Рішення № 140795457, 15.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/11189/26

2/760/15160/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

15 жовтня 2026 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючої судді Фіцай О.Л.

за участю секретаря Побединської Л.А.

розглянув у судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», Позивач) в особі представника - адвоката Усенка М.І. звернулося до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 22 275,69 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги Позивач зазначив, що 28.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан», первісний кредитор) та Відповідачем укладено Договір про споживчий кредит № 9779849 у формі електронного документа, згідно з умовами якого Відповідач отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом. Первісний кредитор свої зобов`язання виконав, перерахувавши кредитні кошти на картковий рахунок Відповідача, проте Відповідач у встановлений договором строк кредит не повернув, проценти та комісію не сплатив.

28.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 106-МЛ, за яким до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 9779849 від 28.09.2023.

Згідно з розрахунком Позивача заборгованість Відповідача становить 22 275,69 грн., з яких: 4 373,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 16 952,69 грн. - прострочена заборгованість за процентами; 950,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.

На момент подачі позову заборгованість не погашена, а тому Позивач просить стягнути її з Відповідача в судовому порядку, а також стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

17.04.2026 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Солом`янського районного суду м. Києва Фіцай О.Л.

Ухвалою суду від 15.05.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач у судове засідання, призначене на 15.10.2026 року, не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, встановленому ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов у встановлений судом строк не подав.

Представник Позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність усіх передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України умов, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів із ухваленням заочного рішення.

Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 5 вересня 2022 року № 1519/2-5034/11 (№ 61-175сво21), порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того, чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.

У разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з`явились, ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України).

З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення.

Відтак, суд зазначає датою ухвалення рішення дату, на яку було призначено розгляд справи, - 15.10.2026 року, а дату складення повного тексту рішення - у його резолютивній частині.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно та об`єктивно оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини.

28.09.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір про споживчий кредит № 9779849, згідно з умовами якого Відповідачу надано кредит у розмірі 5 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності.

Кредитний договір підписано Відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що підтверджується Довідкою про ідентифікацію до кредитного договору № 9779849 від 28.09.2023 та Анкетою-заявою на кредит № 9779849 від 28.09.2023.

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору він набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, - з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника, і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов`язання за кредитним договором, перерахувавши кредитні кошти на картковий рахунок Відповідача, що підтверджується платіжним дорученням.

В порушення умов укладеного договору Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, кредит у встановлений строк не повернув, проценти та комісію не сплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Пунктом 3.2.6 кредитного договору передбачено право кредитодавця відступати свої права за цим договором на користь третіх осіб без згоди позичальника.

28.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 106-МЛ, відповідно до умов якого, а також згідно з Актом приймання-передачі реєстру боржників та Витягом з Реєстру боржників до вказаного договору, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 9779849 від 28.09.2023. Оплата за договором відступлення прав вимоги підтверджується платіжною інструкцією.

Згідно з випискою з особового рахунку та розрахунком заборгованості загальний розмір заборгованості Відповідача становить 22 275,69 грн., з яких:

- 4 373,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту;

- 16 952,69 грн. - прострочена заборгованість за процентами;

- 950,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Позивач направляв Відповідачу претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 23607168/1178 від 04.02.2026, яка залишилась без виконання.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Згідно з ч. 6 ст. 11 цього Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний правочин, вчинений у такий спосіб, прирівнюється до правочину, вчиненого у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, уклавши кредитний договір на викладених у ньому умовах шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Відповідач, як позичальник, засвідчив свою згоду з його умовами та взяв на себе зобов`язання їх виконувати.

З матеріалів справи вбачається, що укладений Відповідачем договір відповідає вимогам закону, умови договору з боку кредитодавця виконані, грошові кошти Відповідачеві надані. Право грошової вимоги за кредитним договором у встановленому законом порядку перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

В свою чергу, Відповідач умови договору не виконав, погашення кредитної заборгованості не здійснив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач відзиву на позов не подав, доказів погашення заборгованості або доказів, які б спростовували її розмір, суду не надав.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем умов укладеного договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, і з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 9779849 від 28.09.2023 у розмірі 22 275,69 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. Позивачем надано Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений з Адвокатським об`єднанням «Апологет», Акт наданих послуг № Д/16823 від 12.02.2026 та ордер на надання правничої (правової) допомоги.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката несе сторона, на користь якої ухвалено рішення, підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначила, що суд, керуючись критеріями реальності, розумності та співмірності, має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, з власної ініціативи, якщо дійде висновку, що такі витрати не відповідають цим критеріям.

Враховуючи, що справа є малозначною, належить до типової категорії спорів про стягнення кредитної заборгованості, не потребувала дослідження значного обсягу доказів та розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, позовна заява має типовий характер, а представник Позивача участі в судових засіданнях не брав, суд вважає, що визначений в Акті наданих послуг обсяг часу, витраченого адвокатом (6 год. 30 хв.), є завищеним, а заявлений розмір витрат - неспівмірним зі складністю справи та обсягом фактично наданих послуг.

За таких обставин, виходячи з принципів розумності, співмірності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 9779849 від 28.09.2023 у розмірі 22 275,69 грн. (двадцять дві тисячі двісті сімдесят п`ять гривень 69 копійок).

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

3. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 20.10.2026 року.

Суддя: О.Л.Фіцай