Ухвала суду № 140794625, 16.10.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/26655/26

Провадження №1-кс/752/8719/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені №12025100000000866 від 04.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді надійшло вищезазначене зазначене клопотання.

Клопотання обґрунтоване тим, що СУ ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025100000000866 від 04.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше 25.12.2024 ОСОБА_5 розробила злочинний план привласнення бюджетних коштів, до реалізації якого залучила головного інженера КГІ «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» ОСОБА_6 та начальника інженерно-технічного відділу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» ОСОБА_7 , які будучи відповідальними особами за виконанням робіт (наданням послуг) з технічного обслуговування димових та вентиляційних каналів, погодилися на внесення недостовірних відомостей до актів надання послуг без фактичного їх виконання.

Так, відповідно до заздалегідь розробленого плану директор ТОВ «ЗАУБЕР» і ЄДРПОУ 43503957) ОСОБА_5 , забезпечила участь вказаного товариства в організованих КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» відкритих торгах з особливостями «ДК 021:2015 (СРУ):90910000-9 Послуги з прибирання (Послуги з технічного обслуговування димових та вентиляційних каналів)».

Після визнання переможцем закупівлі ТОВ «ЗАУБЕР» (ЄДРПОУ 43503957) та укладення КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» відповідного договору про надання послуг з технічного обслуговування димових та вентиляційних каналів головний інженер ОСОБА_6 та начальник інженерно-технічного відділу ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 , згідно відведеної їм злочинної функції, користуючись своїм службовим становищем повинні були забезпечити складання та прийняття актів наданих послуг з технічного обслуговування димових та вентиляційних каналів без фактичного їх виконання, з метою подальшого перерахування коштів на рахунок ТОВ «ЗАУБЕР»

Так, 09.12.2024 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» оголошено про проведення відкритих торгах з особливостями ідентифікатор UА-2024-12-09-017016-а «ДК 021:2015 СРV):90910000-9 Послуги з прибирання (Послуги з технічного обслуговування димових та вентиляційних каналів)».

Після чого, 16.12.2024 директором ТОВ «ЗАУБЕР» (ЄДРПОУ 43503957) ОСОБА_5 забезпечено участь товариства у відкритих торгах з особливостями UА -2024-12-09-017016-а «ДК 021:2015 (СРV):90910000-9 Послуги з прибирання (Послуги з технічного обслуговування димових та вентиляційних каналів)» із ціновою пропозицією 7617396 грн/ з ПДВ та 18.12.2024 ТОВ «ЗАУБЕР» визначено переможцем.

У подальшому, за результатами проведення закупівлі, 25.12.2024 між в.о. директора КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» ОСОБА_8 та директором ТОВ «ЗАУБЕР» ЄДРПОУ 43503957) ОСОБА_5 укладено договір № 373 про надання послуг з технічного обслуговування димових та вентиляційних каналів, згідно якого виконавець ТОВ «ЗАУБЕР» зобов`язується з 01.01.2025 по 31.12.2025 надати послуги з технічного обслуговування димових та вентиляційних каналів (ДК 321:2015 (СРV):90910000-9 Послуги з прибирання), згідно Додатку №1 до договору, а замовник КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» - прийняти і оплатити послуги.

Передбачені договором послуги проводяться у відповідності з ТУ, ДБН В.2.5-2(3-2018 «Газопостачання», правилами «Безпеки систем газопостачання України» та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.03.2011 №307 «Про впорядкування надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території в місті Києві», тримірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд затверджено наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150 з врахуванням затвердження Змін до Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд затверджено наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.11.2014 № 330 та Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №17.

Директор ТОВ «ЗАУБЕР» (ЄДРПОУ 43503957) ОСОБА_5 , головний інженер ОСОБА_6 та начальник інженерно-технічного відділу ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою, усвідомлюючи, що товариство не має відповідного висновку Держенергонагляду, з метою реалізації злочинного плану, спрямованого на привласнення бюджетних коштів, діючи за попередньою змовою домовилися про внесення завідомо недостовірних відомостей до актів первинної, повторної перевірки та прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об`єктів, житлових та громадських будинків працівниками ТОВ «ЗАУБЕР», які не були обізнані із злочинним планом, щодо виконання таких послуг за договором № 373 від 25.12.2024.

ОСОБА_5 , будучи єдиним керівником ТОВ «ЗАУБЕР», після отримання на рахунок товариства коштів за послуги в обсязі, які фактично виконані не були, розпорядилася ними на власний розсуд.

Враховуючи вищевикладені обставини, директор ТОВ «ЗАУБЕР» ОСОБА_5 , будучи службовою особою, діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з головним інженером КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» ОСОБА_6 та начальником інженерно-технічного відділу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» ОСОБА_7 , умисно з корисливих мотивів в умовах воєнного стану, зловживаючи своїм службовим становищем, переслідуючи мету привласнення бюджетних коштів, достовірно знаючи, що і фактично послуги з технічного обслуговування димових та вентиляційних каналів за договором №373 від 25.12.2024 відповідно актів надання послуг №7 від 31.03.2025, №11 від 30.04.2025, №15 від 31.05.2025, №16 від 31.05.2025 не виконувалися, здійснила привласнення бюджетних коштів, завдавши майнову шкоду територіальній громаді міста Києва в особі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на загальну суму 1604015 грн. без ПДВ, що є особливо великим розміром.

08.10.2026 ОСОБА_5 та ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

08.10.2026 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшук в ході якого вилучено мобільний телефон марки Iphone 11 Pro золотого кольору, ІМЕН: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки Apple чорного кольору, із паролем захисту.

08.10.2026 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва проведено обшук у транспортному засобі, яким користується ОСОБА_9 марки Porsche Масаn, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 в ході якого вилучено договір № 03-юп про надання правової допомоги від 08.04.2025 на 4 арк., замовником якого є ТОВ «ЗАУБЕР», в особі директора ОСОБА_5 .

Вилучені речі містять інформацію, що встановлюється під час кримінального провадження за № 12025100000000866 від 04.07.2025, та на підставі постанови слідчого від 08.10.2026 визнано речовими доказами.

Просив накласти арешт на зазначене в клопотанні майно з метою збереження речових доказів.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання частково, не наполягав на накладенні арешту на договір № 03-юп про надання правової допомоги від 08.04.2025 на 4 арк., замовником якого є ТОВ «ЗАУБЕР», в особі директора ОСОБА_5 , підтвердив доводи, наведені в обґрунтування необхідності накладення арешту на решту майна.

Представник власника майна заперечив проти задоволення клопотання з підстав, викладених у запереченнях.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

СУ ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025100000000866 від 04.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

25.12.2024 між в.о. директора КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» ОСОБА_8 та директором ТОВ «ЗАУБЕР» ЄДРПОУ 43503957) ОСОБА_5 укладено договір № 373 про надання послуг з технічного обслуговування димових та вентиляційних каналів, згідно якого виконавець ТОВ «ЗАУБЕР» зобов`язується з 01.01.2025 по 31.12.2025 надати послуги з технічного обслуговування димових та вентиляційних каналів (ДК 321:2015 (СРV):90910000-9 Послуги з прибирання), вартість договору 7617396 грн.

Згідно з висновком судової економічної експертизи від 02.07.2026 №2418 документально підтверджується розрахунок збитків КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» в розмірі сплати коштів ТОВ «ЗАУБЕР» по договору від 25.12.2024 № 373 в розмірі 1604015 грн. без ПДВ.

23.09.2026 слідчим суддею наданий дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання за місцем проживання ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 , з метою відшукання та вилучення, зокрема, чорнових записів та блокнотів, а також виявлення та вилучення інформації, яка може міститись на комп`ютерній техніці, мобільних телефонах щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

08.10.2026 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшук в ході якого вилучено мобільний телефон марки Iphone 11 Pro золотого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки Apple чорного кольору, із паролем захисту.

08.10.2026 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва проведено обшук у транспортному засобі, яким користується ОСОБА_9 марки Porsche Масаn, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 в ході якого вилучено договір № 03-юп про надання правової допомоги від 08.04.2025 на 4 арк., замовником якого є ТОВ «ЗАУБЕР», в особі директора ОСОБА_5 .

08.10.2026 ОСОБА_5 та ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Постановою старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 від 08.10.2026 вищезазначені речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12025100000000866 від 04.07.2025.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

У цьому випадку за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У статті 98 КПК України визначені такі критерії щодо речових доказів: матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Під час розгляду клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчий суддя уповноважений лише оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор просить накласти арешт, як доказу у кримінальному провадженні. Оцінка доказів із точки зору їх належності і допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. Під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, вказане питання не входить до повноважень слідчого судді.

Вирішуючи клопотання, слідчий суддя вважає, що вилучені мобільні телефони, відповідають ознакам, зазначеним в ч.1 ст. 98 КПК України, і мають значення речових доказів у кримінальному провадженні №12025100000000866 від 04.07.2025.

Слідчий суддя вважає, що вищезазначені речі та майно можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження №12025100000000866 від 04.07.2025, зважаючи на необхідність дослідження вилученого майна та речей, враховуючи існування ризиків знищення, приховування або їх втрати, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, про що заявлено у клопотанні, із забороною розпорядження та користування ним.

При цьому суд відхиляє доводи про те, що один з вилучених мобільних телефонів не підлягає арешту, т.я. належить доньці ОСОБА_9 , оскільки за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Слід відзначити, що остаточно встановити зміст інформації, яка міститься на мобільних телефонах та оцінити її значення для кримінального провадження, можливо лише після проведення їх огляду, а тому, враховуючи, що такий огляд на момент розгляду клопотання не був проведений, слідчий суддя вважає виправданим накладення арешту на це майно. Також під проведення огляду буде встановлено і відображено у протоколі індивідуальні ознаки телефонів у вигляді серійних номерів, ІМЕІ, кольору, інших особливостей тощо.

Крім цього, мобільний телефон марки Аррle чорного кольору має пароль захисту, що унеможливлює вилучення з нього інформації без участі спеціалістів задля подолання встановленого паролю.

Слідчим суддею встановлено, що заявлена прокурором мета щодо збереження речових доказів, може бути досягнута шляхом застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Прокурором доведено, що вилучені 08.10.2026 під час обшуку мобільні телефони можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а застосування такого заходу забезпечення, як арешт майна, сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів.

Зважаючи на те, що прокурор під час розгляду клопотання не підтримав його в частині накладення арешту на договір № 03-юп про надання правової допомоги від 08.04.2025 на 4 арк., замовником якого є ТОВ «ЗАУБЕР», в особі директора ОСОБА_5 , що є його правом, суд не надає оцінку доводам адвоката ОСОБА_4 , який заперечував проти накладення арешту на цей договір.

Враховуючи викладене, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на договір № 03-юп про надання правової допомоги від 08.04.2025.

Слід відзначити, що накладення арешту на майно носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх достатність підстав вважати, що в разі не застосування запобіжного заходу у виді арешту майна, існують ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, яке має значення для досудового розслідування.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна під час розгляду клопотання не встановлено.

Отже, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження №12025100000000866 від 04.07.2025 може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.

Перевіряючи дотримання строків звернення до суду з клопотанням про арешт майна, слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

За змістом клопотання прокурор просить накласти арешт на майно, яке 08.10.2026 було вилучене під час обшуку.

З клопотанням про арешт майна прокурор звернувся до суду 09.10.2026, що підтверджується реєстраційними даними вхідної кореспонденції за №74162 від 09.10.2026.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна подане на розгляд з дотриманням строку, визначеного ч. 5 ст. 171 КПК України.

Підсумовуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання.

Керуючись ст. 132, 170-173, 175, 309, 395, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене 08.10.2026 під час проведення обшуку, яке належить ОСОБА_9 , а саме на:

мобільний телефон iPhone, 11 Pro золотого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ;

мобільний телефон марки Аррle чорного кольору із паролем захисту.

Відмовити в задоволенні решти вимог клопотання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошений 20.10.2026 року о 14-00 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1