Рішення № 140795580, 15.01.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29630/25

Провадження № 2/761/3245/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 січня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Аббасової Н.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Сухини А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В позовній заяві представник позивача просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 21 555,84 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 3556,71 грн, три відсотки річних у розмірі 861,05 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 41 705,21 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 6 881,36 грн., три відсотки річних у розмірі 1 665,92 грн.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 54 907,68 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 7323,03 грн, три відсотки річних у розмірі 1 740,71 грн., пеня у розмірі 2 117,86 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 437,35 грн.; судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3 028,00 грн.

Позовні вимоги представник позивача обґрунтовував тим, що квартира АДРЕСА_1 під`єднана до внутрішньобудинкової системи тепло- та водопостачання, а отже відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а з 01.11.2021 споживачами послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, які надає позивач. Разом з тим, відповідачі в повному обсязі не оплачують надані позивачем послуги, внаслідок чого в останніх утворилась зазначена вище сума заборгованості, а тому позивач звернувся до суду на захист порушеного права.

Ухвалою суду від 28.07.2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що він є неналежним відповідачем по справі, оскільки не є власником та не проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13.12.2023 у справі №761/17142/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 11.12.2024р., вирішено витребувати квартиру АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 і передати її ОСОБА_3 ; усунути ОСОБА_3 перешкоди у користуванні майном шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 . Таким чином, з 13.12.2023 власником квартири за адресою АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 , і саме вона є споживачем послуг з постачання теплової енергії та, як власник, несе обов`язок по утриманню свого майна. ОСОБА_1 у вказаній квартирі не проживає і комунальними послугами не користується, відтак заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, а також за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії, нарахована за період з 13.12.2023 по 31.05.2025, не підлягає стягненню з Відповідача-1. Що стосується позовних вимог до ОСОБА_2 , Відповідач-1 зазначив, що вона є неналежним відповідачем по справі, оскільки не є і ніколи не була співвласником квартири за адресою АДРЕСА_2 . Вона була зареєстрована в квартирі 15.05.2015, тобто коли вона була неповнолітньою (у віці 14 років) і не могла вплинути на факт здійснення реєстрації батьками її місця проживання в квартирі, в якій вона ніколи не проживала і наявність такої реєстрації не може спричиняти для ОСОБА_2 наслідків у вигляді солідарної відповідальності за зобов`язаннями власника квартири. Крім того, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття і стала дієздатною 23.10.2018, відтак не може нести відповідальність за несплату споживачем комунальних послуг, нарахованих до 23.10.2018. Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 21 555,84 грн, Відповідач-1 зауважив, що позивачем не надано первинних документів, які б підтверджували надання цих послуг по періодам та їх вартість, не надає розрахунку відповідної заборгованості (помісячно), крім того відповідач-1 заявив про сплив строку позовної давності та просив відмовити в їх задоволенні з цієї підстави.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, надіслав на адресу суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв про розгляд справи без їх участі до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг, а саме: з 01.05.2018 до 31.10.2021 є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ); з 01.11.2021 у зв`язку із зміною законодавства, Позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ).

На виконання вимог законодавства, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», на підставі типових договорів, підготовлені та опубліковані/оприлюднені:

- договір про надання послуг з ЦО/ЦПГВ опублікований в газеті «Хрещатик» від № 34 (5085) (надалі - Договір);

- щодо договору про надання послуг з ТЕ/ПГВ, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово комунальні послуги» від 09.11.2017, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Позивачем, на виконання вимог чинного законодавства, на своєму веб-сайті https://kte.kmda.gov.ua/ukladannya-dogovoru-z-kp-kyyivteploen/ оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води.

Квартира АДРЕСА_1 під`єднана до внутрішньобудинкової системи тепло та водопостачання, про що свідчать надані позивачем докази.

Згідно витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва у квартирі АДРЕСА_1 з 15.05.2015 зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 17.10.2017 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідачі від послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 від послуг з ТЕ/ПГВ, у встановленому чинним законодавством порядку, не відмовлялись (не відключались).

Отже, виникнення цивільних прав та обов`язків, між позивачем та відповідачами підтверджується діями сторін, а саме: позивач щомісячно надає відповідачам послуги з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 послуг з ТЕ/ПГВ, надсилає відповідачам платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а відповідачі споживають надані послуги та зобов`язані оплатити їх вартість.

