Ухвала суду № 140797242, 20.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

20 жовтня 2026 р. Справа № 120/14241/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Витяганець Т.М.

позивача: голови ОСББ Вечірко Н.В.

представника відповідачів: Шмігленко І.В.

представника третьої особи: адвоката Паламарчук О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про забезпечення позову у справі за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незабутній» №11 по вул. Хлібна м. Вінниці до: Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, Виконавчого комітету Вінницької міської ради, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 про: визнання протиправним та скасування рішення, наказу

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незабутній» №11 по вул. Хлібна м. Вінниці до Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, Виконавчого комітету Вінницької міської ради, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, наказу.

Представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом:

- заборони третій особі ОСОБА_1 , а також підрядним організаціям та іншим особам, що діють за її дорученням, вчиняти будь-які будівельні, підготовчі, демонтажні, монтажні та ремонтні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 та влаштування окремої вхідної групи за адресою: АДРЕСА_2 , а також подавати до органу державного архітектурно-будівельного контролю Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта Реконструкція квартири АДРЕСА_1 в торгово-офісне приміщення з організацією вхідної групи по АДРЕСА_2 , - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

- заборони Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради приймати, реєструвати та вносити до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва декларацію про готовність до експлуатації об`єкта Реконструкція квартири АДРЕСА_1 в торгово-офісне приміщення з організацією вхідної групи по АДРЕСА_2 (повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ВН 051260402359 від 03.04.2026), - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Ухвалою від 16.10.2026 суд призначив заяву про забезпечення позову до розгляду в судовому засіданні із викликом сторін.

Представник третьої особи подала письмові заперечення щодо заяви, у яких виклала свої аргументи та мотиви щодо їх відхилення.

В ході судового засідання позивач підтримала заходи забезпечення, з підстав наведених у заяві.

Представник відповідачів та представник третьої особи проти задоволення заяви заперечили.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінивши наведені доводи та докази, суд зазначає про таке.

Відповідно до положень статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частинами першою та другою статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.

Суд зазначає, що за своєю суттю інститут забезпечення позову є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Так, предметом спору у цій справі є правомірність рішень суб`єктів владних повноважень, зазначених у позовній заяві, зокрема рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 2090 від 04.09.2025, наказу Департаменту архітектури та містобудування №265 від 02.10.2025 та повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ВН 051260402359 від 03.04.2026.

Заява обґрунтована тим, що наразі роботи третьою особою не лише не припинилися, а й були практично завершені, проведенням комплексу будівельних і конструктивних заходів. Вхідна група фактично змонтована, а залишкові роботи мають оздоблювальний характер. Завершення робіт і подання декларації про готовність об`єкта до експлуатації є питанням найближчого часу, що підтверджує невідкладність заходів забезпечення позову.

Зазначає, що інтереси позивача спрямовані на забезпечення безпеки багатоквартирного житлового будинку, розташованого в історичному ареалі міста (що підтверджує третя особа, посилаючись на погодження Міністерства культури від 24.03.2026 № 11/113/231-26), цілісність несучих конструкцій, безпечна експлуатація підземного газопроводу та системи заземлення, життя та здоров`я мешканців, а також збереження спільного майна.

На думку позивача, оскільки роботи досі тривають, лише вжиття судом заходів забезпечення позову здатне зберегти існуючий стан до вирішення справи по суті.

Тому, просить вжити заходи не для забезпечення майбутнього демонтажу, а для збереження існуючого стану справ, за якого рішення суду у цій справі про скасування актів дозвільного характеру залишатиметься ефективним, що на його думку повністю узгоджується з метою інституту забезпечення позову.

Суд, оцінюючи доводи позивача зазначає, що в силу ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В контексті наведених мотивів заяви позивача, необхідність забезпечення позову обумовлена ускладненим чи унеможливленим ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Суд в ухвалі від 23.09.2026, розглядаючи питання забезпечення позову за заявою позивача акцентував, що предметом спору у цій справі є рішення прийняті виконавчим комітетом Вінницької міської ради та виконавчими органами Вінницької міської ради, які, в разі задоволення позову, вважаються скасованими з моменту набрання законної сили судовим актом.

Тому, доводи про відсутність ефективного захисту або його ускладнення, за умови не вжиття заходів забезпечення, на думку суду, є необґрунтованим з огляду на те, що позивач звернувся до суду за захистом своїх прав шляхом скасування спірних рішень як протиправних.

Правомірність або протиправність оскаржуваних рішень, наказів досліджується судом на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності доказів у їх сукупності під час вирішення спору по суті.

До того ж, позивач обрав захід забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, спрямований не суб`єктам владних повноважень, а третій особі. Тому, в такому випадку, суд має оцінити співмірність обраного заходу до обсягу позовних вимог.

У заяві про забезпечення позову заявник із обґрунтуванням доцільності вжиття заходу зазначив, що наразі роботи третьою особою були практично завершені, проведенням комплексу будівельних і конструктивних заходів. Вхідна група фактично змонтована, а залишкові роботи мають оздоблювальний характер.

Натомість, у заяві позивач, окрім іншого заявив, вжити заходи шляхом заборони третій особі та іншим вчиняти будь-які будівельні, підготовчі, демонтажні, монтажні та ремонтні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 та влаштування окремої вхідної групи за вказаною вище адресою.

Також, у заяві про забезпечення позивач вказує, що третя особа протиправно здійснила вирізання у фасаді багатоквартирного будинку дверний отвір, змінивши його зовнішнішній вигляд шляхом облаштування окремої вхідної групи.

Тож, із наведеного слідує, що заявлені заходи виходять за межі предмету адміністративного спору, оскільки такі спірні правовідносини не мають ознак публічно-правових, а підтверджують спір між співвласниками будинку та третьою особою.

З приводу заходу забезпечення позову шляхом заборони третій особі подавати до органу державного архітектурно-будівельного контролю Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта Реконструкція квартири АДРЕСА_1 в торгово-офісне приміщення з організацією вхідної групи по АДРЕСА_2 , а останньому заборонити приймати, реєструвати та вносити до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва Декларацію, суд зазначає про таке.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Отже, оскільки питання оформлення Декларації про готовність до експлуатації об`єкта не є спірним у цій справі, тому в силу положень п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову в такий спосіб.

Покликання позивача на ухвалу у справі №755/8534/24 з питань забезпечення позову суд відхиляє, оскільки вона постановлена у справі, яка розглядається за правилами цивільного судочинства, що полягає у відмінності обставин та, зокрема, суб`єктного складу.

Також суд відхиляє доводи позивача із покликанням на постанову Верховного Суду від 04.03.2021 у справі 640/7296/19, оскільки правовідносини у цій справі та у справі, що розглядається, не є подібними.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна