Рішення № 140794638, 20.10.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9656/26

Провадження № 2/752/10132/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 жовтня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про визнання дискримінації та порушення прав споживача,-

ВСТАНОВИВ:

у березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом у якому просить:

визнати ТОВ «Нова Пошта» винним у порушенні публічного договору по доставці поштового міжнародного відправлення;

зобов`язати ТОВ «Нова Пошта» відшкодувати втрату відправлення, передбачену в ст. 23.2.1 Конвенції в сумі 1 788,60 грн;

визнати дискримінацією за ознаками інвалідності, віку та особливого статусу під час воєнного стану в Україні дії ТОВ «Нова Пошта» під час розгляду його скарги військового пенсіонера, інваліда війни;

зобов`язати ТОВ «Нова пошта» відшкодувати йому моральну шкоду в сумі 2 000,00 грн;

визнати дії ТОВ «Нова Пошта» недобросовісною діяльністю стосовно споживачів;

визнати вину ТОВ «Нова Пошта» в порушені Закону України «Про захист прав споживачів»;

зобов`язати ТОВ «Нова пошта» відшкодувати йому 1 562,00 грн в зв`язку з наданням неякісних послуг поштового зв`язку.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є особою з особливим правовим статусом - інвалід війни ІІ групи з втратою 75 % працездатності, має безстрокове посвідчення інваліда війни (військовий пенсіонер).

З поштового відділення ТОВ «Нова Пошта» у с. Музичі ним оформлене міжнародне поштове відправлення (копія свідоцтва про народження з перекладом на португальську мову) рекомендованим листом № 59500005123889 від 13.11.2025 року до Португалії та сплачено відповідачу за послуги доставки відповідно до діючих тарифів 1 250,00 грн.

Позивач зауважує, що адресат у Португалії не отримав листа від ТОВ «Нова Пошта», в зв`язку з чим він подав 23.12.2025 року відповідачу претензію через втрату міжнародного відправлення на електрону адресу ТОВ «Нова Пошта», однак відповіді на претензію не отримував.

Також позивач вказує, що ТОВ «Нова Пошта» жодним чином не підтвердив, що його скарга як інваліда війни особисто розглянута першим керівником ТОВ «Нова Пошта», а відсутність відповіді керівника відповідача на його претензію від 23.12.2025 року є проявом дискримінації, яка проявилася в ігноруванні його особливого статусу при обробці звернення.

ОСОБА_1 зазначає, що сума відшкодування за втрату, повне розкрадання чи повне ушкодження одного замовного відправлення, передбачена в ст. 23.2.1 Всесвітньої поштової конвенції, та становить 30 СПЗ, що за офіційним курсом СПЗ (спеціальні права запозичення, XDR) від Національного банку України станом на 04.03.2026 року 1 XDR=59,6217 грн, визначається в розмірі 1 788,60 грн=30 XDR*59,6217 грн.

Також позивач зауважує, що оскільки, з вини відповідача надано неякісні послуги поштового зв`язку, а саме рекомендований лист № 59500005123889 від 13.11.2025 року адресату в Португалії не був виданий та не повернутий відправнику за закінченням строку зберігання, тому ТОВ «Нова Пошта» зобов`язане повернути сплачену ним вартість доставку міжнародного листа в сумі 1 250,00 грн, з урахуванням штрафу в розмірі 25 % вартості цих послуг відповідно до Закону України «Про поштовий зв`язок».

Крім того, ОСОБА_1 вказує, що в зв`язку з отриманим стресом та психічною травмою від протиправної діяльності працівників ТОВ «Нова Пошта» він змушений звертатися до фахівців, робити копії втрачених документів, також його доньці в Португалії зірвано заходи з отримання дозволу на проживання, що, крім іншого, погіршило його здоров`я та примусило хвилюватися, чим завдано моральної шкоди внаслідок порушення прав відповідачем, яку позивач оцінює в сумі 2 000 ,00грн.

