Рішення № 140799177, 20.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/5164/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Київській області

до Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

про стягнення заборгованості в розмірі 9 526 858,72 грн, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області (далі ГУ ДПС у Київській області /позивач) до Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 9 526 858,72грн.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 9 526 858,72 грн. який складається із сум податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства. Позивач зазначає, що станом на час подачі позову, сума податку є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачена, тобто визнається сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов`язання, не сплачена платником податків у термін). А тому, оскільки вказану заборгованість відповідач добровільно не погасив, позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог зазначав, що Трипільська ТЕС (ЄДРПОУ 00131334) не є юридичною особою, а є філією (відокремленим підрозділом) юридичної особи ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 22927045). Також, додатково відповідач зазначає, що позивач у позовній заяві просить суд стягнути із Трипільської ТЕС пеню по податку на прибуток на підставі пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 та ст.129 Податкового кодексу України на загальну суму - 9 526 858,72 грн. В той же час, а ні позовна заява, а ні додатки додані до неї, не містять розрахунку, сума нарахованої пені є необгрунтованою та документально не підтвердженою. Позовна заява та додатки що додано до позовної заяви не містить пояснень яким саме чином та за якою формулою позивачем здійснено розрахунок пені, на яку суму заборгованості здійснено нарахування та за які періоди. Відтак, позовні вимоги Головного управління ДПС у Київській області є необгрунтованим в цілому, позивач не зазначив конкретно-визначених доказів на підтвердження суми боргу, з чого складається борг на який здійснено нарахування, період та суми на які здійснено нарахування пені та позовні вимоги в повному обсязі не підлягають задоволенню.

У поданій до суду відповіді на відзив, позивач звертає увагу, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (пункт 1 статті 95 ЦКУ). Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) (пункт 5 статті 95 ЦКУ). Для цілей розділу IV ПКУ слід враховувати вимоги статті 64 ГКУ, згідно з якою підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону (пункт 4 статті 64 ГКУ). Відповідно до статті 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в ЄДР містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, дані про відокремлені підрозділи. Отже, відокремлений підрозділ - це підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням, здійснює всі або частину її функцій, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Відповідно до п. 87.6 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов`язання або податковогоборгу, джерелом погашення грошового зобов`язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ. Відповідно інформаційно - комунікаційної системи «Податковий блок» в інтегрованій картці платника Трипільської теплової електричної станції ПАТ «Центренерго» (код ЄДРПОУ 00131334) з податку на прибуток приватних підприємств (КБК - 11021000) обліковується стягнення до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу, сплачений саме з рахунків Трипільської теплової електричної станції ПАТ «Центренерго», а не з рахунків ПАТ «Центренерго». Тобто, контролюючий орган правомірно звернувся з позовною заявою до Київського окружного адміністративного до Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 00131334) про стягнення податкового боргу у сумі 9 526 858, 72 грн.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

18.02.2026 позивачем подано до суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

13.03.2026 відповідачем подано до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

23.03.2026 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву. Одночасно подав клопотання про перехід до розгляду справи №320/5164/26 за правилами загального позовного провадження.

02.04.2026 позивачем подано до суду відповідь на відзив.

Щодо клопотання про перехід до розгляду справи №320/5164/26 за правилами загального позовного провадження.

За частинами першою-третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У свою чергу, відповідно до частин першої, другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Як передбачено частиною четвертою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частин п`ятої, сьомої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Разом з тим, відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що відповідно до положень КАС України кожен з учасників справи має право ознайомлюватися з матеріалами справи, зокрема, і з аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог КАС України, надавати пояснення, наводити свої доводи та міркування.

Водночас суд звертає увагу і на ту обставину, що представником відповідача до суду поданий відзив на позов та додатки до нього, а заявлене представником клопотання не містить будь-якої інформації стосовно предмета спору, яка може бути надана сторонами лише у судовому засіданні за участі їх представників та не може бути надана із заявами по суті справи.

Суд звертає увагу на те, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) жодним чином не нівелює обов`язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку.

Враховуючи предмет спору, характер спірних правовідносин, кількість учасників та категорію справи, а також беручи до уваги ту обставину, що дана справа не входить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про незначну складність цієї справи та можливість її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Таким чином, враховуючи викладене та з огляду на відсутність належних обґрунтувань на підтвердження заявленого клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд вважає таке необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Трипільська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (код ЄДРПОУ: 00131334) перебуває на обліку в органах ДПС.

За даними контролюючого органу - ГУ ДПС у Київській області (позивача), за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом в загальній сумі 9 526 858,72 грн. який складається із сум податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства.

Так, заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роб послуг) у розмірі 9 526 858,72 грн. виникла на підставі пп. 14.1.162 п.14.1 ст.14 та ст.129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ ( далі ПК України) нараховано пені по податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства.

