оплати вказані у додатках до даного контракту. Передоплата здійснюється згідно замовлення покупця за проформою інвойсу, доплата здійснюється згідно комерційного інвойсу за фактичної кількості виробленої продукції. (п. 2.2 контракту)

Умови поставки товару визначаються сторонами згідно Інкотермс 2010 та вказуються у додатках. Строк відвантаження/поставки кожної партії товару визначається у додатках. (п. 3.1 контракту)

Відповідно до додаткової угоди №2 від 23.12.2024 року сторони дійшли домовленості, про внесення змін у п. 1.2, 2.1, 2.2, 2.3 договору про те, що інформація, щодо ціни товарів, кількості, умов оплати, умов та строків поставок вказується тільки в інвойсах, і є невід`ємною частиною цього контракту (п.2).

Відповідно до комерційного інвойсу № JK 251021-17 від 21.10.2025 року сторонами контракту узгоджено поставку товару «косметика» (відповідно до переліку), загальною вартістю 41 745,00 дол США. Умови поставки : FOB KOREA.

Відповідно до пакувального листа сторонами погоджено поставку товару «косметика» (відповідно до переліку) в кількості 184 350 одиниць. Умови поставки : FOB KOREA.

Факт оплати за поставлений товар підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті №49 від 22.10.2025 року на суму 12 523,50 дол США та №55 від 20.11.2025 року на суму 29 221,50 дол США.

Також, судом встановлено, що 10.07.2017 року між ТОВ «АПТЕКА ГАЄВСЬКОГО» (клієнт) та ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» (експедитор) було укладено договір № 1246/17 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів.

Відповідно до п.п 3.3.17 п.3.3 Обов`язки клієнта, після надання експедитором послуг, передбачених цим договором, приймає та підписує акт надання послуг. Якщо в межах 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання наданих послуг клієнт не повернув підписаний акт та не надіслав зауваження до нього, послуги вважаються прийнятими клієнтом без зауважень.

Так, експедитором було сформовано рахунок на оплату №81361 від 26.02.2026 року та акт наданих послуг №81361 від 06.03.2026 року на суму 165 458,05 грн.

Факт оплати за надані послуги підтверджено платіжною інструкцією №3305 від 17.03.2026 року на суму 165 458,05 грн.

Також, відповідно до довідки про транспортні витрати №14995 від 04.03.2026 року, експедитором повідомлено, що вартість транспортування без ПДВ становить 131 885,97 грн, а саме:

Мультимодальні послуги з перевезення морським транспортом Busan-Gdansk 109 400,49 грн;

Плата експедитору за межами України 864,83 грн, ПДВ 172,97 грн, всього 1037,80 грн;

Мультимодальні послуги з перевезення морським транспортом Гданськ- Яготин 17 296,52 грн;

Вантажно-розвантажувальні роботи на території ЄС 4324,13 грн.

Страхування вантажу за межами митної території України не проводилось.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, на підставі інвойсу та відповідних транспортних документів було здійснено поставку товару та подано до митного оформлення митну декларацію № 26UA500500007117U0 від 04.03.2026.

Також, судом встановлено, що на виконання вимог статті 54 МКУ та зв`язку із опрацюванням профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості, під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) 26UA500500007117U0 від 04.03.2026 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2026/000070/1 від 06.03.2026, а саме:

1. За ЕМД від 04.03.2026 №26UA500500007117U0 заявлено до митного оформлення партію товарів на підставі контракту із заявленим виробником Korea Cospack Co., Ezekiel Cosmetics Co., Ltd, SL COSMETICS CO., LTD, Frona co., Ltd., (республіка Корея) торговельною маркою EKEL, вартістю 41745 дол.США на умовах поставки FOB Busan (KR). Відповідно до Контракту, Продавець продає косметику, товари для краси та здоров`я, а Покупець купує у Продавця товар у кількості та асортименті, що вказані в Додатках (п.1.1). Згідно додатку від 23.12.2024 №4 до Контракту сторони внесли зміни у п.1.2, 2.1, 2.2, 2.3 щодо ціни, товарів, кількості, умов оплати та строків поставок, вказується на підставі Інвойсів.

