Ухвала суду № 140799413, 21.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 жовтня 2026 року Київ № 320/26885/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жукової Є.О., суддів Діски А.Б., Жука Р.В., при секретарі судового засідання Григораш Б.О., за участі представника відповідача Лемешева Р.О., здійснюючи розгляд у підготовчому засіданні адміністративної справи

за позовомОСОБА_1доКабінету Міністрів Українипровизнання протиправною та нечинною постанови в частині,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просить суд (з урахуванням уточненої позовної заяви від 10.07.2026):

- визнати протиправним та нечинним, таким, що суперечить Конституції України, основним засадам цивільного законодавства про справедливість, добросовісність та розумність, а також законам Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей і Про Кабінет Міністрів України останнє речення 8-го абзацу пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, а саме речення: Днем виникнення такого права є дата складання актового запису про смерть, зазначена у свідоцтві про смерть особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, загибель якої сталася в період воєнного стану або смерть якої настала внаслідок причин, зазначених в абзаці першому цього пункту, не пізніше ніж через три роки після поранення (контузії, травми, каліцтва), оскільки днем виникнення права на одноразову грошову допомогу має бути визначений день, коли така особа (особи) отримала чи об`єктивно набула можливість отримати всі необхідні документи, передбачені у відповідних підзаконних актах для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2026 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.

Відповідно до частини 1 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, крім випадку, встановленого частиною четвертою статті 22 цього Кодексу, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 26.08.2026 визначено склад колегії суддів: Жукова Є.О. - головуючий суддя, судді: Діска А.Б., Жук Р.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу порядок та строк на усунення виявлених недоліків.

10 липня 2026 року через підсистему Електронний суд від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2026 відкрито провадження у справі № 320/26885/26. Суд ухвалив розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження колегією суддів: головуючого судді Жукової Є.О., суддів Жука Р.В., Діски А.Б., призначено підготовче засідання у справі на 21 жовтня 2026 року.

14 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» представником Кабінету Міністрів України подано відзив на позов.

14 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» представником Кабінету Міністрів України подано клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, в якому просить суд залучити Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітряних сил України, 6, код ЄДРПОУ - 00034022) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у справі № 320/26885/26 та залучити Міністерство внутрішніх справ України (00024, м. Київ, Богомольця Академіка, 10, код ЄДРПОУ - 00032684) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у справі № 320/26855/26.

15 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Бідного Бориса Борисовича надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

15 вересня 2026 року від представника Кабінету Міністрів України надійшло клопотання про долучення витребуваних документів на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2026.

21 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» представником позивача подано відповідь на відзив.

22 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог.

22 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» представником позивача подана заява «Доводи і міркування» (зареєстровано 23.09.2026), за змістом якої представник позивача заперечує проти задоволення клопотання представника Кабінету Міністрів України про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України.

25 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» представником Кабінету Міністрів України подані заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач, серед іншого, просить повернути без розгляду відповідь на відзив позивача.

06 жовтня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі його законного представника (матері) позивачки, ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ).

09 жовтня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява, яка за змістом є додатковими поясненнями, в якій заявник позовні вимоги, з урахуванням уточнень, підтримує.

12 жовтня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника Кабінету Міністрів України надійшли додаткові пояснення (зареєстровано 13.10.2026), у прохальній частині яких відповідач просить, серед іншого, у прийнятті до розгляду та долученні до матеріалів справи доводів і міркувань позивача відмовити, повернути заяву без розгляду.

12 жовтня 2026 року через систему «Електронний суд» представником Кабінету Міністрів України подані заперечення на заяву про уточнення позовних вимог (зареєстровано 16.10.2026).

15 жовтня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів в адміністративній справі № 320/26885/26, провадження № П/320/26885/26, доводи і міркування щодо додаткових пояснень представника відповідача у цій справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.10.2026 заяву представника ОСОБА_1 адвоката Бідного Бориса Борисовича про проведення судового засідання по справі в режимі відеоконференції задоволено. Суд ухвалив проводити підготовче засідання у справі №320/26885/26, призначене на 21 жовтня 2026 року о 11:00, та подальші судові засіданні у справі, в режимі відеоконференції з наданням можливості представнику ОСОБА_1 адвокату Бідному Борису Борисовичу використовувати власні технічні засоби з використанням Системи відеоконференцзв`язку «EasyCon».

Враховуючи ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19.10.2026, у підготовчому засіданні, призначеному на 21 жовтня 2026 року о 11 год. 00 хв., судом здійснювались неодноразові спроби налагодження належного проведення відеоконференції з представником позивача, проте, система відеоконференцзв`язку зі сторони представника позивача працювала некоректно.

Відповідно до частини п`ятої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву, у даному випадку, представник позивача.

У зв`язку з наведеним вище, колегія суддів дійшла висновку про подальше проведення підготовчого судового засідання в приміщенні суду без режиму відеоконференції.

Вирішуючи питання щодо прийняття до розгляду заяви представника позивача про уточнення позовних вимог, суд враховує таке.

