Рішення № 140790944, 21.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 Справа № 914/1664/26

За позовом:Керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі: позивача-1: Міністерства оборони України, м. Київ позивача-2: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львівдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега Буд Компані», Львівська обл., м. Миколаївза участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат», м. Львівпро:розірвання договору оренди та зобов`язання повернути майно Суддя Крупник Р.В. Секретар Мисик-Семен М.М.Представники учасників справи:прокурор:Бучко Р.В.;від позивача-1:Гудима В.О. представник;від позивача-2:Іванів Н.О. представник;від відповідача:не з`явився;від третьої особи:Давид А.М. представник.

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

Керівник Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (надалі Прокурор) звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (надалі Позивач-1, МОУ), Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (надалі Позивач-2, Фонд майна) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега Буд Компані» (надалі Відповідач, ТОВ «Омега Буд Компані») про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути майно.

Ухвалою від 08.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 06.07.2026, залучив Державне підприємство «Львівський військовий лісокомбінат» (надалі Третя особа, ДП «ЛВЛ») до участі у справі у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів.

Ухвалою від 06.07.2026 підготовче засідання відкладено на 03.08.2026.

Ухвалою від 03.08.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 03.09.2026.

Ухвалою від 03.09.2026 судове засідання відкладено на 21.09.2026.

Прокурор, представники позивачів і третьої особи з`явилися у судове засідання 21.09.2026. У свою чергу, відповідач не забезпечив явку представника у вказане засідання, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, позаяк отримав ухвалу від 03.09.2026 до свого електронного кабінету 04.09.2026.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Доводи прокурора.

Позовна заява обґрунтована невиконанням відповідачем, як орендарем, умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №63 від 30.09.2022, укладеним із позивачем-2, як орендодавцем, та Державним підприємством «Львівський військовий лісокомбінат», як балансоутримувачем, в частині своєчасної та повної сплати орендної плати, що неодноразово ставало предметом судових позовів про стягнення боргу (справи №914/1499/24, №914/1413/25).

Систематичне та умисне, на думку прокурора, невиконання відповідачем договірних зобов`язань завдає шкоду інтересам держави в особі позивача-1 та позивача-2, позбавляючи їх регулярних надходжень, необхідних для виконання завдань із забезпечення обороноздатності. Вказане становить підставу для розірвання договору оренди та повернення переданого в користування майна.

Доводи позивача-1.

Позивач-1 подав до суду пояснення, у яких підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених прокурором у тексті позову.

Доводи позивача-2.

Позивач-2 подав до суду пояснення, у яких підтримав заявлені позовні вимоги і вказав, що станом на 30.06.2026 у відповідача існує борг у розмірі 18`405,66 грн.

Доводи відповідача.

Відповідач своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим статтею 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), не скористався та не подав до суду у встановлений процесуальним законом строк відзиву на позовну заяву.

Доводи третьої особи.

Третя особа подала до суду пояснення, у яких підтримала заявлені позовні вимоги та вказала, що відповідач почав порушувати умови Договору з 2024 року та сплачував оренду лише після ухвалення судових рішень про стягнення боргу. За 2025-2026 роки відповідач не здійснив жодної оплати за Договором, що зумовило звернення ДП «ЛВЛ» із новими позовами, які розглядаються у межах справ №914/1775/26 та №914/1401/26. Будь-які намагання врегулювати спір у досудовому порядку не досягли бажаного результату. Вказане, на думку третьої особи, ставить його у явно невигідне становище та перешкоджає виконанню власних грошових зобов`язань у межах процедури реорганізації державного підприємства.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

30.09.2022 між позивачем-2 (орендодавець), відповідачем (орендар) та третьою особою (балансоутримувач) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №63 (надалі Договір), згідно із пунктами 4.1, 7 Змінюваних умов та пунктами 1.1, 1.2 Незмінюваних умов якого орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно нежитлове приміщення №2 будівлі сховища СРМ-10 (літ. «З-1»), загальною площею 328,4 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Львів, вул. Луганська, 3, та перебуває на балансі ДП «ЛВЛ», для використання за будь-яким цільовим призначенням на розсуд орендаря (Т.1; а.с. 20-27, 29).

Вказаний Договір підписаний з використанням електронних підписів позивачем-2 30.09.2022, відповідачем 29.09.2022, третьою особою 27.09.2022, та згідно із пунктом 12 Змінюваних умов та пунктом 12.1 Незмінюваних умов Договору діє з дати укладення і протягом 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану.

Відповідач розпочав користування майном відповідно до пункту 2.1 Незмінюваних умов Договору на підставі Акта приймання-передачі, який підписано електронними підписами відповідача 29.09.2022, та третьої особи 27.09.2022 (Т.1; а.с. 28, 30).

Пунктом 6.5 Незмінюваних умов Договору встановлено, що протягом 5 робочих днів з дати укладення договору балансоутримувач надає орендарю для підписання два примірники договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна і надання комунальних послуг, а орендар повинен протягом 10 робочих днів підписати і повернути балансоутримувачу примірник такого договору.

На підставі вказаного пункту, третя особа та відповідач підписали Договір №18/01/12 від 01.12.2022 про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, експлуатаційних витрат, спожитих комунальних послуг та дотримання орендарем правил екологічної, пожежної безпеки й охорони праці на території підприємства балансоутримувача (Т.1; а.с. 31-33).

Згідно із пунктом 9 Змінюваних умов та пунктом 3.1 Незмінюваних умов Договору оренди місячна орендна плата становить 11`471,00 грн. без ПДВ. Нарахування ПДВ на суму оренди здійснюється у порядку, визначеному законодавством. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна, а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку визначеному пунктом 6.5 незмінюваних умов договору.

Орендар сплачує оренду плату балансоутримувачу у розмірі 30% від суми оренди та державному бюджету у розмірі 70% від суми оренди щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди. Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувача, який виставляє їх на загальну суму оренди із зазначенням частини оренди, яка сплачується на рахунок балансоутримувача та державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає орендарю рахунок не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати платежу. Протягом 5 робочих днів після закінчення поточного місяця оренди балансоутримувач передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендаря платником ПДВ (пункт 16 Змінюваних умов та пункти 3.3, 3.4 Незмінюваних умов Договору).

Пунктом 3.7 Незмінюваних умов Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем (в частині, належній державному бюджету) та/або балансоутримувачем (в частині, належній балансоутримувачу). Вони також можуть за домовленістю звернутися із позовом про стягнення оренди та інших платежів за договором, за якими у орендаря є заборгованість, в інтересах відповідної сторони договору.

Судом встановлено, що протягом строку існування договірних відносин відповідач неналежним чином виконував свої грошові зобов`язання, що зумовлювало подання ДП «ЛВЛ» до суду позовів та стягнення заборгованості у судовому порядку, а саме:

1) рішенням Господарського суду Львівської області від 17.12.2024 у справі №914/1499/24, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.03.2025, (1) стягнуто з ТОВ «Омега Буд Компані» на користь ДП «ЛВЛ» 42`024,92 грн. відшкодування витрат балансоутримувача, 2`290,01 грн. пені за невчасне відшкодування витрат балансоутримувача та 2`042,10 грн. судового збору; (2) закрито провадження у справі в частині стягнення 6`327,82 грн. заборгованості зі сплати орендної плати та 269,88 грн. пені за несвоєчасну оплату орендної плати; (3) в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (Т.1; а.с. 84-101).

У межах вказаної справи суд, серед іншого, розглядав позовні вимоги про стягнення із відповідача заборгованості за Договорами оренди №62 та №63 від 30.09.2022, яка виникла за період з січня по квітень 2024 року. Суд встановив, що відповідач здійснював оплату орендних платежів не у повному обсязі, внаслідок чого у нього станом на дату подачі позову виникла заборгованість за договорами оренди у загальному розмірі 6`327,82 грн. Однак, під час розгляду справи відповідач повністю оплатив заборгованість, яка виникла із договорів оренди, що стало підставою для закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору у відповідній частині.

Стягнення у межах цієї справи 42`024,92 грн. відшкодування витрат балансоутримувача зумовлено встановленими судом обставинами невиконання відповідачем зобов`язань за Договором №18/01/12 від 01.12.2022 за період з січня по квітень 2024 року. При цьому суд відхилив посилання відповідача на проведену під час розгляду справи оплату, оскільки така була здійснена за договорами оренди, а ДП «ЛВЛ» надало пояснення, згідно із якими підприємство здійснило зарахування здійснених оплат в рахунок оплати оренди за договорів оренди у поточні періоди.

2) рішенням Господарського суду Львівської області від 20.11.2025 у справі №914/1413/25, яке набрало законної сили 16.12.2025, стягнуто з ТОВ «Омега Буд Компані» на користь ДП «ЛВЛ» заборгованість з відшкодування витрат на утримання орендованого майна в сумі 70`407,92 грн., пеню за несвоєчасну оплату витрат на утримання орендованого майна в сумі 11`796,37 грн., заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 28`976,73 грн., пеню за несвоєчасну оплату орендної плати в сумі 4`123,92 грн., судовий збір в розмірі 2`562,59 грн. (Т.1; а.с. 70-83).

У межах вказаної справи суд, серед іншого, розглядав позовні вимоги про стягнення із відповідача заборгованості за Договорами оренди №62 та №63 від 30.09.2022, яка виникла за період з серпня по грудень 2024 року. Суд встановив, що відповідач порушив грошові зобов`язання за договорами оренди, у зв`язку із чим у нього за спірний період утворилася заборгованість у розмірі 28`976,73 грн.

3) рішенням Господарського суду Львівської області від 07.07.2026 у справі №914/1401/26, яке набрало законної сили 31.08.2026, стягнуто з ТОВ «Омега Буд Компані» на користь ДП «ЛВЛ» 88`020,95 грн. основного боргу, 13`317,50 грн. пені, 3`672,99 грн. інфляційних втрат, 2`272,60 грн. 3% річних та 2`662,40 грн. судового збору. (Т.1; а.с. 192-197).

У межах вказаної справи суд розглядав позовні вимоги про стягнення із відповідача заборгованості за Договорами оренди №62 та №63 від 30.09.2022, яка виникла за увесь 2025 рік. Суд встановив, що відповідач орендував державне нерухоме майно, однак оплати за таке орендоване в 2025 році майно в обумовлені у договорах строки не здійснив, що свідчить про факт порушення ним свого зобов`язання. Сума заборгованості у розмірі 88`020,95 грн підтверджена довідкою ДП «ЛВЛ» №174 від 06.07.2026.

З урахуванням викладеного варто також зазначити, що про факт порушення відповідачем грошових зобов`язань у 2025 році свідчать результати проведеного позивачем-2 контролю за виконанням умов Договору та використанням переданого в оренду державного майна, що оформлені Звітом №16 від 08.07.2025. Згідно із цим документом у відповідача станом на початок липня 2025 року існувала заборгованість за орендною платою у розмірі 72`257,51 грн. (Т.1; а.с. 35-36).

Відповідний звіт відповідач отримав згідно із супровідним листом позивача-2 №946-12-878 від 31.07.2025 та висловив проти нього заперечення у листі від 23.09.2026, вказавши на перерахування ним орендної плати до державного бюджету та відсутність підстав для сплати оренди балансоутримувача через вчинення ним перешкод із забезпечення доступу до орендованого майна (Т.1; зворотня сторона а.с. 36-37).

Згідно із наявним у матеріалах справи розрахунком №946-12-2399 від 11.05.2026 у відповідача існує заборгованість за Договором у розмірі 31`158,44 грн., враховуючи, що за період з 30.09.2022 по 30.04.2026 йому нараховано орендну плату у розмірі 469`839,68 грн., у той час як ним сплачено лише 438`681,24 грн. (Т.1; а.с.34).

У матеріалах справи наявні акти надання послуг за період з січня 2025 року по березень 2026 року, які складалися балансоутримувачем на виконання умов Договору та які не були підписані відповідачем, попри надіслання таких згідно із листами №59 від 20.05.2025, №126 від 12.02.2026 (Т.1; а.с. 47-48).

Неналежне виконання відповідачем умов Договору, зумовлювало пред`явлення ДП «ЛВЛ» претензій про сплату боргу у 2024-2026 роках (Т.1; а.с. 38-42), а також звернення до позивача-2 із проханням про дострокове розірвання Договору, оскільки таким правом наділений виключно орендодавець (Т.1; а.с. 43, 45, 49). Разом з тим, позивач-2 не вживав жодних заходів, спрямованих на припинення орендних відносин.

Як передбачено пунктом 12.6.7 Незмінюваних умов Договору, договір оренди припиняється на вимогу будь-якої зі сторін договору за рішенням суду з підстав, передбачених законодавством.

Відповідно до пункту 4.1 Незмінюваних умов Договору у разі припинення договору орендар зобов`язаний звільнити протягом 3 робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна. Майно вважається повернути з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.

У зв`язку із порушенням відповідачем грошових зобов`язань за Договором, прокурор звернувся до суду із цим позовом в інтересах позивачів.

ОЦІНКА СУДУ.

