Рішення № 140799473, 20.10.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/6706/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправної відмови та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 09.09.2026 року щодо проведення перерахунку та виплати пенсії з 01 лютого 2026 року ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області від 18.08.2026 року № 61/17/221;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.02.2026 року нарахованої пенсії на підставі довідки, виданої Управлінням Служби безпеки України в Кіровоградській області від 18.08.2026 року за №61/17/221, в розмірі 86% грошового забезпечення, з урахуванням усіх складових основних та додаткових (надбавки, доплати, премія) грошового забезпечення, зазначених в даній довідці, без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року №1778 Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану, з урахуванням раніше проведених виплат.

Також просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802) подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіту про виконання рішення суду (ст. 382 КАС України).

В обґрунтування вимог зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено у перерахунку пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області від 18.08.2026 року № 61/17/221, станом на 01.01.2026 року.

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.30-35), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, зазначивши про пропуск строку звернення до суду. Вказує на відсутність правових підстав для перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області від 18.08.2026 року № 61/17/221, через відсутність відповідних рішень Уряду. Також, заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 (далі Постанова № 481), яка набрала чинності 20.05.2023, внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі Постанова № 704). Постановою Верховного Суду від 16.06.2026 у справі № 320/29450/24 задоволено касаційну скаргу Кабінету Міністрів України, скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 і ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову щодо пункту 2 Постанови № 481 відмовлено.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 01.01.2007 та отримує пенсію за вислугу років по лінії Служби безпеки України відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (а.с.41-66).

На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 у справі №340/2398/26 позивачу Управлінням Служби Безпеки України в Кіровоградській області видано довідку від 18.08.2026 року № 61/17/221 про розмір грошового забезпечення, станом на 01.01.2026 ( а.с.22).

Листом від 09.09.2026 відповідач відмовив позивачу в проведенні перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки ( а.с.24-25).

Позивач, не погоджуючись з діями відповідача щодо не перерахунку пенсії на підставі нової довідки, звернувся до суду з даним позовом.

Стосовно строку звернення до суду з даними вимогами суд зауважує, що згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 51 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-ХІІ від 09.04.1992, перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 р. у справі № 240/12017/19 відступив від висновків викладених у постановах: від 29.10.2020 р. по справі №816/197/18, від 20.10.2020 р. по справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 р. по справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, у першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період.

З огляду на викладене, доводи відповідача про пропущення строку звернення до суду з позовом суд відхиляє, оскільки цей позов поданий у межах строку, установленого частиною 2 статті 122 КАС України, - протягом 6 місяців від дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, отримавши відмову відповідача у перерахунку пенсії, викладену у листі від 09.09.2026.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ (далі за текстом Закон №2262-ХІІ) визначені умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку з введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є в пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Згідно з частиною другою цієї статті, якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII передбачено, що всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Частинами другою та третьою статті 51 Закону № 2262-XII визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку з введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

З наведеного випливає, що підставою для перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-XII, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законом надано право встановлювати умови та порядок перерахунку пенсій, а також розміри грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюють головні управління Пенсійного фонду України після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані в такій довідці.

Механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначає Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі Порядок № 45).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Отже, з набранням чинності Постановою № 704 змінено розміри грошового забезпечення військовослужбовців.

У первісній редакції пунктів 2 та 4 Постанови № 704 було визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, згідно з якими посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

24.02.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (далі Постанова № 103), якою внесено зміни до Порядку № 45, зокрема до додатка 2, що визначав форму довідки про розмір грошового забезпечення, яке враховується для перерахунку пенсій. У новій редакції цього додатка були відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45.

Таким чином, оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема до додатка 2 Порядку № 45, визнано судом протиправними та нечинними, з 05.03.2019, тобто з дати набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18, діє редакція додатка 2 до Порядку № 45, чинна до вказаних змін.

Разом з тим порядок дій, які в цьому випадку повинен вчинити відповідач, у зв`язку з втратою чинності пунктами 1, 2 Постанови № 103 та змінами до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 не змінився.

Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера з доданими до неї документами, так і рішення Кабінету Міністрів України, про яке державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють відповідний орган Пенсійного фонду України.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.

При цьому перерахунок може бути здійснено після надходження до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії. Орган Пенсійного фонду України має право перевіряти правильність складення такої довідки щодо її формального змісту, однак не має права самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

Крім того, Постановою № 103 пункт 4 Постанови № 704 було викладено в новій редакції, згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, з 24.02.2018 змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями: замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та нечинним пункт 6 Постанови № 103, яким внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704.

Тому з 29.01.2020 відновлено дію пункту 4 Постанови № 704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, що дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

Надалі 12.05.2023 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 481, пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, а саме його абзац перший викладено в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Пунктом 3 Постанови № 481 установлено, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано неправомірними дії Кабінету Міністрів України щодо прийняття Постанови № 481 та визнано протиправним і нечинним пункт 2 Постанови № 481 щодо внесення змін до пункту 4 Постанови № 704.

Отже, з 18.06.2025 дня набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/29450/24 відновлено дію пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, яка передбачала визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Розмір прожиткового мінімуму щороку встановлюється законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому згідно з частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, зокрема, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом України Про Державний бюджет України на 2026 рік на 1 січня 2026 року, становить 3 328 грн, що є значно більшою розрахунковою величиною, ніж фіксована сума 1762 грн, визначена Постановою № 481.

Отже, унаслідок визнання в судовому порядку протиправним і нечинним пункту 2 Постанови № 481 збільшилася розрахункова величина, з якої обчислюються посадові оклади та оклади за військовими (спеціальними) званнями, а відтак і розміри грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

За таких обставин з 18.06.2025 виникли правові підстави для перерахунку пенсії позивача, призначеної згідно із Законом № 2262-XII, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Відповідно до частини другої статті 51 Закону № 2262-XII такий перерахунок провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.02.2026. Цей період не перевищує дванадцяти місяців, що передували надходженню до відповідача довідки від 18.08.2026 року № 61/17/221, тому встановлене зазначеною нормою обмеження не перешкоджає проведенню перерахунку з 01.02.2026.

Отже, з отриманням зазначеної довідки в Головного управління виник обов`язок перерахувати пенсію позивача. Проте відповідач відмовив у такому перерахунку, чим порушив його права.

Щодо посилань відповідача на постанову Верховного Суду від 16.06.2026 у справі № 320/29450/24, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Отже, у період з 18.06.2025 до ухвалення Верховним Судом постанови від 16.06.2026 пункт 2 Постанови № 481 був нечинним, а пункт 4 Постанови № 704 діяв у первісній редакції.

За приписами частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За висновком Верховного Суду у постанові від 20.11.2018 у справі №328/4303/16-а органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами / особою - пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області від 18.08.2026 року № 61/17/221, станом на 01.01.2026 року.

Щодо вимоги зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу з 01.02.2026 року нарахованої пенсії в розмірі 86% грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Відповідно до матеріалів пенсійної справи позивач отримує пенсію нараховану в відсотковому значенні 86% грошового забезпечення, доказів зменшення відповідачем відсоткового значення при перерахунку пенсії позивачем до суду не надано, а тому вимога є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Щодо вимог зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу з 01.02.2026 року нарахованої пенсії без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року №1778 Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану, суд зазначає, що така вимога є похідною і має вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.

Що стосується вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб`єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, що відповідач має намір та буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб.

За таких обставин відсутня необхідність застосування положень статті 382 КАС України.

Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду у загальній сумі 1 331, 50 грн ( а.с.12).

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 1 000 грн.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, 25009, ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправної відмови та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо проведення перерахунку та виплати пенсії з 01 лютого 2026 року ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області від 18.08.2026 року № 61/17/221.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.02.2026 року пенсії на підставі довідки, виданої Управлінням Служби безпеки України в Кіровоградській області від 18.08.2026 року за №61/17/221, з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 1 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН