Рішення № 140799061, 20.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року № 320/31176/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Черкаської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі відповідач-1, КДКП), Черкаської обласної прокуратури (далі відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача-1 від 19.07.2023р. №140 дп-20 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури; рішення відповідача-2 від 02.08.2023р. №164к про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури; поновлення позивача на посаді прокурора Катеринопільського відділу Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області з 02.08.2023р.; стягнення з відповідача-2 на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 02.08.2023р. до моменту фактичного поновлення на роботі.

Ухвалою суду від 09.10.2023 було відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Від відповідачів надійшли відзиви на адміністративний позов, відповідно до якого відповідачі просять відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивачем подано до суду відповідь на відзиви.

В ході розгляду справи сторонами подавались до суду письмові пояснення щодо спірних правовідносин.

Ухвалою суду від 04.04.2024 закрито підготовче засідання та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Суд, за згодою сторін, вирішив здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Наказом Генерального прокурора від 04.10.2019 № 294к відповідно до ст. 9 Закону України «Про прокуратуру», п. п. 5 п. 21 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», п. 9 Порядку призначення в місцеві прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.09.2019 № 216, ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Новоархангельського відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області.

У подальшому ОСОБА_1 в порядку переведення до органів Черкаської обласної прокуратури наказом виконувача обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 13.04.2021 № 321к призначено на посаду прокурора Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області, а наказом керівника Черкаської обласної прокуратури від 17.05.2022 №113к ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Катеринопільського відділу Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області.

Черкаською обласною прокуратурою на підставі наказу керівника Черкаської обласної прокуратури від 14.11.2022 № 140 проведено службове розслідування щодо фактів можливої втрати або викрадення електронних ключів доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі по тексту ЄРДР) керівниками окремих прокуратур, у тому числі заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури Вібе С.В.

З метою встановлення всіх обставин, які стосувалися предмету службового розслідування, відбиралися пояснення у ряду працівників окружної прокуратури та відділів.

У своєму поясненні від 12.12.2022 прокурор Катеринопільського відділу Звенигородської окружної прокуратури Кириленко С.О. зазначив, що з метою здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях завжди використовував власний кваліфікований електронний підпис з ІР-адреси Катеринопільського відділу Звенигородської окружної прокуратури, КЕП інших працівників органів прокуратури не користується. З приводу формування 13.07.2022 о 10 годині 23 хвилини витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні за фактом домагання неповнолітньої особи для сексуальних цілей за ч.1 ст. 156-1 КК України з ІР-адреси Катеринопільського відділу Звенигородської окружної прокуратури йому нічого не відомо. Також йому нічого не відомо про використання працівниками Катеритопільського відділу КЕП інших працівників, в том числі заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_2 .

Разом з тим, ОСОБА_1 з метою підтвердження наданих ним пояснень від 12.12.2022 надав згоду на проходження психофізичного дослідження із застосуванням поліграфа.

Під час зазначеного дослідження, яке проводилося 04.01.2023, ОСОБА_1 визнав факти неодноразового використання КЕП ОСОБА_2 для доступу до даних ЄРДР та ІС «СЕД», у тому числі з метою ознайомлення з інформацією в окремих кримінальних провадженнях, які могли стосуватися його інтересів та інтересів його товариша (кума) ОСОБА_3 .

У межах службового розслідування від 14.11.2022 ОСОБА_1 працівником Генеральної інспекції ОСОБА_4 (як членом комісії) 05.01.2023 було отримано аналогічні пояснення.

Встановлені під час службового розслідування обставини стали підставою для призначення нового службового розслідування (наказ виконувача обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 16.01.2023 № 5), у ході якого перевірялися факти можливого використання керівником Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_5 , заступником керівника окружної прокуратури ОСОБА_2 та прокурором Катеринопільського відділу Звенигородської окружної прокуратури Кириленком С.О. своїх службових повноважень або службового статусу та пов`язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб, а також можливого вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Членами комісії досліджено всі зібрані докази, зокрема і пояснення прокурора Катеринопільського відділу Звенигородської окружної прокуратури Кириленка С.О., начальника цього відділу ОСОБА_6 , ОСОБА_3 в присутності адвоката Тригуб О.М., керівника окружної прокуратури Гасича О.В., його заступника ОСОБА_2 , прокурора прокуратури Гончара Р.В., працівників поліції Васютіна В.В., Савонік Т.М., Мачульської А.М., ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та прийнято рішення про наявність підстав для скерування до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів дисциплінарної скарги за ознаками дисциплінарних проступків, передбачених п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

За результатами службового розслідування встановлено факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що оформлено відповідним висновком від 14.03.2023.

21.03.2023 до КДКП надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_9 про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

В цей день скаргу розподілено за членом Комісії ОСОБА_10 , яким 27.03.2023 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-223де-53дп-23 стосовно вказаного прокурора.

23.06.2023 року членом Комісії ОСОБА_11 складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора Катеринопільського відділу Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області ОСОБА_1 , який з матеріалами дисциплінарного провадження передано на розгляд Комісії.

Комісією 19.07.2023 року рішенням № 140дп-23 притягнуто прокурора Катеринопільського відділу Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення ним вимог пункту 3 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон № 1697-VI1), статті 12 Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIIT, частини першої статті 222 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), розділу III Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджений наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298 (далі - Положення про ЄРД), пункту 4.20.1 Регламенту роботи кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг органів прокуратури України, який 10.02.2022 року затверджено Генеральним прокурором та погоджено головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Інструкції щодо поводження з ключовими документами і носіями, статей 11, 12, 16, 21 Кодексу професійної стики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнського конференцією прокурорів (далі - Кодекс) та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Не погоджуючись із правомірністю рішення відповідача-1 від 19.07.2023р. №140 дп-20 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури та рішення відповідача-2 від 02.08.2023р. №164к про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури, позивач оскаржив їх в судовому порядку шляхом звернення до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких приписів законодавства.

Конституцією України (частиною другою статті 19) визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним Законом (статтею 131-1) також визначено, що в Україні ліс прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під нас кримінального провадження, нагляд за негласними та інтими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов`язки прокурора визначено Законом Nє 1697-V11.

Цим же Законом врегульовано порядок дисциплінарного провадження щодо прокурора.

Згідно зі статтями 44, 73, 77 Закону Nє 1697-VII за КДКП закріплені повноваження здійснювати дисциплінарне провадження стосовно прокурора.

Відповідно до частин першої та другої статті 45 цього Закону дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку: Право на звернення до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти.

Дисциплінарне провадження включає такі стани:

1) відкриття дисциплінарного провадження; 2) проведення перевірки дисциплінарної скарги; 3) розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора; 4) прийняття рішення у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора; 5) оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження; 6) застосування до прокурора дисциплінарного стягнення.

Згідно із частиною першою статті 43 Закону. Nє 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 1) невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків; 2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення;

3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; 4) порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської стики; порушення правил внутрішнього службового розпорядку; втручання чи будь-який інший вилив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи судців, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; 9) публічне висловлювання, яке с порушенням презумпції невинуватості.

Відповідно до частин четвертої та десятої статті 46 цього Закону після відкриття дисциплінарного провадження член органу проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Комісії за результатами перевірки. Член органу за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується.

Член органу за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин. якими це підтверджується.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону Nє 1697-VII розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні органу. На засідання запрошуються особа, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце засідання органу, мас бути надіслано не пізніше як за десять днів до дня проведення засідання.

Згідно із частиною третьою цієї статті висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за його участю і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор: 1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності; 2) не з`явився на засідання, не повідомивши про причини не явки;

3) не з`явився на засідання повторно. Рішення про можливість розгляду висновку за відсутності відповідного прокурора приймає орган.

Частиною п`ятою статті 47 Закону Nє 1697-VII визначено, що розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні органу заслуховуються пояснення члена органу, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб.

Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження та/або його представник мають право давати пояснення, відмовлятися від їх падання, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об`єктивності члена органу подавати заяву про його відвід (частина шоста статті 47 Закону Nє 1697-VII).

Рішення в дисциплінарному провадженні органом приймає більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення органом за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора (частина перша статті 48 Закону Nє 1697-VII).

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення (частина третя вказаної статті).

Види дисциплінарних стягнення, які можуть бути накладені на прокуроре за вчинення ним дисциплінарного проступку, закріплені в частині першій статті 49 Закону Nє 1697-VII. До таких стягнень належать: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.

Застосування до прокурора дисциплінарного стягнення відповідно до статей 9 та 11 Закону № 1697-VII здійснюється Генеральним прокурором та керівниками обласних прокуратур на підставі рішення КДКП.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурора також регламентується Положенням про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийнятий 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцію прокурорів (далі - Положення).

За правилами пунктів 61-63 Положення орган мас право приймати рішення, якщо на його засіданні присутні не менше дев`яти членів органу.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального складу органу, передбаченого Законом. Рішення органу викладаються в письмовій формі.

Орган не може приймати рішення на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації.

У рішенні органу зазначаються дата і місце його прийняття, члени органу, які брали участь у засіданні, питання, що розглядалися, мотиви прийнятого рішення, а також порядок і строк оскарження рішення, в тому числі дозвіл особі, яка подала дисциплінарну скаргу, на оскарження рішення, якщо він наданий.

Рішення підписується головуючим та членами органу, які брали участь у засіданні.

Відповідно до статті 3 Закону Nє 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливість, неупередженості та об`єктивності.

Згідно з вимогами пунктів 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону Nє 1697-VII прокурор зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а також додержуватись правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Пунктами 23, 26, 27 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Компрометація особистого ключа це будь-яка подія, що призвела або може призвести до несанкціонованого доступу до особистого ключа.

Користувачами електронних довірчих послуг є підписувачі, створювачі електронних печаток, відправники та отримувачі електронних даних, інші фізичні та юридичні особи, які отримують електронні довірчі послуги у надавачів таких послуг відповідно до вимог цього Закону.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України «Про електронні довірчі послуги» користувачі електронних довірчих послуг зобов`язані забезпечувати конфіденційність та неможливість доступу інших осіб до особистого ключа; невідкладно повідомляти надавача електронних довірчих послуг про підозру або факт компрометації особистого ключа.

Згідно з статтею 3 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року Nє 2657-ХII одним із основних напрямів державної інформаційної політики є забезпечення інформаційної безпеки України. Відповідно до статті 27 цього ж Закону порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.

Відповідно до статей 20, 21 Закону України «Про інформацію», статей 6, 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Переліку відомостей, що становлять службову інформацію та можуть міститися в документах органів прокуратури України, затверджених наказом Генеральної прокуратури України від 25 листопада 2021 року Nє 380, відомості, які зберігаються на матеріальних носіях інформаційної бази даних Єдиного реєстру досудового розслідування. належать до службової інформації, доступ до якої обмежений.

Регламентом роботи кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг органів прокуратури України, який 10 лютого 2022 року затверджено Генеральним прокурором та погоджено головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, передбачено обов`язковість його норм для усіх користувачів кваліфікованих електронних довірчих послуг, у тому числі підписувачів - працівників органів прокуратури.

Згідно з пунктом 4.20.1 цього Регламенту компрометація ключа підписувача - це факт, або обґрунтована підозра того, що особистий ключ став відомий або доступний до використання іншим особам, Відповідно до приписів Інструкції щодо поводження з ключовими документами і носіями, затвердженої заступником Генерального прокурора України 05 листопада 2012 року:

- носій ключової інформації разом з особистим ключом є об`єктом суворого зберігання;

- посадова особа, яка є власником КЕП, несе персональну відповідальність за збереження цілісності ключового носія і відповідного ключа, а також за недопущення доступу до ключового носія інших осіб;

- ключовий носій повинен зберігатись у службовому сейфі посадової особи або належної користувачу чарунці сейфа, яка повинна надійно зачинятись і опечатуватись;

- власник має право зробити резервний запис паролю доступу до особистого ключа тільки на аркуші паперу, який буде зберігатись у запечатаному конверті в тому ж сховищі, що і ключовий посій. Робити інші записи паролю доступу заборонено.

- під час тимчасового припинення виконання своїх службових обов`язків посадовою особою - власником особистого ключа (у зв`язку з відпусткою, хворобою тощо), він повинен подати в ЦСК або регіональний центр реєстрації заяву про блокування сертифікату (може бути подано усно за телефоном з використанням фрази-паролю).

Власник особистого ключа зобов`язаний вживати всіх заходів до забезпечення безпечного зберігання ключового носія, зберігати в таємниці пароль доступу до особистого ключа, використовувати ключ тільки особисто та лише в службових цілях.

Категорично заборонено копіювати ключові дані з ключового носія на будь-які інші носії, передавати ключовий носій іншим особам. Розголошення пароля, а також втрата ключового носія або його потрапляння до інших осіб с фактом компрометації особистого ключа.

Частиною першою статті 37 КПК України передбачено, що прокурор, який здійстюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування.

Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування (пункт 2 частини другої статті 36 КПК України).

Згідно з частиною п`ятою 5 статті 214 КПК України до Єдиного реєстру досудового розслідування вносяться відомості про кримінальне правопорушення, а також обставини, передбачені Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення.

Відповідно до вимог частини першої статті 222 КІК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Відповідно до пунктів 1, 3 глави 1 розділу 1 Положення про СРДР це Положення визначає порядок формування та ведення: Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також надання відомостей з нього. СРДР електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, захисту, оброблення, обліку, пошуку, узагальнення даних, зазначених у пункті і глави 1 розділу І цього Положення, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким урегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.

Реєстраторами Реєстру є прокурори, у тому числі керівники органів прокуратури (пункт 6 глави 2 розділу І Положення)

Доступ до відомостей, внесених до Реєстру мають прокурори та керівники окружних прокуратур у межах кримінальних правопорушень, щодо яких слідчими піднаглядних їм органів проводиться досудове розслідування (пункт 4 глави 3 розділ І Положення).

Витяг з ЄРДР - згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цієї глави параметрами, які с актуальними на момент його формування. Надання витягу з СРДР на всіх стадіях кримінального провадження, а також копії інформації, яка міститься у ЄРДР, у конкретному кримінальному провадженні до закінчення досудового розслідування здійснюється реєстраторами, уповноваженими на здійснення досудового розслідування та нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у ньому (частини 2, 5 розділу IV Положення).

Згідно з пунктом 2 розділу VII Положення реєстратори та користувачі відповідають за порушення вимог цього Положення, втрату, пошкодження електронних ключів доступу та незаконне втручання в роботу Реєстру згідно з

чинним законодавством.

Відповідно до статей 4, 11, 12, 19, 21 Кодексу професійної стики та поведінки прокурорів (далі - Кодекс) професійна діяльність прокурорів ґрунтується на принципах верховенства права та законності, професійної честі і гідності, формування довіри до прокуратури. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов`язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. Прокурор мас суворо дотримуватись обмежень, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних, у тому числі вступати у позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або службового становища. Прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Прокурор зобов`язаний не розголошувати і не використовувати в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала йому відома у зв`язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов`язків, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 33 Кодексу передбачено, що прокурори зобов`язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської стики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Так, з матеріалів дисциплінарного провадження слідує, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді прокурора Звенигородської окружної прокуратури, для роботи в інформаційній системі СРДР у 2022 році отримав кваліфікаційний електронний підпис (далі - КЕП) кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг органів прокуратури України з роллю «Прокурор» терміном дії з 04 січня 2022 року до 04 січня 2023 року.

До 19 травня 2022 року ОСОБА_1 за дорученням і з дозволу заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області Вібе С.В. неодноразово, для вирішення службових питань, використовував його КЕП (ЕЦП) з роллю «Керівник органу прокуратури» для роботи в ІС «ЄРДР» та інформаційній системі «Система електронного документообігу органів прокуратури» (далі - ІС «СЕД»).

Далі, без відома ОСОБА_2 , ОСОБА_1 скопіював вказаний КЕП на власний ноутбук та записав пароль доступу до нього.

На початку червня 2022 року, ОСОБА_1 від кума ОСОБА_3 стало відомо, що стосовно останнього співробітниками поліції зареєстровано кримінальне провадження за фактом вчинення ним злочинів сексуального характеру стосовно неповнолітніх дівчат, а оскільки для своїх зустрічей з дівчатами ОСОБА_3 використовував одне із приміщень домоволодіння, яке належить ОСОБА_1 , під час досудового розслідування стосовно нього можуть бути встановлені компрометуючі дані.

Для того, щоб переконатися у достовірності отриманої інформації, ОСОБА_1 у приміщенні Катеринопільського відділу Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області, з використанням КЕП та паролю ОСОБА_2 без відома останнього здійснив вхід до СРДР та переглянув кримінальні провадження, зареєстровані 22 лютого 2022 року.

Використовуючи можливість доступу до ЄРДР за допомогою КЕП ОСОБА_2 , діючи у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_3 , 13 липня 2022 року з ІР-адреси Катеринопільського відділу Звенигородської окружної прокуратури (82.207.117.21) ОСОБА_1 здійснив несанкціонований перегляд відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022250360000183 від 22 лютого 2022 року за частиною першою статті 156-1 КК України (домагання дитини для сексуальних цілей), в якому він процесуальне керівництво не здійснював і прав доступу до перегляду якого не мав, оскільки такий доступ обмежено відповідно до пункту 8 розділу 4 Положення про ЄРДР, та повідомив їх ОСОБА_3 без письмового дозволу слідчого або прокурора.

У подальшому, діючи у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_3 , 04 жовтня 2022 року ОСОБА_1 з використанням КЕП ОСОБА_2 з ІР-адреси Катеринопільського відділу Звенигородської окружної прокуратури (82.207.117.19) здійснив несанкціонований доступ до відомостей у кримінальних провадженнях за №№ 12022250310001975, 12022250360000315, 12022250360000535, 12022250360000076, 12021250360001181, 12021250360000444 розпочатих за ознаками статті 307 КК України, та у кримінальному провадженні № 12022250360000183, сформувавши витяги у них.

Із зазначених семи кримінальних проваджень, у чотирьох ОСОБА_1 включено до складу групи прокурорів (№№ 12022250360000315, 12022250360000076, 12021250360001181, 12021250360000444), а три не відносяться до діяльності прокурорів Катеринопільського відділу (№№ 12022250360000183, 12022250310001975, 12022250360000535).

Крім того, ОСОБА_1 використовуючи статус прокурора та знайомство із старшим слідчим СВ Звенигородського РВІЇ ГУНІ в Черкаській області Пономаренком C.О. та оперуповноваженим цього відділу ОСОБА_8 , особисто і по телефону цікавився у них обставинами події, а також причетністю затриманого ОСОБА_3 , до протиправних дій.

У листопаді-грудні 2022 року, після початку проведення службового розслідування, ОСОБА_1 видалив КЕП та пароль ОСОБА_2 з власного ноутбука.

Враховуючи викладене, відповідач-1 дійшов висновку про те, що прокурор ОСОБА_1 , нехтуючи правилами поводження з ключовими документами і носіями, використавши свій службовий статус та пов`язані з цим можливості на користь своїх приватних інтересів та інтересів третіх осіб, скопіювавши КЕП ОСОБА_2 та пароль до нього, неодноразово здійснив несанкціонований доступ до СРДР, вступив у позаслужбові стосунки з ОСОБА_3 , та, отримавши у протиправний спосіб доступ до відомостей досудового розслідування у кримінальних провадженнях, розголосив їх останньому без письмового дозволу слідчого або прокурора, чим вчинив дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Окрім того, відповідач наголошує на тому, що спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції щодо обставин кримінального провадження, зокрема, затримання ОСОБА_3 , в якому він не включений до складу групи прокурорів, дискредитує його, як прокурора, завдає шкоди його репутації та авторитету прокуратури.

Таким чином, своїми діями прокурор ОСОБА_1 порушив вимоги пункту З частини четвертої статті 19 Закону Nє 1697-VII, статті 12 Закону України «Про електронні довірчі послуги», частини першої статті 222 КПК України, розділу ІІІ Положення про ЄРДР, пункту 4.20.І Регламенту роботи кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг органів прокуратури У країни, який 10 лютого 2022 року затверджено Генеральним прокурором та погоджено головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Інструкції щодо поводження з ключовими документами і носіями, статей 11, 12, 16, 21 Кодексу.

Наведене вище послугувало підставою для прийняття КДКП 19 липня 2023 року рішення № 140дп-23 про притягнення прокурора Катеринопільського відділу Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Варто зазначити, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

У межах розгляду таких справ суд надає правову оцінку оскаржуваному рішенню виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану Комісією юридичну оцінку доказам, зібраним під час процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок: прокурора на предмет їх достатності.

Щодо доводів позивача про відсутність належних доказів вчинення ним дисциплінарного проступку.

Згідно із сталою практикою Комісії та висновків Великої Палати Верховного Суду дисциплінарним проступком прокурора необхідно вважати протиправну, винну дію або бездіяльність, прийняття рішення чи його неприйняття, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні прокурором своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановленими Закопом Nє 1697-VI1 та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Суд наголошує на тому, що зазначені у дисциплінарній скарзі дії ОСОБА_12 слід розглядати через призму їх відповідності чи невідповідності вимогам законів та нормативно-правових актів.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 на посаді прокурора Звенигородської окружної прокуратури забезпечено КЕП з визначеною роллю «Прокурор» для роботи в ЄРДР. З правилами поводження з ключовими документами і носіями ОСОБА_1 ознайомлено під підпис 10 листопада 2014 року.

Отримавши від заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури Вібе С.В. можливість користуватися його КЕП з рольовою функцією «Керівник органу прокуратури», усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою отримання доступу в ЕРД до всіх кримінальних проваджень, в яких процесуальне керівництво здійснюється іншими прокурорами Звенигородської окружної прокуратури, ОСОБА_1 скопіював КЕП ОСОБА_2 з його флеш-носія на власний ноутбук.

Використовуючи можливість доступу до СРДР за допомогою КЕП Вібе С.В., діючи у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_3 , 13 липня 2022 року з ІР-адреси Катеринопільського відділу Звенигородської окружної прокуратури (82.207.117.21) ОСОБА_1 здійснив несанкціонований перегляд відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022250360000183, в якому він процесуальне керівництво не здійснював і прав доступу до перегляду якого не мав, оскільки такий доступ обмежено відповідно до пункту 8 розділу 4 Положення про СРДР, та в порушення вимог статті 222 КПК України повідомив їх ОСОБА_3 без письмового дозволу слідчого або прокурора.

Також діючи у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_3 , 04 жовтня 2022 року ОСОБА_1 з використанням КВІ ОСОБА_2 , з ІР-адреси Катеринопільського відділу Звенигородської окружної прокуратури (82.207.117.19) здійснив несанкціонований доступ до відомостей у кримінальних провадженнях за №№ 12022250310001975, 12022250360000535, 12022250360000315, 12022250360000076, 12021250360001181, 12021250360000444, розпочатих за ознаками статті 307 КК України, та у кримінальному провадженні Nє 12022250360000183, сформувавши витяги у них.

Таким чином, прокурор ОСОБА_1 , вступивши у позаслужбові стосунки з ОСОБА_3 , та, нехтуючи правилами поводження з ключовими документами і носіями, використав свій службовий статус та пов`язані з цим можливості на користь своїх приватних інтересів та інтересів третіх осіб, скопіював КЕП ОСОБА_2 та пароль до нього, неодноразово здійснив несанкціонований доступ до ЄРД, отримавши у протиправний спосіб доступ до відомостей досудового розслідування у кримінальних провадженнях та розголосив їх останньому без письмового дозволу слідчого або прокурора, чим вчинив дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Окрім того, спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції щодо затримання потенційного правопорушника ОСОБА_3 , обставин кримінального провадження, в якому його не включено до складу групи прокурорів, дискредитує його, як прокурора, завдало шкоди його репутації та авторитету прокуратури, та свідчить про вчинення ним одноразового грубого порушення правил прокурорської етики.

Комісія врахувала письмові пояснення ОСОБА_1 від 17 липня 2023 року, пояснення, надані ним на засіданні, та відповіді на запитання учасників засідання.

Комісія відмітила нещирість ОСОБА_1 , відсутність каяття у скоєному проступку та його намагання за будь-яку ціну уникнути відповідальності за свої дії шляхом перекручування встановлених під час перевірки фактів, заперечення своїх раніше наданих пояснень.

Оскільки на засіданні Комісії ОСОБА_3 підтвердив, що ОСОБА_1 показував йому на моніторі ноутбука інформацію з ЄРДР (відео засідання Комісії з 13 год 11 хв 20 с до 13 год 13 хв 50 с).

Використання ОСОБА_1 КЕП, що належить ОСОБА_2 , з дозволу останнього, не спростовує факту його незаконного копіювання ОСОБА_1 на власний ноутбук, та використання даного ключа у власних цілях без відома ОСОБА_1 .

Також слід зазначити, що рішенням КДКП від 09 серпня 2023 року № 154ди-23 заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області ОСОБА_2 , за неналежне виконання службових обов`язків пов`язаних з використанням власного КЕП, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді догани (рішення с загальному доступі в мережі Інтернет за посиланням: https://kdkp.gov.ualdecision/2023/08/9/4164).

Зокрема, Комісією у вказаному рішенні констатовано, що ОСОБА_2 надавав власний КЕП підпорядкованим працівникам та повідомив пароль доступу. У такий спосіб ОСОБА_13 надав можливість іншим прокурорам використовувати його КЕП з розширеним функціоналом керівника органу прокуратури для входу до ЄРДР та роботи зі службовою інформацію. Цим ОСОБА_2 створив передумови до витоку з ЄРДР службової інформації з обмеженим доступом та її незаконного використання, а саме ОСОБА_1 , який неодноразово у власних цілях використовував доступ до персональних даних, а також інших відомостей у кримінальних провадженнях, у яких не виконував функцію прокурора згідно зі статтею 37 КПК України і не мав права доступу до них.

Враховуючи вищенаведене Комісія прийшла до висновку, що за результатами дисциплінарного провадження доводи дисциплінарної скарги про вчинення прокурором дисциплінарного проступку знайшли своє об`єктивне підтвердження, позаяк Комісією встановлено підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з наявністю в його діях складу дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Відтак, суд наголошує на тому, що вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку підтверджено:

- матеріалами дисциплінарної скарги виконувача обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури та додатками до неї;

- поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;

- довідкою № 2 про результати психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа прокурора ОСОБА_1 від 04 січня 2023 року;

- матеріалами кримінального провадження № 12022250360000183;

- листом заступника начальника відділу провадження та супроводження інформаційних систем Департаменту інформаційних технологій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_14 від 24 січня 2023 року;

- матеріалами службового розслідування, проведеного стосовно прокурора ОСОБА_1 , висновок якого затверджено скаржником 14 березня 2023 року.

Щодо доводів позивача про припущення Комісії про копіювання ОСОБА_1 КЕП ОСОБА_2 з його флеш-носія на власний ноутбук.

З матеріалів дисциплінарного провадження слідує, що будучи неодноразово опитаним, як під час службового розслідування, та на засіданні Комісії, ОСОБА_1 сам пояснював, що ним особисто було скопійовано ключ та пароль доступу до ІС «ЄРДР» ОСОБА_2 .

Вказане також підтверджується поясненнями ОСОБА_2 , згідно яких, у зв`язку з необхідністю своєчасного виконання завдань обласної прокуратури, зокрема, формування аналітичних та статистичних даних, він надавав свій КЕП на флеш-носії прокурору ОСОБА_1 , при цьому пароль вводив самостійно або диктував. Дозволу на копіювання та використання КЕП без його відому ОСОБА_1 не надавав.

Також підтверджується довідкою від 04 січня 2023 року № 2 про результати психофізіологічного дослідження ОСОБА_1 із застосуванням поліграфа, згідно якої у нього виявлено реакції, які вказують на те, що він мав доступ до ключового носія, належного ОСОБА_2 , а також паролю до нього, та використовував його для отримання з ІС «ЄРДР» повної інформації з метою виконання контрольних завдань.

Крім цього, психофізіологічними реакціями підтверджено то, що ОСОБА_1 копіював ключ та пароль доступу до ІС «ЄРДР» ОСОБА_2 без його відома і дозволу, та використовував його у власних інтересах.

Щодо доводів позивача про відсутність доказів про використання ОСОБА_1 КЕП ОСОБА_2 та використання КЕП без відома останнього.

Згідно матеріалів дисциплінарного провадження, під час його проведення ОСОБА_2 пояснив, що у зв`язку із виконанням завдань обласної прокуратури надавав свій ключ прокурору ОСОБА_1 , який виконував вказані завданні. Після виконання роботи флеш-носій з ключем КНЕДІ органів прокуратури України ОСОБА_1 повертав особисто. Дозволу на копіювання та використання його ключа ОСОБА_1 не давав.

Зазначене твердження позивача також спростовується довідкою № 2 про результати психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа від 04 січня 2023 року.

Перед дослідженням ОСОБА_1 пояснив що до початку службового розслідування копія ключа та пароля ОСОБА_2 були в нього на комп`ютері. Під час роботи в Катеринопільському відділі він також використовував копію ключа та пароля ОСОБА_2 без вказівки та відома ОСОБА_2 . Використання ключа було 03 червня 2022 року, 13 липня 2022 року, можливо 18 липня 2022 року, 13 жовтня 2022 року, можливо були і ще входи. Під час входів до ЄРДР він також дивився провадження Nє 12022250360000183 та кримінальні провадження за статтею 307 КК України. У передтестовій бесіді було встановлено, що ОСОБА_1 копіював ключ та пароль доступу до ЄРДР ОСОБА_2 без його відома та дозволу і використовував їх у власних позаслужбових інтересах, що підтверджено значущими стійкими психофізіологічними реакціями.

Щодо доводів позивача про відсутність доказів, які б вказували на використання ОСОБА_1 КЕП ОСОБА_2 за ІР-адресою його робочого місця у певний день та час.

Так, відповідно до листа Департаменту інформаційних технологій Офісу Генерального прокурора від 24 січня 2023 року № 32-12вих-23, використання КЕП ОСОБА_2 В ІС «ЄРДР» з ІР-адрес Катеринопільського відділу Звенигородської окружної прокуратури (82.207.117.21, 82.207.117.19) зафіксовано 13 липня 2022 року (для перегляду і формування витягу у кримінальному провадженні Nє 12022250360000183) та 04 жовтня 2022 року (для перегляду і формування витягів у кримінальних провадженнях за №№ 12022250360000183, 12022250310001975, 12022250360000535, 12022250360000315, 12022250360000076, 12021250360001181, 12021250360000444) та підтверджено відомостями (ІР-адресами та картками кримінальних проваджень).

Згідно листа Черкаської обласної прокуратури від 32-9вн-23 від 15 лютого 2023 року вбачається, що до 22 листопада 2022 року Катеринопільським відділом (робоче місце ОСОБА_1 ) для доступу до мережі Інтернет використовувалися три статичні ТР-адреси 82.207.117.19; 82.207.117.21; 82.207.117.22.

Натомість, упродовж 2022 року Звенигородською окружною прокуратурою (робоче місце ОСОБА_2 ) для доступу до мережі Інтернет використовувалася одна IP-адреса 78.137.0.135.

Робоче місце Вібе С.В. розташоване в приміщенні Звенигородської окружної прокуратури по вул. Софії Терещенко, 40-а в міста Звенигородка. Водночас, Катеринопільський відділ Звенигородської окружної прокуратури знаходиться за адресою: вул. Соборна, 16, смт, Катеринопіль, Звенигородський район.

Відповідно до інформації додатку Google-карти відстань між м. Звенигородка і смт. Катеринопіль Звенигородського району складає 16,8 км, для подолання якої необхідно 23 хв руху легковим автомобілем.

Входження до ІС «ЄРДР» з використанням КЕП ОСОБА_2 відбувались з різних ІР-адрес (Катеринопільського відділу Звенигородської окружної прокуратури та Звенигородської окружної прокуратури) або одночасно, або у незначний проміжок часу (до 20 хв), недостатній для фізичного переміщення ОСОБА_2 між м. Звенигородка і смт. Катеринопіль Звенигородського району.

Також встановлено, що під час роботи з даними ІС «ЄРДР» у приміщенні прокуратури в смт. Катеринопіль з використанням КЕП ОСОБА_2 здійснено перегляд і формування витягу у кримінальному провадженні № 12022250360000183 за ч. І ст. 156-1 КК України, доступ до якого обмежено відповідно до пункту 8 розділу 4 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення від 30 червня 2020 року, та яке не має відношення до діяльності прокурорів Катеринопільського відділу Звенигородської окружної прокуратури.

Як вже зазначалося вище, згідно довідки № 2 про результати психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа від 04 січня 2023 року, ОСОБА_1 в передтестовій бесіді пояснив, що під час роботи в Катеринопільському відділі він використовував копію ключа та пароля ОСОБА_2 без вказівки та відома останнього.

Щодо доводів позивача про відсутність доказів затримання ОСОБА_3 , а також заперечення використання ОСОБА_1 статусу прокурора для зустрічі із старшим слідчим СВ Звенигородського РВПГУНП в Черкаській області та оперуповноваженим цього відділу задля зацікавленості у вищевказаній події.

У поясненнях, наданих під час службового розслідування у присутності адвоката ОСОБА_15 , ОСОБА_3 пояснив, що 16 липня 2022 року приїхав на дачу зі знайомою та через 10-15 хв прийшли озброєні працівники поліції і силою забрали його до приміщення відділу поліції у м. Ватутіне.

На шляху до відділу поліції чи вже у приміщений він надіслав ОСОБА_1 смс-повідомлення про своє затримання працівниками поліції. Після того як ОСОБА_3 відпустили він одразу зателефонував ОСОБА_1 .

Згідно з постанови у справі про адміністративне правопорушення від 17 липня 2022 року Nє 490183, ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 180 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до пояснень слідчого СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 , він входить до складу групи слідчих у кримінальному провадженні Nє 12022250360000183. 16 липня 2022 року він перебував на чергуванні в складі СОГ, коли надійшло повідомлення про безвісне зникнення неповнолітньої дівчини. Оперативними заходами встановлено, що вона може перебувати у АДРЕСА_1 .

Прибувши за вказаним адресом виявлено дівчину, яка ймовірно перебувала у стані сп`яніння та ОСОБА_3 , якого було запрошено до відділу поліції для надання пояснень.

Також він цього дня спілкувався з прокурором ОСОБА_1 , який приїхав до відділу поліції. На його запитання він відповів про опрацювання повідомлення про безвісно зниклу дівчину.

Оперуповноважений Звенигородського РВІІ ОСОБА_8 пояснив, що 16 липня 2022 року йому зателефонував ОСОБА_1 та цікавився ситуацією з ОСОБА_3 .

Щодо доводів позивача про упередженість Комісії при оцінюванні дисциплінарних проступків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також застосування виду стягнення до ОСОБА_1 неспівмірного із вчиненим діянням.

Варто зауважити, що Комісія, відповідно до чинного законодавства, наділена дискреційними повноваженнями під час здійснення дисциплінарного провадження, що дозволяє їй на власний розсуд визначати вид дисциплінарного стягнення залежно від скоєного прокурором дисциплінарного проступку, що узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі № 99017855/18.

Так, описані у спірному рішенні факти неодноразового правопорушення в сукупності є показовими прикладами того, що позивач не вперше дозволяє собі поведінку, несумісну з його посадою, яка дискредитує в очах громадськості його як прокурора, державний орган, в якому він працює, та систему органів прокуратури загалом.

Відтак, аналіз наведених норм та встановлених судом обставин свідчить на користь висновку про те, що застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури відповідає ступеню його вини та тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.

Таким чином, суд переконаний у тому, що Комісія при прийнятті оскаржуваного рішення діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законами України.

Поряд з цим слід зазначити, що застосоване керівником Черкаської обласної прокуратури до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури є лише похідним від спірного рішення Комісії.

Таким чином, КДКП у рішенні від 19 липня 2023 року № 140дп-23 навела мотиви, з яких дійшла висновків про наявність у діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку з посиланням на належні, допустимі і достатні докази, та обґрунтувала пропорційність застосованого виду стягнення і його співмірність вчиненому проступку.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного висновку на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судовий збір розподілено на підставі ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Черкаської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішень, - відмовити.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.