Ухвала суду № 140792109, 21.10.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" жовтня 2026 р. м.Рівне Справа №918/703/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" про визнання кредитором у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Секретар судового засідання Мамчур А.Ю.

Учасники справи у судове засідання не з`явились

УСТАНОВИВ:

01.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою від 08.07.2026, зокрема, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризацію боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів, призначено керуючим реструктуризацією майна боржника арбітражного керуючого Барішевського О.В., визначено дату проведення попереднього судового засідання 02.09.2026.

Ухвалою від 02.09.2026 за результатами попереднього судового засідання заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" про визнання грошових вимог до боржника ОСОБА_1 у справі про неплатоспроможність задоволено частково. Визнано грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" (бульв. Миколи Міхновського, 38, офіс 324, м. Київ, 01104, код ЄДРПОУ 43564082) до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 11 165 грн 00 коп., з яких: 5 500,00 грн (заборгованість за тілом кредиту) - ІІ черга задоволення; 5 665,00 грн (заборгованість за відсотками за користування кредитом) - ІІ черга задоволення. Включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" у розмірі 5 324 грн 80 коп. Відмовлено у решті вимог за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фін" в частині 495,00 грн відсотків за користування кредитом за період 08.07.2026 - 16.07.2026 та 5 000,00 витрат на правову допомогу.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Ел.Ен.Груп" про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 задоволено. Визнано вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Ел.Ен.Груп" (01001 м Київ, вул.Ірининська, буд. 5/24, оф.89, код ЄДРПОУ 41240530) до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 21 970 грн. 00 коп.: 10 000,00 грн (заборгованість за тілом кредиту) - ІІ черга задоволення; 11 970,00 грн (заборгованість за відсотками за користування кредитом) - ІІ черга задоволення. Включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Ел.Ен.Груп" у розмірі 5 324 грн 80 коп. та 3 000 грн 00 коп. - витрати на професійну правничу допомогу (позачергово). Відмовлено у решті вимог за заявою ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" в частині включення до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на професійну правничу допомогу 4 000,00 грн. Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Ел.Ен.Груп" конкурсним кредитором, однак без права вирішального голосу на зборах кредиторів боржника.

Призначено судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на "21" жовтня 2026 р. на 11:00 год.

01.10.2026 до суду надійшла заява ТОВ "Авентус Україна" про визнання його грошових вимог до боржника на суму 35 158,74 грн, у т.ч.:

- 13 871,30 грн - заборгованості за тілом кредиту по Договору про надання споживчого кредиту №9809900 від 27.01.2026;

- 14 287,44 грн - заборгованості за відсотками;

- 7 000,00 грн - штрафу.

Також, товариство заявляє 5 324,80 грн - судового збору та 2 000,00 грн - витрат на правничу допомогу і просить включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою від 05.10.2026 заяву ТОВ "Авентус Україна" прийнято до розгляду і призначено її розгляд на "21" жовтня 2026 р. на 11:00 год.

19.10.2026 від арбітражного керуючого Барішевського О.В. надійшло повідомлення про розгляд кредиторських вимог ТОВ "Авентус Україна", зазначає про їх часткове визнання.

За результатами розгляду заяви кредитора, керуючий реструктуризацією не має заперечень щодо суми заявлених вимог в розмірі 13 871,30 грн заборгованості за тілом кредиту по Договору про надання споживчого кредиту №9809900 від 27.01.2026; 14 287,44 грн заборгованості за відсотками. Щодо грошових вимог в частині 7 000,00 грн штрафу та 2 000,00 грн витрати на правничу допомогу, вважає, що підлягають відхиленню.

21.10.2026 арбітражний керуючий, боржник, кредитори у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення даного засідання.

Від арбітражного керуючого Барішевського О.В. та від представника ТОВ "Авентус Україна" надійшли клопотання про проведення засідання без їх участі.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи та заявника кредиторських вимог у судове засідання обов`язковою не визнавалася, суд дійшов висновку про можливість проведення без їх участі.

Судом встановлено наступне.

Статею 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодексу) визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.

В розумінні даної ст. законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріях, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 122 Кодексу, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Так, згідно з умовами ст. 45 Кодексу, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

09.07.2026 на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за №79900 оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

За правилами встановленими ст. 45 Кодексу, відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі і складає 30 днів.

Відтак, 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі спливає 08.08.2026.

Відповідно до ст. 113 Кодексу, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до норм визначених Кодексом України з процедур банкрутства за результатами попереднього засідання господарський суд визнає розмір вимог кредиторів, які підлягають включені до реєстру вимог кредиторів, порядок погашення (задоволення) яких відбувається відповідно до черговості, яка встановлена ст. 133 даного Кодексу.

Проаналізувавши положення ч.1 ст. 45, ч.1 ст. 122 Кодексу, суд дійшов висновку, що законодавцем покладено обов`язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про неплатоспроможність саме на кредитора. До такого обов`язку також належить подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. А неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

У свою чергу докази відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України повинні бути належними на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються;

Достовірними створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, розглянувши письмову заяву кредитора з вимогами до боржника, а також документи, що її підтверджують, суд зазначає наступне.

У практиці Верховного Суду сформовано та усталено наступні правові висновки стосовно розгляду господарськими судами кредиторських вимог:

- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);

- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 18.04.2019 у справі №914/1126/14, від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);

- у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).

Зазначені висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 Кодексу (відповідно до п.4 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство), оскільки Кодекс (статті 45-47) містить аналогічне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.

Така позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.12.2021 у справі №905/857/19, від 20.12.2021 у справі №922/1775/19, від 09.06.2022 у справі №910/14927/20.

Щодо грошових вимог ТОВ "Авентус Україна".

27.01.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено Договір №9809900 про надання споживчого кредиту, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", відповідно до п.1.2. якого, на умовах, встановлених договором, товариство надає Споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п.1.3. та п.1.4. Кредитного договору, сума кредиту(загальний розмір) складає: 14 000,00 грн. Тип кредиту кредит. строк кредиту 360 днів (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Знижена процентна ставка 0,90 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 26.02.2026 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. Протягом строку дії договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для споживача у випадку та на умовах визначених в пп. 1.5.2 договору, зокрема у випадку отримання споживачем знижки на стандартну процентну ставку (п.п. 1.5.1. - п.п. 1.5.3. п.1.5. Кредитного договору).

За змістом п.2.1. Кредитного договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .

У випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 1680,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 420,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п.п. 6.4.1. та п.п. 6.4.2. п.6.4. Кредитного договору).

Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.4. Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Споживачем зобов`язань за ним (п. 9.2. Кредитного договору).

Сторонами погоджено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту №9809900 від 27.01.2026).

ТОВ "Авентус Україна" через надавача платіжних послуг платника ТОВ "ПЕЙТЕК" перераховано 14 000,00 грн 27.01.2026 року, транзакція №58063469.

Боржник свої зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим відповідно до розрахунку за ним обліковується заборгованість в загальному розмірі 35 158,74 грн, яка складається з: 13 871,30 грн (за тілом кредиту по Договору про надання споживчого кредиту №9809900 від 27.01.2026); 14 287,44 грн (за відсотками); 7 000,00 грн нарахованого штрафу.

За результатами розгляду заяви кредитора, керуючий реструктуризацією не має заперечень щодо суми заявлених вимог в розмірі 13 871,30 грн заборгованості за тілом кредиту по Договору про надання споживчого кредиту №9809900 від 27.01.2026; 14 287,44 грн заборгованості за відсотками. Щодо грошових вимог в частині 7 000,00 грн штрафу, вважає, що підлягають відхиленню.

Розглянувши заявлені ТОВ "Авентус Україна" грошові вимоги до боржника, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Правові наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Приписами ст. 1046 ЦК України унормовано, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 525, 526, 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.4 ст. 133 Кодексу, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Як встановлено, ТОВ "Авентус Україна" належним чином виконало свій обов`язок щодо надання Позичальнику кредиту.

Позичальник своїх зобов`язань за Договором №9809900 про надання споживчого кредиту від 27.01.2026 належним чином не виконав, внаслідок чого на день відкриття провадження у справі про неплатоспроможність існує заборгованість.

Вимоги ТОВ "Авентус Україна" за договором не забезпечені майном Боржника.

Зважаючи на викладене у сукупності, проаналізувавши заяву з кредиторськими вимогами, взявши до уваги пояснення керуючого реструктуризацією, господарський суд визнає вимоги кредитора ТОВ "Авентус Україна" до ОСОБА_1 у розмірі 28 158,74 грн:

- 13 871,30 грн основний борг;

- 14 287,44 грн - заборгованість по процентах.

Дані вимоги підлягають включенню до Реєстру вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 як вимоги ІІ (другої) черги задоволення.

Окрім того, господарський суд дійшов висновку про необхідність включення до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність - витрати на оплату судового збору ТОВ "Авентус Україна" 5 324,80 грн (платіжний документ №16137 від 07.09.2026).

Стосовно нарахованого штрафу, то за п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України врегульовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05:30 год 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і діє дотепер.

Отже, оскільки заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "ФК "Авентус Україна" виникла після 24.02.2022, то штраф за Договором №9809900 про надання споживчого кредиту від 27.01.2026 у розмірі 7 000,00 грн - підлягає списанню.

Тому у цій частині вимоги кредитора належить відхилити.

Щодо відшкодування заявлених 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі - Закону) визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст. 26 Закону).

Згідно п.4 ч.1 ст. 1 Закону, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч.3 ст. 30 Закону, при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст. 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно доданих до заяви матеріалів, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Аурум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" було укладено Договір №00-01 про надання юридичних послуг від 15.04.2025.

Між ТОВ "Юридична компанія "Аурум" та Адвокатським бюро "Калачик та Партнери" було укладено Договір №11/2026 про надання правничої (правової) допомоги від 01.05.2026.

До заяви із грошовими вимогами було додано Акт про надання правничої (правової) допомоги від 01.10.2026, згідно якого вартість наданих послуг визначена у розмірі 2 000,00 грн. Правова допомога у даній справі полягає в наступному:

1. Аналіз документів Клієнта, договорів, факторингових угод, виписок 500,00 грн (1 год.);

2. Аналіз ЄДРСР/кредитної документації/обставин щодо боржника 500,00 грн (1 год.);

3. Підготовка заяви з грошовими вимогами 1 000,00 грн (2 год.).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (ст. 30 Закону).

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 (справа №910/13071/19) звернув увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з:

- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); - часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог ч.4 ст. 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок боржника відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п.269).

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

В даному випадку суд погоджується, що заявлені ТОВ "Авентус Україна" вимоги щодо відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу у розмірі 2 000,00 грн є співмірними із складністю виконаної адвокатом роботи.

У справі №904/1907/15 перед КГС ВС було поставлено питання щодо визначення правової природи витрат на професійну правничу допомогу, які належать до витрат, пов`язаних із провадженням у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в господарському суді. У постанові від 23.09.2021 палата дійшла висновку, що такі витрати не є поточними вимогами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та належать: 1) у справі про банкрутство - до вимог першої черги (ч.1 ст. 64 Кодексу); 2) у справі про неплатоспроможність - до витрат, що відшкодовуються в повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (ч.2 ст. 133 Кодексу).

Отже, суд дійшов висновку про необхідність включення до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність - витрати ТОВ "Авентус Україна" на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Водночас суд зазначає, що ТОВ "Авентус Україна" подано заяву про грошові вимоги до Боржника ОСОБА_1 з пропуском строку, встановленого ст. 45, 122 Кодексу, наслідком чого відповідно до ч.4 ст. 45 Кодексу є те, що ТОВ "Авентус Україна" не має права вирішального голосу на зборах кредиторів.

Керуючись ст. ст. 45, 47, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" (просп. Берестейський, 90 А, м. Київ, 03062, код ЄДРПОУ 41078230) до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 28 158 (двадцять вісім тисяч сто п`ятдесят вісім) грн 74 грн (з яких 13 871,30 грн основний борг за Договором №9809900 про надання споживчого кредиту від 27.01.2026; 14 287,44 грн борг по процентах) - ІІ (друга) черга задоволення.

2. Включити до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" (04219, м. Київ, Оболонська набережна, буд. 7, корпус 2, офіс 9, код ЄДРПОУ 36183990) на оплату судового збору у розмірі 5 324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) 80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп.

3. Відмовити у решті вимог за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" в частині 7 000,00 грн штрафу.

4. Визнати ТОВ "Авентус Україна" конкурсним кредитором, однак без права вирішального голосу на зборах кредиторів боржника.

5. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили 21.10.2026 та може бути оскаржена у десятиденний строк до Північно-західного апеляційного господарського суду за правилами ст.ст.254-259 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Бережнюк В.В.