Рішення № 140792398, 12.10.2026, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 жовтня 2026 рокум. ТернопільСправа № 921/456/26(921/427/26)

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О. при секретарі судового засідання: Саловській О.А.

розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м. Київ

до відповідача: Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу", м. Кременець Тернопільської області

про: стягнення заборгованості

За участю представників від:

Позивача: Ракітін Павло Сергійович, адвокат ;

Відповідач: не з`явився ;

Регіонального сектору банкрутства: Мархівка Ігор Сергійович, головний спеціаліст.

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м. Київ звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу", м. Кременець Тернопільської області про стягнення 52 930 192,88 грн. заборгованості за несанкціонований відбір природного газу, що включає : 46 847 403,68 грн основної заборгованості, 1 595 259,88 грн. інфляційних нарахувань, 449 761,09 грн. 3% річних та 4 037 768,23 грн. пені, за період з квітня 2025 по березень 2026 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач - ДП «Кременецьке УПРГ» в порушення умов пункту 15.4. Договору (в редакції додаткової угоди №5 від 10.05.2023) не виконав своїх зобов`язань по оплаті 46 847 403,68 грн. основного боргу за несанкціонований відбір природного газу за період квітень 2025 року березень 2026 року. У зв`язку з чим, станом на 15.05.2026 у відповідача наявна основна заборгованість перед Оператором ГТС у сумі 46 847 403,68 грн.

Відповідно до п. 13.5. Договору у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 4 037 768,23 грн., 449 761,09 грн. три відсотки річних від простроченої суми та інфляційні втрати у розмірі 1 595 259,88 грн.

На думку позивача, несплата відповідачем у строк до 20 числа місяця наступного за місяцем, у якому було здійснено несанкціонований відбір, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим товариство звернулося до суду з даним позовом.

Позиція відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх№6028 від 29.07.2026) позовні вимоги визнає в частині 46 847 403,68 грн. основного боргу, проте, посилаючись на відсутність правопорушення у своїх діях, заперечує проти нарахованих йому 4 037 768,23 грн. пені, 449 761,09 грн. 3% річних та 1 595 259,88 грн. інфляційних втрат, вважаючи, що їх нарахування, на думку відповідача, не має чіткого документального обґрунтування.

Крім того, Клопотанням (вх.№7089 від 08.09.2026) відповідач просив про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій із посиланням на їх неспівмірність із майновим станом боржника, а також на те, що позивачем, на думку відповідача, не доведено понесення жодних майнових витрат (збитків) саме у зв`язку із діями відповідача.

Позиція позивача, наведена у Відповіді на відзив.

Позивач у наданій суду Відповіді на відзив (вх№6157 від 04.08.2026) із наведеними доводами відповідача не погоджується та вважає їх хибними, з огляду на те, що відбір газу був несанкціонованим, а тому у відповідності до п.15.3. Договору (в редакції додаткової угоди від 10.05.2023 № 5) прямий споживач або оператор газорозподільної системи, який здійснив несанкціонований відбір газу, зобов`язаний оплатити оператору газотранспортної системи плату за несанкціонований відбір.

Розмір такої плати визначається за визначеною у зазначеній умові Договору формулою.

У відповідності до абз. 2 п. 15.4 Договору (в редакції додаткової угоди № 5 від 10.05.2023) Оператор газорозподільної системи/прямий споживач зобов`язані сплатити Оператору плату за несанкціонований відбір у строк до 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено несанкціонований відбір.

Зважаючи на наведене, Споживач був обізнаний про обов`язок, строки та розміри оплати вартості отриманого несанкціонованого природного газу.

Відповідні умови Договору були узгоджені Відповідачем, а тому є обов`язковими до виконання.

Пунктом 13.1. Договору визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором.

Також, відповідно до п. 13.5. Договору у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, оскільки відповідачем не було дотримано обов`язку з оплати несанкціонованого відбору природного газу за період квітень 2025 року березень 2026 року не пізніше 20 числа відповідно травня 2025 року квітня 2026 року, Відповідач вважається таким, що прострочив грошове зобов`язання у відповідних розмірах з 21 числа кожного місяця протягом травня 2025 року квітня 2026 року і по цей час.

На підставі зазначеного, відповідачу нараховано також інфляційні та річні, які не є штрафними санкціями.

Позиція представника Регіонального сектору банкрутства.

Присутній у судовому засіданні 12.10.2026 представник Регіонального сектору банкрутства щодо розгляду спору покладається на думку суду.

Процесуальні дії суду у справі.

06.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду Тернопільської області 30.06.2026 (згідно накладної поштового відправлення № 0306507847449) з позовом до Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" про стягнення 52 930 192,88 грн. заборгованості за несанкціонований відбір природного газу, що включає, вартість потужності точки виходу до газорозподільної системи, 1595259,88грн інфляційних нарахувань, 449 761,09грн 3% річних та 4 037768,23грн пені, за період з квітня 2025 по березень 2026 року.

Ухвалою суду від 16.07.2026 суддею Андрусик Н.О. відкрито провадження у справі №921/427/26 за правилами загального позовного провадження; сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті позову; підготовче засідання призначено на 11.08.2026.

Ухвалою суду від 30.07.2026 підготовче засідання перенесено на 08.09.2026 у зв`язку із перебуванням судді Андрусик Н.О. у щорічній основній відпустці.

У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/456/26 про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" (47003, Тернопільська область, м. Кременець, вул. Вокзальна, буд. 4, код ЄДРПОУ 39460902). Серед іншого, визнано грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" арбітражного керуючого Маглиш Ладу Сергіївну. Встановлено арбітражному керуючому Маглиш Л.С. оплату послуг (грошову винагороду) розпорядника майна в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень розпорядника майна Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" за рахунок коштів, авансованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України". Вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави. Призначено попереднє засідання на 02.11.2026. Зобов`язано розпорядника майна боржника подати/надіслати до суду протягом одного місяця і десяти днів після дати проведення підготовчого засідання відомості про результати розгляду вимог кредиторів та протягом двох місяців з дати проведення підготовчого засідання провести інвентаризацію майна боржника, скласти опис майна боржника та визначити вартість майна.

27.08.2026 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" (47003, Тернопільська область, м. Кременець, вул. Вокзальна, буд. 4, код ЄДРПОУ 39460902).

Згідно частини 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.09.2026 головуючим суддею для розгляду справи № 921/456/26(921/427/26) визначено суддю Чопка Ю.О.

Ухвалою від 15.09.2026 суддею Чопко Ю.О. прийнято матеріали позовної заяви до розгляду та відкрито провадження у справі №921/456/26(921/427/26). Постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Судове засідання призначено на 12 жовтня 2026 року о 15:00 год.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, причини неявки не зазначив.

Частиною 1 статті 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

12.10.2026 у судовому засіданні суд оголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

24.12.2019 між Оператором та ДП «Кременецьке УПРГ» (Замовник) було укладено Договір № 1910000175 транспортування природного газу (далі - Договір).

Відповідно до п. 17.1. Договору цей договір набирає чинності з дня його укладання, поширює дію на відносини, що склались між Сторонами з 01 січня 2020 року та діє до 31 грудня 2022 року, а в частині розрахунків до їх повного виконання.

Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Відповідно до п. 2.1. Договору Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в Договорі вартість такої послуги та плат, які виникають при його виконанні.

Сторонами у Договорі також було узгоджено, що послуги за цим договором надаються на умовах, визначених Кодексом ГТС (п. 2.2. Договору).

Згідно із п. 2.5. Договору Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати Послуги на умовах, зазначених у Договорі.

Пунктом 2.8. Договору передбачено, що взаємовідносини між Відповідачем та Оператором при забезпеченні послуг транспортування газу здійснюються сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС.

У відповідності до пункту 1 глави 1 розділу XXI Кодексу ГТС у випадку несанкціонованого відбору природного газу з газотранспортної системи оператор газотранспортної системи стягує плату за несанкціонований відбір, що включає, у тому числі вартість потужності точки виходу до газорозподільної системи/прямого споживача.

За результатами співставлення остаточної інформації про подачі/відбори газу споживачів Відповідача до/з газотранспортної системи у квітні 2025 року березні 2026 року Оператор встановив наявність несанкціонованого відбору природного газу з газотранспортної системи, плату за який Відповідач зобов`язаний сплатити Оператору ГТС у порядку та у строки передбачені Договором та Кодексом ГTС.

Відповідно до абз. 1 п. 15.4. Договору (в редакції додаткової угоди від 10.05.2023 № 5) Оператор газотранспортної системи складає та направляє відповідному оператору газорозподільної системи/прямому споживачу односторонній акт про несанкціонований відбір та рахунок на оплату у строк до 14 числа місяця, наступного за місяцем здійснення несанкціонованого відбору.

Як підтверджено матеріалами справи, Оператором було оформлено відповідні акти про несанкціонований відбір, а саме:

за газовий місяць квітень 2025 року на суму 1 671 296,10 грн;

за газовий місяць травень 2025 року на суму 1 077 850,68 грн;

за газовий місяць червень 2025 року на суму 551 187,98 грн;

за газовий місяць липень 2025 року на суму 565 477,38 грн;

за газовий місяць серпень 2025 року на суму 528 829,21 грн;

за газовий місяць вересень 2025 року на суму 656 755,67 грн;

за газовий місяць жовтень 2025 року на суму 3 013 453,76 грн;

за газовий місяць листопад 2025 року на суму 7 899 152,29 грн;

за газовий місяць грудень 2025 року на суму 8 561 817,89 грн.;

за газовий місяць січень 2026 року на суму 8 036 064,99 грн.;

за газовий місяць лютий 2026 року на суму 8 231 170,29 грн.;

за газовий місяць березень 2026 року на суму 6 054 347,44 грн.

Відповідно до п. 15.3. Договору (в редакції додаткової угоди від 10.05.2023 № 5) прямий споживач або оператор газорозподільної системи, який здійснив несанкціонований відбір газу, зобов`язаний оплатити оператору газотранспортної системи плату за несанкціонований відбір.

Базова ціна газу формується Оператором. Оператор формує базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб-сайті. (п.15.4.Договору).

Керуючись п. 2.8. та 15.4. Договору Оператор через інформаційну платформу позивачем направлено відповідачу рахунки на оплату несанкціонованого відбору природного газу:

- рахунок № 04-2025-1910000175-04-НВГ від 30.04.2025 за газовий місяць квітень 2025 року на суму 1 671 296,10 грн.;

- рахунок № 05-2025-1910000175-05-НВГ від 31.05.2025 за газовий місяць травень 2025 року на суму 1 077 850,68 грн.;

- рахунок № 06-2025-1910000175-06-НВГ від 30.06.2025 за газовий місяць червень 2025 року на суму 551 187,98 грн.;

- рахунок № 07-2025-1910000175-07-НВГ від 31.07.2025 за газовий місяць липень 2025 року на суму 565 477,38 грн.;

- рахунок № 08-2025-1910000175-08-НВГ від 31.08.2025 за газовий місяць серпень 2025 року на суму 528 829,21 грн.;

- рахунок № 09-2025-1910000175-09-НВГ від 30.09.2025 за газовий місяць вересень 2025 року на суму 656 755,67 грн.;

- рахунок № 10-2025-1910000175-10-НВГ від 31.10.2025 за газовий місяць жовтень 2025 року на суму 3 013 453,76 грн.;

- рахунок № 11-2025-1910000175-11-НВГ від 30.11.2025 за газовий місяць листопад 2025 на суму 7 899 152,29 грн.; року;

- рахунок № 12-2025-1910000175-12-НВГ від 31.12.2025 за газовий місяць грудень 2025 року на суму 8 561 817,89 грн.;

- рахунок № 01-2026-1910000175-01-НВГ від 31.01.2026 за газовий місяць січень 2026 року на суму 8 036 064,99 грн.;

- рахунок № 02-2026-1910000175-02-НВГ від 28.02.2026 за газовий місяць лютий 2026 року на суму 8 231 170,29 грн.;

- рахунок № 03-2026-1910000175-03-НВГ від 31.03.2026 за газовий місяць березень 2026 року на суму 6 054 347,44 грн.

Відправлення актів про несанкціонований відбір та рахунків на оплату за спірний період ДП «Кременецьке УПРГ» підтверджується «Реєстром файлів відправлених з Інформаційної платформи».

У відповідності до абз. 2 п. 15.4 Договору (в редакції додаткової угоди № 5 від 10.05.2023) Оператор газорозподільної системи/прямий споживач зобов`язані сплатити Оператору плату за несанкціонований відбір у строк до 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено несанкціонований відбір.

Однак, в порушення умов пункту 15.4. Договору (в редакції додаткової угоди № 5 від 10.05.2023) ДП «Кременецьке УПРГ» не виконав свої зобов`язання та не здійснив оплату за несанкціонований відбір природного газу за період квітень 2025 року березень 2026 року, у зв`язку із цим, станом на 15.05.2026, у відповідача існує основна заборгованість перед Оператором ГТС у сумі 46 847 403,68 грн., яка станом на час звернення позивача із позовною заявою, відповідачем не сплачена.

Пунктом 13.1. Договору визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором.

Відповідно до п. 13.5. Договору у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи порушення строків виконання зобов`язань з оплати несанкціонованого відбору природного газу та згідно з умовами п. 13.5. Договору позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 4 037 768,23 грн.

Крім того, у зв`язку із порушенням Відповідачем виконання зобов`язань з оплати негативних щодобових небалансів, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховано відповідачу три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 449 761,09 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 595 259,88 грн.

Таким чином, за наявними у матеріалах справи доказами, судом встановлено, що ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" взяті на себе договірні зобов`язання за Договором транспортування природного газу від 24.12.2019 у визначені договором строки, не виконав, у зв`язку з чим, станом на час розгляду спору, за вказаним договором у відповідача наявна заборгованість в загальному розмірі 52 930 192,88 грн. за несанкціонований відбір природного газу за період квітень 2025 року березень 2026 року.

Невиконання відповідачем зобов`язання по оплаті за несанкціонований відбір в об`ємі 1543,7964 тис.куб.м природного газу і слугувало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, акти цивільного законодавства, органів державної влади тощо. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов`язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС та Типовим договором.

За приписами частин 1, 2 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор ГТС зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору ГТС встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 було затверджено типову форму договору транспортування природного газу, за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плату (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Зважаючи на положення договору, правовідносини щодо надання послуг та їх оплати виникли внаслідок фактичних дій сторін (транспортування Замовником природного газу, необхідного для покриття власних виробничо-технологічних витрат та втрат, надання Оператором ГРМ послуг користування потужністю на гарантованій основі) та безпосередньо з положень Кодексу, відповідно до якого потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Оператори газорозподільних систем для забезпечення транспортування природного газу, необхідного для покриття власних виробничо-технологічних витрат та втрат, замовляють потужність віртуальної точки виходу до газорозподільної системи відповідно до вимог цього Кодексу (пункт 10 глави 1 розділу IX Кодексу).

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у встановлений строк.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 7.1 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 14.07.2020), вартість Послуг розраховується :

розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором;

транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором;

балансування за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі та не розрахувався за послугу транспортування природного газу у визначений умовами договору строк, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання з оплати за несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи за період з квітня 2025 року по березень 2026 року, яка передбачена розділом 15 Договору, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача 46 847 403,68 грн. заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи є обґрунтовано заявленими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо пені.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Так, матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем строків оплати за несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи за період з квітня 2025 року по березень 2026 року.

Враховуючи обставини справи, зокрема те, що станом на час звернення позивача із позовною заявою відповідачем протерміновано оплату за несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи в розмірі 46 847 403,68 грн позивачем у відповідності до п.13.5. Договору нараховано та заявлено до стягнення 4 037 768,23 грн пені за період з 01.04.2025 по 15.05.2026.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок суми пені, суд приймає його як правомірний та обґрунтований, а тому заявлена до стягнення пеня в розмірі 4 037 768 грн 23 коп. підлягає до задоволення.

Щодо інфляційних втрат та 3 % річних.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 по справі № 910/10156/17 зазначила про те, що стаття 625 ЦК України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань. У разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц вказала, що «за змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних як складова грошового зобов`язання та особлива міра відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника». Аналогічний висновок зроблено Великою Палатою і в постанові від 19 червня 2019 року у справі № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19), і в постанові від 8 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14- 254цс19).

