Ухвала суду № 140799144, 20.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДУ Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 жовтня 2026 року справа № 520/22274/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не застосування до перерахунку та виплати щомісячних пенсійних виплат, які належать ОСОБА_1 , належних коефіцієнтів збільшення (індексації) щомісячних пенсійних виплат, що були встановлені в Україні у розмірі: 1,11 для 2021 року; 1,14 для 2022 року; 1,197 для 2023 року, за період з 01.03.2021 року по 01.03.2023 року;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, щодо не застосування до перерахунку та виплати щомісячних страхових виплат, які належать ОСОБА_1 , належного коефіцієнту збільшення (індексації) щомісячних страхових виплат, що був встановлений в Україні в розмірі 1,197 для 2023 року; 1,0796 для 2024 року; 1,115 для 2025 року; 1,121 для 2026 року, обмеживши суму перерахунку (збільшення) щомісячних страхових виплат розміром в 1500 гривень для індексації в 2023-2025 роках та 2595 гривень для 2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головне управління Пенсійного фонду у Київській області здійснити належну індексацію (перерахунок) щомісячних пенсійних виплат, що належать ОСОБА_1 , з 01.03.2021 року по 01.03.2026 року з використанням встановлених коефіцієнтів збільшення (індексацій) щомісячних пенсійних виплат в Україні у розмірі 1,11 для 2021 року; 1,14 для 2022 року; 1,197 для 2023 року; 1,0796 для 2024 року; 1,115 для 2025 року; 1,121 для 2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити належну індексацію (перерахунок) щомісячних страхових виплат, що належать ОСОБА_1 , з 01.03.2023 року по 01.03.2026 року з використанням встановленого коефіцієнту збільшення (індексації) щомісячних страхових виплат в Україні у розмірі 1,197 для 2023 року; 1,0796 для 2024 року; 1,115 для 2025 року; 1,121 для 2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити розрахунок виниклої заборгованості в наслідок не правомірних дій пов`язаних із незастосуванням належних коефіцієнтів збільшення (індексації) до щомісячних пенсійних виплат, які належать ОСОБА_1 , у розмірі 1,11 для 2021 року; 1,14 для 2022 року; 1,197 для 2023 року; 1,0796 для 2024 року; 1,115 для 2025 року; 1,121 для 2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити розрахунок виниклої заборгованості в наслідок їх не правомірних дій пов`язаних із незастосуванням належного коефіцієнту збільшення (індексації) до щомісячних страхових виплат, які належать ОСОБА_1 , у розмірі 1,197 для 2023 року; 1,0796 для 2024 року; 1,115 для 2025 року; 1,121 для 2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області невідкладно виплатити ОСОБА_1 , суму виниклої заборгованості по пенсійним та страховим виплатам, які виникли за період з 01.03.2021 року по дату виконання судового рішення;

- встановити судовий контроль та строки виконання судового рішення за цією позовною заявою.

Відповідно до ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 року адміністративну справу №520/22274/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії передано на розгляд за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №520/22274/26 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Парненко В.С.) від 15.09.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову шляхом надання уточненої позовної заяви (з примірниками для інших учасників справи), в якій належним чином обґрунтувати зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (або уточнити позовні вимоги) з наданням завірених копій доказів на підтвердження викладених обставин в позовній заяві у відповідності до вимог частини 5 статті 160 КАС України; заяви про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску, з урахуванням правової позиції суду, або викладенням позовних вимог у відповідності до встановленого статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до суду; документу (оригіналу або який прирівнюється до оригіналу), що підтверджує сплату судового збору за позов немайнового характеру у розмірі 798,72 грн.

На підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду було здійснено повторний автоматизований розподіл справи, за результатом якого адміністративна справа передана для розгляду судді Кушновій А.О.

Відповідно до частини дев`ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Частиною чотирнадцятою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

На підставі вказаного справа підлягає прийняттю до провадження, а її розгляд починається спочатку.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.

Звернувшись до суду позивач у позовній заяві зазначає, що є пенсіонером по інвалідності у зв`язку із трудовим каліцтвом (3 група інвалідності) та отримує пенсійні та страхові перебуваючи на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач страхових виплат. Одночасно позивач перебуває з 2025 року на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, як отримувач пенсійних виплат з інвалідності. Відповідно до баз даних Пенсійного фонду України, в 2025 році, справу позивача стосовно одержання пенсійних виплат було переведено до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області. Інша частина справи позивача, як отримувача страхової виплати, залишилась на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Поряд з цим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Частиною 5 статті 160 КАС України встановлені вимоги до позовної заяви, зокрема про те, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; докази, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 статті 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем не долучено до позовної заяви жодних доказів на підтвердження обставин викладених у позовній заяві, зокрема щодо наведених вище.

Поряд з цим, зі змісту позовних вимог вбачається, що такі є ідентичними як до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області так і до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

У зв`язку з цим позивачу у порядку усунення недоліків необхідно надати уточнену позовну заяву (з примірниками для інших учасників справи), в якій належним чином обґрунтувати зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (або уточнити позовні вимоги) з наданням завірених копій доказів на підтвердження викладених обставин в позовній заяві у відповідності до вимог частини 5 статті 160 КАС України.

Також, згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При вирішенні питання дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, які виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року №340/1019/19).

Верховний Суд у постанові від 28.10.2025 у справі №420/19263/24 наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Таким чином, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву. Водночас посилання позивача на лист відповідача не змінює моменту, з якого він повинен був дізнатися про можливе порушення своїх прав. Такий лист лише фіксує дату початку активних дій щодо з`ясування порядку нарахувань, тоді як виплата пенсії є щомісячним періодичним платежем, що надає позивачу об`єктивну можливість знати про розмір виплати та її склад.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.10.2025 року у справі № 460/10097/24.

У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначає, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на зазначене, суд вказує, що у спорах щодо перерахунку пенсійних виплат застосовується загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною 2 статті 122 КАС України.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що предметом спору у даній справі є розмір нарахування та виплати пенсійних виплат починаючи з 01.03.2021 року, однак з позовом до суду останній звернувся 24.07.2026 року.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з цією позовною вимогою.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску, з урахуванням правової позиції суду, або викладенням позовних вимог у відповідності до встановленого статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до суду

Крім того, згідно з частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 № 4695-IX установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2026 року - 3328 гривень.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається з позовних вимог, позивачем заявлено загалом дві вимоги немайнового характеру до кожного з відповідачів, відтак сума судового збору, яка підлягала сплаті позивачем становить 2129,92 грн (3328,00*0,4*2*0,8).

Позивачем надано до суду докази сплати судового збору лише за одну немайнову вимогу у розмірі 1331,20 грн.

В порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу слід надати документ (оригінал або який прирівнюється до оригіналу), що підтверджує сплату судового збору за позов немайнового характеру у розмірі 798,72 грн.

Таким чином, позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 798,72 грн, сплачений на рахунок Київського окружного адміністративного суду за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Недотримання позивачем даних вимог, які пред`являються до позовної заяви, не дозволяє суду в повній мірі здійснити підготовку справи до судового розгляду та відповідно відкрити провадження у справі.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Прийняти адміністративну справу №520/22274/26 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати уточнену позовну заяву (з примірниками для інших учасників справи), в якій належним чином обґрунтувати зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (або уточнити позовні вимоги) з наданням завірених копій доказів на підтвердження викладених обставин в позовній заяві у відповідності до вимог частини 5 статті 160 КАС України;

- надати заяву про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску, з урахуванням правової позиції суду, або викладенням позовних вимог у відповідності до встановленого статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до суду;

- надати документ (оригінал або який прирівнюється до оригіналу), що підтверджує сплату судового збору за позов немайнового характеру у розмірі 798,72 грн.

4. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.