Ухвала суду № 140799020, 19.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про зміну способу і порядку виконання судового рішення

19 жовтня 2026 року м. Київ Справа № 320/17852/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В. розглянувши у письмовому провадженні заяву Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №320/17852/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2024, яке набрало законної сили, позов задоволено частково.

На адресу суду від представника Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій останній просить

- змінити спосіб виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 у справі № 320/17852/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 нарахованих, але не виплачених коштів у розмірі 520 052,59 грн.

В обгрунтування поданої заяви представник Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України послався на положення частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, та вказав, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Відділ) перебуває виконавче провадження № 81464173 з примусового виконання виконавчого листа № 320/17852/24 від 07.02.2025, виданого Київським окружним адміністративним судом в частині «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, а саме, десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 21 березня 2024 року, з урахуванням проведених раніше виплат».

Державним виконавцем 10.07.2026 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 81464173 з примусового виконання даного виконавчого документа. 27.07.2026 прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. у зв`язку із не виконанням рішення та надіслано вимогу боржнику відповідно до якої необхідно повідомити відділ про виконання судового рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за не виконання рішення суду. Боржником без поважних причин повторно не виконано рішення суду, у зв`язку з чим 14.08.2026 державним виконавцем накладено повторний штраф на боржника. Державним виконавцем 09.09.2026 у відповідності до вимог ст. 382 Кримінального кодексу України та керуючись статтями 63, 75 Закону прийнято повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та надіслано на виконання до Шевченківського управління поліції ГУНП України у м. Києві до виконання та сторонам виконавчого провадження до відома. На адресу Відділу надійшла відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що зареєстрована в СЕД АСКОД від 24.07.2026 № 2600-0903-5/124277 встановлено, що стягувачу ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії в порядку встановленому судовим рішенням. При цьому, стягувачу нарахована заборгованість за період з 21.03.2024 по 28.02.2025 у розмірі 520 052,59 грн. Оскільки рішення суду в частині виплати нарахованої пенсії не виконується боржником, наявні підстави для зміни порядку і способу виконання рішення суду.

Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, які мають значення для вирішення питання щодо можливості зміни способу і порядку виконання рішення суду, суд зазначає таке.

Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 у справі № 320/17852/24 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження пенсійної виплати ОСОБА_1 максимальним розміром, починаючи з 21 березня 2024 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, а саме, десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 21 березня 2024 року, з урахуванням проведених раніше виплат.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили 27.01.2025.

Судом встановлено, що на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено перерахунок пенсії позивача з 21.03.2024, про що листом від 24.07.2026 № 2600-0903-5/124277 повідомлено таке: стягувачу нарахована заборгованість за період з 21.03.2024 по 28.02.2025 y розмірі 520 052,59 грн. Станом на липень 2026 виплату пенсії здійснено з жовтня 2025 по червень 2026 роки на загальну суму 1098,05 грн. Залишок заборгованості становить 518 954,54 грн. буде виплачено в межах бюджетних асигнувань для здійснення відповідних виплат.

Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд виходить з такого.

Так, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Судом встановлено, що представником Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надіслано на адресу сторін заяву про зміну порядку і способу виконання рішення суду, тому, враховуючи, що справа була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), а також з урахуванням того, що відповідач обізнаний про звернення позивача з цією заявою до суду, тобто, його право на подання своїх заперечень з приводу обставин, викладених заявником у заяві, не порушено, суд доходить висновку про можливість розгляду заяви Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у письмовому провадженні.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 129 та 129-1 Конституції України визначено обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року № 4094-IX, який набрав чинності 19 грудня 2024 року, внесені суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Так, в силу вимог КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Наведене дозволяє суду дійти висновку, що з 19 грудня 2024 року статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни «зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплату за перерахованою пенсією» на «стягнення коштів із державного органу боржника».

Також варто уваги, що стаття 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Більш того, суд вважає за потрібне зазначити, що затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821, Порядком здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених або перерахованих на виконання судових рішень, введено таку категорію як «перераховані пенсії за рішенням суду», під якими, згідно з пунктом 2 розуміється сума пенсії або щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, визначена як різниця між розміром призначеної/перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та визначеним органом Пенсійного фонду України розміром, з урахуванням положень нормативно-правових актів.

Порядком передбачено, що видатки на такі виплати здійснюються лише в межах бюджетних асигнувань, виплата проводиться пропорційно виділеним асигнуванням, а невиплачені суми переносяться на наступний бюджетний період. Тобто з аналізу конструкції норм Порядку вбачається, що навіть після набрання судовим рішенням законної сили особа після відновлення порушеного права у судовому порядку не набуває права на негайне і повне отримання належної суми пенсії, що зводить нанівець конституційний принцип обов`язковості судового рішення.

На переконання суду, така модель змінює саму природу судового захисту, оскільки якщо особа після відновлення у судовому порядку порушеного права не отримує виконання судового рішення, а лише набуває статус одержувача виплати, що здійснюється пропорційно бюджетному ресурсу, судове рішення перестає бути ефективним способом поновлення порушеного права. У такому разі спір фактично не вирішується остаточно: особа спочатку доводить в суді порушення органом державної влади свого права на отримання пенсії у належному, законодавчо визначеному розмірі, а потім невизначений час очікує, коли держава визнає фінансову можливість це право реалізувати. Такий підхід прямо суперечить позиції Конституційного Суду України стосовно того, що виконання судового рішення не може бути ілюзорним або надмірно відкладеним.

Як вже зазначалось судом, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії позивачу пенсії з 21.03.2024. Рішення суду набрало законної сили 27.01.2025.

Вказане рішення суду відповідачем в частині зобов`язання провести перерахунок пенсії позивачу виконано та здійснено такий перерахунок, внаслідок чого сума доплати після перерахунку складала 520 052,59 грн та станом на дату подання цієї заяви (з урахуванням вже проведених виплат в розмірі 1098,05 грн.) 518 954,54 грн.

В даному випадку, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є не виплата суми боргу протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/17852/24.

Враховуючи імперативні вимоги частини третьої статті 378 КАС України (у редакції Закону України від 21 листопада 2024 року № 4094-IX, яка є чинною з 19 грудня 2024 року), судом встановлено, що з дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше двох місяців, тоді як заборгованість, нарахована на виконання судового рішення, позивачу не сплачена, тому наявні підстави для зміни способу виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 у справі № 320/17852/24 та встановлення способу виконання рішення, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь позивача нарахованої та невиплаченої заборгованості з пенсії в розмірі 518 954,54 грн.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає обґрунтованою заяву представника Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у даній справі та такою, що підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 242, 256, 378 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву представника Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання рішення суду у адміністративній справі №320/17852/24 задовольнити частково.

2. Змінити спосіб і порядок виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 у справі № 320/17852/24, яке набрало законної сили 27.01.2025, в частині, що стосується зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, а саме, десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 21 березня 2024 року, з урахуванням проведених раніше виплат на «стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат в розмірі 518 954,54 грн (п`ятсот вісімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири гривні 54 копійки)».

3. В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Жук Р.В.