Рішення № 140796908, 21.10.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/2161/26Єдиний унікальний № 748/2737/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Костюкової Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Зінченко Ю.Р.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача, адвокат Кушнеренко Євген Юрійович, діючи на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії СВ №1185594 від 27.08.2026 та в інтересах ОСОБА_2 , 27.08.2026 звернувся до суду з позовною заявою про:

- зміну розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , на підставі судового наказу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 січня 2025 року у справі №748/222/25, та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття;

- стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивач, ОСОБА_2 , самостійно виховує спільних з відповідачем дітей, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судовим наказом Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22.01.2025 стягнуто з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 20 січня 2025 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Старший син сторін, ОСОБА_5 , досяг повноліття, у зв`язку із чим стягнення аліментів на його утримання припинено; наразі аліменти стягуються виключно на утримання доньки, ОСОБА_4 , у розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) відповідача, які не забезпечують базових потреб дитини, у зв`язку із чим позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів, встановивши їх у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 02 вересня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 19.10.2026 об 10.00 год.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву. Ухвалу про відкриття провадження відповідач отримав, 29.09.2026, однак право на подання відзиву не скористався.

У судове засідання позивач, ОСОБА_2 , не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, 16.10.2026, в системі «Електронний суд», від представника позивача адвоката Кушнеренка Є.Ю. надійшла заява, в якій останній просить провести розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить задовольнити. (а.с.38)

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.

Відповідач у судовому засіданні визнав позов у частині зміни розміру стягнення аліментів. Водночас, відповідач заперечив щодо стягнення на користь позивачки судових витрат у заявленому розмірі.

19 вересня 2026 року суд, після оголошення про перехід до стадії ухвалення судового рішення, керуючись положеннями ч.1 ст.244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 13 год 50 хв 21 жовтня 2026 року.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч.1 ст.2 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 23 лютого 2008 року. Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 05 червня 2025 року у справі ЄУ№748/863/25, провадження №2/748/597/25, шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. (а.с.15, 16-17)

Свідоцтво про народження серії « НОМЕР_1 свідчить, що ОСОБА_5 , народився ІНФОРМАЦІЯ_5 і його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . (а.с.10)

Свідоцтво про народження серії « НОМЕР_2 свідчить, що ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 і її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . (а.с.11)

З довідки Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області №9/309 від 11.07.2024, встановлено, що ОСОБА_2 , 1986 року народження, проживає та зареєстрована в АДРЕСА_1 та має склад сім`ї: син, ОСОБА_5 , 2008 р.н. та дочка, ОСОБА_4 , 2013 р.н. (а.с.12)

22 січня 2025 року Чернігівським районним судом Чернігівської області у справі ЄУ№748/222/25, провадження №2-н/748/42/25, видано судовий наказ, відповідно до якого із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 20 січня 2025 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. (а.с.19-20)

З листа Чернігівського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України №91839 від 17.08.2026 вбачається, що на примусовому виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження №77398860 з виконання судового наказу № 748/222/25 від 14.02.2025 року. До досягнення старшою дитиною повноліття, а саме ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти нараховувалися та стягувалися у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника на утримання двох дітей відповідно до виконавчого документа. Після досягнення найстаршою дитиною повноліття із раніше встановленої частки 1/3 доходу боржника виключається частка, що припадала на повнолітню дитину, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з чим на утримання неповнолітньої дитини, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти стягуються у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника. (а.с.21)

Таким чином, після досягнення ОСОБА_5 повноліття, стягнення аліментів на утримання останнього з відповідача на користь позивача припинилось.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 51 Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно зі ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст.182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частини 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143 цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Таким чином, зміна раніше встановленого розміру аліментів можлива за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із сторін та в інших випадках, передбачених СК України.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 49 Цивільного процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи те, що позивач просить суд змінити розмір стягнення аліментів, а відповідач визнає позов у цій частині, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_4 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до повноліття дитини.

Суд зауважує, що такий розмір стягуваних аліментів є розумним та не суперечитиме чинному законодавству, інтересам позивача, відповідача та неповнолітньої дитини.

За правилами ст.191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зміна розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили. Тому змінити розмір аліментів необхідно з моменту набрання рішенням суду законної сили.

За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах оплати платежу за один місяць.

Крім того, відповідно до ст.264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. При цьому відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.Позивачка при зверненні до суду з позовом про зміну розміру аліментів звільнена від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Крім того, згідно із ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, які відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому сам факт оплати таких послуг не є обов`язковою передумовою можливості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у разі якщо стороною, на користь якої ухвалено рішення суду, подано необхідні докази, які підтверджують надання відповідних послуг щодо розгляду конкретної судової справи (постанова ВС від 28.09.2021 року у справі №160/12268/19).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 11.01.2023 року у справі №479/475/21, провадження №61-6583св22 дійшов наступного висновку.

Так, у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19)).

Як вбачається з договору про надання правничої допомоги №406 від 07.08.2026 року, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатським об`єднанням «Кушнеренко та партнери» (а.с.22), акту від 27.08.2026 виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 07.08.2026 року (а.с.24) та квитанції до прибуткового касового ордеру №406 від 07.08.2026 (а.с.23), розмір правових послуг адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги Пинчук Ж.О. складає 5000 гривень, що включає в себе усну консультацію, написання та подання адвокатського запиту, аналіз законодавства та судової практики, написання та подання до суду позовної заяви, виготовлення копій документів.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, беручи до уваги положення ЄСПЛ, висновки Верховного Суду, враховуючи співмірність складності справи та обсягу виконаної адвокатським об`єднанням «Кушнеренко та партнери» роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн є завищеними та не співмірними згідно з обставинами цієї справи.

Зокрема, суд зауважує, що ця справа стосується зміни розміру аліментів, є справою незначної складності, тому, підготовка документів для звернення до суду у рамках зазначеної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи. Крім того, суд враховує те, що справа про зміни розміру аліментів є справою, у якій вже склалася стала судова практика та яка не потребує додаткового вивчення норм законодавства та правових позицій.

Відтак, з огляду на викладене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, зважаючи на критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, враховуючи характер виконаної адвокатським об`єднанням «Кушнеренко та партнери» роботи, складність та категорію справи, розгляд якої здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, заперечив відповідача щодо стягнення на користь позивачки судових витрат у заявленому розмірі, суд дійшов висновку, що справедливим буде зменшення розміру витрат, понесених на надання професійної правничої допомоги до 2000 гривень, які підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.180-183, 192 Сімейного Кодексу України, ст.ст.2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 79, 80-83, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 267-268, 273, 279, 352-354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів задовольнити.

Змінити розмір аліментів, які були стягнуті на підставі судового наказу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 січня 2025 року, з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітньої дитини доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і визначити аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) батька дитини ОСОБА_3 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу «Стягнення судового збору»).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Рішення складено 21 жовтня 2026 року.

Суддя Т.В.Костюкова