Слід відмітити, що п.1.1 Контракту передбачає надання Додатку, змін стосовно зазначеного пункту не здійснювалось даним Додатком. Одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, та транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункти 4, 6 частини другої статті 53 Кодексу).

Проте, в наданих платіжних дорученнях від 22.10.2025 №49, від 22.11.2025 № 55 в графі «Призначення платежу» вказано лише Контракт від 20.11.2023 №20112023 та відсутнє посилання на інвойс, не дає змоги ідентифікувати такі документи з оплатою за оцінюваний товар.

2. Пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил заповнення» (далі Наказ №599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Поставка товару здійснювалась на підставі договору про надання транспортно- експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 10.07.2017 № 1246/17 укладеного між ТОВ "Глобал Оушен енд Ленд" (експедитор) та ТОВ "АПТЕКА ГАЄВСЬКОГО" (клієнт), згідно з яким, організація виконання зазначених послуг здійснюється на підставі Заявки (п.2.1), в якій вказуються характеристика вантажу, вартість послуг (п.2.2.), яка на розгляд не надана.

Для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів декларантом надано рахунок довідку про витрати, видану декларантом ТОВ "Глобал Оушен енд Ленд" № 14995 від 04.03.2026, CMR від 26.02.2026 № №BESHA02919N з печаткою іншого перевізника LLC «DUKOBRASS», коносамент від 14.12.2025 № BESHA02919N. Відповідно до розрахунку, здійсненого декларантом, транспортні та експедиційні витрати до ввезення на митну територію України, включені до складових митної вартості товару виключно за довідкою, що не відповідає порядку заповнення декларації митної вартості (Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 N 599) та положенням Митного та Податкового кодексів України. Крім того, довідка не є документом первинного бухгалтерського обліку, та на підставі довідки не може здійснюватися оплата за надані послуги.

Враховуючи зазначене, а також відомості про безпосереднього перевізника, експедитора, партії товарів згідно CMR, у митного органу відсутнє документальне підтвердження договірних відносин між експедитором, перевізником та отримувачем товарів.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що 05.03.2026 декларантом ТОВ "Глобал Оушен енд Ленд" листом б/н від 05.03.2026 повідомлено митний орган, усі документи надані в повному обсязі, що інших додаткових документів протягом 10 днів надаватися не будуть.

Таким чином, проаналізувавши у сукупності вищевказані факти та розбіжності у документах, митниця зробила висновок про неможливість визначення митної вартості товарів за ціною угоди.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 26UA500500007117U0 від 04.03.2026 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 26UA500500007476U0.

Перевіряючи правомірність заявлених позовних вимог, проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи, відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями Митного кодексу України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до п. 2 ч. 2 зазначеної статті Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органудокументи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.

Частиною першою статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

За результатами правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, що стало підставою прийняття рішення № № UA500500/2026/000070/1 від 06.03.2026.

Так, судом встановлено, що підставами для прийняття оскаржуваного рішення стало:

1. За ЕМД від 04.03.2026 №26UA500500007117U0 заявлено до митного оформлення партію товарів на підставі контракту із заявленим виробником Korea Cospack Co., Ezekiel Cosmetics Co., Ltd, SL COSMETICS CO., LTD, Frona co., Ltd., (республіка Корея) торговельною маркою EKEL, вартістю 41745 дол.США на умовах поставки FOB Busan (KR). Відповідно до Контракту, Продавець продає косметику, товари для краси та здоров`я, а Покупець купує у Продавця товар у кількості та асортименті, що вказані в Додатках (п.1.1). Згідно додатку від 23.12.2024 №4 до Контракту сторони внесли зміни у п.1.2, 2.1, 2.2, 2.3 щодо ціни, товарів, кількості, умов оплати та строків поставок, вказується на підставі Інвойсів.