Отже, усталені висновки Верховного Суду щодо застосування ч.2 ст.625 ЦК України дотримуються висновку про те, що інфляційні та річні не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Загальна сума 3% річних складає 449 761,09 грн.

Сума нарахованих та заявлених до стягнення з відповідача інфляційних втрат складає 1 595 259,88 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 449 761,09 грн 3% річних та 1 595 259,88 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.04.2025 по 15.05.2026, суд вважає вимоги в цій частині правомірними та задовольняє їх в повному обсязі.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Щодо Клопотання (вх№7089 від 08.09.2026), яким відповідач просив про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій, то суд, розглянувши вказане клопотання зазначає таке.

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

28.02.2025 набрав чинності, а 28.08.2025 введено в дію Закон України №4196-IX "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб", який визначає правові та організаційні засади діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб. Пунктом 3 ст. 17 зазначеного Закону передбачено втрату чинності ГК України з дня введення цього Закону в дію, тобто з 28.08.2025.

Враховуючи, що на момент спірних правовідносин ГК України був чинним, до них підлягають застосуванню, зокрема, положення ст.ст. 230, 232, 233 ГК України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції є надмірно великими порівняно зі збитками кредитора, господарський суд має право зменшити їх розмір. При цьому повинні бути враховані ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, а також інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, господарський суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Також, частиною 3 статті 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд повинен врахувати інтереси обох сторін, а також, має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку.

Отже, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом, а не обов`язком суду. За відсутності в законі вичерпного переліку виняткових обставин господарський суд, оцінивши докази та обставини справи у їх сукупності, у кожному конкретному випадку вирішує питання про наявність або відсутність підстав для такого зменшення. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі №911/952/22 та постановах Верховного Суду від 08.07.2025 у справі №922/3697/24, від 29.04.2025 у справі №922/2249/24, від 11.02.2025 у справі №902/1131/23.

У постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 колегія суддів висловила правову позицію щодо застосування положень ч. 3 ст. 551 ЦК України, а саме: «Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 ЦК України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Разом з тим, на думку суду, наведені відповідачем обставини, а саме погіршення фінансового стану, не доведення позивачем понесення ним майнових втрат (збитків) через дії відповідача, поведінка сторін у договірних відносинах - не підтверджують винятковості випадку і самі собою не є достатніми підставами для зменшення штрафних санкцій.

Крім того, при вирішенні питання про зменшення неустойки суд бере до уваги, що даний спір розглядається в межах справи про банкрутство, де значення має не лише інтерес боржника-відповідача, а й інтерес кредитора боржника, зокрема, позивача.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України щодо зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін у справі, з урахуванням встановлених обставин справи, та не допускати фактичного звільнення відповідача від їх сплати без належних на те правових підстав.

Суд наголошує, що зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а є його правом, яке може бути реалізоване судом виключно у виняткових випадках.

Враховуючи наведене, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення штрафних санкцій, оскільки така сума не є надмірним та невиправдано обтяжливим фінансовим навантаженням на відповідача.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір в розмірі 793 952 грн. 89 коп. покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу", Тернопільська область, м.Кременець, вул. Вокзальна, 4 (код 39460902) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м.Київ, пр. Любомира Гузара, 44 (код 42795490) 46 847 403 (сорок шість мільйонів вісімсот сорок сім тисяч чотириста три) грн. 69 коп. основної заборгованості, 449761 (чотириста сорок дев`ять тисяч сімсот шістдесят одну) грн. 09 коп. три відсотки річних, 4 037 768 (чотири мільйони тридцять сім тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 23 коп. пені, 1 595 259 (один мільйон п`ятсот дев`яносто п`ять тисяч двісті п`ятдесят дев`ять) грн. 88 коп. інфляційних втрат і 793 952 (сімсот дев`яносто три тисячі дев`ятсот п`ятдесят дві) грн. 89 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі оскаржити його до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено 21 жовтня 2026 року.

Суддя Ю.О. Чопко