Ухвала суду № 140798011, 20.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

20 жовтня 2026 рокуСправа № 160/33646/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ількова В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, третя особа: Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Через підсистему електронний суд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, третя особа: Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, у якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 24 вересня 2026 року номер: 1203183100000466 про відкликання ОСОБА_1 дозволу на імміграцію в Україну;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 24 вересня 2026 року номер: 1201130100022710 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Грузії ОСОБА_1 .

Також, разом із позовом подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить суд:

зупинити дію рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 24 вересня 2026 року номер: 1203183100000466 про відкликання ОСОБА_1 дозволу на імміграцію в Україну, а також дію рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 24 вересня 2026 року номер: 1201130100022710 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Грузії ОСОБА_1 .

Перевіривши подану заяву, суд зазначає про таке.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти.

У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 7 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Застосовуючи вищевикладені нормативні положення до обставин подачі даної заяви суд зазначає наступне.

Заява про забезпечення позову підписана представником позивача адвокатом Фесюк Ю.О., від імені ОСОБА_1 , та ним же позов було підписано.

Тоді як відповідно до поданих матеріалів позивачем по справі є імені Зарнадзе Мераб (згідно долученої копії паспорта, копії РНОКПП, та копії спірних рішень).

Прим цьому, на підтвердження повноважень представником до позову/заяви про забезпечення позову доданий ордер на надання правової (правничої) допомоги серії АЕ №1339076 від 02.12.2024 року, із зазначенням у графі кому надається правова допомога Зарнадзе Мераб.

Доказів на підтвердження повноважень на - Зарнадзе Мераб Кучукієвича, суду надано не було.

Згідно з ч. 4 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:

1) довіреністю;

2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Водночас, до заяви про забезпечення позову не надано належних доказів на підтвердження повноважень представника - Зарнадзе Мераб Кучукієвича.

Отже, заяву про забезпечення позову до його подачі підписано особою, яка не має права її підписувати, оскільки на підтвердження наявність повноважень на здійснення такого підписання не надано належних доказів.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Аналогічний правовий висновок міститься в ухвалі Касаційного адміністративного суду від 29.08.2022 року у справі №140/6879/21.

Статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України не визначено порядок дій суду, коли заяву про забезпечення позову підписано особою, яка не має права її підписувати.

Такий порядок визначено п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України для позовних заяв.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Частиною 10 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що документи подані учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Як вже вказав суд, наданий ордер не підтверджує повноваження представника.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.

Враховуючи викладене, суд повертає заяву про забезпечення позову без розгляду.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику без розгляду.

Копію ухвали про повернення заяви без розгляду, направити особі, яка її подала.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач : Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (вул. Липинського, 7, м. Дніпро, 49000 ЄДРПОУ: 37806243).

Третя особа: ДЕПАРТАМЕНТ СТРАТЕГІЧНИХ РОЗСЛІДУВАНЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ ( 01601, Україна, місто Київ, вулиця Академіка Богомольця, будинок 10 ЄДРПОУ: 43305056).

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

Суддя В.В. Ільков