Рішення № 140796867, 21.10.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/3499/26

Єдиний унікальний № 742/5314/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлов В.Г.,

секретаря судового засідання Рубан Ж.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

представник відповідача Карпенко В.К.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

24.09.2026 р. представник ТОВ «ФК «Кредит Капітал» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №6766669 від 06.11.2024 р., укладеного між ТОВ «Мілоан» та відповідачем, у розмірі 15 258 грн. , сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн., та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» посилалось на те, що 06.11.2024 р., між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір №6766669. Відповідно до умов якого, ТОВ «Мілоан» надало відповідачу грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн, а остання зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом у встановлений термін. Товариство свої зобов`язання виконало та надало грошові кошти, тоді як відповідач не виконала умови кредитного договору.

У подальшому, за договором відступлення прав вимоги №115-МЛ, укладеним 24.02.2025 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», до останнього перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №6766669 від 06.11.2024 р.

За вищенаведених обставин, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за вище зазначеним договором в сумі 15 258 грн та судові витрати.

Представник відповідача адвокат Карпенко В.К. у відзиві від 07.10.2026 р. позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. Заперечення мотивовані тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами укладення кредитного договору №6766669 від 06.11.2024 р. саме відповідачем, фактичне перерахування їй кредитних коштів, розмір заборгованості та набуття права вимоги за договором відступлення прав вимоги № 115-МЛ від 24.02.2025 р.

Представник зазначає, що з 06.11.2024 по 07.11.2024 р. внаслідок шахрайських дій третіх осіб з рахунків відповідача було перераховано кошти, за її заявою 09.11.2024 р. внесено відомості до ЄРДР за № 12024270330001119 за ч. 4 ст. 190 КК України, досудове розслідування триває.

Також вказує, що в договорі та в паспорті споживчого кредиту зазначено різні одноразові ідентифікатори (№ 303028 та № 864904), тому відповідач не була обізнана з умовами кредиту. Додатково заперечує проти розміру заборгованості, посилаючись на відсутність виписок і первинних документів, а також на те, що позивач не надав підписаний реєстр боржників (додаток № 1) і докази повідомлення відповідача про відступлення права вимоги.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача категорично заперечував проти задоволення з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25.09.2026 р. відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 06.11.2024 року ОСОБА_1 на сайті miloan.ua заповнила заяву на отримання кредиту №6766669 та пройшла перевірку, після чого їй було погоджено видачу кредиту /а.с. 15 зв./.

06.11.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит №6766669, за умовами якого відповідачці надано кредит у розмірі 6 000,00 грн строком на 360 днів, тобто до 01.11.2025 року.

Відповідно до умов договору проценти за користування кредитом визначені у розмірі 0,86 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Комісія за надання кредиту визначена у розмірі 18 грн, що становить 0,30 % від суми кредиту та нараховується одноразово /а.с. 11-14-зв./.

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора 303028, який було надіслано на зазначений в анкеті номер мобільного телефону, що підтверджується довідкою про ідентифікацію /а.с.16/.

До вказаного договору додано графік платежів за договором та паспорт споживчого кредиту, в якому міститься інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту /а.с. 15-16/.

Факт перерахування 06.11.2024 року ТОВ «Мілоан» на банківську картку № НОМЕР_1 , зазначену відповідачкою, кредитних коштів у розмірі 6 000,00 грн підтверджується платіжним дорученням №142634032 із призначенням платежу «кошти згідно договору 6766669» /а.с. 17 зв./.

Відповідно до наданої інформації від АТ КБ «ПриватБанк» наданої на виконання ухвали суду від 25.09.2026 р., на ім`я ОСОБА_1 було емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку в період з 06.11.2024 року по 13.11.2024 року зараховано платіж у розмірі 6 000,00 грн.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №6766669 від 06.11.2024 року, станом на 09.09.2026 р. позивач визначив заборгованість відповідача у розмірі 15 258грн, з яких: 6 000 грн - заборгованість за сумою кредиту, 18 грн - заборгованість за комісіями за надання кредиту, 5 040 грн - заборгованість за комісіями за обслуговування кредиту та 4 200 грн - заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання /а.с. 17/.

24.02.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №115-МЛ /а.с. 17-20 зв./, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги за кредитним договором №6766669 від 06.11.2024 року. Перехід права вимоги саме за цим кредитним договором підтверджується витягом із реєстру боржників до договору факторингу від 24.02.2025 року /а.с. 23/.

03.09.2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило на адресу ОСОБА_1 письмову претензію про необхідність погашення заборгованості в загальному розмірі 15 258грн /а.с. 23/.

V. Оцінка Суду.

Згідно із Законом України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до ст.18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис не може бути визнаний недійсним та позбавлений можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що він має електронний вигляд або не відповідає вимогам до кваліфікованого електронного підпису.

У розділі 6 договору №6766669 зазначено, що його укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно зі ст.ст.526, 610, 611 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а його невиконання є порушенням, що тягне встановлені договором або законом правові наслідки. Відповідно до ст.ст.628, 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. За кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ЦК України). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (ст.ст.1046, 1049 ЦК України).

Позивач довів укладення договору сукупністю доказів: заява на отримання кредиту №6766669 заповнена 06.11.2024 на сайті кредитодавця, після чого відповідачці погоджено видачу кредиту /а.с.15 зв./; договір підписаний одноразовим ідентифікатором 303028, надісланим на номер телефону, вказаний в анкеті, що підтверджується довідкою про ідентифікацію /а.с.16/; кредитні кошти зараховані на картку, емітовану на ім`я відповідача, що підтверджено платіжним дорученням та відповіддю АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідач цих обставин належними доказами не спростувала. Зокрема, суду не надано доказів, що номер телефону чи картка їй не належать, а також доказів її звернення до кредитодавця щодо незгоди з договором.

