Ухвала суду № 140794904, 21.10.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кс/754/2354/26

Справа № 754/18708/26

У Х В А Л А

Іменем України

21 жовтня 2026 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100030002177 від 19.10.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, стосовно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Монастирище, Монастирищенського району, Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- 24.08.2026 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року пробаційного нагляду,-

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2026 року слідчим СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , подано до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.

Клопотання слідчим подане в рамках кримінального провадження №12026100030002177 від 19.10.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.

Згідно з клопотанням та додатками до нього, у ОСОБА_5 у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 11 години 56 хвилин 19.10.2026, у невстановленому досудовим розслідуванням місці виник протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, який введено з 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України від 13.07.2026 № 596/2026 строком на 90 діб тобто до 31 жовтня 2026 року.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, 19.10.2026 близько 11 години 56 хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись по вулиці Оноре де Бальзака, 94, в місті Києві, зайшов до магазину «EVA» ТОВ «РУШ» та, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, переконавшись, що поблизу на цей час нікого немає, підійшов до торгівельних стелажів вищевказаного магазину, звідки таємно викрав належний ТОВ «РУШ» товар, а саме: чоловічу туалетну воду «MM STR8 Ahead», вартістю 943 гривні 20 копійок (без ПДВ), чоловічий дезодорант спрей «Old Spice Вайтвотер», вартістю 191 гривня 20 копійок (без ПДВ) та чоловічий дезодорант спрей «Old Spice Капітан», вартістю 191 гривня 20 копійок (без ПДВ), які заховав до рюкзака чорного кольору, що знаходився при ньому.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , утримуючи вказане викрадене майно при собі, вирішив піти з місця вчинення кримінального правопорушення, однак його злочинні дії були помічені працівниками магазину, які виразили йому словесну вимогу зупинитися та фізичний супротив шляхом утримання ОСОБА_5 за одяг, в який останній був одягнений.

В свою чергу, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що його злочинні дії виявлені іншими особами, вказану словесну вимогу проігнорував, та маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, вирвався з рук працівників магазину та почав тікати, утримуючи викрадене майно при собі, тим самим з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_5 спричинив матеріальну шкоду ТОВ «РУШ» на загальну суму 1325 гривень 60 копійки без ПДВ.

20.10.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, скоїти інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та представника потерпілого.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з ЄРДР, клопотання слідчого та додатки вручено підозрюваному своєчасно, згідно з вимогами ч.2 ст. 184 КПК України.

Розгляд клопотання здійснюється з дотриманням строків, передбачених ч.2 ст. 184, ст. 186 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі, та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні, та обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на існування ризиків, передбачених п. п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи, що санкція статті Кримінального кодексу, за якою підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років; може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, тобто не має постійного джерела доходу; може впливати на свідків, оскільки йому відомі їх анкетні дані, - а тому менш суворі запобіжні заходи не є достатніми для запобігання вищевказаним ризикам.

Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання, посилався на необґрунтованість та недоведеність заявлених прокурором ризиків. Звертав увагу на те, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, проживає із мамою, працює, хоча й не офіційно, повністю визнає свою вину та щиро розкаюється. Просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме, домашній арешт.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав адвоката ОСОБА_6 та просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Слідчий суддя вислухавши думку учасників розгляду клопотання, дослідивши клопотання та додатки до нього, приходить до такого висновку.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, потерпілого; перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом; вчинити інше правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зокрема, зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний оцінити, в тому числі, вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.

В клопотанні слідчим, відповідно до статті 184 КПК України, викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, клопотання містить обґрунтування необхідності застосувати до підозрюваного виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.

Так слідчим суддею встановлено, що 19.10.2026 в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження №12026100030002177 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.

19.10.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 cт. 186 KK України.

20.10.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Зазначені у клопотанні обставини на цьому етапі досудового розслідування також підтверджуються доданими до клопотання доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 19.10.2026; протоколом огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 94 від 19.10.2026; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_7 від 19.10.2026; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 19.10.2026, а саме затримання ОСОБА_5 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 19.10.2026; протоколом допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 від 19.10.2026; протоколами пред`явлення для впізнання особи за фотознімками за участі свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 від 19.10.2026; протоколом огляду відеозаписів від 19.10.2026, на яких зафіксовано обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 ; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно з п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Як вбачається з наданих стороною обвинувачення матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.

Необхідно наголосити, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Враховуючи, що в наданих до суду матеріалах наявні вагомі докази вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, враховуючи особу підозрюваного, який раніше судимий; його майновий стан; відсутність міцних соціальних зв`язків, зухвалу та цинічну поведінку - передбачених ст. 183 КПК України перешкод для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - немає.

Крім того, враховується наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме:

- можливість переховування від органів досудового розслідування та суду - цей ризик обумовлений тяжкістю ймовірного покарання особи, яке буде призначено у випадку її засудження; відсутність стійких соціальних зв`язків. При цьому слідчий суддя враховує практику Європейського Суду, згідно з якою врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства (рішення ЄСПЛ у справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993). Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів» (рішення ЄСПЛ «Ілійков проти Болгарії»);

- ризик вчинити інше кримінальні правопорушення також є досить високим, з огляду на відсутність у підозрюваного офіційного джерела доходу, а також наявність непогашених судимостей;

- щодо ризику впливу на свідків та представника потерпілого в даному кримінальному провадженні, то суд приходить до висновку, що цей ризик також доведений, оскільки підозрюваному відомі їх анкетні дані, натомість свідки і представник потерпілого ще не допитані судом. Враховуючи обставини скоєного правопорушення, доказову вагу показань свідків та представника потерпілого для досудового розслідування та судового розгляду, - є високий ризик того, що підозрюваний може вдатися до спроб здійснення впливу на вказаних осіб шляхом залякування або вмовляння з метою зміни їх свідчень чи відмови від показань.

Щодо інших запобіжних заходів, то на думку слідчого судді, лише запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе запобігти вищевказаним встановленим ризикам, оскільки застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як, виходячи зі змісту ст. ст. 179, 180, 181, 182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.

Отже прокурором доведені обставини, передбачені п.1-3 ч.1 ст. 194 КПК України.

Беручи до уваги все вищенаведене, є обґрунтовані підстави вважати, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов`язків.

Крім того, будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Обставини, зазначені підозрюваним ОСОБА_5 та захисником ОСОБА_6 , не можуть бути підставою для відмови в обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не спростовують існування вищенаведених ризиків.

Розглядаючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою у вигляді внесення застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, суд, з огляду на майновий стан підозрюваного, відсутність офіційної роботи, вважає такий розмір застави надмірним.

Так, відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, застава, передбачена в статті 5 § 3 Європейської Конвенції, призначена забезпечити лише належну процесуальну поведінку особи, а не відшкодування збитку. Таким чином, сума застави повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, тобто, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання ухилитися від органів досудового розслідування та суду чи виконання процесуальних рішень.

На переконання слідчого судді необхідною та достатньою буде застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також відповідає розміру застави, визначеному п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, для даного виду кримінального правопорушення. Необхідним також є покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177-179, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з 19 жовтня 2026 року з 13 год. 30 хв.

Строк дії ухвали - до 17 грудня 2026 року.

Визначити заставу у сумі 66560 грн., що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві: Код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA128201720355259002001012089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до суду, прокурора, слідчого; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 17 грудня 2026 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1