Слід відмітити, що п.1.1 Контракту передбачає надання Додатку, змін стосовно зазначеного пункту не здійснювалось даним Додатком. Одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, та транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункти 4, 6 частини другої статті 53 Кодексу).

Проте, в наданих платіжних дорученнях від 22.10.2025 №49, від 22.11.2025 № 55 в графі «Призначення платежу» вказано лише Контракт від 20.11.2023 №20112023 та відсутнє посилання на інвойс, не дає змоги ідентифікувати такі документи з оплатою за оцінюваний товар.

2. Пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил заповнення» (далі Наказ №599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Поставка товару здійснювалась на підставі договору про надання транспортно- експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 10.07.2017 № 1246/17 укладеного між ТОВ "Глобал Оушен енд Ленд" (експедитор) та ТОВ "АПТЕКА ГАЄВСЬКОГО" (клієнт), згідно з яким, організація виконання зазначених послуг здійснюється на підставі Заявки (п.2.1), в якій вказуються характеристика вантажу, вартість послуг (п.2.2.), яка на розгляд не надана.

3. Для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів декларантом надано рахунок довідку про витрати, видану декларантом ТОВ "Глобал Оушен енд Ленд" № 14995 від 04.03.2026, CMR від 26.02.2026 № №BESHA02919N з печаткою іншого перевізника LLC «DUKOBRASS», коносамент від 14.12.2025 № BESHA02919N. Відповідно до розрахунку, здійсненого декларантом, транспортні та експедиційні витрати до ввезення на митну територію України, включені до складових митної вартості товару виключно за довідкою , що не відповідає порядку заповнення декларації митної вартості (Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 N 599) та положенням Митного та Податкового кодексів України. Крім того, довідка не є документом первинного бухгалтерського обліку, та на підставі довідки не може здійснюватися оплата за надані послуги.

4. Враховуючи зазначене, а також відомості про безпосереднього перевізника, експедитора, партії товарів згідно CMR, у митного органу відсутнє документальне підтвердження договірних відносин між експедитором, перевізником та отримувачем товарів.

Так, стосовно кожної виявленої розбіжності суд зазначає таке.

Стосовно тверджень митного органу, що «в наданих платіжних дорученнях від 22.10.2025 №49, від 22.11.2025 № 55 в графі «Призначення платежу» вказано лише Контракт від 20.11.2023 №20112023 та відсутнє посилання на інвойс, не дає змоги ідентифікувати такі документи з оплатою за оцінюваний товар» суд зазначає таке.

Так, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до комерційного інвойсу № JK 251021-17 від 21.10.2025 року сторонами контракту узгоджено поставку товару «косметика» (відповідно до переліку), загальною вартістю 41 745,00 дол США.

Факт оплати за поставлений товар підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті №49 від 22.10.2025 року на суму 12 523,50 дол США та №55 від 20.11.2025 року на суму 29 221,50 дол США.

Аналізуючи вказані документи, суд зазначає, що дійсно у наданих платіжних інструкціях в графах «призначення платежу» зазначено посилання на основний контракт, разом з цим оцінюючи наявні при митному оформленні та надані до суду документи у їх сукупності, дають можливість встановити їх взаємопов`язаність один від одного, а тому у суду не виникає сумніву щодо неможливості ідентифікації спірних платіжних інструкцій саме до товару узгодженого в даному інвойсі.

Таким чином, суд доходить висновку, що твердження митного органу є необґрунтованими, а тому відхиляються судом.

Стосовно тверджень митного органу щодо не надання при митному оформленні Заявки, в якій вказуються характеристика вантажу, вартість послуг, представник позивача зазначив, що Заявка на транспортне перевезення не є первинним документом, який містить інформацію про вартість перевезення товару, а є лише передумовою виконання взятих на себе експедитором зобов`язань та не впливає на визначення митної вартості товарів.

Аналізуючи наведені доводи, суд зазначає, що посилання митного органу на відсутність зазначеної заявки саме по собі не свідчить про непідтвердження декларантом заявленої митної вартості та не може бути самостійною підставою для її коригування.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, що підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. При цьому положення статті 53 МК України не встановлюють обов`язку декларанта подавати саме заявку на перевезення як обов`язковий документ для підтвердження митної вартості.

Заявка, передбачена договором транспортного експедирування, за своїм призначенням є документом, на підставі якого замовник повідомляє експедитора про необхідність організації відповідного перевезення та надає йому необхідну інформацію щодо вантажу. Тобто її наявність пов`язана насамперед із порядком виконання договірних відносин між замовником та експедитором, а не із встановленням митної вартості товару.

При цьому сама по собі відсутність заявки не свідчить про відсутність фактичних витрат на транспортування або про недостовірність їх числового значення, якщо відповідна вартість перевезення підтверджується іншими поданими до митного оформлення документами.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України підставою для витребування додаткових документів є, зокрема, наявність у поданих документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, або відсутність у них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Отже, митний орган повинен був встановити конкретну розбіжність або відсутність конкретного числового показника, який впливає на визначення митної вартості, а не обмежуватися посиланням на ненадання документа, який не визначений статтею 53 МК України як обов`язковий.

Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені у цій статті.

Таким чином, ненадання заявки, передбаченої договором транспортного експедирування, за відсутності встановлених митним органом розбіжностей у відомостях щодо вартості транспортних послуг та за наявності інших документів, які підтверджують відповідні витрати, не може свідчити про непідтвердження заявленої митної вартості та бути достатньою правовою підставою для її коригування.

Стосовно посилань митного органу, що «транспортні та експедиційні витрати до ввезення на митну територію України, включені до складових митної вартості товару виключно за довідкою , що не відповідає порядку заповнення декларації митної вартості (Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 N 599) та положенням Митного та Податкового кодексів України. Крім того, довідка не є документом первинного бухгалтерського обліку, та на підставі довідки не може здійснюватися оплата за надані послуги», суд зазначає такі доводи є необґрунтованими з огляду на таке.

Як вже зазначалось судом, відповідно до статті 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості декларантом подаються, зокрема, транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. При цьому законодавством не встановлено вичерпного переліку документів, якими виключно може підтверджуватися розмір витрат на транспортування.

Більше того, положеннями наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 прямо передбачено, що для підтвердження витрат на транспортування можуть подаватися транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення. Водночас Порядок не встановлює вимоги про обов`язкове підтвердження транспортних витрат виключно первинним бухгалтерським документом або виключно рахунком, актом чи платіжним документом.

Таким чином, довідка про транспортні витрати сама по собі не може бути відхилена митним органом лише з мотивів її форми або неналежності до первинних бухгалтерських документів, якщо вона містить необхідні відомості щодо розміру витрат на транспортування та дозволяє ідентифікувати їх зв`язок із оцінюваним товаром.

Отже, твердження митного органу про те, що довідка не є первинним бухгалтерським документом, не спростовує її доказового значення для цілей митного контролю, оскільки питання бухгалтерського оформлення господарської операції та питання документального підтвердження митної вартості є різними за своїм правовим регулюванням.

При цьому твердження митного органу про те, що «на підставі довідки не може здійснюватися оплата за надані послуги», не спростовує відомостей, наведених у довідці, оскільки довідка не обов`язково є документом, на підставі якого здійснюється оплата транспортних послуг. Її призначення у спірних правовідносинах полягає у документальному підтвердженні розміру транспортних витрат для цілей визначення митної вартості.

Таким чином, митний орган фактично ототожнює документ, який є підставою для бухгалтерського відображення та/або оплати господарської операції, з документом, який може бути використаний як доказ для підтвердження складової митної вартості. Такий підхід не відповідає змісту статей 53 та 58 Митного кодексу України та положенням Порядку № 599.

