Ухвала суду № 140794503, 20.10.2026, Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

______________

Справа № 514/946/26

Провадження по справі № 6/514/65/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року с-ще Бессарабське

Суддя Тарутинського районного суду Одеської області Тончева Н.М., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» адвоката Кролевець Руслана Ігоровича про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим написом №53276 вчиненим 28 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міськрайонного нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Фінансова компанія "Позика" в особі представника - адвоката Кролевець Р.І. (діє на підставі довіреності) звернулось до суду із заявою про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні ВП №63907977 відкритому 14 грудня 2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Т.С. на підставі вчиненого 28 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міськрайонного нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем виконавчого напису №53276 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмежено відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" в розмірі 20100 гривень 95 копійок.

Дослідивши матеріали заяви, суддя дійшла висновку про залишенню її без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до матеріалів заяви, предметом заяви є вимога про заміну стягувача у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса.

Згідно з ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому ст. 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями чинного законодавства закріплено, що заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Отже, законодавством чітко визначено, що заінтересована сторона має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у разі заміни кредитора у зобов`язанні правонаступником, а суд замінює сторону виконавчого провадження правонаступником.

Питання заміни сторони виконавчого провадження врегульовані ст. 442 розділу VІ ЦПК України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)».

Таким чином, нормами ЦПК України встановлена можливість заміни стягувача або боржника у виконавчому провадженні.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Отже, законодавством чітко визначено, що заінтересована сторона має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у разі заміни кредитора у зобов`язанні правонаступником, а суд замінює сторону виконавчого провадження правонаступником.

Поряд з цим, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка передбачена п. 19 ст. 34 ЗУ «Про нотаріат» від 02.09.1993 року № 3425-XII (далі Закон №3425-XII).

Відповідно до ст. 87 Закону № 3425-XII для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів.

Згідно з положеннями ст. 88 Закону № 3425-XII нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права кредитора на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Водночас нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Статтею 90 Закону № 3425-XII встановлено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому ЗУ «Про виконавче провадження».

Пунктом 3 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів виконавчих написів нотаріусів.

Тобто, виконавчий напис нотаріуса підлягає зверненню до примусового виконання.

У постанові від 06.07.2022 року у справі № 186/545/21 (провадження № 61-16546св21) Верховний Суд зазначив, що заміна сторони у виконавчому написі, вчиненому нотаріусом, та заміна сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є відмінними правовими категоріями, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою виключно у разі відкриття відповідного виконавчого провадження, що передбачено спеціальним правилом ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження». Положення ч. 5 ст. 442 ЦПК України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2022 року у справі № 183/4196/21, оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Згідно з ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Статтею 24 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено місце виконання рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Виходячи зі змісту ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна.

Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29.10.2020 у справі № 263/14171/19.

Статтею 10 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Отже, законодавець пов`язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу державного/приватного виконавця, а саме з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника.

Заявник звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні з виконання виконавчого напису нотаріуса вказавши місцем проживання боржника ОСОБА_1 будинок АДРЕСА_1 .

З метою достовірно встановити територіальну підсудності заяви ТОВ «ФК «Позика» про заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником, судом на підставі ч. 6 ст. 187 ЦПК України було направлено запит начальнику відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрації місця проживання ГУ ДМС України в Одеській області щодо з`ясування місця реєстрації боржника.

На адресу суду надійшла відповідь на запит суду в якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованим/знятим з реєстрації не значиться .

Розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Таким чином, заявнику необхідно надати суду докази, що справа за територіальною підсудністю відноситься до Тарутинського районного суду Одеської області, оскільки будь-яких даних, які б свідчили про те, що на цей час виконавчі дії з виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса вчиняються безпосередньо на території Болградського району Одеської області в межах територіальної юрисдикції Тарутинського районного суду Одеської області, матеріали справи не містять.

Передбачений ЦПК України порядок звернення із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні не встановлює вимог щодо її змісту. Разом з цим питання визначення судом територіальної юрисдикції її розгляду та дотримання процесуальних прав боржника у судовому провадженні, вказує на необхідність застосування судом за аналогією норм загальних положень ЦПК України щодо змісту позову (п.2 ч.1 ст. 175 ЦПК) України) та наслідків не дотримання таких вимог ( ч.1 ст. 185 ЦПК України).

Керуючись ст. ст.175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» адвоката Кролевець Руслана Ігоровича про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим написом №53276 вчиненим 28 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міськрайонного нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем - залишити без руху.

Надати заявнику п`ятиденний термін, після отримання ним даної ухвали суду, для усунення зазначених вище недоліків.

Попередити заявника про те, що у разі не усунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Тончева