Ухвала суду № 140790661, 14.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14.10.2026Справа № 910/2673/26Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Петрук Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури

в інтересах держави в особі Київської міської ради

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю ПІНТА ПЛЕЙС

2. Товариства з обмеженою відповідальністю ДАРУНОК ПЛЮС

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,

Представники учасників справи:

від прокуратури: Лунєгова А.А.,

від позивача: Стороженко К.М.,

від відповідача-1: Калько Д.О.,

від відповідача-2: не з`явились

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІНТА ПЛЕЙС» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРУНОК ПЛЮС» про усунення перешкод власнику територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою по вул. Вербицького Архітектора, 36-А у Дарницькому районі міста Києва, у якому заявлено такі вимоги:

1) скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІНТА ПЛЕЙС» (ЄДРПОУ 44699495) на нежитлову будівлю літ. «Г» загальною площею 203,7 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, 36-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2581433880000), здійснену на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Качулиної Я.В. від 02.12.2022 (індексний номер рішення 65649096), з одночасним припиненням права власності ТОВ «ПІНТА ПЛЕЙС»;

2) скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської К.С. про державну реєстрацію права власності (із відкриттям розділу) на нежитлову будівлю літ. «Г» загальною площею 203,7 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, 36-А, (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав: 63438679 від 14.02.2022) за Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАРУНОК ПЛЮС» (ЄДРПОУ 23391902) із закриттям розділу і реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2581433880000);

3) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:159:0122 площею 0,2121 га на вул. Вербицького Архітектора, 36-А у Дарницькому районі м. Києва, що укладений 05.11.2024 між Київською міською радою (ЄДРПОУ 22883141) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІНТА ПЛЕЙС» (ЄДРПОУ 44699495), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З. та зареєстрований в реєстрі за номером 3740;

4) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІНТА ПЛЕЙС» (ЄДРПОУ 44699495) повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (ЄДРПОУ 22883141) земельну ділянку площею 0,2121 га на вул. Вербицького Архітектора, 36-А у Дарницькому районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:90:159:0122) з приведенням її у придатний для використання стан шляхом знесення за власний рахунок розташованої на ній будівлі, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2581433880000).

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням прав територіальної громади міста Києва неправомірними діями відповідачів, а саме: здійсненням самочинного будівництва шляхом забудови комунальної земельної ділянки за відсутності волі її власника; реєстрацією речового права на об`єкт самочинного будівництва та отриманням у користування земельної ділянки у поза конкурентний спосіб строком на 15 років.

Одночасно із указаним позовом прокурор подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить суд:

- до набрання судовим рішенням законної сили вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю літ. «Г» загальною площею 203 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, 36-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2581433880000), право власності на яку зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІНТА ПЛЕЙС» (ЄДРПОУ 44699495);

- до набрання судовим рішенням законної сили вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно нежитлової будівлі літ. «Г» загальною площею 203,7 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, 36-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2581433880000), право власності на яку зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІНТА ПЛЕЙС» (ЄДРПОУ 44699495) та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2673/26, підготовче засідання призначено на 22.04.2026. Встановлено відповідачам строки, зокрема, на подання відзивів на позовну заяву - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Іншою ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 заяву Заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову, а саме:

- до набрання судовим рішенням законної сили накладено арешт на нежитлову будівлю літ. «Г» загальною площею 203 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, 36-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2581433880000), право власності на яку зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІНТА ПЛЕЙС» (ЄДРПОУ 44699495);

- до набрання судовим рішенням законної сили заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно нежитлової будівлі літ. «Г» загальною площею 203,7 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, 36-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2581433880000), право власності на яку зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІНТА ПЛЕЙС» (ЄДРПОУ 44699495) та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

27.03.2026 до суду від Київської міської ради надійшли пояснення по справі.

07.04.2026 до суду від відповідача-1 надійшли: відзив на позовну заяву, заява про залишення позову без розгляду, заява про закриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 відзив відповідача-1 на позовну заяву залишено без розгляду.

10.04.2026 до суду від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення.

16.04.2026 до суду від прокуратури надійшли заперечення щодо клопотання відповідача-1 про залишення позову без розгляду, пояснення щодо додаткових пояснень відповідача-1 та заперечення на клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі.

В підготовчому засіданні 22.04.2026, у яке з`явилися прокурор та представник позивача, суд за результатами розгляду поданої відповідачем-1 заяви про залишення позову без розгляду на місці постановив відмовити у задоволенні вказаної заяви через необґрунтованість.

