Ухвала суду № 140792540, 19.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

19 жовтня 2026 рокум. ХарківСправа № 922/1991/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Бойко О.Н.

розглянувши клопотання ТОВ "Електрозбут-сервіс" про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву, подане разом з відзивом (вх.№25736 від 19.10.2026) у справі

за позовомКвартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (місцезнаходження: 61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 61; код ЄДРПОУ: 07923280)доТовариства з обмеженою відповідальністю "Електрозбут-сервіс" (місцезнаходження: 61072, м. Харків, вул. Вартових Неба, 42, кв.206; код ЄДРПОУ: 43175626)провизнання недійсною додаткової угоди та стягнення 1 190 043,49 грн.за участю представників:

позивача: Горячко О.Б.(самопредставництво);

відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрозбут-сервіс" (відповідач) про визнання недійсною додаткової угоди №3 від 18.10.2022 та стягнення грошових коштів у розмірі 250 389,17 грн.

Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.06.2026 судом позовну заяву Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/1991/26. Справу № 922/1991/26 постановлено розглядати без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарскього суду Харківської області від 28.07.2026 судом здійснено перехід до розгляду справи №922/1991/26 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.

Розгляд справи в підготовчому засіданні неодноразово відкладався.

Зокрема, Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.10.2026 підготовче засідання у справі № 922/1991/26 відкладено на "19" жовтня 2026.

19.10.2026 до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшло клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву подане разом з відзивом (вх.№25736 від 19.10.2026), в якому сотанній зазначає таке. Заявник зазначає, що ухвалу про відкриття провадження від 15.06.2026 було надіслано лише до електронного кабінету відповідача, доступ до якого мав виключно директор Петухов О.О. зі свого телефона та ноутбука, де зберігався його КЕП. 21.04.2026 під час обшуку в кримінальному провадженні № 42025000000000911 слідчі вилучили цю техніку, а також документи і печатки товариства, незважаючи на те, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.04.2026 у справі № 757/20316/26-к дозволяла лише копіювання інформації. За твердженням заявника, з 21.04.2026 відповідач не мав доступу до кабінету й не знав про позов, поданий 03.06.2026, та про відкриття провадження. Про справу він дізнався лише 08.10.2026 через адвоката, з яким того ж дня уклав договір про правничу допомогу. Заявник посилається на ст. 2, 7, 13, 118, 119, 165 ГПК України, ст. 6 Конвенції та практику ЄСПЛ і просить визнати причини пропуску поважними, поновити (продовжити) строк до 19.10.2026 та прийняти відзив до розгляду.

Представник позивача, присутній в судовому засіданні 19.10.2026 проти задоволення клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву заперечував, ввжавши його необґрунтованим.

Предстаник відповідача в судове засідання 19.10.2026 не з`явився, про причини такої неявки суд не повідомив, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали суду від 12.10.2026 до його електронного кабінету.

Розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позов, суд зазначає таке.

Згідно ч.2 ст. 161 ГПК України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідо до ч.8. ст 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до п.9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.06.2026 судом позовну заяву Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/1991/26. Справу № 922/1991/26 постановлено розглядати без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Копію вказаної ухвали було надіслану відповідачу до його електронного кабінету 16.06.2026 о 17:12 годині, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Ухвалою Господарскього суду Харківської області від 28.07.2026 судом здійснено перехід до розгляду справи №922/1991/26 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву, із доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем. Відзив повинен відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Копію вказаної ухвали було надіслану відповідачу до його електронного кабінету 28.07.26 о 17:45. годині, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Разом з цим, відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, в силу приписів ГПК України, така ухвала вважається врученою відповідачу 29.07.2026, а тому процесуальний строк на подання відповідачем відзиву на позовну заяву спливав 13 серпня 2026 року.

Разом з цим, у встановлений судом строк, відповідачем відзив подано не було.

Розгляд справи № 922/1991/26 в підготовчому засіданні неодноразово відкладався задля забезпечення принципу змагальності та реалізації прав сторін на повне та об`єктивне встановлення всіх обставин спору.

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів відповідачу та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання; відповідач мав достатньо часу підготувати заперечення на позовну заяву і визнається таким, що був належним чином повідомлений про розгляд даної справи (згідно частини 6 статті 242 ГПК України).

Положеннями ст. 42 ГПК України передбачено, зокрема, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Олександр Шевченко проти України", "Трух проти України").

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на зазначене вище, суд виснує, що відповідачу була надана можливість приймати участь у змагальних процесах на всіх стадіях розгляду справи №922/1991/26, а також можливість ЗАЗДАЛЕГІДЬ подавати процесуальні документи.

Згідно ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно ч. 1, 2 та 3 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Строк на подання відзиву був встановлений ухвалою суду про відкриття провадження від 15.06.2026, а пізніше ухвалою суду від 28.07.2026, відповіднодо якої здійснено перехід до розгляду справи в загальному позовному провадженні, які надіслано до електронного кабінету відповідача, і день її вручення визначається за ст. 242 ГПК України, тобто за повідомленням про доставлення копії рішення до кабінету. Цей строк сплив ще влітку 2026, а саме 13.08.2026 року, тоді як клопотання подане лише 18.10.2026, тобто із пропуском на кілька місяців. Обов`язок реєстрації та використання електронного кабінету покладений на юридичних осіб ч. 6 ст. 6 ГПК України, і, за усталеною позицією Верховного Суду, юридична особа, яка зареєструвала кабінет, має усвідомлювати, що процесуальні документи надсилатимуться їй саме в електронній формі, та сама несе ризик наслідків невжиття заходів для отримання кореспонденції. Суд не зобов`язаний додатково повідомляти учасника іншими способами, як і позивач не зобов`язаний повідомляти відповідача поза межами ГПК.

Крім того, суд зазначає, що посилання заявника в обгрунтування поважності причин пропуску строку подання відзиву на вилучення 21.04.2026 мобільного телефона й ноутбука директора під час обшуку в кримінальному провадженні суд не вважає такими, що підтверджують наявність об`єктивно непереборних перешкод. Насамперед, заявник не надав жодних доказів на підтвердження наведених обставин: до клопотання не додано ні протоколу обшуку, ні ухвали слідчого судді від 13.04.2026, ні ухвали про скасування арешту майна від 30.07.2026, ні зауважень до протоколу, ні договору про надання правничої допомоги від 08.10.2026. Також, суд звертає увагу відповідача, що твердження про те, що про справу товариство дізналося лише 08.10.2026, нічим не підтверджене, в порядку ст. 73, 74, 76, 77 ГПК України. До того ж заявник не пояснив, чому протягом майже шести місяців, що минули з 21.04.2026, товариство не вжило жодних заходів для відновлення доступу до кабінету: не перевипустило КЕП, не здійснило вхід з іншого пристрою чи іншим передбаченим способом ідентифікації, не уповноважило іншу особу на представництво чи на користування кабінетом. Те, що доступ до кабінету мала лише одна особа з одним комплектом пристроїв, є наслідком організації роботи самого товариства, а не обставиною, що не залежала від його волі. У разі, якщо обшук проводився в межах кримінального провадження, відкритого ще 10.10.2025, тому товариство, діючи добросовісно та з розумною обачністю, мало передбачити можливі ризики для безперервності своєї участі в судових процесах і забезпечити відповідну резервну можливість доступу.

З вказаного вище суд не вбачає поважності причин пропуску строку на подання відзиву відповідачем.

Суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Олександр Шевченко проти України", "Трух проти України").

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

За змістом ст.7 ГПК України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків.

Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Сторони зобов`язані демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо їх, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Отже, суд також відхиляє посилання відповідача на принципи змагальності та рівності сторін і на практику ЄСПЛ, оскільки ці гарантії не звільняють учасника від обов`язку добросовісно користуватися процесуальними правами та вживати розумних заходів для вчасного вчинення процесуальних дій, а процесуальні строки спрямовані на забезпечення юридичної визначеності та розумних строків розгляду справи. Позбавлення можливості подати відзив у цьому випадку є наслідком бездіяльності самого відповідача, а не обмеження доступу до суду.

Відповідно до ч.2 ст.118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на недоведеність відповідачем належними доказами наявність об`єктивних причин неможливості вчасно надати відзив у встановлений законом та судом строк, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву (вх.№25736 від 19.10.2026) та залишення відзиву без розгляду, у відповідності до ст.118 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 118, 119, ч. 6 ст. 233 ст.ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України,суд

УХВАЛИВ:

В клопотанні ТОВ "Електрозбут-сервіс" про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву (вх.№25736 від 19.10.2026) відмовити.

Відзив ТОВ "Електрозбут-сервіс" (вх.№25736 від 19.10.2026) у справі - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення суддею та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повну ухвалу підписано 21.10.2026

СуддяВ.В. РильоваСправа №922/1991/26