Позивач, на підставі Договору №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) (далі Договір цесії) від 11.10.2018, укладеного між ПАТ «Київенерго» (далі - Кредитор) та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - Новий Кредитор), прийняв право вимоги до відповідачів з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води.

Згідно п. 3.4.2 Договору цесії Новий кредитор має право на отримання замість Кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесії сплати заборгованостей.

Надання послуг здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами 630, який був опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 №111 (4511).

Правовідносини у сфері наданих послуг з ЦО/ЦПГВ регулювалися Законом України «Про житлово - комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-ІV та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила 630).

Правовідносини у сфері надання послуг з ТЕ/ПГВ регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, Постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182) та Постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії» (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830).

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією (далі - Правила) споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» (далі - Закон) передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону основним обов`язком споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Станом на дату подання позовної заяви письмовий договір між позивачем та відповідачами не укладений.

Однак, відсутність укладеного договору не звільняє споживача від сплати за фактично надані послуги.

Зазначена практика правозастосування правових норм у сфері оплати житлово-комунальних послуг є сталою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі 712/8916/17, постанови Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 369/3682/16-ц, від 07 лютого 2024 року у справі № 372/2236/21).

Розрахунки з відповідачами за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими Постачальнику Управлінням цінової політики Київської міської державної адміністрації, затвердженими відповідними Розпорядженнями КМДА, за кожну відпущену Гігакалорію.

Отже, за період постачання позивачем теплової енергії у гарячій воді при оформленні щомісячно рахунку-фактури останнім застосовувався діючий тариф на теплову енергію, що підтверджується щомісячним обліковим записом до Договору.

Позивачем належним чином здійснювалось постачання теплової енергії та гарячої води до приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується корінцями нарядів, які наявні в матеріалах справи.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із розрахунку наданим позивачем, у відповідачів наявна заборгованість за спожиті з 01.07.2015 по 30.04.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 21 555,84 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 3 556,71 грн, три відсотки річних у розмірі 861,05 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 41 705,21 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 6 881,36 грн., три відсотки річних у розмірі 1 665,92 грн.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 по 31.05.2025 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 54 907,68 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 7323,03 грн, три відсотки річних у розмірі 1 740,71 грн., пеня у розмірі 2 117,86 грн.; заборгованість з 01.11.2021 по 31.05.2025 з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 437,35 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Відповідно до ст.ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Отже, правовідносини, які склалися між сторонами з приводу надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, передбачене ч. 1 ст. 509 ЦК України, вимагати сплати грошей за надані послуги.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2025 року у справі №903/602/24 визначила, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, які виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора.

Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Такий висновок наведено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18.

Таким чином, з огляду на вищенаведені правові висновки право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних мало б обмежуватися останніми трьома роками, які передували поданню такого позову.

Поряд з цим, згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває по цей час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до 29 грудня 2023 року було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Однак, відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у новій редакції: «1. Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року №285);

припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року № 285);

стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312; 2016 р., № 46, ст. 1669; 2022 р., № 26, ст. 1418), або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в`їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року №285)».

Таким чином, основні зміни полягають в тому, що з 30 грудня 2023 року заборона на нарахування штрафних санкцій, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у зв`язку з неоплатою їх в не повному обсязі стосується виключно територій де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій. Місто Київ наразі не входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року №309.

Отже, законодавець на рівні акту Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановив заборону нараховувати, у тому числі інфляційні втрати та 3% річних, і такі положення до внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року стосувались території міста Києва, а тому нормативно-правовий акт (постанова) Кабінету Міністрів України №206 від 05 березня 2022 року підлягає застосуванню до врегулювання спірних правовідносин за період з 24 лютого 2022 року до 29 грудня 2023 року.

Дослідивши розрахунки інфляційної складової боргу, 3% річних та пені, надані Позивачем, суд прийшов до висновку, що нарахування компенсаційних виплат, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України здійснено Позивачем правомірно, з дотриманням обмежень щодо їх нарахування, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану".

Щодо заборгованості до 01.05.2018 року, суд виходить з наступного.

Позивачем на підтвердження наявності заборгованості відповідачів за період з 01.07.2015 по 30.04.2018 за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 21 555,84 грн надано копію Договору №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018, укладеного між ПАТ «Київенерго» (далі - Кредитор) та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - Новий Кредитор) та Додаток №1 до Договору про відступлення права вимоги (цесії) відповідно до якого Кредитор відступив Новому Кредитору право вимоги до ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 в загальній сумі 21 555,84 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження факту надання послуг з централізованого опалення за місцем реєстрації відповідачів в період з 01.07.2015 по 30.04.2018. Позивач надав докази на підтвердження включення на початку опалювального сезону та відключення в кінці опалювального сезону будинку АДРЕСА_3 , тобто докази, що підтверджують надання відповідних послуг за адресою реєстрації відповідачів, тільки з жовтня 2018 року, відтак, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами надання послуг з централізованого опалення в період з 01.07.2015 по 30.04.2018.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідачів за спожиті з 01.07.2015 по 30.04.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 21 555,84 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 3 556,71 грн, три відсотки річних у розмірі 861,05 грн.

Відповідач-1 у своєму відзив зауважив, що ОСОБА_2 є неналежним відповідачем по справі, оскільки не є і ніколи не була співвласником квартири за адресою АДРЕСА_2 . Вона була зареєстрована в квартирі 15.05.2015, тобто коли вона була неповнолітньою (у віці 14 років) і не могла вплинути на факт здійснення реєстрації батьками її місця проживання в квартирі, в якій вона ніколи не проживала і наявність такої реєстрації не може спричиняти для ОСОБА_2 наслідків у вигляді солідарної відповідальності за зобов`язаннями власника квартири. Крім того, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття і стала дієздатною 23.10.2018, відтак не може нести відповідальність за несплату споживачем комунальних послуг, нарахованих до 23.10.2018.

Згідно з частинами першою та другою статті 32 ЦК України передбачено, що фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років має неповну цивільну дієздатність. Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку).

Відповідно до частини першою та другою статті 33 ЦК України неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.

При цьому, згідно з п. 99.2 ст. 99 Податкового Кодексу України грошові зобов`язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Таким чином, оскільки в період з 01.05.2018 по 31.10.2021 року відповідачка ОСОБА_2 була неповнолітньою, як наслідок не набула повної цивільної дієздатності, суд не вбачає правових підстав для стягнення з неї на користь позивача заборгованості за вказаний період, а також нарахованих на вказану заборгованість інфляційних втрат та трьох процентів річних, оскільки грошові зобов`язання відповідача-2 за період до 23.10.2018 року повинні були виконуватись законними представниками (батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття ним цивільної дієздатності в повному обсязі.

Таким чином обов`язок ОСОБА_2 по сплаті за житлово-комунальні послуги виникає лише за період з листопада 2018 року.

Щодо тверджень ОСОБА_1 про те, що він є неналежним відповідачем по справі, бо не є власником та не проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13.12.2023 у справі №761/17142/15, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 11.12.2024р., з 13.12.2023 власником квартири за адресою АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 , і саме вона є споживачем послуг з постачання теплової енергії та, як власник, несе обов`язок по утриманню свого майна, суд виходить з наступного.

Згідно з відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської РДА про задеклароване/зареєстроване місце проживання станом на 21.07.2025 відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою АДРЕСА_2 . Доказів зворотного відповідачами не надано, відтак вони є споживачами житлово-комунальних послуг, що надаються позивачем за адресою АДРЕСА_2 , та зобов`язані своєчасно сплачувати за відповідні послуги.

У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме: з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно підлягають стягненню на користь Позивача заборгованість за спожиті з 01.11.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 41 514,19 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 6 849,84 грн., три відсотки річних у розмірі 1 658,29 грн.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 по 31.05.2025 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 54 907,68 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 7323,03 грн, три відсотки річних у розмірі 1 740,71 грн., пеня у розмірі 2 117,86 грн.; заборгованість з 01.11.2021 по 31.05.2025 з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 437,35 грн., з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 191,02 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 31,52 грн., три відсотки річних у розмірі 7,63 грн.

В порядку ст. 141 ЦПК України суд вважає на необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача сплачений останнім судовий збір за звернення до суду з даним позовом пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 2 480,89 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263-267, 279, 280 - 282, 354 ЦПК України, суд, -

В И РІ Ш ИВ :

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті житлово - комунальні послуги у розмірі 117 548,95 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 2 476,04 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті житлово - комунальні послуги у розмірі 230,17 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»: м.Київ, площа І.Франка, буд.5, ЄДРПОУ 40538421;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Н.В. Аббасова