Ухвала суду № 140799600, 20.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі в частині позовних вимог

20 жовтня 2026 рокусправа № 380/19556/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ: 13814885) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) нараховане суми пенсії в розмірі 507 906,45 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ: 13814885) здійснити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) нарахованої суми пенсії в розмірі 507 906,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі № 380/16954/25, відповідач 31.30.2026 провів перерахунок пенсії позивачки за період з 01.04.2019 по 31.03.2026. Відповідно до складеного відповідачем розрахунку на доплату пенсії, за результатами проведеного перерахунку позивачці підлягає виплаті 493 400,04 грн.

Крім цього, відповідно до проведеного відповідачем перерахунку, основний розмір пенсії позивачки з урахуванням індексацій та передбаченого законом підвищення становить 30412,94 грн. Водночас відповідач обмежив розмір пенсійної виплати сумою 25 950,00 грн. на місяць. Проте, у квітні 2026 року відповідач фактично виплатив позивачці лише 21 116,53 грн., у травні 2026 року - 21 019,53 грн., у червні 2026 - 21 207,53 грн. Отже, загальна сума недоплати пенсії за квітень, травень і червень 2026 року становить: 4 833,47 грн + 4 930,47 грн + 4 742,47 грн = 14 506,41 грн.

Позивачка вважає, що заборгованість відповідача перед нею становить 507906,45 грн. (493 400,04 грн. + 14 506,41 грн.). З метою отримання нарахованих коштів, позивачка звернулась до відповідача із заявою від 18.03.2026. Проте, зазначив, що виплату нарахованих коштів буде здійснено в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів, фактично відклавши виплату на невизначений строк.

Вказане стало підставою для звернення позивачки до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 21.09.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

09.10.2026 до суду від представника відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України. В обґрунтування заяви зазначено, що спір у цій справі виник у зв`язку із виконанням судового рішення у справі №380/16954/25 та застосуванням відповідачем під час його виконання положень постанов Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 та від 19.08.2026 №1046, які врегульовують порядок виплати заборгованостей за рішеннями судів. Представник відповідача вказує, що нового спору між сторонами не виникло, а у спорі між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення суду, що набрало законної сили. Із посиланням на постанову Верховного Суду від 30.04.2026 у справі №300/216/25, вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю.

Розглядаючи вказану заяву представника відповідача, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи суд встановив, що позивачка не погоджується із бездіяльністю відповідача щодо невиплати їй коштів у сумі 493 400,04 грн., нарахованих на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі № 380/16954/25, та 14 506,41 грн. недоплаченої пенсії за квітень, травень і червень 2026 року.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до вимог ч. ч. 2, 4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Частиною першою статті 382 КАС України визначено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Згідно ч. 9 ст. 382-3 КАС України суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено заходи судового контролю, в рамках якого також передбачено можливість зміни способу і порядку виконання судового рішення.

У постановах від 17.04.2019 (справа №355/1648/15-а), від 12.05.2020 (справа №815/2252/16), від 16.12.2021 (справа №170/167/17) Верховний Суд дійшов наступних висновків:

«…зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

…Підсумовуючи вище наведене, Суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.».

Такі висновки Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права підлягають застосуванню і до спірних правовідносин.

З матеріалів справи суд встановив, що на виконання рішення суду у справі № 380/16954/25 відповідачем нараховано позивачці пенсію в розмірі 493400,04 грн., стягнення якої позивачка вимагає в судовому порядку в межах цієї справи.

Таким чином, у справі, яка розглядається, предметом спору, зокрема, є ті ж самі пенсійні виплати, щодо яких уже є судове рішення у справі № 380/16954/25.

Такі фактичні обставини вказують на те, що публічно-правовий спір щодо належних позивачці пенсійних виплат уже вирішений, щодо цих сум є рішення суду, яке набрало законної сили, а спірні у цій справі правовідносини виникли у зв`язку з неналежним, на думку позивачки, виконанням судового рішення у справі № 380/16954/25.

Отже, вимоги позивачки в частині виплати пенсії в розмірі 493400,04 грн. не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а підлягають вирішенню в порядку судового контролю відповідно до статей 382 - 383 КАС України в межах справи № 380/16954/25.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Згідно ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Враховуючи викладене, суд робить висновок, що провадження у даній справі підлягає закриттю в порядку п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України в частині позовних вимог щодо виплати позивачці пенсії в розмірі 493400,04 грн.

Аналогічний підхід застосував Верховний Суд під час вирішення, зокрема, справи № 300/216/25 (постанова від 30.04.2026).

Водночас, позовні вимоги щодо виплати 14 506,41 грн. недоплаченої пенсії за квітень, травень і червень 2026 року є новими вимогами, внаслідок чого клопотання про закриття провадження в цій частині вимог задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

заяву представника відповідача про закриття провадження у справі задовольнити частково.

Закрити провадження у справі №380/19556/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог щодо виплати позивачці пенсії в розмірі 493400,04 грн.

Продовжити розгляд справи №380/19556/26 в частині решти позовних вимог.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

Повний текст ухвали складено 20.10.2026 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович