Рішення № 140791367, 14.10.2026, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 129/1979/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2026 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Скаковської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Райковської О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в смт. Томашпіль цивільну справу за позовною заявою представника позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» - Кононенка Єгора Олеговича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

17 червня 2026 року з Гайсинського районного суду за підсудністю в провадження судді Скаковської І.В. надійшла дана цивільна справа за позовом представника позивача ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» - Кононенка Є.О. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 21 грудня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 50923-12/2025. Даний Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

На підставі вказаного договору відповідачу було надано грошові кошти в сумі 11300,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Однак відповідач порушив умови кредитного договору та не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання.

Станом на дату подання позову, загальний розмір грошових вимог кредитора до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору становлять: 25492,80 грн, що складається з: 11300,000 грн, - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8542,80 грн, - сума заборгованості за відсотками та 5650,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» в зв`язку з чим останні вимушені з даним позовом звернутися до суду.

Ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 19 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу визначено право на подання відзиву на позовну заяву у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження. Позивачу визначено право на подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву.

Станом на 14 жовтня 2026 року відзив на позов від відповідача ОСОБА_1 до Томашпільського районного суду Вінницької області не надійшов, про відкриття та розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження по справі останній був належним чином повідомлений шляхом оголошення на сайті суду, заперечень на позов не подав.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 21 грудня 2026 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредит № 50923-12/2025 (далі Кредитний договір), відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в сумі 11300,00 грн. на умовах визначених кредитним договором.(а.с.16-22).

Даний Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора Y 397 який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Пунктом 1.1. Кредитного договору встановлено, товариство надає клієнту кредит у розмірі 11300,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит комісію за видачу кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначеними цими договором.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору сторони погодили, що кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 21 грудня 2025 року. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 19 квітня 2026 року.

За користування кредитом товариство нараховує проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 1130,00 грн (п. 1.4 Кредитного договору)

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання платіжної картки № 4874-07хх-хххх-1651 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту (п. 1.6 Кредитного договору)

Кредитор виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 11300,00 грн. шляхом перерахування коштів на кредитну карту № НОМЕР_1 останнього, що підтверджується квитанцією та довідкою про успішне зарахування коштів № 956388871 від 21.12.2025 року з використанням сервісу онлайн платежів iPay.ua.(а.с.34-39).

Однак відповідач порушив умови кредитного договору та не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання.

Як видно з розрахунку заборгованості за договором № 50923-12/2025 від 21 грудня 2025 року станом на дату подання позову, загальний розмір грошових вимог кредитора до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору становлять: 25492,80 грн, що складається з: 11300,000 грн, - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8542,80 грн, - сума заборгованості за відсотками та 5650,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями.(а.с.13-14).

З метою досудового врегулювання спору відповідачу направлялася досудова вимога про повернення кредиту яка ним виконана не була.(а.с.31).

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.625 ЦПК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за договором № 50923-12/2025 від 21 грудня 2025 року, належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 25492,80 грн.

Отже, судом встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини (кредит).

Надані позивачем докази у сукупності мають взаємний зв`язок, є належними і допустимими у зазначених спірних правовідносинах сторін, їх достовірність стороною відповідача не спростована (в тому числі і розмір заборгованості за договором). Умови договору не оспорюються та сторонами виконувались, що свідчить про їх дійсність.

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст., 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 207 ч. 1 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Ст. 628 ч. 2 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ч. 2 абз. 2 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис згідно ст. 6 ч. 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

В судовому засідані доведено, що між сторонами у справі виникли договірні зобов"язання, які випливають з кредитного договору, сторонами дотримано письмову форму укладення кредитного договору, що відповідає вимогам ст.ст. 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася та сторонами було досягнуто згоди відносно всіх істотних умов даного кредитниго договору.

Щодо вимог про стягнення штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Умовами кредитного договору встановлено, порядок нарахування та сплати штрафних санкцій за невиконання позичальником грошових зобов`язань.

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати штраф 5650,00 грн, від сплати якої позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для стягнення такого.

Виходячи з вищенаведеного, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 19842,80 грн.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662 грн 40 коп., ціна позову становила 25492 грн 80 коп, позов задоволено на суму 19842 грн 80 коп, тобто на 77,83 % (19842,80 х 100 : 25492,80), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2072,14 грн (2662,40 х 77,83%) судового збору.

Також, на підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано, договір про надання правової допомоги № 44022416 від 02 січня 2026 року, додаткову угоду № 50923-12/2025 до договору про надання правової допомоги від 02 січня 2026 року, Акт надання послуг № 50923-12/2025 на підтвердження факту надання правової допомоги від 24 квітня 2026 року, детальний опис наданих послуг адвокатом у розмірі 6000,00 грн. та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Частиною 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача, 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 6000,00 грн., є завищеною та належним чином не обґрунтованою, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.

Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, вартість послуг з надання професійної правничої допомоги у вказаній справі є очевидно завищеною та такою, що не відповідає складності виконаних адвокатом робіт.

Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а отже вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 625 ЦПК України, ст. ст. 204, 207, 514, 526, 527, 530, 625, 628, 629, 639, 1046, 1054, 1049, 1077, ЦК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» - Кононенка Єгора Олеговича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (ЄДРПОУ: 44022416, адреса для листування: вул. Фізкультури буд. 30 В, м. Київ, 01350, Україна, ІВАN: НОМЕР_3 в АТ «ОЩАДБАНК»)

заборгованість за кредитним договором № 50923-12/2025 від 21 грудня 2025 року у розмірі 19842,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (ЄДРПОУ: 44022416, адреса для листування: вул. Фізкультури буд. 30 В, м. Київ, 01350, Україна, ІВАN: НОМЕР_3 в АТ «ОЩАДБАНК»)

судові витрати у розмірі 2072,14 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (ЄДРПОУ: 44022416, адреса для листування: вул. Фізкультури буд. 30 В, м. Київ, 01350, Україна, ІВАN: НОМЕР_3 в АТ «ОЩАДБАНК»)

понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: І. В. Скаковська

Повний текст рішення виготовлено 20 жовтня 2026 року.