На підставі викладеного, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою від 15.04.2026 року відкрито провадження в указаній справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

29.04.2026 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на вказану позовну заяву, в якому ОСОБА_2 просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що ТОВ «Нова Пошта» не заперечує, що під час міжнародного перевезення спірне відправлення втрачено, разом з тим, сам по собі факт втрати відправлення не означає автоматичної наявності в позивача права на стягнення будь-якої суми, визначеної ним на власний розсуд; позивач не надав належних і допустимих доказів фактичної вартості вкладення, а згідно з Умовами надання послуг міжнародних експрес-відправлень у разі втрати відправлення типу «Документи» максимальна сума відшкодування не може перевищувати двократного розміру провізної плати; ТОВ «Нова Пошта» не отримувало від позивача належно оформленої претензії поданої в установленому порядку саме до ТОВ «Нова Пошта» та з усіма документами, необхідними для вирішення питання про виплату компенсації, до моменту здійснення повторної комунікації з боку відповідача та останній не відмовлявся від компенсації як такої; сама по собі наявність спору щодо опрацювання претензії чи строків комунікації не свідчить про дискримінацію за ознакою інвалідності, віку або іншого статусу; позивач не надав жодного належного доказу на підтвердження обсягу і характеру моральних страждань, не приєднав медичних документів або інших доказів, які б дозволяли встановити реальність і розмір такої шкоди; позивачем не наведено належних обставин, які б свідчили про введення його в оману, застосування нечесної підприємницької практики чи інше самостійне порушення законодавства про захист прав споживачів.

04.05.2026 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача на вказану позовну заяву, в якій ОСОБА_1 вказує, що статус ТОВ «Нова Пошта» як експрес-перевізника підтверджує його статус оператора поштового зв`язку на якого в повному обсязі поширюються вимоги Закону України «Про поштовий зв`язок» та Всесвітньої поштової конвенції, а тому посилання відповідача на те, що його відповідальність обмежена лише внутрішнім Публічним договором є безпідставним; відповідач намагається позбавити його як інваліда війни та споживача, законного захисту, в тому числі щодо пільгового порядку розгляду скарг відповідно ст. 15 Закону України «Про звернення громадян»; предметом перевезення були документи, що не потребує доказування їх вартості; доказом дискримінаційного ставлення до нього як інваліда війни є те, що відповідач, знаючи про неможливість визначення вартості документів, використовує це як привід для відмови у виплаті; ігнорування відповідачем його офіційного звернення від 15.01.2026 року свідчить про системне нехтування правами інваліда війни; вимога відповідача щоб претензія була подана саме до ТОВ «Нова Пошта» є проявом надмірного формалізму.

15.05.2026 року до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив на вказану позовну заяву, в якій ОСОБА_2 зазначає, що між сторонами виникли договірні правовідносини з надання послуги прискореного перевезення міжнародного експрес-відправлення на підставі Публічного договору та Умов надання послуг міжнародних експрес відправлень, а не з надання послуг поштового зв`язку; первинна претензія позивача адресована не тій юридичній особі, яка є відповідачем у цій справі; відповідач вправі вимагати пакет документів і оформлення претензії, необхідні для належної ідентифікації вимоги, перевірки її підстав та здійснення виплати і така вимога не є дискримінацією, а є звичайною процедурною умовою для розгляду майнової вимоги; відповідач підтримував з позивачем комунікацію, інформував про стан розгляду претензії, повідомляв про необхідні для виплати документи та не відмовлявся від розгляду питання по суті, а саме по собі невдоволення позивача порядком опрацювання його звернення, незгода з вимогами до оформлення претензії або з правовою позицією відповідача не утворюють складу дискримінації; вимога позивача про відшкодування моральної шкоди ґрунтується на його суб`єктивній оцінці спірної ситуації та не підтверджена належними доказами.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи і має пільги, встановлені для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 27.03.2018 року.

Позивач 13.11.2025 року скористався послугами оператора поштового зв`язку ТОВ «Нова Пошта» та здійснив міжнародне відправлення документів (до Португалії), що підтверджується експрес-накладною № 59500005123889, сплативши вартість перевезення в розмірі 1 250,00 грн (чек № MCSG7RWAI1113).

Сторонами визнається та не заперечується, що вказане відправлення втрачено.

23.12.2025 року позивачем подано претензію ТОВ «Нова Пошта Глобал» в якій він просить відшкодувати вартість відправлення в сумі 3 000,00 грн за експрес-накладною № 59500005123889, та сплачену вартість перевезення в сумі 1 250,00 грн.

Також 15.01.2026 року та 25.01.2026 року позивач звертався до відповідача з листами, в яких зазначено прохання надати бланки претензії (CRM:0459013).

Крім того, 16.01.2026 року ОСОБА_1 звертався до ТОВ «Нова Пошта» із скаргою, претензією та повторно з листом від 15.01.2026 року.

При цьому, судом з`ясовано, що уповноважена особа відповідача 25.11.2025 року зверталася телефоном до позивача щодо транспортування відправлення до Португалії, що підтверджується стенограмою аудіозапису розмови, а також 20.03.2026 року, 30.03.2026 року та 07.04.2026 року ОСОБА_1 направлялися повідомлення щодо супроводу та розгляду його претензії за експрес-накладною № 59500005123889.

За змістом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України), відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 633, 634 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За приписами ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 920 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1, 2 ст. 924 ЦК України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частинами 1, 2 ст. 925 ЦК України передбачено, що до пред`явлення перевізникові позову, що випливає із договору перевезення вантажу, пошти можливим є пред`явлення йому претензії у порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами).

Також відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, за змістом ч. 2 ст. 908 ЦК України умови перевезення вантажу, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про поштовий зв`язок» оператори поштового зв`язку забезпечують збереженість поштових відправлень і грошових коштів у рамках заходів поштової безпеки.

Згідно з ч. 3 ст. 32 Закону України «Про поштовий зв`язок» за втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень і посилок оператори поштового зв`язку несуть відповідальність відповідно до актів Всесвітнього поштового союзу та закону, за невиплату міжнародних поштових переказів - відповідно до міжнародних договорів України, які набрали чинності у встановленому порядку.

Отже, правовідносини сторін у справі щодо доставки поштового відправлення регламентуються, крім вище вказаних норм матеріального права, в тому числі і Публічним договором про надання послуг прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень, який розміщений на офіційному сайті ТОВ «Нова Пошта».

Пунктом 1.2. цього Публічного договору передбачено, що він є правочином, що встановлює відносини між Експрес-перевізником та Користувачами щодо надання послуг прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень а також інших додаткових послуг та сервісів, що пов`язані з прискореним перевезенням міжнародних експрес-відправлень на умовах, що встановлені Експрес перевізником.

Відповідно до п. 2.4. зазначеного Публічного договору для Користувача Договір є обов`язковим для виконання Користувачем після приєднання Користувача до запропонованого Експрес-перевізником Договору загалом та прийняття всіх істотних умов Договору.

За змістом п. п. 2.5., 26. цього ж Договору приєднання Користувача до Договору відбувається без підписання письмового примірника і має юридичну силу відповідно до положень ст. 633, 634 Цивільного кодексу України. Користувач не може запропонувати свої умови Договору. Приєднання Користувача до запропонованого Експрес-перевізником Договору загалом та прийняття всіх істотних умов Договору полягає у вчиненні Користувачем конклюдентних дій, спрямованих на отримання послуг, а саме: 2.6.1. для Відправника - передача таким Відправником Експрес-перевізнику Відправлення для надання послуг, передбачених Договором.

Відтак, після передання міжнародного експрес-відправлення за накладною № 59500005123889, між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг міжнародного перевезення документів з відповідачем ТОВ «Нова Пошта» саме за умовами зазначеного вище Публічного договору.

Відповідно до п. 3.1. Публічного договору - на умовах передбачених цим Договором та Умовами, Експрес-перевізник зобов`язується за плату надати Користувачу послуги прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень, а також інші додаткові послуги та сервіси, що пов`язані з перевезенням міжнародних експрес-відправлень, а Користувач зобов`язується забезпечити їх прийняття та оплату.

Як вбачається з п. 3.3. зазначеного Договору, передаючи Відправлення Експрес-перевізнику для надання послуг, передбачених Договором, Відправник підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з положеннями Договору, Умовами, Політикою, тарифами, чинними на момент передачі Відправлення для його перевезення та зобов`язується їх виконувати.

Згідно з п. 4.1.1. вказаного Договору до обов`язків Експрес-перевізника, належить, в тому числі: виконання перевезення Відправлень та забезпечення приймання, обробку, зберігання Відправлень.

До обов`язків Користувачів, належить, зокрема й те, що до передачі Відправлення Експрес-перевізнику для його перевезення Відправник повинен ознайомитися на Сайті з положеннями Договору, Умовами, Політикою, тарифами (п. 4.3. Договору).

Відповідно до п. 4.4.1. вказаного Договору, за цим Договором Користувач має права передбачені законодавством України, що регулює питання захисту прав споживачів зокрема права на: належну якість послуг та обслуговування; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про послуги, сервіси, їх якість, асортимент; обслуговування державною мовою відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; відшкодування майнової моральної шкоди, завданої внаслідок неналежного виконання цього Договору Експрес-перевізником, відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Згідно п. 6.1. загаданого Договору в разі порушення своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, визначену Договором, Умовами та чинним законодавством України.

