Рішення № 140791824, 20.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/2077/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.,

за участю секретаря судового засідання Джабраїлової В. В.,

розглянувши у судовому засіданні справу №916/2077/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МОНТАЖ ТЕХ СЕРВІС (04212, м. Київ, вул. Героїв полку Азов, 3-Б, кв. 167, код ЄДРПОУ 39971583);

до відповідача Фізичної особи-підприємця Гончаренко Вероніки Ігорівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

про стягнення 600 000,00 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Турій А. І.;

від відповідача: не з`явився;

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю МОНТАЖ ТЕХ СЕРВІС звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Гончаренко Вероніки Ігорівни про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 600 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ МОНТАЖ ТЕХ СЕРВІС посилається на відсутність укладеного договору про надання рекламних послуг та їх отримання, усупереч попереднім домовленостям з відповідачем.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

01.06.2026 суд відкрив провадження у справі № 916/2077/26, постановив справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 18.06.2026 об 14:30.

У підготовчому засіданні 18.06.2026 за участі представника позивача, суд постановив ухвалу без оформлення окремого документа, якою відклав підготовче засідання на 13.07.2026 о 10:30, із викликом учасників справи у підготовче засідання, проведення якого здійснити в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

13.07.2026 підготовче засідання не відбулось через оголошення системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.ю07.2026 призначено підготовче засідання на 03.09.2026 о 15:00, із викликом учасників справи у підготовче засідання, проведення якого здійснити в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

У підготовчому засіданні 03.09.2026 за участі представника позивача, суд постановив ухвалу без оформлення окремого документа, якою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 06.10.2026 о 10:20, із викликом учасників справи у судове засідання.

У судовому засіданні 06.10.2026, за участю представника позивача, суд на підставі ст. 240 ГПК України проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач мав намір придбати рекламні послуги у відповідача у сфері реклами.

09.01.2026 позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у загальному розмірі 600 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №№8624, 8625, 8626, 8630, 8631, 8632, 9586 з відміткою банку про проведення платежу.

Натомість договору між сторонами укладено не було, жодних послуг з реклами позивач не отримав.

29.04.2026 позивач направив на адресу відповідача претензію про повернення грошових коштів у розмірі 600 000,00 грн.

Коштів відповідач не повернув, що і зумовило позивача звернутися до суду.

Обставини справи встановлені судом

09.01.2026 ТОВ МОНТАЖ ТЕХ СЕРВІС перерахувало на рахунок ФОП Гончаренко В. І. грошові кошти у розмірі 600 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 09.01.2026 №№8624, 8625, 8626, 8630, 8631, 8632, 9586 з відміткою банку про проведення платежу.

Як видно з платіжних інструкцій №№8624, 8625, 8626, 8630, 8631, 8632, 9586, в графі «призначення платежу» вказано «Оплата за рекламні послуги».

ТОВ МОНТАЖ ТЕХ СЕРВІС 29.04.2026 направило на адресу ФОП Гончаренко В. І. претензію про повернення безпідставного майна, а саме - грошових коштів у розмірі 600 000,00 грн, перерахованих ТОВ МОНТАЖ ТЕХ СЕРВІС, що підтверджується описом вкладення до листа та накладною № 0312400173704 від 30.04.2026.

Висновки суду

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з повернення безпідставно набутого (збереженого) майна випливає із загальної для права заборони безпідставного збагачення: той, хто збагатився за рахунок іншого, без належної на те правової підстави зобов`язаний повернути предмет власного збагачення.

Традиційно в доктрині цивільного права зобов`язання, які є наслідком безпідставного збагачення, іменуються кондикційними (з лат. "condictio sine causa" - повернення збагачення, одержаного без правової (справедливої) підстави).

Кондикція - це позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Приписи глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача такого майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 ЦК України).

Виходячи зі змісту цих норм можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов`язання.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних.

Кондикційні зобов`язання виникають тоді, коли дії особи або події призводять до неправового результату у виді юридично безпідставного майнового блага, що перейшло до набувача та сприяло його безпідставному збагаченню.

Безпідставне збагачення може полягати як у так званому "фактичному" збагаченні, коли набувач, не отримуючи права на річ, фактично володіє і користується нею, так і в "юридичному" збагаченні, коли набувач отримує суб`єктивне право на предмет збагачення.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося без правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (див. постанову Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).

Сутність зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідносин, та передання майна тій потерпілій особі, яка має належний правовий титул на нього (див. постанову Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18).

Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується прямо на законі, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Отже, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (див. постанови Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18, від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18, від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19).

Договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів). Якщо майно набуте на підставі правочину, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або її не було взагалі. Винятком є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв`язку із зобов`язанням (правочином), але не відповідно до його умов.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 201/9127/21 зазначила, що, за загальним правилом, кондикція у її класичному розумінні є самостійним позадоговірним зобов`язальним способом захисту права власності або іншого майнового права, спрямованим на повернення майна, набутого без достатньої правової підстави, тому учаснику цивільних відносин, за чий рахунок відбулося таке неправомірне збагачення.

Кондикційний позов може поширюватися на речі, визначені як індивідуальними, так і родовими ознаками.

Вимога про повернення потерпілому майна, набутого безпідставно згідно зі статями 1212, 1213 ЦК України є основною в кондиційному зобов`язанні, але не вичерпує його змісту, адже поряд з нею існує право потерпілого на відшкодування доходів, отриманих іншою особою від такого майна.

Власник майна, відповідно до загальновідомих нормативних актів, в тому числі статті 41 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 319 ЦК України, статті 1212 ЦК України, інших нормативних актів, має право на стягнення з відповідача грошових коштів, які останній зберіг через позадоговірне (недоговірне) використання майна позивача.

Суд встановив, що платіжними інструкціями від 09.01.2026 №№8624, 8625, 8626, 8630, 8631, 8632, 9586 ТОВ МОНТАЖ ТЕХ СЕРВІС перерахувало на користь ФОП Гончаренко В. І. 600 000,00 грн із призначенням платежу: «Оплата за рекламні послуги».

Втім, будь-яких доказів укладення між сторонами договору в письмовій формі, за яким у позивача виникло зобов`язання зі сплати вказаних коштів матеріали справи не містять, і під час розгляду справи відповідної обставини не встановлено.

За викладених обставин, заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 600 000,00 грн є обґрунтованими.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (див. постанову Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За наведених умов, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гончаренко Вероніки Ігорівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МОНТАЖ ТЕХ СЕРВІС (04212, м. Київ, вул. Героїв полку Азов, 3-Б, кв. 167, код ЄДРПОУ 39971583) 600 000,00 грн безпідставно набутих коштів, 9 000,00 грн судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 20 жовтня 2026 р.

Суддя Т.Г. Деркач