Ухвала суду № 140799546, 20.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

20 жовтня 2026 рокусправа № 380/20534/26

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. одержав позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування постанови,

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі позивач) з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі відповідач), в якому просить:

- скасувати постанову від 21.08.2026 ВП №80040250 державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.09.2026 справу передано судді Кравціву О.Р.

Ухвалою суду від 02.10.2026 позовну заяву залишено без руху. Вказано на необхідність усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- надання до суду документа про сплату судового збору та належним чином засвідчених копії документів, долучених до позовної заяви.

Також, в ухвалі суду від 02.10.2026 суддя вказав, що позивач звернувся до суду вдруге 22.09.2026, з пропуском строку, встановленого частиною 2 статті 287 КАС України, та не долучив клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Позивача подав заяву, в якій вказав, що вперше звернувся до суду 28.08.2026 шляхом надіслання позовної заяви засобами поштового зв`язку, проте ухвалою суду від 08.09.2026 позовну заяву повернуто позивачу. Повторно позовна заява надіслана до суду 22.09.2026 засобами поштового зв`язку. Просить суд поновити строк на подання позову про скасування постанови від 21.08.2026 року ВП № 80040250, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області було вчасно подано позов на адресу Львівського окружного адміністративного суду. Також позивач долучив квитанцію про сплату судового збору та належним чином засвідчені додатки до позовної заяви.

При вирішенні заяви суд керується таким.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).

Згідно з частиною 2 статті 287 КАС України позовну заяву про визнання протиправними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

День, коли особа дізналася про порушення свого права це встановлений з доказів день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому, повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Суддя зауважує, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Крім цього, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судом пропущеного строку.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із такого:

1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, а отже, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим;

2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин;

3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі;

4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку;

5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Із змісту позовної заяви та долучених документів суддя з`ясував, що позивач оскаржив постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції 21.08.2026 ВП №80040250 про накладення штрафу.

Отже, десятиденний строк для оскарження постанови державного виконавця минув ще 01.09.2026.

Вперше позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду 28.08.2026 (справа №380/18513/26). Ухвалою суду від 08.09.2026 позовну заяву повернуто позивачу, оскільки така не мала підпису уповноваженого представника.

Ухвалу про повернення позовної заяви позивач отримав ще 09.09.2026 о 07:07 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Вдруге позивач надіслав засобами поштового зв`язку позовну заяву до суду 22.09.2026 (справа №380/20534/26), із пропуском строку звернення, встановленого частиною 2 статті 287 КАС України.

Позивач просить поновити строк звернення до суду, з огляду на вчасне подання позовної заяви у серпні 2026 року.

Однак суддя зазначає, що сам факт повернення позовної заяви не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність викладених заявником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої позовної заяви, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати позовну заяву, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.06.2020 у справі №280/4682/19, від 18.06.2020 у справі №400/524/19, від 17.06.2020 у справі №280/4951/19.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Слід звернути увагу, що подання первинної позовної заяви позивачем не передбачає зупинення строку на звернення до суду з позовною заявою для нього та можливості у зв`язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на подання позовної заяви.

При цьому, у заяві про усунення недоліків позивач не виклав більше жодних обставин, окрім як повернення позовної заяви, у зв`язку із яким строк звернення до суду був пропущено.

Водночас звертаючись вдруге позовна заява подана до суду із порушенням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України. Тому, до повторної позовної заяви застосовуються вимоги КАС України як до нової позовної заяви, у тому числі і щодо строку звернення до адміністративного суду.

Отже, враховуючи викладене суддя висновує, що позивачем не вказано та не надано доказів вчинення всі необхідні дії, які свідчать про добросовісне бажання реалізувати свої процесуальні права з метою їх захисту.

Таким чином, суддя висновує, що позивачем як не викладені поважні причини пропуску строку звернення до суду, так і не долучені докази поважності причин його пропуску.

Суддя звертає увагу, що встановлення процесуальних строків законом та перевірка їх дотримання сторонами судом передбачено з метою дисциплінування учасників судового процесу, належного та своєчасного користування ними своїми процесуальними правами та обов`язками.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №804/6158/17.

Практика ЄСПЛ свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії» , справа «Девеер проти Бельгії»).

Крім того, ЄСПЛ у своїх рішеннях наголошує, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, пункт 33).

Враховуючи викладене суддя дійшов висновку, що позивач у встановлений в ухвалі суду від 02.10.2026 строк не усунув в повному обсязі недоліки позовної заяви. Викладені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не є поважними та підстав для його поновлення немає.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Також пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, відповідно до ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, таку слід повернути позивачу.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі повернення заяви або скарги.

З доказів, долучених до позовної зави, суддя з`ясував, що позивач за подання даного позову сплатила судовий збір у сумі 3328,00 грн, що підтверджується квитанцією №17006 від 29.09.2026.

Оскільки суддя дійшов висновку про повернення позовної заяви, сплачений судовий збір за подання цього позову, слід повернути позивачу.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 241-243, 248, 294 КАС України, суддя

у х в а л и в :

1. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування постанови повернути позивачу.

2. Повернути Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів; ЄДРПОУ 13814885) сплачений судовий збір у сумі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.

3. Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

4. Роз`яснити позивачу, що згідно з частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала про повернення позовної заяви набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати підписання ухвали до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кравців Олег Романович