Ухвала суду № 140790836, 19.10.2026, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

19 жовтня 2026 року м.Харків Справа № 913/218/22

Провадження №33/913/218/22

Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В., розглянувши заяву громадянина ОСОБА_1 без номеру від 06.10.2026 про заміну стягувача в наказі суду у справі №913/218/22

за позовом Фермерського господарства «Лани Айдарщини», вул.Миру, буд.1, с.Дмитрівка, Щастинського району Луганської області,

до держави Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації (вул.Червонопресненська набережна 2, м. Москва, Російська Федерація)

про стягнення 60 506 098 грн

Секретар судового засідання Шапошникова О.М.

У засіданні брали участь:

від заявника: адвокат Халабурдін (ордер №1386370 від 06.10.2026);

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 29.06.2023 позовні вимоги задоволено частково; присуджено до стягнення з держави Російська Федерація на користь Фермерського господарства «Лани Айдарщини» 59 208 256 грн в рахунок відшкодування спричиненої майнової шкоди. Стягнуто з держави Російська Федерація на користь Державного бюджету України 849 724 грн 09 коп. судового збору. В решті позовних вимог провадження у справі №913/218/22 закрито.

Зазначене рішення набрало законної сили 04.08.2023 і на його виконання 04.08.2023 стягувачам видано відповідні накази від 04.08.2023 у справі №913/218/22.

07.10.2026 через підсистему «Електронний суд» від громадянина ОСОБА_1 до Господарського суду Луганської області у справі №913/218/22 надійшла заява №б/н від 06.10.2026 про заміну стягувача в наказі, в якій заявник просить залучити до участі у господарській справі №913/218/22 ОСОБА_1 як правонаступника позивача - Фермерського господарства «Лани Айдарщини»; замінити стягувача у наказі Господарського суду Луганської області про примусове виконання рішення Господарського суду Луганської області від 29.06.2023 у справі №913/218/22 з Фермерського господарства «Лани Айдарщини» (код ЄДРПОУ 38542787) на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В обгрунтування підстав заявник зазначає, що 05.10.2026 між Фермерським господарством «Лани Айдарщини» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор повністю прийняв на себе право вимоги, що належить первісному кредитору на підставі юридичного факту, визначеного п.1.2 договору.

У відповідності до положень п.п.1.2, 1.3, 1.5 договору, підставою виникнення права вимоги первісного кредитора є рішення Господарського суду Луганської області від 29.06.2023 у справі №913/218/22, яким стягнуто на користь первісного кредитора з держави Російська Федерація 59 208 256 грн в рахунок відшкодування спричиненої майнової шкоди. Право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання договору. Новий кредитор набуває права звернення до господарського суду з метою реалізації своїх прав, враховуючи право на набуття статусу «стягувача».

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.10.2026 заява передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.10.2026 прийнято подану громадянином ОСОБА_1 у справі №913/218/22 заяву №б/н від 06.10.2026 про заміну стягувача в наказі до розгляду. Призначено для розгляду поданої заяви судове засідання на 19.10.2026 о 15 год. 40 хв. Запропоновано учасникам (позивачу та відповідачу) у строк до 19.10.2026 надати суду письмові пояснення/заперечення щодо поданої громадянином ОСОБА_1 заяви №б/н від 06.10.2026 про заміну стягувача в наказі.

Відповідно до положень ч.3 ст.334 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Позивач - Фермерське господарство «Лани Айдарщини» та заявник - громадянин ОСОБА_1 , а також представник заявника - адвокат Халабурдін С.В., мають зареєстровані електронні кабінети у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

Ухвала суду від 07.10.2026 доставлена позивачу, заявнику та його представнику 07.10.2026 до їх електронних кабінетів, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідач - держава Російська Федерація в особі Уряду Російської Федерації (далі - РФ), зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС немає.

З приводу належного повідомлення відповідача про розгляд поданої заяви суд враховує наступне.

Так, згідно з листом Міністерства юстиції України «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Міністерство юстиції України листом №91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку ст.8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист № 71/14-500-77469 від 03.10.2022) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території РФ та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.

01.12.2022 прийнято Закон України №2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», який набрав чинності 23.12.2022, яким передбачено зупинення дії у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м.Мінську 22.01.1993 і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 №240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993, вчиненого від імені України у м. Москві 28.03.1997 і ратифікованого Законом України від 03.03.1998 № 140/98-ВР; вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22.01.1993 і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 № 240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993, вчиненого від імені України у м. Москві 28.03.1997 і ратифікованого Законом України від 03.03.1998 № 140/98-ВР.

Відповідно до Закону України «Про вихід з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності» від 12.01.2023 № 2855-IX, який набрав чинності 05.02.2023, Верховна Рада України, керуючись положеннями статті 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 24 Закону України «Про міжнародні договори України», постановила вийти з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої в м.Києві 20.03.1992 та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19.12.1992 №2889-XII.

Згідно з повідомленням, розміщеним 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства «Укрпошта», у зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ «Укрпошта» припинила поштове співробітництво з поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.

З огляду на вищенаведене, на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва, у тому числі у зв`язку з припиненням поштового сполучення.

Зазначені обставини об`єктивно підтверджують унеможливлення надсилання відповідачу засобами поштового зв`язку копії поданої заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача в наказі від 06.10.2026 та ухвали суду від 07.10.2026 у справі №913/218/22 про призначення судового засідання для розгляду поданої заяви.

Разом з цим, матеріали справи свідчать про те, що заявником з метою повідомлення відповідача про подання вказаної заяви були надіслані копії заяви про заміну стягувача у наказі суду з додатками на виявлену офіційну електронну адресу компетентного представницького органу РФ - Міністерству юстиції РФ (info@minjust.gov.ru), що підтверджується доданими заявником скрінами з електронної пошти.

В той же час, надсилання судами України ухвал на електронні адреси, розміщені в зоні «ru», не є можливим у зв`язку з обмеженням доступу до цих ресурсів.

Тому, суд здійснив повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення призначеного судового засідання з розгляду поданої заяви шляхом розміщення 08.10.2026 та 09.10.2026 на офіційному веб-порталі судової влади України відповідних оголошень в порядку, передбаченому ч.ч. 4, 5 ст.122 ГПК України. Ухвала суду від 07.10.2026 також своєчасно внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якої є відкритим.

Аналогічний спосіб повідомлення використаний зокрема, Верховним Судом, що вбачається із змісту постанови від 14.04.2022 у справі №308/9708/19, а також використовується наразі судами України.

В судове засідання з розгляду поданої заяви 19.10.2026 представники учасників не прибули, однак були належним чином повідомлені про час та місце проведення засідання.

На час проведення засідання від учасників письмових пояснень/заперечень з приводу поданої заяви не надходило, будь-які процесуальні клопотання, заяви також.

Судом враховується, що згідно положень ст.42 ГПК України, подання заяв, клопотань та пояснень/заперечень, є правом учасника (позивача та відповідача), а не обов`язком.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Розглянувши заяву громадянина ОСОБА_1 без номеру від 06.10.2026 про заміну стягувача в наказі у справі №913/218/22, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст.1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст.52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч.5 ст.334 ГПК України).

Підсумовуючи наведене суд зазначає, що ст.52 ГПК України вміщена до розділу І «Загальні положення» глави 4 "Учасники судового процесу" цього Кодексу, якими регламентуються загальні засади відносно кола учасників, сторін, третіх осіб судового провадження, осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, їх прав та обов`язків тощо. Натомість ст.334 ГПК України розташована в розділі V «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах», що присвячений врегулюванню відносин, пов`язаних з примусовим виконанням судових рішень. Звідси нормативні приписи ст.52 ГПК України слід вважати загальними по відношенню до приписів, закріплених статтею 334 цього Кодексу.

На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому ст.334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених ст.52 ГПК України. У цьому випадку приписи ст.334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі ГПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у ч.5 ст.334 ГПК України.

Процесуальне правонаступництво в розумінні ст.52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення.

Відповідно до ч.5 ст.334 ГПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №916/617/17, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

В обґрунтування заяви про заміну стягувача у наказі суду, громадянин ОСОБА_1 послався на наступне.

05.10.2026 між Фермерським господарством «Лани Айдарщини» (позивач, первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор повністю приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору на підставі юридичного факту, визначеного п.1.2 договору.

Відповідно до умов укладеного договору, а саме п.п. 1.2, 1.3, 1.5, підставою виникнення права вимоги первісного кредитора є рішення Господарського суду Луганської області від 29.06.2023 у справі №913/218/22, яким стягнуто на користь первісного кредитора з держави Російська Федерація 59 208 256 грн в рахунок відшкодування спричиненої майнової шкоди.

Сторони підтверджують, що для цілей цього договору вартість зазначеного права вимоги та його грошовий еквівалент визначаються з урахуванням єврового еквівалента суми, присудженої судовим рішенням. Євровий еквівалент суми 59 208 256 грн станом на дату ухвалення судового рішення - 29.06.2023 становить 1 480 050,99 Євро, виходячи з офіційного курсу Національного банку України станом на 29.06.2023 - 40,0042 грн за 1 Євро.

За договором новий кредитор повністю одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від держави Російська Федерація належного виконання судового рішення в повному обсязі, а також усі права, якими був наділений первісний кредитор у справі, включаючи права стягувача у виконавчому провадженні без будь - яких обмежень.

Право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання договору. Новий кредитор набуває права звернення до господарського суду з метою реалізації своїх прав, враховуючи право на набуття статусу «стягувача».

За цим договором «Новий Кредитор» набуває права отримання від «Первісного Кредитора» оригіналів документів, що підтверджують існування права вимоги (п.1.4 договору).

Відповідно до п.2.1. «первісний кредитор» протягом 1 дня з моменту підписання цього договору передає «новому кредитору» оригінал наказу Господарського суду, виданого на підставі рішення Господарського суду Луганської області від 29.06.2023 у справі №913/218/22.

Приписами п.3.1. договору сторони погодили, що «новий кредитор» з моменту підписання цього договору набуває права повідомлення боржника, визначеного рішенням Господарського суду Луганської області від 29.06.2023 у справі №913/218/22 про укладання цього договору.

Також, пунктами 4.1, 4.2, 4.3 договору сторони визначили, що «новий кредитор» набуває обов`язку сплатити на користь «первісного кредитора» компенсаційний платіж (в розмірі, визначеному п.4.2 або п.4.3 цього договору) за відступлення права вимоги у 10-денний термін з моменту повного реального виконання судового рішення або з моменту відмови «нового кредитора» від права вимоги (на будь-якій правовій підставі, включаючи передачу права вимоги третім особам).

Сума компенсаційного платежу у випадку повного реального виконання судового рішення становить 2 000 000 грн 00 коп.

Відповідно до п.5.1. договору сторони цього договору підтверджують, що «первісний кредитор» за вказаним договором не отримує жодних фінансових послуг та «новий кредитор» не отримує жодної плати, пов`язаної із наданням таких послуг за цим договором, а кошти, що сплачуються «новим кредитором» «первісному кредитору» на виконання умов даного договору, є виключно компенсацією за відступлення права вимоги.

Строк дії цього договору розпочинається з дати його підписання та спливає із виконанням «новим кредитором» обов`язку, визначеного п.4.1 цього договору (п.6.1 договору).

Матеріали свідчать про те, що на виконання умов укладеного договору, 05.10.2026 між Фермерським господарством «Лани Айдарщини», в особі директора Шопіної Вікторії Петрівни , що діє на підставі Статуту та громадянином ОСОБА_1 підписано акт приймання-передачі документів до договору про відступлення права вимоги, про наступне: представник фермерського господарства «Лани Айдарщини» Шопіна Вікторія Петрівна передала, а ОСОБА_1 прийняв оригінал наказу Господарського суду Луганської області про примусове виконання рішення 29.06.2023 у справі №913/218/22 від, виданий у м.Харкові, підписаний суддею та засвідчений відбитком печатки Господарського суду Луганської області. Зауважень та претензій з приводу виконання умов договору сторони не мають.

Господарський суд враховує, що процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 ЦК України).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (ст.515 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (стаття 516 ЦК України).

Таким чином, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договором цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження (заміну сторони в наказі суду).

Зазначене відповідає також правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №905/1976/16.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Аналогічні правові висновки наведені, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №910/11951/18, від 01.04.2021 у справі №910/5206/20.

Суд наголошує, що на час розгляду заяви матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про визнання недійсними договору про відступлення права вимоги від 05.10.2026.

Також, суд бере до уваги, що вищезазначений договір про відступлення права вимоги є чинним, оскільки відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд зауважує про те, що учасниками не надано суду доказів пред`явлення наказу суду до виконання, відкриття відповідного виконавчого провадження та перебування наказу на виконанні.

Крім того, під час вирішення питання про можливість заміни стягувача в наказі суду на його правонаступника на підставі звернення такої особи до суду з відповідною заявою, суд зауважує про обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, враховуючи наступні обставини.

Як вбачається зі змісту судового наказу від 04.08.2023 у справі №913/218/22, строк пред`явлення судового наказу до виконання встановлено судом - до 05.08.2026 включно у відповідності до положень ст.12 Закону України "Про виконавче провадження".

Разом з цим, пп.4 п.10-2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX: визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/22 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжено та триває дотепер.

Таким чином, враховуючи внесені в п.10-2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» зміни, можна зробити висновок, що строк пред`явлення наказу до виконання перервався фактично в день видачі судом стягувачу відповідного наказу від 04.08.2023 у справі №913/218/22 (який видавався під час дії воєнного стану в Україні та чинності зазначених змін в законодавстві) та на даний час такий строк не сплив, оскільки воєнний стан в Україні ще триває, а тому звернення громадянина ОСОБА_1 із заявою від 06.10.2026 про заміну стягувача в наказі відбулося в межах строку пред`явлення наказу до виконання.

Відтак, враховуючи умови укладеного договору про відступлення права вимоги, виникнення у останнього права вимоги до боржника в обсязі переданого об`єму права вимоги, з огляду на презумпцію правомірності правочину, суд дійшов висновку про наявність передбачених статтею 52 ГПК України підстав для заміни позивача у справі його правонаступником та стягувача у виконавчому документі на підставі ч.5 ст.334 ГПК України, враховуючи обсяг переданих прав новому кредитору.

Керуючись ст.ст.52, 234 - 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву громадянина ОСОБА_1 без номеру від 06.10.2026 про заміну стягувача в наказі у справі №913/218/22 задовольнити.

2. Залучити до участі у господарській справі №913/218/22 громадянина ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), як правонаступника позивача - Фермерського господарства «Лани Айдарщини» (вул. Миру, буд.1, с.Дмитрівка Щастинського району, Луганська область, 93540, ідентифікаційний код 38542787).

3. Замінити стягувача - Фермерське господарство «Лани Айдарщини» (вул. Миру, буд. 1, с.Дмитрівка, Щастинський район Луганська область, 93540, ідентифікаційний код 38542787) у наказі Господарського суду Луганської області від 04.08.2023 у справі №913/218/22 про стягнення з держави Російська Федерація на користь Фермерського господарства «Лани Айдарщини» (вул.Миру, буд.1, с.Дмитрівка Щастинського району Луганської області, ідентифікаційний код 38542787) 59 208 256 (п`ятдесят дев`ять мільйонів двісті вісім тисяч двісті п`ятдесят шість) гривень в рахунок відшкодування спричиненої майнової шкоди, його правонаступником - громадянином ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Повний текст ухвали підписано 21.10.2026.

Суддя Олена ДРАГНЄВІЧ