Рішення № 140794719, 20.10.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/11590/26

Провадження № 2/752/10923/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 жовтня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі: головуючого- судді -Машкевич К.В. , за участю секретаря - Касаткіної А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Українського наково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу про стягнення надмірно утриманого військового збору, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 1 487, 20 грн надмірно стягнутого військового збору при виконанні рішень суду.

Посилається в позові на те, що перебуває в трудових відносинах з НДІ`Украгропромпродуктивність» з 02 березня 2017 року.

Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 26 вересня 2024 року було встановлено, що відповідачем не випачено йому в травні 2024 року компенсацію втрати частини заробітної плати внаслідок порушення строків її виплати та стягнуто на його користь 23 311, 22 грн.

Оскільки рішення суду відповідачем добровільно виконано не було, виконувалося в примусовому порядку, 23 грудня 2025 року він отримав 4 303. 68 грн компенсації втрати частини заробітної плати внаслідок порушення строків її виплати.

При виплаті вказаної суми відповівдач неправильно застосував ставку військового збору 5%.

Відповідно до пункту 169.4.1 Податкового кодексу України якщо платик податку отримує доходи в вигляді заробітної плати за період її збереження згідно з законодавством такі доходи (їх частина)віднсяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.

Таким чином, відповідно до пункту 2 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4015 при стягненні заробітної плати за податковий період до 01 грудня 2024 року застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від її фактичної виплати.

На стягнуту судом суму заробітної плати 23 311, 22 грн відповідачем нараховано 5% військового збору в сумі 1 165, 56 грн, в той час, коли мало бути нараховано 1,5% в сумі 349, 67 грн.

Це привело до зменшення його заробітної плати на 815, 89 грн.

Рішенням Голосіїввського районного суду м.Києва від 16 жовтня 2024 року з відповідача було стягнуто на його користь 3 289, 79 грн компенсації втрати частини заробітної плати внаслідок порушення строків її виплати за травень 2024 року.

Рішення суду виконувалося в примусовому порядку і вказана сума була отримана ним 03 грудня 2025 року.

При виплаті вказаної суми відповідач також неправильно застосував ставку військового збору 5% та утримав із стягнутої суми 164, 49 грн, однак мала бути застосована ставка 1,5% та утримано 49, 35 грн.

Таким чином, йому було недоплачено 115, 14 грн.

Рішенням Голосіїввського районного суду м.Києва від 22 жовтня 2024 року було стягнуто з відповідача на його користь 4 303. 68 грн компенсації за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі в квітні 2024 року.

Вказана сума також була йому виплачена внаслідок примусового виконання 21 березня 2025 року.

При виплаті вказаної суми відповідач також неправильно застосував ставку військового збору 5% та утримав з стягнутої суми 215, 18 грн, однак мала бути застосована ставка 1,5% та утримано 64, 56 грн.

Таким чином, йому було недоплачено 150, 62 грн.

Рішеням Голосіїїввського районного суду м.Києва від 22 жовтня 2024 року на його користь було стягнуто недоплачену заробітну плату за період з 22 квітня 2024 року до 07 червня 2024 року в сумі 6 210, 01 гр.

Вказана сума ним також була отримана 21 березня 2025 року.

При виплаті вказаної суми відповідач також неправильно застосував ставку військового збору 5% та утримав з нарахованої суми 310, 50 грн, однак мала бути застосована ставка 1,5% та утримано 93, 15 грн.

Таким чином, йому було недоплачено 217, 35 грн.

Рішеням Голосіївського районного суду м.Києва від 24 лютого 2025 року на його користь було стягнуто заробітну плату за час відрядження в травні 2024 року в сумі 894, 35 гр.

Вказана сума ним була отримана 16 квітня 2026 року.

При виплаті вказаної суми відповідач також неправильно застосував ставку військового збору 5% та утримав з нарахованої суми 44, 72 грн, однак мала бути застосована ставка 1,5% та утримано 13, 42 грн.

Таким чином, йому було недоплачено 31, 30 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року з відповідача на його користь стягнуто 2 730. 41 грн індексації заробітної плати з червня 2021 року до червня 2024 року.

Вказана сума була ним отримана 09 травня 2025 року.

При виплаті вказаної суми відповідач також неправильно застосував ставку військового збору 5% та утримав з стягнутої суми 136, 52 грн, однак мала бути застосована ставка 1,5% та стягнуто 40, 96 грн.

Таким чином, йому було недоплачено 95, 96 грн.

Рішеням Голосіїїввського районного суду м.Києва від 22 травня 2025 року на його користь було стягнуто заробітну плату за час відпусток у вересні-грудні 2024 року в сумі 1 543, 39 грн.

Вказана сума ним була отримана 07 серпня 2025 року.

При виплаті вказаної суми відповідач також неправильно застосував ставку військового збору 5% та утримав з нарахованої суми 51, 76 грн, однак мала бути застосована ставка 1,5% та утримано 15, 53 грн.

Таким чином, йому було недоплачено 36. 23 грн.

Рішеням Голосіївського районного суду м.Києва від 22 липня 2025 року на його користь було стягнуто заробітну плату за час відпусток у вересні-грудні 2024 року в сумі 1 069, 48 грн.

Вказана сума ним була отримана 01 жовтня 2025 року.

При виплаті вказаної суми відповідач також неправильно застосував ставку військового збору 5% та утримав з нарахованої суми 35, 87 грн, однак мала бути застосована ставка 1,5% та утримано 10, 76 грн.

Таким чином, йому було недоплачено 25, 11 грн.

Загальний розмір неотриманої частини заробітної плати становить 1 487, 20 грн.

З урахуванням цього, просить задовольнити позов.

Позов був зареєстрований судом 06 травня 2026 року та відповідно до статті 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 12 травня 2026 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження в справі, відповідачу копію позовної заяви з додатками.

Відповідно до статті 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для подання відзиву.

Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

З урахуванням цього суд вважає за можливе розглядати справ уза наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 3 статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Під час кожної виплати заробітної плати роботодавець має утримувати (відраховувати) щодо кожного працівника податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 18% та військовий збір у розмірі 1,5%.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України ставка військового збору на момент виникнення спірних правовідносин становила 1,5% від об`єкта оподаткування.

Судом встановлено, що позивач перебуває в трудових відносинах з Українським науково-дослідним інститутом продуктивності агропромислового комплексу.

Протягом 2024 - 2025 років Голосіївським районним судом м.Києва було ухвалено ряд рішень, якими з відповідача на користь позивача стягувалася заробітна плата та інші компенсаційні виплати, що випливають з умов трудового договору.

Вказані кошти перераховувалися відповідачем на карктовий рахунок позивача в АТ КБ «Приватбанк» протягом грудня 2024 року - квітня 2026 року.

Виходячи з інформації з карткового рахунку позивача із стягнутих судом сум відповідачем утримувався податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18% та військовий збір у розмірі 5%, а всього 23%.

З точки зору податкового законодавства роботодавець виступає податковим агентом і зобов`язаний утримувати з нарахувань працівника військовий збір.

Відповідно до пункту 169.4.1 статті 169 Податкового кодексу України якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування

Пунктом 16? підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що розмір війського збору становить 5% на підставі Закону України № 4015- ІХ від 10 жовтня 2024 року « Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», який набрав чинності з 01 грудня 2024 року.

Відповідно до пункту 2 Розділу П Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 4015- ІХ від 10 жовтня 2024 року « Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України.

Таким чином, на стягнуті на користь позивача суми заробітної плати та компенсаційних виплат підлягає застосуванню ставка військового збору в розмірі 1,5%, не дивлячись на строки виконання рішення суду та їх виплати.

В свою чергу, з наданих позивачем виписок з карткового рахунку вбачається, що при виплаті стягнутих за рішеннями суду сум відповідачем застосовувалася ставка війського збору в розмірі 5%.

Так, рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 26 вересня 2024 року з відповідача на користь позивача було стягнуто 23 311, 22 грн компенсації втрати частини заробітної плати внаслідок порушення строків її виплати.

Відповідно до виписки з карткового рахунку позивача в АТ КБ «Приватбанк» вказана сума була виплачена йому шляхом перерахування на банківську карту 27 грудня 2024 року в розмірі 17 949, 64 грн.

Виходячи із стягнутої судом суми та перерахованої відповідачем, із стягнутої за рышенням суду суми було утримано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18% та військовий збір у розмірі 5%, а всього 23%.

При цьому, із стягнутої судом суми 5% війського збору становить 1 165. 56 грн, в той час, коли до стягнення належало 1, 5% в розмірі 349, 67 грн.

Таким чином, відповідачем надмірно утримано 815, 89 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 16 жовтня 2024 року з відповідача на користь позивача було стягнуто 3 289, 79 грн компенсації втрати частини заробітної плати внаслідок порушення строків її виплати за травень 2024 року.

Рішення суду виконувалося в примусовому порядку і вказана сума була перерахована відповідачем на банківську карту позивача 03 грудня 2024 року.

При виплаті вказаної суми відповідач також застосував ставку військового збору 5%, в зв`язку з чим було утримано 164, 49 грн при необхідних до стягнення 49, 35 грн.

Таким чином, відповідачем надмірно утримано 115, 14 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 22 жовтня 2024 року з відповідача на користь позивача було стягнуто 4 303, 68 грн середнього заробітку за час невиконання рішення суду про поновлення на роботі.

Відповідно до виписки з особового рахунку позивача в АТ КБ «Приватбанк» дана сума була виплачена 21 березня 2025 року в сумі 3 313, 83 грн, тобто за вирахуванням податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18% та військового збору в розмірі 5%, що становить 215, 18 грн при необхідних до стягнення 1.5 % - 64, 56 грн.

Таким чином, відповідачем надмірно утримано 150, 62 грн.

Рішеням Голосіїївського районного суду м.Києва від 22 жовтня 2024 року на користь позивача тягнуто 6 210, 01 грн заробітної плати за період з 22 квітня 2024 року до 07 червня 2024 року.

Вказана сума також була перерахована на банківську картку позивача 21 березня 2025 року в сумі 4 781, 71 грн також після утримання 23% - 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору.

При виплаті вказаної суми відповідач також застосував ставку військового збору 5% та утримано 310, 50 грн при необхідних до стягнення 93, 15 грн.

Таким чином, надмірно утримано відповідачем 217, 35 грн.

Рішеням Голосіївського районного суду м.Києва від 24 лютого 2025 року на користь позивача було стягнуто витрати на відрядження в травні 2024 року в сумі 894, 35 гр.

Вказана сума була перерахована на картковий рахунок позивача 16 квітня 2026 року в сумі 688, 65 грн, тобто також за вирахуванням 23% - податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору.

При виплаті вказаної суми відповідач також застосував ставку військового збору 5%, утримано з нарахованоъ суми 44, 72 грн при необхідних до стягнення 13, 42 грн.

Таким чином, надмірно утримано відповідачем 31, 30 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року з відповідача на користь позивача стягнуто 2 730. 41 грн індексації заробітної плати з червня 2021 року до червня 2024 року.

Вказана сума була перерахована на ккртковий рахунок позивача 09 травня 2025 року в сумі 2 102, 42 грн також за вирахуванням 23 % - податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору.

При виплаті вказаної суми відповідач також застосував ставку військового збору 5%, було утримано 136, 52 грн при необхідних до стягнення 40, 96 грн.

Таким чином, надмірно утримано відповідачем 95, 56 грн.

Рішеням Голосіїївського районного суду м.Києва від 22 травня 2025 року з відповідача на користь позивача було стягнуто заробітну плату за час відпусток у вересні-грудні 2024 року в сумі 1 543, 39 грн.

Вказана сума була перерахована на картку позивача 07 серпня 2025 року в сумі 1188, 41 грн.

При виплаті вказаної суми відповідачем також було утримано 23%- податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору.

При виплаті вказаної суми відповідач також застосував ставку військового збору 5% та стягнуто 51, 76 грн при необхідних до стягнення 15, 53 грн.

Таким чином, надмірно утримано відповідачем 36, 23 грн.

Рішеням Голосіївського районного суду м.Києва від 22 липня 2025 року з відповідача користь позивача було стягнуто заробітну плату за час відпусток у вересні-грудні 2024 року в сумі 1 069, 48 грн.

Вказана сума була перерахована на банківську карту позивача 01 жовтня 2025 року в розмірі 823, 50 грн.

При виплаті вказаної суми відповідачем також було утримано 23% - податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору.

При виплаті вказаної суми відповідач також застосував ставку військового збору 5% та стягнуто 35, 87 грн при необхідних до стягнення 10, 76 грн.

Таким чином, надмірно утримано відповідачем 25. 11 грн.

Загальна сума надмірно утриманого військового збору становить 1487, 20 грн.

З урахуванням приведеного вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та його задоволення.

Суд враховуэ, що за правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Звертаючись до суду, позивачем надано визначені законом докази, які підтверджують заявлені в позові вимоги і які є достніми для висновку про надмірно утримані відповідачем кошти при виплаті стягнутих рішеннями суду сум.

З урахуванням цього, одного з основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статты 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статты 5 Закону України « Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно з частиною 4 даного закону розмір судового збору при зверненні до суду з позовом майнового характеру, поданого фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3 328, 00 грн.

З урахуванням цього, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 1 331, 20 грн судового збору.

Керуючись статями 21, 94, 98, 115 КЗпП України, Законом України « Про оплату праці», статями 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 263 - 266, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Українського наково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу на користь ОСОБА_1 1 487, 20 грн надмірно стягнутого військового збору.

Стягнути з Українського наково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу 1 331. 20 гр. судового збору на користь держави.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Український науково-дослідний інститут продуктивності агропромислового комплексу, адреса: 03035 м.Київ пл. Солом`янська. 2, ЄДРПОУ: 00689160.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: К.В.Машкевич