Посилання на те, що з 06.11.2024 по 07.11.2024 внаслідок шахрайських дій третіх осіб з рахунків відповідача перераховано кошти і за її заявою 09.11.2024 внесено відомості до ЄРДР за №12024270330001119 за ч.4 ст.190 КК України, цього не спростовує.

Внесення відомостей до ЄРДР свідчить лише про початок досудового розслідування. Воно не доводить ні вчинення кримінального правопорушення, ні того, що договір укладено від імені відповідача іншою особою. Сам факт відкриття кримінального провадження лише свідчить про початок досудового розслідування та перевірку заявлених обставин, однак не встановлює відсутності боргу перед банком і не звільняє позичальника від виконання цивільного зобов`язання в межах фактично отриманої суми.

Згідно зі ст.204 ЦК України правочин є правомірним, поки його недійсність не встановлена судом. Позову про визнання договору недійсним відповідач не заявила. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона доводить обставини, на які посилається. З цих підстав суд дійшов висновку, що договір укладено саме відповідачем, і відхиляє відповідні доводи.

Видачу кредиту підтверджують платіжне доручення №142634032 від 06.11.2024 із призначенням платежу «кошти згідно договору 6766669» /а.с.17 зв./ та відповідь АТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу суду про зарахування 6 000 грн на картку, емітовану на ім`я ОСОБА_1 . Банк, що обслуговує рахунок відповідача, є незалежним джерелом інформації, і його відповідь стороною відповідача не спростована.

Договір підписано одноразовим ідентифікатором №303028, що підтверджується довідкою про ідентифікацію. Паспорт споживчого кредиту є інформаційним документом, який надається споживачу до укладення договору (Закон України «Про споживче кредитування»). Він не змінює умов договору, які викладені в самому договорі. Використання для ознайомлення з паспортом окремого одноразового ідентифікатора (№864904) не суперечить Закону України «Про електронну комерцію» і не свідчить про те, що відповідач не була обізнана з умовами кредиту чи не виявляла волі на його отримання.

До позову додано виписку з особового рахунку за кредитним договором станом на 09.09.2026 /а.с.17/ із розрахунком складових заборгованості, договір з графіком платежів і платіжне доручення про видачу кредиту.

Розрахунок оцінюється судом як письмовий доказ у сукупності з іншими доказами (ст.ст.76-80, 89 ЦПК України). Відповідач власного розрахунку не подала, доказів повернення кредиту повністю чи частково не надала.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги. За договором факторингу клієнт відступає фактору право грошової вимоги до боржника (ст.ст.1077, 1078 ЦК України).

24.02.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №115-МЛ /а.с.17-20 зв./. Перехід права вимоги саме за кредитним договором №6766669 від 06.11.2024 підтверджується витягом із реєстру боржників /а.с.23/, який ідентифікує боржника, договір і суму вимоги. Договір факторингу недійсним не визнавався (ст.204 ЦК України). Відповідач не є його стороною, а відсутність повного підписаного реєстру при наявності витягу підтверджених обставин відступлення не спростовує.

Відсутність доказів повідомлення боржника про відступлення (ст.1082 ЦК України) на дійсність відступлення не впливає. Згідно з ч.3 ст.516 ЦК України в такому разі новий кредитор лише несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, зокрема належності виконання боржником первісному кредитору. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач належним чином виконувала кредитні зобов`язання як щодо первісного кредитора, так і стосовно нового кредитора. Крім того, позивач направив відповідачу претензію від 03.09.2026 /а.с.23/, отже, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є належним позивачем.

Щодо задоволення позовних вимог у частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісіями за надання кредиту в розмірі 18 грн. та комісіями за обслуговування кредиту в розмірі 5 040 грн. є безпідставними, оскільки в кредитному договорі ТОВ «Мілоан» не зазначило та не надало докази наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Плата фактично є додатковою платою за користування кредитом, а умова про неї є несправедливою відповідно до ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки створює істотний дисбаланс прав та обов`язків сторін на шкоду споживачу.

Сама по собі процедура адміністрування кредиту є обов`язком кредитора і не є окремою послугою, що підлягає додатковій оплаті споживачем.

Вирішуючи вимогу про стягнення заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання в розмірі 4 200 грн, суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Крім того, неустойка та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки заявлена позивачем неустойка у розмірі 4 200 грн нарахована у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання відповідачем за кредитним договором, укладеним та виконуваним у період дії воєнного стану, правові підстави для його стягнення відсутні. Отже, у задоволенні позовної вимоги про стягнення даної вимоги слід відмовити.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про необхідність стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №6766669 від 06.11.2024 р. на загальну суму 6 000 грн. (тіло кредиту), в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

VІ. Розподіл судових витрат.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн. /а.с.1/.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку частковим задоволенням позовних вимог (39,32%) з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 046,85 грн.

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У позовній заяві зазначено про понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, які представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача, на підтвердження чого надав копію договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 р., Акт №Д/33045 наданих послуг про надання правничої допомоги від 09.09.2026 р., детальний опис наданих послуг /а.с.25 зв.-26 зв./.

Аналіз норм статей 137,141 ЦПК України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №540/5134/21 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи, усталену судову практику з розгляду даної категорії справи, відсутність необхідності в витребуванні доказів, обсяг виконаних адвокатом робіт, яка полягала у складенні позовної заяви, на підставі поданих позивачем документів, співмірність наданих послуг із складністю справи, тому суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним.

Враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,18,141,258-259,263-265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №6766669 від 06.11.2024 р. у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» витрати на оплату судового збору в сумі 1 046 (одна тисяча сорок шість) грн. 85 коп., та 2 000 (дві тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-Капітал» (м. Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236).

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г. Павлов