Так, 12.12.2025 в інтегровану картку платника (далі - ІКП) Трипільської ТЕС з податку на прибуток (КБК - 11021000) зараховано стягнення до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу (платіжна інструкція № ЕПУ-1036-1303-000251845 від 10.12.2025) в розмірі 65 375,89 гривень. За період з 02.03.2015 по 11.12.2025 нараховано пені на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (СОVID-19)) на розрахунок податкових зобов`язань щодо сплати консолідованого податку № 9091215479 від 11.03.2014 в розмірі 164 924,56 гривень. Платіжним дорученням № ЕПУ-1036-1303-000285106 від 15.12.2025 зменшено пеню на загальну суму 53865,89 гривень. Станом на 01.04.2026 залишок несплаченої пені складає 111058,67 гривень.

12.12.2025 в ІКП Трипільської ТЕС з податку на прибуток зараховано стягнення до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу (платіжна інструкція № ЕПУ-1036-1303-000251817 від 10.12.2025) в розмірі 349,47 гривень. За період з 02.03.2015 по 11.12.2025 нараховано пені на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (СОVID-19) на розрахунок податкових зобов`язань щодо сплати консолідованого податку N 9091215479 від 11.03.2014 в розмірі 881,61 гривень.

12.12.2025 в ІКП Трипільської ТЕС з податку на прибуток враховано стягнення до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу (платіжна інструкція № ЕПУ-1036-1303-000251781 від 10.12.2025) в розмірі 684 117,34 гривень. За період з 02.03.2015 по 11.12.2025 нараховано пені на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (СОVID-19) на розрахунок податкових зобов`язань щодо сплати консолідованого податку № 9091215479 від 11.03.2014 в розмірі 1 725 831,25 гривень.

15.12.2025 в ІКП Трипільської ТЕС з податку на прибуток зараховано стягнення до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу (платіжна інструкція № ЕПУ-1036-1303-000274331 від 12.12.2025) в розмірі 101 197,77 гривень. За період з 02.03.2015 по 14.12.2025 нараховано пені на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (СОVID-19) на розрахунок податкових зобов`язань щодо сплати консолідованого податку №9091215479 від 11.03.2014 в розмірі 138 414,08 гривень.

За період з 18.06.2015 по 15.12.2025 нараховано пені на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (СОVID-19) на Декларація № 36 від 19.03.2015 в розмірі 55 240,37 гривень.

15.12.2025 в ІКП Трипільської ТЕС з податку на прибуток зараховано стягнення до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу (платіжна інструкція N ЕПУ-1036-1303-000274288 від 12.12.2025) в розмір. 661 502,23 гривень. За період з 18.06.2015 по 15.12.2025 нараховано пені на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (СОVID-19) на Декларація № 36 від 19.03.2015 в розмірі 788 003,85 гривень.

16.12.2025 в ІКП Трипільської ТЕС з податку на прибуток зараховано стягнення до бюджету коштів у рахунок погашення податкового борг у (платіжна інструкція № ЕПУ-1036-1303-000285159 від 15.12.2025) в розмірі 33 633,88 гривень.

За період з 18.06.2015 по 16.12.2025 нараховано пені на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (СОVID-19) на Декларація № 36 від 19.03.2015 в розмірі 40 080,10 гривень.

18.12.025 в ІКП Трипільської ТЕС з податку на прибуток зараховано стягнення до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу (платіжна інструкція № ЕПУ-1036-1303-000285106 від 15.12.2025) в розмірі 5 644 897,38 гривень. За період з 18.06.2015 по 18.12.2025 нараховано пені на борг минулих років (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (СОVID-19) на Декларація № 36 від 19.03.2015 в розмірі 6 667 348,79 гривень.

Отже, станом на 01.04.2026, загальна сума нарахованої та несплаченої пені по Трипільській ТЕС ПАТ «Центренерго» з податку на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства (КБК - 11021000) за період з по 18.12.2025 становить 9 526 858,72 гривень.

Податковим органом сформовано податкову вимогу № 196811-55 від 11.09.2020 року, яка була направлена рекомендованим листом засобами поштового зв`язку та отримана представником відповідача, про що свідчить підпис в повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податку, якому надіслано (вручено) податкову вимогу сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, такого платника податку, що виникла після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.

Доказів оскарження вказаної податкової вимоги, а також доказів сплати податкового боргу відповідачем суду не надано, таким чином вказана сума податкового боргу набрала статусу узгодженої.

Заборгованість відповідача перед бюджетом в загальній сумі 9 526 858,72 грн. підтверджується довідкою, розрахунком податкового боргу, відомостями зворотнього боку інтегрованої картки платника податку з повним описом графи «Опис операції», на момент звернення до суду.

Оскільки податковий борг платником податків в добровільному порядку не сплачено, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Станом на день розгляду справи доказів погашення податкового боргу чи оскарження податкової вимоги суду не надано.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу положень статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Порядок погашення податкового боргу і відповідні дії податкового органу визначаються главою 9 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, погашення податкового боргу платника податків здійснюється податковим органом за рахунок будь-якого майна такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що з метою погашення податкового боргу орган стягнення (державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України) звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 57.3. Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

В порядку пункту 59.3. статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Отже, аналіз вказаних правових норм свідчить про відсутність обов`язку контролюючого органу направляти платнику податків нову податкову вимогу у випадку збільшення суми податкового боргу.

Тобто, в разі коли після направлення платнику податків податкової вимоги сума його податкового боргу збільшується, податкова вимога на збільшену суму податкового боргу не направляється.

Підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що контролюючим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 11.09.2020 №196811-55, яка отримана відповідачем.

Згідно з даними інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС України у платника податків Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» з податку на прибуток станом на 01.04.2026, загальна сума нарахованої та несплаченої пені по Трипільській ТЕС ПАТ «Центренерго» з податку на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства (КБК - 11021000) за період з по 18.12.2025 становить 9 526 858,72 гривень.

Доказів про сплату відповідачем податкового боргу з узгоджених зобов`язань у розмірі 9 526 858,72 грн. до суду не надано. Окрім того, не надано доказів оскарження податкової вимоги в судовому порядку.

Підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із п.п. 129.1 ст. 129 ПКУ нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (підпункт 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України).

Нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті): у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань (підпункт 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України).

У той же час, відповідно до п. 89.7 ст. 87 ПКУ у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до положень статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Нормами Податкового кодексу України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

У межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності визначення (нарахування) контролюючим органом грошових зобов`язань.

У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, зокрема і пені, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов`язання (що включає і нараховану пеню), чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі № 2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі № 804/8630/16, від 12.07.2022 у справі № 160/7345/20 та інших.

Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до частиною 2 статті 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу, що у справах, предметом яких є стягнення податкового боргу, суд відповідно до вимог чинного процесуального законодавства не надає правової оцінки обставинам та правовим підставам визначення грошових зобов`язань, несплата яких у встановлені законом строки призвела до утворення податкового боргу. Виходячи з предмету справи, дослідженню підлягають виключно ті питання, що стосуються наявності податкового боргу (вручення податкового повідомлення-рішення, узгодження визначеного ним грошового зобов`язання) та наявність підстав для стягнення податкового боргу у судовому порядку (направлення (вручення) податкової вимоги).

Таким чином, оскільки податкова вимога не відкликана, а відповідач добровільно не сплатив суму заборгованості, тому суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу, що існування спірної суми податкового боргу на дату розгляду справи судом підтверджено приєднаними до справи роздруківками інтегрованої картки платника податків, які за правилами статей 73 та 74 Кодексу адміністративного судочинства України, є належними та допустимими доказами невиконання податкового обов`язку з боку відповідача.

Згідно з приписами пункту 15.1 статті 15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 ПКУ платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно інформаційно - комунікаційної системи «Податковий блок» в інтегрованій картці платника Трипільської теплової електричної станції ПАТ «Центренерго» (код ЄДРПОУ 00131334) з податку на прибуток приватних підприємств (КБК - 11021000) обліковується стягнення до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу, сплачений саме з рахунків Трипільської теплової електричної станції ПАТ «Центренерго», а не з рахунків ПАТ «Центренерго».

Отже, Трипільська теплова електрична станція ПАТ «Центренерго» (код ЄДРПОУ 00131334) є відокремленим підрозділом, який провадить діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом

Матеріали справи містять копію рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2025, яким адміністративний позов Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України ( вул. Народного ополчення, 5а, м. Київ, 03151, ЄДРПОУ 44096797) задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО» Трипільська ТЕС (код ЄДРПОУ 00131334, 08720, Київська область, м. Українка, вул. Промислова 1) податковий борг у розмірі 7 137 208 (міс мільйонів сто тридцять сім тисяч двісті вісім) грн. 07 коп.

Таким чином, Трипільська теплова електрична станція ПАТ «Центренерго» (код ЄДРПОУ 00131334) є належним відповідачем у справі.

VI. Судові витрати.

Оскільки, відповідно до приписів статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А, код ЄДРПОУ 44096797) задовольнити.

2. Стягнути з Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО» (08720, Київська обл., м. Українка, вул. Промислова 1, код ЄДРПОУ 00131334) з рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 9 526 858 (дев`ять мільйонів п`ятсот двадцять шість тисяч вісімсот п`ятдесят вісім) гривень 72 копійки.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.