Рішення № 140790703, 12.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.10.2026Справа № 910/1236/26

за позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України

(ідентифікаційний код: 00034039)

до Приватного підприємства «ФОБОС»

(ідентифікаційний код: 32313503)

про стягнення штрафних санкцій

Суддя Омельченко Л.В.

За участю секретаря Сідько В.О.

Особи, які беруть участь у справі:

Позивач - Панчук С.В.;

Відповідач - Аністратенко О.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Адміністрація Державної прикордонної служби України звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства «ФОБОС» про стягнення штрафних санкцій.

У результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2026 позовну заяву № 910/1236/26 Адміністрації Державної прикордонної служби України до Приватного підприємства «ФОБОС» про стягнення штрафних санкцій було розподілено на суддю Омельченка Л.В.

Ухвалою суду від 17.02.2026 прийнято позовну заяву Адміністрації Державної прикордонної служби України до Приватного підприємства «ФОБОС» про стягнення штрафних санкцій до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі № 910/1236/26; підготовче судове засідання у справі призначено на 11.03.2026 о 14:00 год.

05.03.2026 від Приватного підприємства «ФОБОС» надійшов відзив на позовну заяву.

10.03.2026 від Адміністрації Державної прикордонної служби України надійшла відповідь на відзив.

У судове засідання 11.03.2026 з`явились представник позивача Лосенков В.О. та представник відповідача Аністратенко О.І. Судом було повідомлено про надходження від відповідача клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - компанії PHU LECHMAR Sp.z.o.o в особі комерційного директора Скужевського Д., заслухано пояснення учасників справи. Присутні у судовому засіданні представники сторін просили суд відкласти розгляд справи для подання суду додаткових доказів та пояснень.

Ухвалою суду від 11.03.2026 відкладено розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 08.06.2026 о 15:00 год.; здійснено виклик у судове засідання учасників справи.

16.03.2026 від ПП «Фобос» надійшли заперечення на відповідь на відзив.

03.06.2026 від ПП «Фобос» надійшли доповнення до відповіді.

У судове засідання 08.06.2026 з`явились представник позивача Лосенков В.О. та представник відповідача Аністратенко О.І., які повідомили про відсутність додаткових клопотань.

Ухвалою суду від 08.06.2026 закрито підготовче провадження у справі; призначено розгляд справи по суті на 13.07.2026 о 14:45 год; здійснено виклик у судове засідання учасників справи.

11.09.2026 від Приватного підприємства «ФОБОС» надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

У судове засідання 14.09.2026 з`явився представник позивача Панчук С.В. Відповідач у судове засідання не прибув, від нього надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з відпусткою представника. Представник позивача не заперечував проти відкладення судового засідання у справі.

Ухвалою суду від 14.09.2026 відкладено розгляд справи по суті на 12.10.2026 о 15:15 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 37; здійснено виклик у судове засідання учасників справи.

У судове засідання 12.10.2026 з`явився представник позивача Панчук С.В. та представник відповідача Аністратенко О.І. Судом було здійснено розгляд справи по суті, заслухано пояснення сторін, досліджено докази та проведено судові дебати, у яких представник позивача Панчук С.В. позовні вимоги підтримав, представник відповідача Аністратенко О.І. просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши позиції учасників справи, розглянувши матеріали позовної заяви Адміністрації Державної прикордонної служби України до Приватного підприємства «ФОБОС» про стягнення штрафних санкцій, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Адміністрацією Державної прикордонної служби України та Приватним підприємством «ФОБОС» укладено державний контракт № 16-23 (далі - Контракт) на закупівлю товару.

Відповідно до п. 1 Контракту Виконавець зобов`язується поставити Замовнику з дотриманням вимог законодавства продукцію оборонного призначення (далі - Продукція), найменування (номенклатура, асортимент) та кількість, строки поставки яких зазначені у специфікації Продукції оборонного призначення, що поставляються за оборонними закупівлями згідно з Додатком № 1 до Контракту (далі - Специфікація), а Замовник - прийняти і оплатити гаку Продукцію.

Розрахунок за Контрактом, відповідно до пункту 7, проводиться шляхом:

- попередньої оплати Замовником, яка здійснюється на строк до семи місяців, з моменту отримання Виконавцем коштів попередньої оплати, але не пізніше строку поставки зазначеного у Специфікації, у розмірі 100%;

- на підставі обґрунтування Виконавцем строку та розміру такої попередньої оплати протягом 10 (десяти) днів після пред`явлення Виконавцем рахунку на оплату Продукції. Попередня оплата перераховується на небюджетні рахунок, відкритий в органі Державної казначейської служби України, з подальшим використанням зазначених коштів виключно на цілі, визначені державним контрактом.

Сторони погодилися, що у Виконавця при наданні попередньої оплати виникає перед Замовником відповідне грошове зобов`язання.

Пунктом 9 Контракту визначено, що поставка Виконавцем та приймання Замовником Продукції за Контрактом здійснюється відповідно до Специфікації, частинами (партіями), та оформляється актом приймання-передачі Продукції.

Пунктом 21 Контракту передбачено право Виконавця за погодженням із Замовником залучати співвиконавців.

Позивач стверджує, що в порушення вимог пункту 21 Контракту, Виконавець не звертався до Замовника з будь-якими заявами чи пропозиціями щодо погодження залучення співвиконавців або інших контрагентів для виконання зобов 'язань за Контрактом.

Відповідно до абзацу другого пункту 21 Контракту Порушення зобов 'язань або їх невиконання контрагентами Виконавця не є підставою для звільнення Виконавця від відповідальності та перенесення строків постачання Продукції.

Зазначає, що на виконання умов Контракту Виконавець здійснював постачання продукції частинами (партіями), що підтверджується відповідними актами приймання- передачі продукції та накладними. Так, у межах строку поставки, визначеного Специфікацією до 20.12.2023, Виконавцем було поставлено продукцію у загальній кількості у кількості 50 одиниць комплектів на суму 187 156 914,50 грн. Однак, після спливу встановленого строку поставки Виконавцем було здійснено постачання продукції у кількості 21 500 штук, на загальну суму 1 227 892 520,00 грн, що свідчить про порушення строків виконання зобов`язань за Державним контрактом. Зобов`язання Виконавця щодо постачання Продукції за Контрактом були виконані в повному обсязі з порушенням в 191 дні.

Враховуючи викладене, посилаючись на п. 41 Контракту, в якому визначені види порушень та санкцій, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкцій на загальну суму 527 389 464,69 грн.

Не погоджуючись із пред`явленими позовними вимогами, відповідач надав суду відзив, у якому зазначив, що відповідачем до спливу 21.12.2023 було завчасно повідомлено позивача щодо причин тимчасової затримки із поставки Товару, в результаті форс-мажорних обставин, зокрема, згідно Листа № 1581 12.12.2023, Листа 08.12.2023 «PHU Lechmar Sp. Z o. o.», Підтвердження 05.12.2023 № PUG1/2023/SSZ/12/05, Листа № 33 04.01.2024, Підтвердження 02.01.2024 № PUG1/2024/SSZ/01/02, Листа № 332 04.03.2024, Сертифіката 16.02.2024 № 3200-24-0348 форс-мажор, Листа ТППУ 01.03.2024 № 513/05-5, Листа № 877 08.07.2024, Сертифіката 08.07.2024 № 3200-24-1308 форсмажор. Також враховуючи, що Адміністрацією Держприкордонслужби не було ініціювало повернення попередньої оплати згідно Контракту у період з 21.12.2023 до 29.06.2024, в межах сум на залишок поставки товару, на загальну суму 1 227 892 520 грн 00 коп., фактично визнавши пріоритет очікування в отриманні товару, вважає, що підстави для стягнення штрафу відсутні. Крім того, відповідач вказує, що застосування штрафних санкцій у розмірі, заявленому позивачем не може відповідати критеріям розумності та справедливості, оскільки стягнення з ПП «Фобос» штрафних санкцій та відсотків має бути спрямоване на дотримання договірної дисципліни і відображати компенсаційний характер, і аж ніяк не бути джерелом збагачення Адміністрацією Держприкордонслужби як кредитором. Вважає, що зменшення на 99% пені, штрафу та відсотків є адекватною мірою відповідальності за ймовірно неналежне виконання Відповідачем зобов`язань і проявом балансу між інтересами Адміністрації Держприкордонслужби, як кредитором і ПП «Фобос» як боржником.

У відповіді на відзив позивач акцентував увагу на невчасному повідомленні відповідача щодо форс-мажорних обставин, зазначивши, що сертифікатами № 3200-24-0348 від 16.02.2024 та № 3200-24-1308 від 08.07.2024, виданих Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою, також підтверджується, що Виконавець повідомив Замовника про настання форс-мажорних обставин з порушенням п`ятиденного строку, визначеного пунктом 44 Контракту. 05 грудня 2023 року є юридично визначеною датою початку дії форс-мажору. Останнім днем належного повідомлення було 10 грудня 2023 року включно. Лист Відповідача, яким повідомлено про настання форс-мажорних обставин датований 12.12.2023 та отриманий в цей день позивачем. Отже, п`ятиденний строк повідомлення порушено. Пункт 44 Контракту прямо встановлює: «Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Контрактом унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 (п`яти) днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. В іншому разі така Сторона позбавляється права посилатися на них як підставу відкладення виконання зобов`язань та звільнення від відповідальності».

Зважаючи на зазначені обставини, позивач стверджує, що підстави для посилання відповідача на форс-мажор відсутні.

Відповідач у своїх запереченнях на відповідь вказує, що за наслідками розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/541/16 може бути прийнято правовий висновок щодо підтвердження права ПП «Фобос» на доведення форс-мажорних обставин не залежно від дати отримання Адміністрацією Держприкордонслужби документального підтвердження про такі обставини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Слід зазначити, що таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.

Втім, неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).

Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.12.2024 (справа № 911/2269/22) вказав, що застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості.

Так, добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

Як вбачається з матеріалів справи та наданих господарському суду доказів, відповідач - Приватне підприємство «Фобос» порушив строки поставки товару, визначені сторонами у Контракті № 16-23.

Судом встановлено, що реальні та об`єктивні причини затримки поставки продукції за Контракту виникли з незалежних від відповідача дій та обставин, і були пов`язані з імпортером та із зовнішніми чинниками, наявність яких підтверджується наданими відповідачем Сертифікатами від 16.02.2024 № 3200-24-0348 форс-мажор, від 08.07.2024 № 3200-24-1308 форс-мажор.

У той же час, судом встановлено, що повідомлення відповідачем про форс-мажорні обставини позивача відбулося несвоєчасно. Так, відповідно до пункту 44 Контракту Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Контрактом унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 (п`яти) днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. В іншому разі така Сторона позбавляється права посилатися на них як підставу відкладення виконання зобов`язань та звільнення від відповідальності.

Суд зазначає, що в силу умов Контракту, укладеного між сторонами, відповідач взяв на себе зобов`язання щодо забезпечення своєчасної поставки товару Позивачу, а отже, не зважаючи на об`єктивні обставини, які спричинили затримку поставки Продукції, відповідає перед Замовником за порушення його майнових прав.

Втім, вирішуючи питання про стягнення з відповідача штрафних санкцій, заявлених позивачем, у загальному розмірі 527 389 464,69 грн, суд бере до уваги ступінь виконання основного зобов`язання відповідачем, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання.

Також слід зазначити, що позивачем не надано доказів понесення ним будь-яких майнових втрат внаслідок прострочення боржника (зокрема, понесення ним збитків або невиконання ним своїх зобов`язань перед іншими особами внаслідок несвоєчасної поставки).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі, заявленому позивачем, не може відповідати критеріям розумності та справедливості.

Згідно правових висновків Верховного Суду, викладених у Постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та у Постанові від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості. Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Отже, враховуючи викладене, а також те, що позивач не зазнав жодних матеріальних збитків у зв`язку із порушенням відповідачем строків виконання поставки продукції, враховуючи те, що стягнення з відповідача штрафу є мірою відповідальності останнього за порушення, а не способом збагачення іншої сторони, та є стимулом для відповідача не здійснювати в подальшому порушень договірних зобов`язань (превентивна функція неустойки), а для позивача - достатнім для компенсування його очікувань від належного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення на 90% розміру штрафних санкцій, нарахованих Адміністрацією Державної прикордонної служби відповідачу у зв`язку з простроченням виконання останнім зобов`язання за контрактом.

Відтак, розмір штрафних санкцій, застосованих до відповідача, становить:

- 527 389 464,69 грн*10/100 = 52 738 946,47 грн.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства та ст. ст. 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Адміністрації Державної прикордонної служби України до Приватного підприємства «ФОБОС» про стягнення штрафних санкцій - задовольнити частково.

2. Зменшити розмір штрафних санкцій та стягнути з Приватного підприємства «ФОБОС» (ідентифікаційний код: 32313503, адреса: 10014, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 13 А) на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України (ідентифікаційний код: 00034039, адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26) штрафні санкції у розмірі 52 738 946,47 грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства «ФОБОС» (ідентифікаційний код: 32313503, адреса: 10014, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 13 А) на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України (ідентифікаційний код: 00034039, адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26) судовий збір в сумі 791 084,19 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом двадцяти днів з дня його проголошення до або через відповідні суди. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 21.10.2026.

Суддя Л.В. Омельченко