Рішення № 140799188, 20.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/30593/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у м. Києві

до Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку,

будівництва та житлово-комунального господарства України

про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна

боржника, що перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м. Києві (далі ГУ ДПС у м. Києві/позивач) до Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі відповідач) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму 1 143 643, 13 грн. з податку на додану вартість, податку на прибуток та частини чистого прибутку. Позивач зазначає, що станом на час подачі позову, суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов`язання, не сплачена платником податків у термін). Позивач вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України, однак, вжиті заходи не призвели до надходження коштів до бюджету для погашення податкового боргу відповідачем. З цих підстав позивач просить надати дозвіл на погашення усієї податкової заборгованості за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до приписів статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався та не надав.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського кружного адміністративного суду від 03.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Копія ухвали суду від 03.07.2025 була направлена за адресою відповідача (03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 35234649) наявною в матеріалах справи, та отримано відповідачем 19.08.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

19.07.2024 позивачем подано до суду документи на виконання вимоги ухвали суду.

06.10.2025 позивачем подано клопотання про прискорення розгляду справи.

Ухвалою Київського кружного адміністративного суду від 28.04.2025 витребувано від Головного управління ДПС у м. Києві:

- довідку про суму податкового боргу відповідача, який є предметом стягнення у даній справі станом на 28.04.2026;

- зворотній бік інтегрованої картки відповідача, з повним описом графи "Опис операції" станом на 28.04.2026;

- пояснення щодо сплати відповідачем податкового боргу, який є предметом у даній справі.

Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Ідентифікаційний код: 35234649) є платником податків, зборів (обов`язкових платежів) і перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у місті Києві.

Матеріалами справи встановлено, що станом на момент подачі позовної заяви щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі, згідно з відомостями інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби «Податковий блок», за Відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 1 143 643,13 грн., з:

- податку на додану вартість у сумі 932 103,23 грн.;

- податку на прибуток у сумі 198 222,34 грн.;

- частини чистого прибутку у сумі 13 317,56 гривень.

Зазначений вище податковий борг підтверджується інформацією про розмір та структуру податкового боргу та інтегрованими картками платника податків з відповідного податку.

Відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, Головним управлінням ДПС у м. Києві сформовано та направлено на адресу боржника податкову вимогу №7412-23 від 04.06.2015 у розмірі 784 632,19 грн.

3 метою опису майна у податкову заставу, Головне управління ДПС у м. Києві прийнято рішення від 25.12.2014 № 3139/26-58-23-01-23 про опис майна у податкову заставу на підставі якого складено акт опису майна у податкову заставу від 19.03.2015 № 10, яким у податкову заставу описано рухоме майно платника податків.

Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 27.03.2015 № 35590897 підтверджується реєстрація податкової застави.

З метою виконання рішення про стягнення податкового боргу позивачем до банківських установ надсилались платіжні інструкції на суму податкового боргу, повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках згідно переліку рахунків, який міститься в матеріалах справи.

Оскільки заходи стягнення, вжиті позивачем, не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі по тексту також ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Норми підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлюють, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у пункті 88.1 статті 88 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

При цьому, відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, встановлено, що право податкової застави виникає:

89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 ПК України.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Нормами пункту 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Тобто, обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Саме такий правовий висновок викладено у постанові судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 440/11471/21, від 23.03.2023 у справі №520/15977/2020 тощо.

Отже, положеннями ПК України встановлено черговість вжиття контролюючим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Тобто, звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку. І лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Суд зазначає, що до предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 15.11.2022 ( справа №807/675/16), від 06.12.2022 (справа №813/4632/16) та від 24.02.2023 (справа №826/17041/14).

Як вбачається матеріалами справи, що за відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму 1 143 643, 13 з податку на додану вартість, податку на прибуток та частини чистого прибутку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, Головним управлінням ДПС у м. Києві сформовано та направлено на адресу боржника податкову вимогу №7412-23 від 04.06.2015 у розмірі 784 632,19 грн.

Зазначена вимога була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв`язку та вручена останньому.

15.11.2022 заступником начальника ГУ ДПС у м. Києві відповідно до положень пункту 95.5 статті 95 ПК України прийнято рішення №498/26-15-13-02-24 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

Дане рішення надсилалося відповідачу та було повернуто відправнику з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

З метою виконання рішення суду про стягнення податкового боргу позивачем до банківських установ надсилались платіжна інструкція від 08.02.2024 № 1054/26-15-13-02-29 на суму 516 572, 21 грн. та платіжна інструкція від 08.02.2024 № 1053/26-15-13-02-29 на суму 516 572, 21 грн., однак останні банківськими установами повернута без виконання з посиланням на п. 4 ч. 2 ст. 34 Закону України від 28.12.2014 № 77-VIII «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Також судом встановлено та підтверджується матеріалами справи винесення рішення про опис майна у податкову заставу від 25.12.2014 № 3139/26-58-23-01-23 та на підставі якого Головне управління ДПС у м. Києві складено акт опису майна у податкову заставу від 19.03.2015 № 10, яким у податкову заставу описано рухоме майно платника податків.

Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 27.03.2015 № 35590897 підтверджується реєстрація податкової застави.

Означені обставини, на переконання суду, свідчать про здійснення контролюючим органом заходів щодо стягнення з відповідача податкового боргу на суму 1 143 643, 13 грн

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З аналізу вказаних норм вбачається, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, а рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Водночас, обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із таким позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків у податковій заставі.

Відтак, лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Аналогічну за змістом правову позицію висловлено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.04.2020 у справі №822/1262/17, від 15.04.2020 у справі №1340/3692/18, від 22.01.2020 у справі №826/12587/17.

З огляду на наведені правові норми, вбачається, що підставою для звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є здійснення контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, недостатність таких коштів та перебування майна платника податків у податковій заставі. При цьому у разі зміни розміру податкового боргу платника податку положення Податкового кодексу України не зобов`язують контролюючий орган проводити всю законодавчо встановлену процедуру погашення податкового богу щодо кожного випадку такої зміни.

Матеріалами справи підтверджується, що контролюючим органом з метою виконання рішень суду та стягнення у дохід держави сум податкового боргу з відповідача, до банківської установи, що обслуговує відповідача, направлялися платіжні інструкції, але всі вони були повернуті без виконання у зв`язку з тим, що кошти на рахунках платника відсутні.

Враховуючи викладене та з огляду на наявність у відповідача несплаченого податкового боргу в розмірі 1 143 643, 13 грн. відсутність коштів на рахунку відповідача у банку, наявність у відповідача майна, яке перебуває у податковій заставі, та оскільки вжиті позивачем заходи щодо погашення податкового боргу відповідача позитивних результатів не дали, суд доходить висновку, що позовна заява позивача про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 1 143 643, 13 грн. за рахунок майна Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, що перебуває у податковій заставі, підлягає задоволенню.

VI. Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Позивач не заявляв клопотань щодо стягнення таких витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Надати дозвіл Головному управлінню ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) на погашення суми податкового боргу у розмірі 1 143 643, 13 грн. за рахунок майна Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 35234649), що перебуває у податковій заставі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.