Так, у поданій заяві про уточнення позовних вимог заявник просить суд змінити перший пункт прохальної частини адміністративного позову, виклавши його у такій редакції:

« 1. Визнати протиправним та нечинним, таким, що суперечить основним засадам цивільного законодавства про справедливість, добросовісність та розумність, прийнятим всупереч законів «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і «Про Кабінет Міністрів України», а також всупереч визначених законом повноважень та мети, з якою це повноваження надано, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно і нерозсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом та запобігання всім формам дискримінації останні слова першого речення пункту 2 постанови Відповідача (Кабінету Міністрів України) від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», а саме «… не пізніше ніж через три роки після поранення (контузії, травми, каліцтва)…», останні слова останнього речення 8-го абзацу п.2 Постанови, а саме: «… не пізніше ніж через три роки після поранення (контузії, травми, каліцтва)», а також останні слова речення 9-го абзацу п.2 Постанови, а саме: «… дата внесення змін до актового запису про смерть стосовно встановлення особи», оскільки у цій Постанові КМУ неправильно визначений момент виникнення у відповідних осіб права на отримання одноразової грошової допомоги».

Частинами першою та другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, процесуальним законом позивачу як ініціатору судового процесу надано широке коло процесуальних прав, у тому числі змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити свої інтереси.

Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.

Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.

Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Необхідно зауважити, що предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних відносин.

Суд зазначає, що приписами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено «уточнення позовних вимог», у той же час, за змістом поданої заяви, судом встановлено, що подана представником позивача заява про уточнення позовних вимог за своєю суттю є заявою про зміну предмету позову.

При цьому, суд відхиляє заперечення представника Кабінету Міністрів України на заяву про уточнення позовних вимог, оскільки відповідачем жодним чином необґрунтовано в чому полягає одночасна зміна предмета та підстав позову відповідно до поданої заяви.

Враховуючи право позивача, визначене наведеною нормою, відповідність заяви вимогам статті 47 КАС України, а також дотримання порядку подання відповідної заяви, суд вважає за можливе прийняти заяву про зміну предмету позову до розгляду заяву про уточнення позовних вимог.

Таким чином, подальший розгляд справи буде здійснюватися з урахуванням поданої представником позивача заяви про уточнення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, суд враховує таке.

У заявленому клопотанні представник Кабінету Міністрів України просить суд залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітряних сил України, 6, код ЄДРПОУ - 00034022) та Міністерство внутрішніх справ України (00024, м. Київ, Богомольця Академіка, 10, код ЄДРПОУ - 00032684).

Обґрунтовуючи заявлене клопотання Кабінет Міністрів України зазначає, Міністерство оборони України є головним розробником Постанови № 168, а також інших постанов, якими вносилися зміни до оскаржуваного пункту 2 Постанови № 168, також Міністерство внутрішніх справ України приймало участь та надавало своє погодження щодо Постанови № 168, а також інших постанов, якими вносилися зміни до оскаржуваного пункту 2 Постанови № 168.

Поряд з цим, представник позивача заявив клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі його законного представника (матері) позивачки, ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ).

Обґрунтовуючи заявлене клопотання представник позивача вказав, діти і матір загиблого військовослужбовця не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, але судове рішення у справі може вплинути на їхні права і інтереси, зокрема, на реалізацію права на ОГД. Рішення суду може також вплинути на права та обов`язки ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_1 ), який уповноважений приймати заяви від осіб, зазначених в закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», про виплату ОГД і здійснювати таку виплату.

Відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли /рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Згідно приписів частини четвертої, п`ятої вказаної статті, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Враховуючи, що Міністерство оборони України є головним розробником Постанови № 168, а також інших постанов, якими вносилися зміни до оскаржуваного пункту 2 Постанови № 168, також Міністерство внутрішніх справ України приймало участь та надавало своє погодження щодо Постанови № 168, а також інших постанов, якими вносилися зміни до оскаржуваного пункту 2 Постанови № 168, суд дійшов висновку щодо необхідності залучення вказаних міністерств до участі у справі №320/26885/26 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача та запропонувати залученим третім особам подати до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали письмові пояснення та відповідні докази, на підтвердження обставин у наданих поясненнях.

Щодо клопотання представника позивача про залучення наведених вище осіб у якості третіх осіб, суд зазначає, що можливість вступу у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, обумовлена рішенням суду, яке може вплинути на її права, свободи, інтереси та обов`язки. Таким чином, залучення третіх осіб сприяє підвищенню результативності процедури доказування та забезпечує всебічний розгляд адміністративної справи.

Отже, обов`язковою умовою залучення особи до участі у справі в якості третьої особи є доведення можливості впливу рішення у справі на права, свободи, інтереси та обов`язки такої особи.

Суд звертає увагу на те, що даний спір розглядається відповідно до вимог ст. 264 КАС України. Системний аналіз ч. 2 ст. 49 КАС України в поєднанні з приписами ч. 2 ст. 264 КАС України свідчить про те, що хоча правом на оскарження нормативно-правового акта наділені усі особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктами правовідносин, у яких буде застосовано цей акт, проте такі обставини не є підставою для залучення їх як третіх осіб.

Протилежний підхід до застосування відповідних процесуальних норм мав би наслідком необхідність залучення третіми особами, зокрема, за ініціативою суду, значного та досить не визначеного кола осіб, що б суттєво ускладнило (унеможливило) виконання завдань адміністративного судочинства.

Оцінюючі посилання представника позивача в частині того, що судове рішення у справі може вплинути на права і інтереси означених третіх осіб, зокрема, на реалізацію права на одноразову грошову допомогу, суд зазначає, що рішення суду у даній справі безпосередньо не вплине на права або обов`язки вказаних представником позивача третіх осіб та не спричинить виникнення, зміну або припинення правовідносин за їх участі, оскільки отримання ними одноразової грошової допомоги опосередковується діями, рішеннями конкретних суб`єктів правозастосування оскаржуваного нормативно-правового акта.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про залучення третіх осіб задоволенню не підлягає.

Щодо клопотань представника Кабінету Міністрів України про повернення без розгляду відповіді на відзив представника позивача, заяви «доводи і міркування», суд враховує таке.

Як зазначає відповідач, представником позивача долучено доказ надсилання документа виключно представнику, який здійснює самопредставництво інтересів Уряду України в судах, а саме: «Квитанція про надсилання стороні ОСОБА_7 3725704631.pdf». Проте, стороною (відповідачем) у цій справі є суб`єкт владних повноважень Кабінет Міністрів України, який має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі ЄСІКС від 04.06.2026 (умовний код ЄДРПОУ: 0001944201; e-mail: kmu.court@kmu.gov.ua) і саме туди мала бути направлена відповідь на відзив.

За посиланнями представника відповідача, ненаправлення копії процесуального документа безпосередньо відповідачу (Кабінету Міністрів України) є порушенням процесуального обов`язку, зважаючи на приписи КАС України.

Також, за посиланнями представника відповідача, в КАС України не передбачено такий процесуальний документ, як «Доводи і міркування», адже доводи і міркування подаються у відповідному процесуальному документі.

Відповідно до частини першої статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Частиною першою статті 167 КАС України визначено, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Відповідно до частини другої статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Суд звертає увагу, що до поданих сторонами заяв/клопотань повинні надаватись докази надіслання його учасникам справи. У той же час, з огляду на матеріали справи, що подані представником позивача, відповідь на відзив та інші заяви/клопотання направлялись представнику відповідача, який не заперечує факт їх отримання.

Крім того, суд акцентує, що залишити заяву (клопотання, заперечення) без розгляду можливо згідно з ч.2 ст.167 КАС України, однак суд зауважує, що вимоги статті ст.167 КАС України стосуються виключно «заяв з процесуальних питань» та не встановлюють будь-яких вимог до змісту «заяв по суті справи». Крім того, такий наслідок як залишення заяви з процесуальних питань (заяви, клопотання чи заперечення) без розгляду, що передбачений ч.2 ст.167 КАС України, застосовується у випадку подання такої без додержання вимог частини першої цієї статті, якщо ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, а виходячи зі змісту абз.10 ч.1 ст.167 КАС України, вимога про додавання до заяви, скарги, клопотання чи заперечення доказів їх надіслання (надання) іншим учасникам справи, - стосується виключно заяв, скарг та клопотань, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Уникаючи надмірного формалізму, суд приймає до уваги, що такими діями сторона позивача не позбавила сторону відповідача можливості реалізувати своє право на ознайомлення з матеріалами справи, доступу до поданих матеріалів в Електронному кабінеті, зокрема, на кожну заяву/клопотання представника позивача представником Кабінету Міністрів України подані додаткові пояснення, заперечення тощо, що наявні в матеріалах справи.

При цьому, суд акцентує увагу, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Позивач не позбавлений можливості надавати до суду свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору.

Керуючись вимогами ст. ст. 12, 44, 47, 49, 167, 243, 248, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти заяву представника ОСОБА_1 про зміну предмету позову «заяву про уточнення позовних вимог» до розгляду.

2. Запропонувати відповідачу протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали надати відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмету позову в адміністративній справі №320/26885/26.

3. Задовольнити клопотання представника Кабінету Міністрів України про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітряних сил України, 6, код ЄДРПОУ - 00034022);

Міністерство внутрішніх справ України (00024, м. Київ, Богомольця Академіка, 10, код ЄДРПОУ - 00032684).

Запропонувати залученим третім особам подати до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали письмові пояснення та відповідні докази, на підтвердження обставин у наданих поясненнях.

4. Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

5. Відмовити у задоволенні клопотання представника Кабінету Міністрів України про повернення без розгляду заяви про уточнення позовних вимог, відповіді на відзив, доводів і міркувань, поданих представником ОСОБА_1 адвокатом Бідним Борисом Борисовичем.

6. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Повний текст ухвали складено 21 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя Жукова Є.О.

Судді Діска А.Б.

Жук Р.В.