Водночас, подану відповідачем-1 заяву про закриття провадження у справі суд постановив розглянути при вирішенні справи по суті.

Підготовче засідання відкладено на 20.05.2026.

В підготовчому засіданні 20.05.2026, у яке з`явилися прокурор, представники позивача та відповідача-1, суд на місці постановив задовольнити усне клопотання представника відповідача-1 про відкладення підготовчого засідання, відклавши підготовче засідання на 08.06.2026 та продовживши строк підготовчого провадження на 30 днів.

08.06.2026 до суду від відповідача-1 надійшла заява про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву та долучення відзиву на позов до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 08.06.2026, у яке з`явилися прокурор, представники позивача та відповідача-1, суд на місці постановив задовольнити подану відповідачем-1 заяву про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на позовну заяву, поновити відповідний процесуальний строк та долучити відзив відповідача-1 до матеріалів справи. У зв`язку з цим суд постановив відкласти підготовче засідання на 29.06.2026, встановивши прокурору та позивачу строк для подання відповідей на відзив, відповідачу-1 встановлено строк для подання заперечень на відповіді на відзив.

12.06.2026 до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача-1.

18.06.2026 до суду від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

В підготовче засідання 29.06.2026 з`явилися прокурор, представники позивача та відповідача-1, представник відповідача-2 не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином, заяв/клопотань та письмового відзиву на позовну заяву не подавав.

Враховуючи те, що судом вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а підстави для відкладення підготовчого засідання відсутні, суд, керуючись п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду на 17.08.2026.

В судове засідання 17.08.2026 з`явилися прокурор, представники позивача та відповідача-1, представник відповідача-2 не з`явився.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача щодо заявлених позовних вимог, заперечення представника відповідача-1, суд на місці постановив оголосити в судовому засіданні перерву до 28.09.2026.

21.08.2026 до суду від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення.

В судовому засіданні 28.09.2026, у яке з`явились прокурор та представник позивача, суд, з огляду на неявку представників відповідачів 1, 2 та численні повітряні тривоги у місті Києві, на місці постановив відкласти судове засідання із розгляду справи по суті на 14.10.2026.

29.09.2026 до суду від відповідача-1 надійшла заява про застосування строків позовної давності та заява про залишення позову без розгляду.

06.10.2026 до суду від прокуратури надійшли заперечення на заяву відповідача-1 про залишення позову без розгляду та заперечення на заяву відповідача-1 про застосування строків позовної давності.

07.10.2026 до суду від відповідача-1 надійшло клопотання про долучення доказів.

09.10.2026 до суду від прокуратури надійшли заперечення на клопотання відповідача-1 про долучення доказів.

В судове засідання 14.10.2026 з`явилися прокурор та представники позивача та відповідача-1, представник відповідача-2 не з`явився.

Представник відповідача-1 підтримав подані ним клопотання про поновлення строку на подання доказів та заяву про залишення позову без розгляду.

Прокурор та представник позивача заперечували щодо задоволення вказаних клопотань відповідача-1.

Суд в судовому засіданні 14.10.2026 на місці постановив подані відповідачем-1 докази із клопотанням від 06.10.2026, яке зареєстровано канцелярією суду 07.10.2026, не приймати до розгляду.

Заяву відповідача-1 про залишення позову без розгляду суд постановив розглянути за результатами розгляду справи по суті.

Дослідивши в порядку ст. 210 ГПК України подані в матеріали справи докази, суд у судовому засіданні 14.10.2026 перейшов до стадії судових дебатів, у якій представники учасників справи виступили із заключним словом.

Заслухавши пояснення представників учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку залишити позов без розгляду з огляду на наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно частини 2 цієї статті організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Господарський процесуальний кодекс України у частинах третій та четвертій статті 53 визначає:

- у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;

- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Підстави представництва прокурором інтересів держави в суді визначені також статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За змістом абзацу другого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно з абзацами 1-3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Рішенням Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025 у справі №3-28/2024(59/24) визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), абзаци перший, другий, третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами. Визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнано неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року. Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 10.06.2026 у справі № 910/403/26, згідно з пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025, до 1 січня 2027 року положення частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» залишаються чинними у редакції, що діяла до ухвалення цього рішення, а тому, підлягають до застосування всіма суб`єктами правової системи, у тому числі і при здійсненні господарського судочинства.

Водночас у підпункті 4.2 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025 у справі №3-28/2024(59/24) Конституційний Суд України наголосив, що пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України уповноважує прокуратуру на здійснення представництва інтересів держави в суді тільки у виключних випадках та в порядку, що визначені законом, а не на здійснення такого представництва у випадках, визначених органами прокуратури. У Рішенні від 5 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України також указував, що «стосовно повноваження прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді в Основному Законі України міститься застереження „у виключних випадках і в порядку, що визначені законом" <…>. Це обумовлюється недопущенням свавільного втручання прокуратури у здійснення господарської та статутної діяльності юридичних осіб, досягнення цілей функціонування учасника відповідних правовідносин, виконання ним договірних зобов`язань тощо. При цьому на прокуратуру покладається обов`язок щодо обґрунтування необхідності такого втручання» (перше, третє, четверте речення абзацу дев`ятого підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Конституційний Суд України констатував, що в пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прикметник «виключний» означає виняток із загальних правил. З огляду на це словосполучення «у виключних випадках», яке міститься в зазначеному конституційному приписі, вказує на обмежувальний характер останнього. Він не наділяє прокуратуру універсальними повноваженнями щодо представництва інтересів держави в суді та не встановлює для неї загальної чи альтернативної компетенції, а стосується представництва інтересів держави в суді лише у виняткових, нетипових за своєю юридичною природою обставинах.

Відповідно й припис «у виключних випадках і в порядку, що визначені законом», який міститься в пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, серед іншого, означає, що хоча законодавець і має дискрецію щодо унормування в законах України випадків і порядку здійснення представництва прокуратурою інтересів держави в суді, однак обов`язковим є те, щоб такі випадки не лише установлювалися законом, а й були об`єктивно винятковими, чітко обмеженими, зведеними до мінімально необхідних, обумовленими особливими обставинами та сприймалися стороннім спостерігачем не як загальні правила, а саме як винятки (п. 4.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025 у справі №3-28/2024(59/24)).

Верховний Суд у постанові від 01.10.2026 у справі № 910/6143/26 за позовом прокурора в інтересах держави в особі районної в місті Києві державної адміністрації та управління освіти цієї адміністрації про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії та стягнення грошових коштів залишив без змін судові рішення про повернення позовної заяви прокурора, застосувавши висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.06.2026 у справі № 910/403/26.

Зокрема, Верховний Суд зазначив, що з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено. Прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду. (п. 6.36. постанови Верховного Суду від 10.06.2026 у справі № 910/403/26).

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. (п. 6.37. постанови Верховного Суду від 10.06.2026 у справі № 910/403/26).

Встановлена частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, наведений у постанові від 10.06.2026 у справі № 910/403/26).

Обставини щодо бездіяльності компетентного органу повинні бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин. (абзац 2 пункту 6.31. постанови Верховного Суду від 10.06.2026 у справі № 910/403/26).

Звертаючись із даним позовом до суду, Заступник керівник Київської міської прокуратури зазначив, що при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» виявлено факт порушення інтересів держави при використанні та розпорядженні комунальною земельною ділянкою по вул. Вербицького Архітектора, 36-А у Дарницькому районі міста Києва.

Як вбачається з позовної заяви Заступника керівника Київської міської прокуратури та матеріалів справи, за рішенням Київської міської ради від 30.05.2024 № 629/8595 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю ПІНТА ПЛЕЙС земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі на вул. Архітектора Вербицького, 36-А у Дарницькому районі міста Києва», відповідно п. 2 вказаного рішення вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю ПІНТА ПЛЕЙС в оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,2121 га (кадастровий номер 8000000000:90:159:0122) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (код виду цільового призначення 03.07, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) на вул. Архітектора Вербицького, 36-А у Дарницькому районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.11.2022, номер відомостей про речове право 48590997.

В подальшому на підставі вказаного рішення Київської міської ради 05.11.2024 між останньою та Товариством з обмеженою відповідальністю ПІНТА ПЛЕЙС укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,2121 га по вул. Архітектора Вербицького, 36-А у Дарницькому районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:90:159:0122) строком на 15 років. Вказаний договір оренди посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. та зареєстрований в реєстрі за № 3740.

Право оренди на вказану земельну ділянку за відповідачем-1 зареєстровано 05.11.2024, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.03.2026 № 466495415.

Як вбачається із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 03.03.2026 № 466494725), 29.11.2022 за Товариством з обмеженою відповідальністю ПІНТА ПЛЕЙС зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 203,7 кв.м., яка знаходиться по вул. Архітектора Вербицького, 36-А у місті Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2581433880000), на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 485, 486, виданого 29.11.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Качулиною Я.В.

Відповідно до вказаного Акта приймання-передачі нерухомого майна від 29.11.2022, вищевказану нежитлову будівлю передано до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю ПІНТА ПЛЕЙС відповідачем-2 (Товариством з обмеженою відповідальністю ДАРУНОК ПЛЮС).

Як зазначає у позові прокурор та встановлено судом із долучених до позову матеріалів, право власності Товариства з обмеженою відповідальністю ДАРУНОК ПЛЮС на нерухоме майно було зареєстровано 09.02.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меженською К.С. (індексний номер рішення 63438679 від 14.02.2022 з відкриттям розділу) на підставі довідки про показники об`єкта нерухомого майна від 01.02.2022 № 838 та технічного паспорту від 01.02.2022, виготовлених ФОП Баглай В.А., які прокурор вважає такими, що не є правовстановлюючими документами, а тому зазначає про те, що первинну державну реєстрацію на зазначене вище нерухоме майно здійснено із порушенням закону, а відповідна нежитлова будівля має ознаки самочинного будівництва.

Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора із даним позовом.

Обґрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави, прокурор вказав, що самочинне будівництво та неправомірна реєстрація за відповідачем права власності на нерухоме майно порушує державні інтереси, оскільки наносить непоправимі наслідки для столиці та позбавляє власника землі територіальну громаду столиці вільно користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Так, прокурор у позові зазначив, що дане звернення ним із позовом до суду є саме тим виключним випадком, який визначено ст. 131-1 Конституції України, оскільки орган, який мав захищати інтереси держави та територіальної громади (Київська міська рада), допустив порушення цих інтересів та заходів щодо їх усунення не вжив.

Водночас, як встановлено судом та зазначалось прокурором, у 2025 році Київська міська рада зверталася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ПІНТА ПЛЕЙС про знесення самочинного будівництва, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Качулиної Я.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.12.2022, індексний номер: 65649096, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2581433880000.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 у справі № 910/4897/25 у задоволенні позовних вимог Київської міської ради відмовлено, у зв`язку з обранням неефективного способу захисту порушеного права.

Оскільки, за твердженнями прокурора, інтереси територіальної громади залишилися незахищеними, Київською міською прокуратурою на адресу Київської міської ради було скеровано лист від 23.01.2026 № 15/1-66вих-26 щодо вжитих заходів цивільно-правового характеру, у тому числі щодо скасування рішення від 03.05.2024 № 629/8595, визнання недійсним договору оренди землі від 05.11.2024 та знесення самочинного будівництва.

У відповідь Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 03.02.2026 № 057-1193 повідомив прокуратуру про направлення відповідного листа до Управління захисту прав та інтересів територіальної громади міста Києва Київської міської ради щодо вжиття заходів цивільно-правового характеру.

Надалі Київською міською прокуратурою скеровано на адресу Київської міської ради лист від 11.02.2026 № 15/1-120вих-26, у якому прокуратура просила повідомити чи зверталася Київська міська рада до суду із позовом з метою захисту порушених інтересів територіальної громади.

Листом від 25.02.2026 № 057-2213 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив прокуратуру, що Департаментом, за погодженням з Управлінням захисту прав та інтересів територіальної громади міста Києва Київської міської ради, опрацьовується можливість вжиття заходів цивільно-правового характеру щодо порушених у листах прокурора питань. Повідомлено, що з вказаною метою та встановлення обставин щодо проведення державної реєстрації права власності на самочинний об`єкт нерухомого майна нежитлову будівлю літ. «Г» площею 203,7 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Архітектора Вербицького, 36-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2581433880000), Департаментом направлено запити до Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна», Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) та Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.

З наведеного вище вбачається, що матеріали справи не підтверджують бездіяльності компетентного органу, оскільки за результатами повторного звернення прокуратури Департамент земельних ресурсів повідомив про вжиття ним певних заходів цивільно-правового характеру з метою захисту порушених інтересів територіальної громади міста Києва.

Крім того, за наведеною у листі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.02.2026 № 057-1193 інформацією, на офіційному сайті Київської міської ради було опубліковано проєкт рішення Київської міської ради «Про відкликання рішення Київської міської ради від 30.05.2024 № 629/8595 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю ПІНТА ПЛЕЙС земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі на вул. Архітектора Вербицького, 36-А у Дарницькому районі міста Києва», остаточне рішення щодо якого приймає Київська міська рада на пленарних засіданнях.

Також у наявному в матеріалах справи листі Київської міської ради від 11.11.2025 № 08/226-4221, скерованому прокуратурі, зазначалось таке: «Враховуючи, що майно Товариства з обмеженою відповідальністю ПІНТА ПЛЕЙС, яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:159:0122 є самочинним будівництвом, ефективним способом захисту інтересів Київської міської ради може бути розгляд проєкту рішення Київської міської ради від 27.03.2025 № 08/230-268/ПР «Про відкликання рішення Київської міської ради від 30.05.2024 № 629/8595 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю ПІНТА ПЛЕЙС земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі на вул. Архітектора Вербицького, 36-А у Дарницькому районі міста Києва».

Так, вказаним проєктом рішення передбачено розірвання договору оренди земельної ділянки від 05.11.2024 № 3740, укладеного між Київською міською радою та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПІНТА ПЛЕЙС» для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі на вул. Вербицького Архітектора, 36-А у Дарницькому районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:90:159:0122; площа 0,2121 га; категорія земель землі житлової та громадської забудови; код виду цільового призначення 03.15; справа № 394116867), а також доручення Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчинення відповідних дій щодо державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:159:0122 у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Як встановлено судом із офіційного веб-сайту Київської міської ради, наразі даний проєкт рішення перебуває на розгляді постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин.

Таким чином, вищезазначені обставини свідчать про вжиття органом місцевого самоврядування заходів реагування цивільно-правового характеру щодо володіння та користування земельною ділянкою комунальної власності (кадастровий номер 8000000000:90:159:0122), зокрема, внесення на розгляд Київської міської ради проєкту рішення про відкликання рішення Київської міської ради від 30.05.2024 № 629/8595 та розірвання договору оренди, направлення запитів до інших органів з метою встановлення обставин щодо проведення державної реєстрації права власності на самочинний об`єкт нерухомого майна нежитлову будівлю літ. «Г» площею 203,7 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Архітектора Вербицького, 36-А.

Разом з тим, наявність у органу місцевого самоврядування права на припинення договірних відносин у позасудовому порядку, на підставі власного рішення, не нівелює і не позбавляє можливості ініціювання процедури розірвання договору в судовому порядку за наявності для цього відповідних підстав.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.09.2026 у справі № 910/1253/26.

При цьому, як вже зазначалось, у 2025 році Київська міська рада зверталася із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ПІНТА ПЛЕЙС про знесення об`єкта самочинного будівництва, розташованого на земельній ділянці комунальної власності на вул. Архітектора Вербицького, 36-А у Дарницькому районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:90:159:0122), чим підтвердила можливість здійснення нею захисту прав та законних інтересів територіальної громади самостійно.

Обставин, які б перешкоджали компетентному органу (Київській міській раді) здійснювати захист інтересів територіальної громади, долучене прокурором до позову листування не містить, і прокурором таких обставин не наведено.

При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 08.07.2026 у справі № 910/16365/25, щодо застосування положень статті 23 Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025.

Суд також враховує, що відповідно до частин шостої, сьомої статті 11 ГПК України, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що прокурором не доведено наявності передбаченого пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України виключного випадку, який надавав би йому право здійснювати представництво інтересів держави в особі ради у цьому спорі.

Більше того, на момент подання прокурором позову в інтересах Київської міської ради до господарського суду (11.03.2026) йому мало бути відомо про спростовану Конституційним Судом України презумпцію конституційності окремих приписів абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру", яка діяла до 03.12.2025, і неможливість розширеного тлумачення повноважень прокурора на рівні правозастосовної практики.

Верховний Суд також неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Також, схожу за змістом правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 08.07.2026 у справі № 910/16365/25.

З урахуванням наведеного суд вважає, що даний спір не належить до виключних випадків для представництва прокурором інтересів держави в суді відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 викладені правові висновки, згідно з якими якщо після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак позов у цій справі підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України як такий, що підписаний особою, яка не має права його підписувати.

Крім того, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином, приймаючи до уваги положення статті 7 Закону України «Про судовий збір», враховуючи те, що прокурором не подано клопотання про повернення судового збору, суд не вбачає правових підстав для вирішення питання про повернення з Державного бюджету України суми судового збору, сплаченого при зверненні із даним позовом до суду.

Керуючись статтями 226, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІНТА ПЛЕЙС» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРУНОК ПЛЮС» про усунення перешкод власнику територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою у справі № 910/2673/26 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Повна ухвала складена та підписана 21.10.2026.

Суддя Т.Ю. Трофименко