А тому такі доводи митного органу відхиляються судом.

Стосовно твердження що «у митного органу відсутнє документальне підтвердження договірних відносин між експедитором, перевізником та отримувачем товарів» суд зазначає, що такі доводи є необґрунтованими та відхиляються судом з огляду на те, що сам факт того, що перевезення здійснювалося із залученням експедитора та безпосереднього перевізника, не свідчить про наявність розбіжностей у числових значеннях транспортних витрат та не спростовує факту їх понесення.

Судом встановлено, що 10.07.2017 року між ТОВ «АПТЕКА ГАЄВСЬКОГО» (клієнт) та ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» (експедитор) було укладено договір № 1246/17 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів.

Відповідно до п. 1.3 вказаного договору, відносини щодо договору регламентуються Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність», Цивільним і Господарським кодексами України та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до ст.. 1,4,8,10 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор має право залучати до виконання своїх обов`язків інших учасників транспортно-експедиторської діяльності, перевізників, а також інших осіб. Отже, відсутність у отримувача товару прямого договору саме з безпосереднім перевізником сама по собі не свідчить про відсутність правових підстав для здійснення перевезення.

У свою чергу, для цілей митного контролю визначальним є встановлення факту та розміру витрат на транспортування товару до місця його ввезення на митну територію України, а не обов`язкова наявність прямого договірного зв`язку між кожним учасником перевезення.

При цьому відомості, зазначені у CMR, щодо відправника, одержувача, перевізника, маршруту та конкретної партії товару можуть використовуватися у сукупності з іншими поданими документами для встановлення зв`язку понесених транспортних витрат саме з оцінюваним товаром.

Отже, митним органом не наведено конкретних розбіжностей між відомостями, зазначеними у поданій довідці про транспортні витрати, CMR та інших документах, які б свідчили про недостовірність заявленого розміру транспортних витрат. Саме по собі ненадання окремого документа, який митний орган вважає необхідним, за відсутності встановлених розбіжностей щодо числового значення відповідної складової митної вартості, не є достатньою підставою для невизнання заявленої митної вартості.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

При укладанні таких договорів сторони є вільними у визначенні кількості його умов, які в подальшому підлягатимуть виконанню сторонами.

Таким чином, суд погоджується з доводами представника позивача та доходить висновку, що наведені доводи митного органу є необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами, а тому відхиляються судом.

Проаналізувавши доводи сторін, суд доходить висновку, що митним органом безпідставно зазначено про відсутність відповідних документів та недостатність наданих позивачем документів для визначення митної вартості за першим (основним) методом.

Вищевикладені встановлені судом обставини, підтверджені застосованими нормами матеріального права спростовують доводи представника відповідача щодо недостатності поданих митниці документів для визначення митної вартості товару за основним методом.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Також, згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності, яка відбулась між сторонами, але митний орган не врахував наданих позивачем пояснень.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів: в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що позивачем надано достатньо належним чином оформлених документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Відповідно до чч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оцінюючі встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач під час здійснення контролю митної вартості, приймаючи рішення не довів правомірності своїх дій.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд дійшов висновку що позовні вимоги належать задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку з тим, що позов задоволено, керуючись приписами ст. 139 КАС України судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 15002,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Гаєвського» (код ЄДРПОУ 21032062, місце знаходження: 65023, м. Одеса, вул. Ніжинська, 65) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А) про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2026/000070/1 від 05.03.2026 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмову Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Юрія та Івана Лип, буд. 21А) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2026/000158 від 05.03.2026 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Гаєвського» (код ЄДРПОУ 21032062, місце знаходження: 65023, м. Одеса, вул. Ніжинська, 65) судовий збір в розмірі 15002,00 грн (п`ятнадцять тисяч дві гривні 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко