Єдиний державний реєстр судових рішень номер провадження справи 18/164/23-9/229/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.10.2026 Справа № 908/3447/23
м.Запоріжжя
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп»
до відповідача: Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області
про стягнення 137290,71 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без повідомлення (виклику) сторін
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» про стягнення з відповідача: Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області суми 137290,71 грн. заборгованості.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2023 присвоєно єдиний унікальний номер судової справи № 908/3447/23, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено до розгляду судді Левкут В.В.
Ухвалою суду від 11.12.2023 (суддя Левкут В.В.) вищезазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3447/23, присвоєно справі номер провадження 18/164/23; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Ухвалою суду від 02.04.2024 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України зупинено провадження у справі №908/3447/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/1162/23.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Запорізької області №П-438/24 від 18.12.2024, враховуючи відпустку судді Левкут В.В. у зв`язку з вагітністю та пологами, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №908/3447/23.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2024 справу № 908/3447/23 визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 23.12.2024 справу № 908/3447/23 прийнято до провадження (розгляду), присвоєно справі номер провадження 18/164/23-9/229/24; визначено, що розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; постановлено: розгляд справи по суті розпочати повторно після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі №908/3447/23. Ухвалою суду від 17.11.2025 поновлено провадження у справі №908/3447/23. Ухвалою суду від 03.12.2025 провадження у справі № 908/3447/23 зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №280/5808/23. Ухвалою суду від 25.09.2026 поновлено провадження у справі; учасникам справи запропоновано протягом п`яти днів з дня отримання ухвали надати письмові пояснення у справі з урахуванням висновків викладених Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 01.04.2026 у справі №280/5808/23.
Ухвала суду від 25.09.2026 була направлена позивачу та відповідачу до їх зареєстрованих електронних кабінетів та згідно з довідками про доставку електронних листів доставлена учасникам справи 25.09.2026.
Письмових пояснень від учасників справи, після отримання ними зазначеної ухвали суду від 25.09.2026, не надходило.
Предметом розгляду у даній справі є позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» про стягнення з Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області суми 137290,71 грн. заборгованості. В обґрунтуванням заявлених вимог позивачем зазначено про порушення відповідачем зобов`язань за укладеним сторонами договором № ЕЗ-93/2021 від 31.12.2021 щодо оплати спожитої електричної енергії поставленої позивачем відповідачу в період з січня 2022 року по квітень 2022 року включно. Акти приймання-передачі електричної енергії були надіслані споживачу, проте останнім не підписані та позивачу не повернуті; вмотивованої відмови від їх підписання не надано. Відповідач 22.02.2022 здійснив оплату в сумі 91911,18 грн в частині поставленої у січні 2022 електричної енергії; оплату за спожиту електричну енергію у лютому, березні, квітні 2022 не здійснив, внаслідок чого заборгованості відповідача за Договором про постачання електричної енергії споживачу № ЕЗ-93/2021 від 31.12.2021 становить 137290,71 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Від відповідача до суду 01.01.2024 надійшов відзив на позовну заяву (документ сформований в системі «Електронний суд» 30.12.2023, вх. № 32/08-08/24 від 01.01.2024), в якому зазначено, що викладені в позовній заяві вимоги не визнаються повністю. Зокрема, вказано, що 24 лютого 2022 року Російська Федерація почала військове вторгнення на територію України, внаслідок чого тимчасово окуповано місто Мелітополь Запорізької області. У зв`язку із виникненням ситуації небезпечної для життя та здоров`я працівників Мелітопольської міської ради Запорізької області та її виконавчого комітету, а також у зв`язку з захопленням окупантами адміністративної будівлі виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, що унеможливило фактичне здійснення управління містом, відповідно до рішень 19 позачергової сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області VIII скликання № 2/1 та № 2/2 від 13.03.2022, змінено місцезнаходження Мелітопольської міської ради Запорізької області та її виконавчого комітету на: 69107, місто Запоріжжя, проспект Соборний, 164. Відповідачем підтверджено, що між ТОВ «Енерджі Трейд Груп» та виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області був укладений договір №ЕЗ-93/2021 від 31.12.2021. Зауважено, що надані позивачем Акти приймання-передавання не підписані відповідачем у зв`язку із тим, що не має можливості підтвердити або спростувати зазначені в актах відповідні дані щодо постачання електричної енергії до окупації міста та після того, як 25.02.2022 будівлю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області захопили військовослужбовці РФ. Посилаючись на лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 21.04.2023 № 4316/20.5/7-23, положення ч. 2 ст. 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», судову практику, зокрема, у справі №908/1162/23, відповідач вказав, що позивач на обґрунтування своїх вимог не надав докази постачання електричної енергії на окуповану територію. Просив позивачу в позові відмовити.
10.01.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (документ сформований в системі «Електронний суд» 09.01.2024, вх. № 552/08-08/24 від 10.01.2024), в якій позивач, зокрема, зазначив, що ним заявлено вимогу лише щодо стягнення боргу за основним зобов`язанням, без застосування жодних господарських санкцій. Отже предмет позову не стосується відповідальності за невиконання зобов`язання. Настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) мають бути засвідчені сертифікатом Торгово-промислової палати України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами. Відповідач з початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України до теперішнього часу не надсилав жодних повідомлень про настання обставин, внаслідок яких стало неможливим виконання зобов`язань за договором та не звертався до Постачальника з проханням призупинити поставку електричної енергії у зв`язку з названими обставинами, чи призупинити/розірвати договір, відстрочити зобов`язання тощо. Жодної дії, спрямованої на зупинення електроживлення захопленого приміщення виконкому, відповідач не вчинив. У своєму відзиві відповідач зазначає, що «переміщення товарів (робіт, послуг) на тимчасову окуповану територію усіма видами транспорту, у тому числі лініями електропередач, заборонено та посилається на частину другу статті 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Частина друга статті 131, викладена в редакції Закону № 2217-ІХ від 21.04.2022 та набрала законної сили 07.05.2022 (з дня, наступного за днем опублікування Закону). Постачання електричної енергії здійснювалось до квітня 2022 року включно. Тож, на час дії заборони здійснення постачання постачання було вже припинено. Чинне законодавство не наділяє електропостачальника повноваженнями здійснювати припинення електроживлення споживачів на власний розсуд. Утім, за заявою Споживача можливо було б припинити електроживлення та уникнути негативних наслідків. 13.03.2022 на позачерговій сесії було ухвалено рішення щодо зміни місцезнаходження Мелітопольської міської ради Запорізької області та її виконавчого комітету з міста Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, 5 на місто Запоріжжя, проспект Соборний, 164. Повідомлення Постачальника про зміну свого місця розташування ані у цей день, ані в наступні дні та місяці здійснено не було. Позивач самостійно не визначає обсяг спожитої електричної енергії, а лише обробляє надані ОСР показники у взаємозв`язку з вартістю електричної енергії. Надані ОСР сертифіковані дані комерційного обліку є обов`язковими для Постачальника та Споживача. Відповідачем не ініційовано вирішення суперечки ані згідно з Кодексом комерційного обліку, ані в судовому порядку. За таких обставин, відповідно до пункту 8.6.15 Кодексу комерційного обліку пріоритет мають дані, надані Оператором системи або ППКО. Щодо посилання відповідача на лист НКРЕКП від 21.04.2023 № 4316/20.5/7-53 позивачем зазначено, що цей лист надано на роз`яснення дії підпункту 2 пункту 9 Положення про особливості постачання електричної енергії споживача та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148 та стосується питань нарахування та розрахунків за електричну енергію, яка спожита та вироблена генеруючими установками приватних домогосподарств, які знаходяться на окупованій території. Лист НКРЕКП від 21.04.2023 № 4316/20.5/7 23 не містить будь яких суперечливих норм по відношенню до закону спеціального чи загального та не є нормативно-правовим актом взагалі. Зміст наведеного листа свідчить про те, що рекомендації (настанови) надано лише певним учасникам ринку електроенергії, та є неналежним та недопустимим доказом у цій справі, оскільки не стосується предмета доказування. На споживача покладено обов`язок у випадку виникнення обставин, що дають підстави визначення обсягів споживання рівними нулю, звернутись із відповідною заявою до ОСР для здійснення такого перерахунку. АТ «Запоріжжяобленерго» надало позивачу відомості на підтвердження розподілу електричної енергії відповідачу у період січень-квітень 2022 року листом № 007-66/5585 від 15.11.2023, що свідчить по відсутність звернення відповідача до ОСР з відповідною заявою. Постачальник не наділений правом здійснення перерахунку обсягів розподілу електричної енергії Споживачу чи звернення до ОСР щодо здійснення такого перерахунку Споживачу, оскільки Постачальник не є стороною Договору розподілу електричної енергії. Зазначений відповідачем у відзиві випадок, що вплинув на реальність виконання ним господарського зобов`язання, а саме військова агресія Російської Федерації проти України та тимчасова окупація території міста Мелітополь, безумовно, свідчить про неможливість відповідачем здійснювати свій функціонал з управління містом, проте не свідчить про поважність причин невиконання договірних зобов`язань щодо оплати поставленої електричної енергії за укладеним Договором. Відповідачем не наведено жодних доказів здійснення ним жодних можливих заходів щодо належного виконання й інших зобов`язань за Договором чи дій, вчинених на запобігання негативних наслідків невиконання договірного зобов`язання. З огляду на викладене, доводи та аргументи відповідача є необґрунтованими та не заслуговують на увагу. Вимоги, викладені у позовній заяві, позивач підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, суд
УСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» (Постачальник, позивач у справі) та Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області (Споживач, відповідач у справі) 31.12.2021 був укладений Договір №ЕЗ-93/2021 (далі Договір), в п.п. 1.1, 1.2 якого визначено, що цей Договір про постачання електричної енергії Споживачу є Договором, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу Постачальником електричної енергії. Умови Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил Роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ) з урахуванням Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VІІІ (далі Закон).
Зі змісту п.п. 2.1, 2.2, 2.3 Договору слідує, що Постачальник постачає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити Постачальнику вартість поставленої електричної енергії у розмірах, строки та порядку згідно з умовами цього Договору. Прогнозований обсяг закупівлі електричної енергії визначений в Додатку 1 до Договору.
Відповідно до п.п. 3.2, 3.4, 3.5 Договору строк постачання електричної енергії з 01.01.2022 року до 31.12.2022 року, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але в будь-якому випадку не раніше строку початку дії Договору. Обсяг поставки електричної енергії згідно даного Договору становить 95000 кВт.год. Місце поставки: згідно Додатку №1.
Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу Договору про надання послуг з розподілу (п. 3.3 Договору).
У Додатку 1 до Договору та у Додатку до заяви-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії визначений перелік об`єктів споживання, точок обліку (всього 8) та енергетичні ідентифікаційні коди точок розподілу за об`єктами Споживача Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області.
В п.п. 5.1., 5.3, 5.4 Договору передбачено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що встановлюються за результатами проведеної процедури закупівлі, передбаченої Законом України «Про публічні закупівлі». Ціна електричної енергії включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання Договору. Ціна електричної енергії не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії. Вартість 1 кВт.год становить 4,267 грн з ПДВ. Загальна ціна Договору становить 405365,00 грн, у тому числі ПДВ 67560,83 грн.
Згідно з умовами п.п. 5.5, 5.9, 5.10 розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Оплата за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, який не може бути більшим ніж 7 (сім) банківських днів з дати отримання рахунку на оплату та підписання сторонами Акту приймання-передачі електричної енергії. Всі платіжні документи виставляються Постачальником Споживачу до 5 числа кожного місяця наступного за розрахунковим та надсилає Споживачеві для розгляду та затвердження (підписання). Споживач протягом 5 робочих днів з моменту отримання платіжних документів від Постачальника зобов`язується розглянути та затвердити (підписати) їх, або надіслати Постачальнику Акт-розбіжностей. Сторони домовились, що обмін Актами та рахунками може здійснюватися шляхом обміну в електронному вигляді з накладенням електронних підписів та печатки сторін.
Припинення електропостачання не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим Договором (п. 8.2 Договору).
В п. 13.1 Договору визначено, що він набуває чинності з 01.01.2022 та діє по 31.12.2022 включно, в частині оплати за спожиту електричну енергію та оформлення всіх необхідних документів на виконання даного Договору до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов`язань за даним Договором.
Відповідно до положень п.п. 14.9, 14.14 Договору, у випадках, не передбачених та неврегульованих цим Договором, сторони керуються чинним законодавством України.
Позивачем надані в матеріали справи (додані до позову) копії складених на підставі Договору № ЕЗ-93/2021 від 31.12.2021 та підписаних з боку ТОВ «Енерджі Трейд Груп» Актів приймання-передачі електричної енергії з січня по квітень 2022 року, на загальну суму 229201,89 грн, та копії виставлених відповідачу рахунків на оплату електричної енергії за лютий, березень, квітень 2022 року, а саме:
- Акт № 00000000464 від 31.01.2022 за січень 2022 року, з обсягом електроенергії 21540,00 кВт·год, на загальну суму 91911,18 грн з ПДВ;
- Акт № 00000006201 від 28.02.2022 за лютий 2022 року, з обсягом електроенергії 8549,00 кВт·год, на загальну суму 36478,58 грн з ПДВ, рахунок № 118944 від 28.02.2022;
- Акт № 00000008305 від 31.03.2022 за березень 2022 року, з обсягом електроенергії 11548,00 кВт·год, на загальну суму 49275,31 грн з ПДВ, рахунок № 121359 від 31.03.2022;
- Акт № 00000011893 від 30.04.2022 за квітень 2022 року, з обсягом електроенергії 12078,00 кВт·год, на загальну суму 51536,82 грн з ПДВ, рахунок № 125117 від 30.04.2022.
Вказані Акти та рахунки на оплату були надіслані позивачем відповідачу електронною поштою. Проте, як зазначив позивач у позові, Споживачем ці Акти не підписано, вмотивованої відмови від їх підписання та Акту розбіжностей не надано.
В матеріалах справи також міститься копія листа ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 15.11.2023 № 007-66/5585, згідно з яким на лист ТОВ «Енерджі Трейд Груп» було надано підтверджуючу інформацію щодо постачання ТОВ «Енерджі Трейд Груп» електричної енергії Виконавчому комітету Мелітопольської міської ради у розрахункових періодах з січня по квітень 2022 року, в обсязі наведеному у Додатку 1 до цього листа (арк.с. 31 з обох боків).
Згідно з доданою до позовної заяви копією платіжної інструкції № 95 від 22.02.2022 (арк.с. 30) відповідачем було здійснено оплату в розмірі 91911,18 грн. за поставлену у січні 2022 електричну енергію.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.
З положень ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України слідує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За змістом ст.ст. 13, 14, 526 ЦК України, цивільні права і обов`язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу
України).
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України).
Статтею ст. 714 ЦК України визначено, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
З положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» слідує, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з розподілу, про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до положень ч.ч. 1-4, 9 ст. 72 Закону України «Про ринок електричної енергії» роздрібний ринок функціонує для задоволення потреб споживачів у електричній енергії та пов`язаних з цим послуг. Учасниками роздрібного ринку електричної енергії є споживачі, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачам. Постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживачу, укладеним відповідно до правил роздрібного ринку. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу забезпечують приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж у порядку, встановленому статтею 21 цього Закону. Облік спожитої споживачем електричної енергії здійснюється постачальником послуг комерційного обліку. Відносини між учасниками роздрібного ринку регулюються правилами роздрібного ринку та договорами між його учасниками. Споживач сплачує за поставлену йому електричну енергію та надані послуги згідно з умовами договорів, укладених відповідно до правил роздрібного ринку.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ).
Згідно з п. 1.2.1. ПРРЕЕ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
В ч. 1 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» та п. 5.2.1 глави 5.2 ПРРЕЕ, зокрема, визначено, що електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Зі змісту ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» слідує, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до п.п. 2.3.13, 2.3.14 ПРРЕЕ визначено, що обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць. Обсяг спожитої протягом розрахункового періоду електричної енергії визначається в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку.
У пп. 15 п. 1.2.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018, визначено, що дані комерційного обліку електричної енергії це дані, отримані на основі вимірювання або розрахунковим шляхом під час здійснення комерційного обліку електричної енергії, а також дані про стан засобів комерційного обліку, що використовуються для здійснення розрахунків та проведення аналізу на ринку електричної енергії.
Згідно з пунктом 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За змістом п.п. 4.12, 4.13, 4.14 розділу IV ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу.
Оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу (п. 4.21 ПРРЕЕ).
Як встановлено судом вище, за умовами укладеного сторонами Договору № ЕЗ-93/2021 від 31.12.2021 Постачальник (позивач) зобов`язався постачати Споживачу (відповідачу) електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача за переліком об`єктів згідно з Додатком № 1 до Договору.
На підтвердження виконання Договору позивачем надано в матеріали справи копії Актів приймання-передачі електричної енергії за період з січня по квітень 2022 року включно, з вказаними у них обсягами поставленої електричної енергії, всього на загальну суму 229201,89 грн.
Акти приймання-передачі електричної енергії за січень-квітень 2022 за вказаний період та рахунки на оплату були надіслані позивачем відповідачу електронною поштою (арк.с. 29).
Як зазначено у позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, відповідач підписані зі свого боку примірники Актів приймання-передачі електричної енергії позивачу не повернув. Докази надсилання відповідачем позивачу Акту розбіжностей (Актів розбіжностей), як то передбачено п. 5.10 Договору, в матеріалах справи також відсутні.
ПАТ «Запоріжжяобленерго» листом від 15.11.2023 № 007-66/5585 надано позивачу підтверджуючу інформацію щодо постачання ТОВ «Енерджі Трейд Груп» електричної енергії Споживачу Виконавчому комітету Мелітопольської міської ради, у розрахункових періодах з січня по квітень 2022 року, в обсязі наведеному у додатку до цього листа, а саме: січень 21540 кВт·год, лютий 8549 кВт·год, березень - 11548 кВт·год, квітень 12078 кВт·год.
Вказані обсяги електричної енергії відповідають обсягам, зазначеним Постачальником в Актах приймання-передачі електричної енергії за вказаний період.
За платіжною інструкцією № 95 від 22.02.2022 відповідачем було перераховано на рахунок позивача оплату за спожиту у січні 2022 електричну енергію в розмірі 91911,18грн.
Інші докази оплати відповідачем електричної енергії за вищезазначений спірний період в матеріалах справи відсутні.
З урахуванням оплаченої вартості електричної енергії за січень 2022, позивачем заявлено до стягнення з відповідача основну заборгованість за лютий квітень 2022 року у розмірі 137290,71 грн (229201,89 91911,18).
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і триває дотепер.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зокрема, установлено, що: перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
До переліку включається тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, визначена відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
У переліку визначаються дата початку бойових дій та дата завершення бойових дій, дата виникнення можливості бойових дій та дата припинення можливості бойових дій, дата початку тимчасової окупації та дата звершення тимчасової окупації.
Території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими Російською Федерацією.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Згідно з розділом ІІ зазначеного Переліку Мелітопольська міська територіальна громада Запорізької області, адміністративним центром якої є місто Мелітополь, включена до тимчасово окупованих територій Російською Федерацією з 25.02.2022 (дата початку тимчасової окупації).
Перелік, затверджений Наказом № 309, втратив чинність 20.03.2025 на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786. І згідно вказаного Переліку, затвердженого Наказом №376, дані щодо віднесення Мелітопольської міської територіальної громади Запорізької області до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України з 25.02.2022 залишились незмінними; дата завершення тимчасової окупації до теперішнього часу відсутня.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014 (далі Закон № 1207-VІI) правовий статус тимчасово окупованої території, а законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Законом № 1618-IX від 01.07.2021, який набрав чинності 21.11.2021, зокрема, доповнено Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» 1207-VII статтею 13-1.
В частині 1 статті 13-1 Закону України № 1207-VII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; на сьогодні частина 2 ст. 13-1) визначено, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 908/1162/23 у подібних правовідносинах, що виникли у зв`язку з переміщенням електроенергії лініями електропередач на тимчасово окуповані території, розглядала питання застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону №1207-VII до правовідносин, які виникли у період з лютого 2022 року до грудня 2022 року, до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 06.12.2022 № 1364 та затвердження Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Наказу від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».
Об`єднана палата дійшла висновку, що правовий статус тимчасово окупованої території російською федерацією в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1207-VII не залежить від того, чи ухвалив той чи інший повноважний орган державної влади України рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону № 1207-VII, має не конститутивне, а інформативне значення, підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, в постанові від 03.10.2025 залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції у справі № 908/1162/23 про відмову в позові про стягнення боргу за спожитий на підставі договору про постачання електричної енергії у листопаді-грудні 2022 року обсяг електроенергії на об`єкті, який знаходиться у місті Мелітополі, зазначив: «…підставою для відмови в позові у цій справі, враховуючи положення статті 13-1 Закону № 1207-VII, є заборона передачі електроенергії відповідачу, оскільки факт тимчасової окупації міста Мелітополь є загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у даному судовому провадженні».
Також Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові у справі № 910/9680/23, щодо поширення положень статті 13-1 Закону № 1207-VII на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.
Об`єднаною палатою визнано правовідносини у справах № 908/1162/23 та №910/9680/23 подібними за змістовим критерієм і вказано про відсутність необхідності відступу від викладеного Верховним Судом у постанові у справі № 910/9680/23 висновку про поширення статті 13-1 Закону № 1207-VII на території, окуповані в період воєнного стану, з огляду на загальновідомий факт їх окупації та незалежно від дати прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України.