Крім того, правовідносини сторін регламентуються Умовами надання послуг з прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень ТОВ «Нова пошта», які також публічно розміщені на офіційному веб-сайті товариства та розроблені на підставі Закону України «Про поштовий зв`язок».

Згідно з п. 20.1. цих Умов у разі втрати Експрес-перевізником або повного пошкодження Відправлення після приймання до перевезення, Експрес-перевізник повертає вартість послуг, сплачену користувачем згідно з відповідною Міжнародною експрес-накладною і відшкодовує суму, що дорівнює Фактурній вартості Відправлення, але не більше ніж фактична вартість вкладення та не більше еквівалента 10 000,00 євро на день звернення Користувача про відшкодування. Для Відправлень типу «Документи» максимальна сума відшкодування не може перевищувати двократного розміру провізної плати.

Відповідно до п. 20.8. цих же Умов оператор не несе відповідальності, зокрема за непрямі збитки або втрачену вигоду клієнта.

Таким чином, позивач скористався послугами ТОВ «Нова Пошта» щодо міжнародної доставки документів в спосіб відправлення за експрес-накладною № 59500005123889 від 13.11.2025 року, оплативши вартість перевезення в сумі 1 250,00 грн.

Під час перевезення, зазначене міжнародне експрес-відправлення втрачене.

Самою стороною відповідача не заперечується та обставина, що в період здійснення безпосереднього перевезення відправлення за експрес-накладною № 59500005123889 від 13.11.2025 року його не було доставлено адресату в Португалію.

Отже, ТОВ «Нова Пошта» належним чином поштову доставку відправлення не забезпечено, що відповідачем не спростовується.

При цьому, за змістом ч. 2 ст. 924 ЦК України діє презумпція відповідальності перевізника за збереження вантажу допоки він не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Відтак у силу приписів ч. 2 ст. 924 ЦК України саме відповідач, як перевізник, зобов`язаний надати докази, що вантаж було пошкоджено не з його вини.

Також за загальним правилом обов`язок позивача, як потерпілої сторони, розрахувати та обґрунтувати суму завданих збитків.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Отже, в даному випадку доказів того, що відправлення за міжнародною експрес-накладною № 59500005123889 від 13.11.2025 року втрачене не під час транспортування, суду надано не було.

Таким чином посилання позивача на порушення його прав внаслідок надання неналежної якості послуг поштового перевезення відповідачем підтверджено матеріалами справи.

Стаття 22 ЦК України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом викладених вище норм матеріального права, для відшкодування майнової шкоди необхідно встановити таку сукупність обставин: особу, дії якої призвели до завдання шкоди, неправомірність (протизаконність) дій такої особи, причинно-наслідковий зв`язок між діями особи та фактично наявною шкодою у суб`єкта, що звертається за судовим захистом.

В даному випадку має бути врахована також презумпція відповідальності перевізника за збереження відправлення з моменту прийняття до перевезення та до видачі одержувачеві в разі відсутності доказів того, що втрата, нестача, псування або пошкодження відправлення сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Відповідно до положення ч. 9 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець зобов`язаний протягом місяця відшкодувати збитки, що виникли у зв`язку з втратою, псуванням чи пошкодженням речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг).

Поряд із цим, посилання позивача на ту обставину, що сума відшкодування за втрату міжнародного поштового відправлення має бути визначена, виходячи із ст. 23.2.1 Конвенції Всесвітньої поштової конвенції, є безпідставними, адже підтвердження про призначення ТОВ «Нова Пошта» суб`єктом, відповідальним за виконання зобов`язань, що випливають з приєднання до Конвенції (ст. 2 Конвенції), не надано.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Оскільки відповідач не є офіційно призначеним оператором поштового зв`язку, який виконує зобов`язання, що випливають із актів Всесвітньої поштової конвенції, тому ТОВ «Нова Пошта», як приватний поштовий оператор та експрес-перевізник надає послуги міжнародної доставки згідно з Публічним договором про надання послуг прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень та Умовами надання послуг з прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень, що розміщені на його сайті, тому несе відповідальність за втрату, невручення одержувачу або пошкодження відправлення саме в межах положень вказаних документів і чинного законодавства.