Щодо представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до частини 3 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частинами 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як визначено у статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Прокурор вказав, що у даній справі неналежне виконання умов Договору та систематична несплата орендної плати, як і інших супутніх платежів, спричиняють пряму матеріальну шкоду інтересам держави у вигляді недоотримання коштів державним бюджетом та державним підприємством. При цьому, в умовах триваючої збройної агресії та мобілізації усіх сил і засобів (у тому числі, коштів) для забезпечення відбиття цієї агресії та захисту територіальної цілісності країни, кожна гривня бюджетних коштів має значення, а тому належне виконання дохідної частини державного бюджету становить безумовний загальносуспільний інтерес, який у цих відносинах порушено, а тому потребує судового захисту.

Суд звертає увагу на те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом, зокрема у разі якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган.

Компетентним органом у спірних правовідносинах є МОУ, як центральний орган виконавчої влади, уповноважений на управління об`єктами державної власності, зокрема державним майном ДП «ЛВЛ», який є балансоутримувачем майна за Договором оренди №63 від 30.09.2022 та належить до сфери управління МОУ. Крім того, компетентним органом у цій справі є Фонд майна, як орендодавець за цим Договором, що наділений правом дострокового розірвання орендних відносин.

Отже, прокурор правильно визначив позивачів у справі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. При цьому, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого стаття 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Судом встановлено, що прокурор звертався до Фонду майна із листом №30.54/02-3787ВИХ-26 від 29.04.2026, у яких просив поінформувати його про стан виконання відповідачем умов Договору та розмір заборгованості відповідача з орендної плати, а також, чи проводилася претензійно-позовна робота з даного приводу (Т.1; а.с. 51). Про можливість вжиття заходів судового захисту інтересів держави у спірних правовідносинах прокурор також повідомляв МОУ згідно із листом №30.54/02-4330ВИХ-26 від 18.05.2026 (Т.1; а.с. 52).

Фонд майна повідомив, що у відповідача станом на 30.04.2026 обліковується борг у розмірі 31`158,44 грн., проте не надав інформації щодо наміру звернутися до суду із позовом (Т.1; а.с. 53). У свою чергу, МОУ взагалі не відреагувало на лист прокурора.

Зважаючи на це, прокурор сформував листи на адресу позивачів про те, що він звертатиметься до суду із цим позовом (Т.1; а.с. 112-113).

Таким чином, направляючи відповідні листи, прокурор фактично повідомляв про порушення інтересів держави та надав можливість відреагувати на стверджуване порушення шляхом вчинення відповідних дій. Відтак, позивачі володіли інформацією про допущені порушення. Разом з цим, попри наділені на законодавчому рівні повноваження, компетентні органи не вживали жодних заходів на усунення відповідного порушення, зокрема не зверталися до суду за захистом інтересів держави, що свідчить про їх бездіяльність.

Відтак, суд дійшов висновку, що, звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення таких інтересів та правильно встановив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, які, попри те, не здійснюють захисту прав та інтересів держави у цих правовідносинах.

Щодо суті спору.

Статтею 759 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Судом встановлено, що між позивачем-2 (орендодавець), відповідачем (орендар) та третьою особою (балансоутримувач) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №63 від 30.09.2022.

Належність спірного майна до державної власності вказує на поширення на спірні правовідносини положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (надалі Закон №157-IX).

Частиною 1 статті 17 Закону №157-IX передбачено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Відповідно до частин 1, 5 статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Сторони Договору погодили, що місячна орендна плата становить 11`471,00 грн. без ПДВ, а перерахування орендних платежів здійснюється на рахунок балансоутримувача у розмірі 30% від суми оренди та державному бюджету у розмірі 70% від суми оренди щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди.

Як передбачено частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач систематично протягом 2024-2026 років порушує грошові зобов`язання за Договором, адже не вносить орендні платежі у встановлені у договірному порядку строки і перераховує їх не у повному обсязі.

Вказане підтверджується рішеннями Господарського суду Львівської області від 17.12.2024 у справі №914/1499/24, від 20.11.2025 у справі №914/1413/25, від 07.07.2026 у справі №914/1401/26, у межах яких встановлені преюдиційні для розгляду справи №914/1664/26 обставини, а також простежується зі змісту Звіту позивача-2 №16 від 08.07.2025 і наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості. Варто також зазначити, що у ході розгляду справи відповідач не висловлював жодних заперечень з приводу обставин, які слугують підставою заявленого прокурором позову.

У цій справі прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі позивачів з метою розірвання Договору та повернення об`єкта оренди з підстав порушення відповідачем договірних грошових зобов`язань.

Оскільки орендні правовідносини між учасниками справи не припинились та продовжують існувати станом на дату постановлення цього рішення, то прокурором обрано правильний спосіб захисту інтересів держави.

Варто зазначити, що умовами Договору передбачено виключно право орендодавця, а не балансоутримувача, розірвати Договір в односторонньому порядку (пункти 12.6.4, 12.7, 12.8). Разом з тим, у матеріальних правовідносинах Фонд майна вказаного права не реалізував, а його бездіяльність зумовила звернення прокурором до суду із позовом.

Згідно із частиною 2 статті 24 Закону №157-IX договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором. Аналогічне положення передбачене і пунктом 12.6.7 Незмінюваних умов Договору.

За приписами статті 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суд доходить висновку, що допущені відповідачем порушення умов Договору є істотними у розумінні частини 2 статті 651 ЦК України.

Насамперед, істотність порушення у цьому випадку визначається характером, тривалістю та систематичністю неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань. Як встановлено судом, протягом 2024-2026 років відповідач неодноразово порушував умови Договору, несвоєчасно сплачував орендну плату та не здійснював її у повному обсязі, що ставало підставою для звернення ДП «ЛВЛ» до суду та стягнення з відповідача відповідних платежів. Подібний характер поведінки відповідача свідчить про те, що йдеться не про одноразове або випадкове відхилення від погодженого сторонами порядку виконання зобов`язань, а про усталену практику неналежного виконання Договору.

Систематичне порушення строків та неповне внесення орендної плати ускладнює належну організацію повсякденної діяльності орендодавця та балансоутримувача, які, вступаючи у відповідні договірні правовідносини, обґрунтовано розраховували на своєчасне та повне отримання передбачених Договором коштів для забезпечення власної діяльності та виконання покладених на них функцій. Відтак, вони фактично позбавлені тієї майнової вигоди, на яку вони розраховували при укладенні Договору. Важливо, що йдеться не про незначне відхилення від умов Договору, а саме про систематичне ненадходження коштів у передбачені строки та в установленому обсязі, що безпосередньо впливає на економічний результат для орендодавця і балансоутримувача.

Істотність порушення полягає також у тому, що відповідач, продовжуючи користуватися майном, фактично переносить на орендодавця і балансоутримувача негативні наслідки неналежного виконання власних зобов`язань. Зі змісту наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що орендодавець і балансоутримувач змушені витрачати час та ресурси на контроль за виконанням Договору, а балансоутримувач самостійно провів значну претензійну роботу та забезпечив судовий захист.

Очевидно, що укладаючи Договір, орендодавець і балансоутримувач очікували на належне виконання відповідачем грошових зобов`язань. За інших обставин, маючи можливість обрати іншого орендаря, який належним чином та своєчасно виконував би договірні зобов`язання, вони могли б отримувати передбачені Договором платежі без необхідності постійного контролю, направлення претензій та ініціювання судових проваджень. Натомість поведінка відповідача призвела до того, що отримання належних до сплати платежів фактично потребує систематичного вжиття заходів для примусового захисту порушених прав.

Отже, порушення відповідачем умов Договору за своїм характером виходить за межі звичайного прострочення окремого платежу та свідчить про істотне порушення ним договірної дисципліни.

Зважаючи на це, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про розірвання Договору.

Положеннями частини 1 статті 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи розірвання судом Договору, вимога про зобов`язання відповідача повернути орендоване державне майно у належному стані шляхом виселення також підлягає задоволенню.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, підтвердженим належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 5`324,80 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, як платника судового збору у справі №914/1664/26.

Керуючись статтями 2, 12, 42, 123, 126, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №63 від 30.09.2022.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега Буд Компані» (81600, Львівська обл., м. Миколаїв, площа Ринок, буд. 6-8, кв. 2; код ЄДРПОУ 41376160) звільнити та повернути Міністерству оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил, буд. 6; код ЄДРПОУ 00034022) в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський військовий лісокомбінат» (79034, м. Львів, вул. Луганська, буд. 3; код ЄДРПОУ 07361304) орендоване нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення №2 будівлі сховища СРМ-10 (літ. «З-1»), загальною площею 328,4 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Львів, вул. Луганська, 3, у належному стані шляхом виселення.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега Буд Компані» (81600, Львівська обл., м. Миколаїв, площа Ринок, буд. 6-8, кв. 2; код ЄДРПОУ 41376160) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (79007, м. Львів, вул. Клепарівська, буд. 20; код ЄДРПОУ 38326057) 5`324,80 грн. судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повне рішення складено та підписано 21.10.2026 (враховуючи тимчасову непрацездатність судді Крупника Р.В. у період з 05.10.2026 по 16.10.2026).

Суддя Крупник Р.В.