Цей підхід також підтверджений Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові від 08.07.2026 у справі № 916/1218/23, в якій Верховний Суд прямо зазначив, що вимоги Закону № 1207-VII поширюються на спірні правовідносини саме з дати тимчасової окупації відповідної території.
Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України суд при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У контексті вирішення спору у даній справі № 908/3447/23 суд враховує, що місто Мелітополь Запорізької області, в якому розташовані об`єкти відповідача (Споживача), та до яких здійснювалось постачання електричної енергії за умовами Договору, починаючи з 25.02.2022 і до теперішнього часу перебуває в тимчасовій окупації.
Відповідно до п.п. 48, 49 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» електрична енергія - енергія, яку виробляють на об`єктах електроенергетики і яка є товаром, призначеним для купівлі-продажу; електрична мережа - сукупність електроустановок для передачі та/або розподілу електричної енергії.
Таким чином, електрична енергія є товаром, яка доставляється електричою мережею до об`єктів споживача, що за своїм змістом підпадає під установлену статтею 13-1 Закону №1207-VII заборону переміщення товарів з іншої території України на тимчасово окуповану територію.
Враховуючи наведені вище висновки Верховного Суду та положення статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII, з 25.02.2022 існувала та існує й до цих пір заборона на постачання електричної енергії на об`єкти відповідача, розташовані у м.Мелітополь.
За таких обставин, починаючи з вказаної дати позивач не мав права постачати відповідачеві електроенергію на підставі Договору № ЕЗ-93/2021 від 31.12.2021.
Таким чином, електрична енергія, яка правомірно поставлена позивачем відповідачу та підлягає оплаті останнім, обмежується періодом до 24.02.2022 включно. Виконання Постачальником Договору після виникнення законодавчої заборони не породжує права вимагати оплати вартості товару, переміщення якого на відповідну територію було заборонене законом.
Після початку окупації відповідач фактично втратив можливість контролювати об`єкти, розташовані на окупованій території і, за таких умов, сам факт фіксації даними комерційного обліку електричної енергії споживання її обсягів у відповідних точках, не може автоматично ототожнюватися з фактом споживання її відповідачем.
Зазначеним також спростовуються доводи позивача щодо необхідності повідомлення Споживачем Постачальника про припинення йому постачання електричної енергії.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за електричну енергію, спожиту в період з 1 по 24 лютого 2022 року включно (до дати тимчасової окупації м.Мелітополь).
Згідно з Актом приймання-передачі електричної енергії № 00000006201 від 28.02.2022 та рахунком № 118944 від 28.02.2022 відповідачу виставлено до сплати за електроенергію за лютий 2022 в обсязі 8549,00 кВт·год, на суму 36478,58 грн.
Зважаючи на відсутність в матеріалах доказів, які підтверджують щоденні обсяги спожитої електроенергії за лютий 2022, відсутня можливість встановити обсяг фактично спожитої відповідачем та належної ним до сплати електроенергії за 24 дні лютого 2022 (до тимчасової окупації) та, відповідно, обсяг за 4 дні лютого 2022 (з 25 по 28), який не підлягає оплаті відповідачем.
У зв`язку із цим обсяг споживання електроенергії за один день місяця лютого визначається пропорційно кількості днів цього місяця, наступним чином: 8549,00 кВт·год (обсяг електроенергії вказаний в акті)/28 днів = 305,3214 кВт·год.
Згідно з п. 5.4 Договору вартість 1 кВт·год становить 4,267 грн з ПДВ.
Таким чином вартість електроенергії за період з 01 по 24 лютого 2022 року складає: 305,3214 кВт·год х 24 дні х 4,267 грн = 31267,35 грн.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача основної суми заборгованості за спожиту у лютому 2022 року (до 24 числа включно) електричну енергію в розмірі 31267,35 грн.
В іншій частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за лютий 2022 (з 25 по 28 лютого 2022 включно), березень та квітень 2022 судом відмовляється з вищенаведених підстав.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до положень статті 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, код ЄДРПОУ 02140811 (691976, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп», код ЄДРПОУ 36716332 (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 6) суму 31267 грн 35 коп. основного боргу.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути з Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, області, код ЄДРПОУ 02140811 (69096, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп», код ЄДРПОУ 36716332 (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 6) суму 489 грн 02 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2026.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва
Судове рішення № 140790409, Господарський суд Запорізької області було прийнято 21.10.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 908/3447/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: