Рішення № 140794092, 21.10.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/4723/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

при секретарі судового засідання: Проноза І.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу №509/4723/26 за позовом Обслуговуючого кооперативу «Дом Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,

ВСТАНОВИВ:

09.07.2026 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла позовна заява від Обслуговуючого кооперативу «Дом Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням розміру інфляційних втрат та 3 % річних у розмірі 5441,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОК «Дом Плюс» здійснює надання житлово-комунальних послуг за регульованим тарифом мешканцям багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .

Відповідач користується житлово-комунальними послугами, що надаються ОК «Дом Плюс», проте не виконує свої зобов`язання по їх оплаті, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням розміру інфляційних втрат та 3 % річних у розмірі 5441,17 грн.

Ухвалою суду від 21.07.2026 року відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, 14.08.2026 року звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі, просив позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином за зареєстрованим місцем проживання в порядку статей 128, 130 ЦПК України, рекомендоване повідомлення повернулось із відміткою «адресат відсутній». Така позиція суду відповідає судовій практиці з розгляду аналогічних спорів: Постанови Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі №760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі №760/17314/17). Також здійснювався виклик до суду через оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України відповідача, які були розміщені відповідно приписів ч. 11 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, тому він вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду останній не подавав.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так з матеріалів справи встановлено, що Обслуговуючий кооператив «Дом Плюс» (код далі Позивач або Кооператив) є юридичною особою, створеною з метою забезпечення утримання житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_3 , 53, 54 (житловий комплекс «Лондон»), та надання співвласникам послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно до п. 1.1. Обслуговуючий кооператив «Дом Плюс» створений шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг членам Кооперативу та іншим особам з метою провадження діяльності Кооперативу, відповідно до Закону України «Про кооперацію» та інших нормативно-правових актів, що діють на території України.

Згідно акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 14 грудня 2018 та акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс (мереж електропостачання та мереж каналізації, зовнішні мережі водопостачання житлового будинку) від 01 квітня 2019 року на баланс та управління ОК «дом Плюс» був переданий багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Для здійснення надання житлово-комунальних послуг мешканцям багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , позивач уклав ряд договорів, а саме: - Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 03-8932-ПУП від 15.07.2020 з ТОВ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ»; - Договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 8932 від 16.06.2020 з АТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО»; - Договір на послуги водопостачання та водовідведення № 74 від 11.11.2019 з КП «Житлово-комунальне підприємство «Таїрове»; - Договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів № 44 від 13.05.2020 з КП «Житлово-комунальне підприємство «Таїрове»; - Договір про надання послуг в сфері поводження з відходами № 9596/К/М/1 від 01.06.2019 з ФОП ОСОБА_2 .

Загальними зборами ОК «Дом Плюс» 12 вересня 2022 року вирішено затвердити тариф на управління та обслуговування багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 7 грн. 40 коп. Вказаний тариф був оформлений протоколом загальних зборів від 12.09.2020 № 8.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1415128751237, номер запису про право власності 33810951, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідач користується житлово-комунальними послугами, що надаються ОК «Дом Плюс», проте не виконує свої зобов`язання по їх оплаті, в наслідок чого станом на 30.06.2024 року (заборгованість, що обліковувалася на 01.01.2024, у розмірі 3 127,75 грн., збільшена на суму нарахувань за січень червень 2024 року у розмірі 3 679,50 грн. та зменшена на суму сплаченого Відповідачем платежу у розмірі 2 695,50 грн.. Періодом нарахування 3 % річних та інфляційних втрат Позивач визначає період з 01 січня 2024 року по 31 травня 2026 року включно) за ним утворилась заборгованість у загальному розмірі 5441,17 грн., яка складається із: заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 4111,75 грн.; інфляційних втрат у розмірі 1082,66 грн., та 3 % річних у розмірі 246,76 грн.

Згідно положень ст. 322 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, ст. 10 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію, а ст. 66 ЖК України передбачено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири.

Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1. ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого cамоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 р. № 572, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, навіть у разі відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг, що підтверджується правовою позицією Верховного Суду, які викладені у Постанові від 20 квітня 2016 р. у справі № 6-2951цс15 та Постанові від 25 березня 2020 року у справі № 211/3347/18.

Також Верховний Суд від у Постанові від 02.04.2020 року по справі № 757/29813/17-ц вказав, що не проживання відповідача у квартирі, яка належить йому на праві власності, та факт відсутності його реєстрації у цій квартирі не звільняє його, як власника квартири, від обов`язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг.

Позивач надавав послуги відповідачу з управління будинком та прибудинковою територією за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується розрахунком належних до стягнення платежів, який здійснено відповідно до періоду надання послуг.

Таким чином, відповідач, будучи власником квартири АДРЕСА_2 , отримує від позивача комунальні послуги, від наданих послуг не відмовляється, та фактично споживає їх, жодних скарг чи претензій щодо ненадання послуг або надання таких послуг неналежної якості він не надавав.

Положеннями статті 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так відповідно до зазначеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чи відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, звичайно ставляться.

В силу ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння з: його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 552, ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником зобов`язання, його борг складає: основну суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Сума заборгованості за житлово-комунальні послуги складає 4111,75 грн., сума інфляційних втрат 1082,66 грн., 3 % річних 246,76 грн. Таким чином, розмір суми, належної до стягнення з відповідача складає 5441,17 грн.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу «Дом Плюс» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані, зокрема, з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з позовом до ОСОБА_1 понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.

Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позицій.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні. Виходячи критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Зазначене викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Отже, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 2000,00 гривень.

Враховуючи викладене з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при поданні позовної заяви до суду судовий збір у розмірі 3328,00 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 гривень.

Керуючись ст.15, 16, 526, 552, 610, 611, 612, 625 ЦК України, ст.12, 76, 223, 258, 259, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ), на користь Обслуговуючого кооперативу «Дом Плюс» (код ЄДРПОУ 42354189, місцезнаходження: Одеська область, Одеський район, с. Лиманка, вул. Інститутська, буд. 52, 53, 54) заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території щодо квартири АДРЕСА_2 у розмірі 4111 (чотири тисячі сто одинадцять) грн. 75 коп., інфляційних витрат у розмірі 1082 (одна тисяча вісімдесят дві) грн. 66 коп., та 3 % річних у розмірі 246 (двісті сорок шість) грн. 75 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ), на користь Обслуговуючого кооперативу «Дом Плюс» (код ЄДРПОУ 42354189, місцезнаходження: Одеська область, Одеський район, с. Лиманка, вул. Інститутська, буд. 52, 53, 54) судовий збір у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Є. М. Панасенко