Поряд із цим, встановлена ст. 32 Закону України «Про поштовий зв`язок» відповідальність операторів поштового зв`язку перед користувачами у виді та встановлених розмірів штрафів поширюється на операторів поштового зв`язку за невиконання чи неналежне виконання послуг саме з пересилання внутрішніх поштових відправлень.

Отже, відповідно до п. 20.1. Умов надання послуг з прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень ТОВ «Нова Пошта» внаслідок втрати міжнародного експрес-відправлення (документів), останнє зобов`язане повернути ОСОБА_1 сплачену вартість послуг згідно з відповідною експрес-накладною в розмірі 1 250,00 грн, а також виплатити двократний розмір провізної плати, тобто 2 500,00 грн=1 250,00 грн (вартість доставки сплачена за відправлення № 59500005123889)х2.

Однак, з огляду на п. 5 ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 13 ЦПК України та з огляду на встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу та в межах заявлених нею вимог, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу втрату відправлення саме в сумі 1 788,60 грн, що й відповідає розміру заявлених ОСОБА_1 в цій частині позовних вимог.

Крім того, ч. 1 ст. 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазначив позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалість, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно із загальними підставами цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, підлягають з`ясуванню такі обставини: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, суд вважає, що за обставинами вказаної справи позивачу завдано моральної шкоди, яка полягала у втраті належних йому документів.

Такі обставини обумовили необхідність вчинення додаткових дій з метою відновлення порушених прав, що вплинуло на моральний стан позивача, який був змушений змінювати свій розпорядок дня з тим, щоб усунути негативні наслідки втрати поштового відправлення, відповідальність за яке покладена на відповідача в силу закону.

Враховуючи вищенаведені вимоги законодавства в сукупності з фактичним обставинами вказаної справи, суд дійшов висновку про те, що належним розміром відшкодування позивачу завданої йому моральної шкоди буде сума коштів в розмірі 1 000,00 грн, яка належним чином відповідатиме рівню його моральних страждань, засадам розумності та справедливості.

За змістом ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» заяви (клопотання), в тому числі осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто. Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Щодо прояву дискримінації внаслідок бездіяльності ТОВ «Нова Пошта» під час розгляду скарги позивача, то суд зазначає, що судом не встановлено, а надані позивачем до позовної заяви та адресовані відповідачу претензії, скарги та звернення не містять підтверджень про те, що відповідач взагалі був обізнаний з наявністю в ОСОБА_1 відповідного статусу військового пенсіонера та інваліда війни, що виключає наявність прояву дискримінації позивача через приниження статусу інваліда війни внаслідок ігнорування його спеціальних прав на першочерговий розгляд скарги.

Також, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 року в справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 року в справі № 910/11511/18.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Що ж стосується вимог позивача про визнання ТОВ «Нова Пошта» винним у порушенні публічного договору по доставці поштового міжнародного відправлення, визнання дії відповідача недобросовісною діяльністю стосовно споживачів, і визнання вини ТОВ «Нова Пошта» в порушені Закону України «Про захист прав споживачів», то позивачем при зверненні до суду в цій частині обрано неналежний спосіб захисту, адже застосування судом таких способів не призведе до відновлення порушеного права позивача, зважаючи на фактичні обставини справи.

Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, та з ТОВ «Нова Пошта» на його користь підлягають стягненню суми сплачених послуг перевезення в розмірі 1 250,00 грн, і внаслідок втрати відправлення в сумі 1 788,60 грн, а також 1 000,00 грн компенсації завданої моральної шкоди, всього 3 788,60 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволеної частки позову в частині вимог майнового характеру (70,80 %), адже в задоволенні вимог немайнового характеру відмовлено, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути 942,49 грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про визнання дискримінації та порушення прав споживача - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» на користь ОСОБА_1 сплачені послуги перевезення в розмірі 1 250,00 грн (одна тисяча двісті п`ятдесят гривень 00 копійок), вартість втраченого відправлення в сумі 1 788,60 грн (одна тисяча сімсот вісімдесят вісім гривень 60 копійок) і 1 000,00 грн (одну тисячу гривень 00 копійок) компенсації завданої моральної шкоди.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» в дохід держави 942,49 грн (дев`ятсот сорок дві гривні 49 копійок) судового збору.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», код ЄДРПОУ 31316718, місцезнаходження: вул. Столичне шосе, буд. 103, корп. 1, пов. 9, м. Київ, 03026.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко