№ 140790437, 21.10.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/691/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., розглянувши без повідомлення учасників справи питання про розподіл судових витрат

у справі, у якій

позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СУЗІР`Я ЛТД",

відповідач ПЕЧЕНІЖИНСЬКА СЕЛИЩНА РАДА КОЛОМИЙСЬКОГО РАЙОНУ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ,

про визнання незаконним та скасування п. 2 рішення селищної ради від 22.05.2026 № 2559-37/2026, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,

ухвалив таке додаткове рішення.

1. Вирішення процесуальних питань.

1.1. Відповідно до рішення від 12.10.2026 суд відмовив у задоволенні позову ТОВ "Сузір`я ЛТД" до Печеніжинської селищної ради про визнання незаконним та скасування п. 2 рішення Печеніжинської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області від 22.05.2026 № 2559-37/2026 в частині встановлення орендної плати в розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та про визнання укладеною додаткової угоди № 2 про укладення на новий строк договору оренди землі від 31.12.2007.

1.2. До закінчення судових дебатів представник позивача Савчук Р. Р. відповідно до ч. 8 ст. 129, ч. 1 ст. 221 ГПК України заявив клопотання про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог з поданням доказів на підтвердження їх розміру протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Суд задовольнив це клопотання і в п. 2 резолютивної частини рішення від 12.10.2026 (з урахуванням ухвали від 12.10.2026 про виправлення описки) вирішив розглянути питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог без повідомлення учасників справи; зазначив, що позивачу належить подати докази судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, та встановив відповідачу строк для подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката п`ять днів з дня отримання вказаних доказів.

1.3. У рішенні від 12.10.2026 суд не вирішив питання про розподіл судових витрат, у тому числі судового збору, тому це питання належить вирішити шляхом ухвалення додаткового рішення (ч. 3 ст. 221, п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України).

2. Позиції сторін щодо судових витрат.

2.1. У позовній заяві позивач відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України навів попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, у розмірі 23 028,00 грн, з яких 3 028,00 грн судовий збір, 20 000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу адвоката, і зазначив, що докази, які підтверджують точну суму та факт понесення таких витрат, подасть протягом п`яти днів після ухвалення рішення відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України. Позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

2.2. Відповідач у відзиві на позовну заяву просив покласти судові витрати на позивача. Попереднього розрахунку власних судових витрат відповідач не подавав, із заявою про їх відшкодування не звертався.

3. Обставини, встановлені судом.

3.1. Судовий збір.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 328,00 грн, що підтверджує платіжна інструкція АТ КБ "ПриватБанк" від 09.05.2026 (код документа 8414-6323-8431-4476), у якій платником зазначено представника позивача Савчука Р. Р., а фактичним платником ТОВ "Сузір`я ЛТД".

У зв`язку з поданням заяви про зміну предмета позову, якою позивач доповнив позов вимогою про визнання незаконним та скасування п. 2 рішення відповідача від 22.05.2026 № 2559-37/2026, позивач доплатив судовий збір у розмірі 3 328,00 грн, що підтверджує квитанція АТ "ТАСКОМБАНК" від 21.07.2026 ID 8906-6029-9287-4215.

Отже, позивач сплатив судовий збір у загальному розмірі 6 656,00 грн.

Позовну заяву від 01.06.2026 та заяву про зміну предмета позову від 21.07.2026 позивач подав в електронній формі через підсистему "Електронний суд".

3.2. Витрати на професійну правничу допомогу.

Суд ухвалив рішення у справі та склав його повний текст 12.10.2026. П`ятиденний строк для подання доказів на підтвердження розміру судових витрат розпочався 13.10.2026 і мав закінчитися 17.10.2026, що припадає на вихідний день (субота). Відповідно до ст. 116 ГПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день, тобто 19.10.2026.

У встановлений строк позивач доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу (договору про надання правничої допомоги, детального опису робіт (наданих послуг), акта приймання-передачі наданих послуг, платіжних документів тощо) не подав.

4. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні додаткового рішення.

4.1. Підстави для ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У такому разі суд ухвалює додаткове рішення в порядку, визначеному ст. 244 ГПК України (ч. 3 ст. 221 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

4.2. Судовий збір.

Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2026 становить 3 328,00 грн.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням заяви про зміну предмета позову позивач заявив дві вимоги немайнового характеру і подав процесуальні документи в електронній формі, тому розмір судового збору, що підлягав сплаті, становить 5 324,80 грн (3 328,00 грн х 0,8 Ч 2).

Позивач сплатив 6 656,00 грн судового збору, тобто на 1 331,20 грн більше, ніж встановлено законом. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Позивач із клопотанням про повернення надміру сплаченого судового збору не звертався, тому суд це питання не вирішує. Позивач не позбавлений права звернутися з таким клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 1); у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухилялася від прийняття пропозицій іншої сторони щодо умов договору, або на обидві сторони з урахуванням конкретних обставин справи (п. 2).

Вимога про визнання незаконним та скасування п. 2 рішення відповідача від 22.05.2026 № 2559-37/2026 є спором з інших підстав. Оскільки суд відмовив у її задоволенні, судовий збір за цю вимогу в розмірі 2 662,40 грн покладається на позивача (п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Вимога про визнання укладеною додаткової угоди № 2 до договору оренди землі від 31.12.2007 є спором, що виникає при укладенні договору. Суд встановив, що позивач не надсилав відповідачу проєкту додаткової угоди в редакції, заявленій у позові, а отже, відповідач не ухилявся від прийняття пропозицій позивача щодо таких умов договору (п. 5.2, 5.3 рішення від 12.10.2026). Тому судовий збір за цю вимогу в розмірі 2 662,40 грн також покладається на позивача (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Отже, судовий збір у загальному розмірі 5 324,80 грн покладається на позивача.

4.3. Витрати на професійну правничу допомогу.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представник позивача до закінчення судових дебатів заявив про подання доказів на підтвердження судових витрат після ухвалення рішення, однак у п`ятиденний строк таких доказів не подав. За таких обставин заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає залишенню без розгляду.

Суд також зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача. Тому з огляду на результат розгляду справи підстави для покладення витрат позивача на професійну правничу допомогу на відповідача відсутні.

4.4. Відповідач заяви про відшкодування власних судових витрат не подавав, тому питання про їх розподіл суд не вирішує.

5. Висновки суду.

Судовий збір у розмірі 5 324,80 грн належить покласти на позивача; заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.

Керуючись ст. 116, 123, 126, 129, 221, 233, 236 238, 240, 241, 244, 256 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Судовий збір у розмірі 5 324,80 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Сузір`я ЛТД" (78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. Театральна, 22, кв. 7, ідентифікаційний код 22182154).

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір`я ЛТД" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.10.2026.

Суддя О. В. Малєєва