Рішення № 140789750, 16.10.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" жовтня 2026 р. Cправа № 905/483/26

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (вул. Олекси Тихого, 8-Д, м. Краматорськ, 84313)

до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 36 998,75 грн

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 36 998,75 грн, з яких: 36 000,40 грн - заборгованість за поставлену теплову енергію, 998,35 грн - заборгованість за абонентське обслуговування.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.07.2026 направлено за підсудністю до Господарського суду Вінницької області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2026 справу №905/483/26 розподілено судді Маслію І.В.

Ухвалою суду від 17.08.2026 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/483/26 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Даною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Вказана ухвала направлена позивачу в зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" та доставлено до його електронного кабінету 17.08.2026, що підтверджується довідкам про доставку електронних листів.

Примірник ухвали надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу зазначену у Витязі з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу: вул. Вишнева, буд. 7, с. Карабелівка, Вінницька область, 23816. Конверт з ухвалою повернуто до суду 24.08.2026 з відміткою поштового відділення "адресат відсутній".

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, сторони завчасно, з дотримання процесуальних строків, визначених ГПК України, про розгляд справи в суді повідомлені належним чином.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

Враховуючи положення ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.04.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (Теплопостачальна організація) та Фізичною собою-підприємцем Куксовою Лілією Євгенівною (Споживач) укладено договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №942.

Відповідно до п. 1.1 Договору Теплопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію Споживачу до точки продажу (або до точки розподілу - у разі відсутності вузлів обліку) теплової енергії згідно Додатку №1 "Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін", що є невід`ємною частиною цього договору, а Споживач зобов`язується приймати та оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки та на умовах, передбачених цим договором.

Теплова енергія постачається на об`єкти споживача в обсягах згідно Додатку №2 "Перелік об`єктів та обсяги постачання теплової енергії", що є невід`ємною частиною цього договору на такі потреби: опалення - в опалювальний період, гаряче водопостачання - протягом календарного року, за умовами цього договору (п. 2.1. Договору).

Початок та закінчення опалювального періоду визначається погодними умовами та встановлюються Теплопостачальною організацією згідно рішення місцевих органів влади. За наявності окремої рамки вводу або окремо розташованого приміщення на об`єкті споживача терміни початку та закінчення опалювального періоду за письмовим зверненням споживача можуть встановлюватися інші, про що між сторонами укладається письмова угода (п.2.3 Договору).

Згідно з п.3.1 Договору Споживач має право отримувати теплову енергію в обсягах та якості відповідно до Додатку №2 договору та у відповідності до п.3.2.5 договору вчасно проводити розрахунки за теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов цього договору.

Пунктом 3.2.25 Договору встановлено, що Споживач зобов`язаний протягом трьох робочих днів з моменту закінчення розрахункового періоду отримувати в теплопостачальній організації акти - рахунки та податкові накладні. У разі неотримання уповноваженим представником Споживача акту - рахунку теплопостачальна організація надсилає акт - рахунок поштою. В такому разі акт - рахунок вважається отриманим і узгодженим Споживачем на третю добу з моменту його надсилання.

Теплопостачальна організація зобов`язується забезпечити споживачу постачання теплової енергії в обсягах та на умовах цього договору (п. 4.2.1 Договору).

За змістом п. 5.1 Договору облік обсягу споживання поставленої теплової енергії здійснюється за приладами комерційного обсягу, що занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки та пройшли державну метрологічну атестацію і опломбовані теплопостачальною організацією. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку або їх не відповідності встановленим вимогам, та/або пошкодження (зриву) пломб на таких приладах, обсяг споживання теплової енергії здійснюється розрахунковим способом відповідно до теплових навантажень споживача, виконаних за вимогами пункту 3.2.13 цього Договору. У разі відсутності у теплопостачальної організації даних про фактичне споживання теплової енергії відповідно до показників приладів обліку за умовами цього Договору або ненадання споживачем теплових навантажень за вимогами пунктів 3.2.13. 5.3. цього Договору, обсяг споживання теплової енергії обраховується виходячи з опалювальної площі Споживача.

Згідно п. 6.1 Договору Споживач здійснює розрахунок протягом 3 робочих днів з дня отримання споживачем акту - рахунку за умовами цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок теплопостачальної організації:

- за фактичний обсяг спожитої теплової енергії за розрахунковий період, визначений за показниками приладів обліку або на підставі наданих Споживачем теплових навантажень (у разі відсутності або виходу з ладу приладу обліку), за тарифом (ціною) 466,72 грн. за 1 Гкал (у тому числі ПДВ у розмірі 20%) (п. 6.1.1 договору);

- у разі відсутності у теплопостачальної організації даних про фактичне споживання теплової енергії відповідно до показників приладів обліку або ненадання Споживачем теплових навантажень за вимогами пунктів 3.2.13., 5.3 цього Договору, виходячи з опалювальної площі споживача за тарифом (ціною) 14,14 гривень за 1 квадратний метр опалювальної площі (у тому числі ПДВ у розмірі 20%) (п. 6.1.2. Договору).

У випадку встановлення інших тарифів (цін) на теплову енергію уповноваженими на це органами сторони застосовують нові тарифи (ціни) з моменту їх затвердження (погодження) уповноваженими на це органами без додаткового узгодження їх сторонами (п. 6.2. Договору).

Пунктом 6.4 Договору закріплено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє протягом одного календарного року з дня набрання його чинності. Якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору не заявила про його розірвання, Договір вважається продовженим сторонами на наступний рік (п. 11 Договору).

Також до договору між сторонами підписано додатки, зокрема:

- Додатку №1 "Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності" та погоджено відповідну схему теплопостачання споживача, а саме:

- Додаток №2 "Перелік об`єктів та обсяги постачання теплової енергії" - магазин, адреса: вул. Леніна, 24/51, площа - 73,00 кв.м.

22.07.2010 до укладеного договору між сторонами підписано Додаткову угоду №2, за змістом якої сторонами внесено зміни до п. 8.2 Договору.

01.01.2013 між сторонами підписано Додаткову угоду згідно якого сторонами погоджено викласти Додаток №2 до Договору у новій редакції: магазин, адреса: вул. Леніна, 24, площа - 73,00 кв.м., прилад обліку; магазин, адреса: пр. Миру, 5, площа - 14,20 кв.м., груп. прилад обліку.

01.09.2020 до укладеного договору між сторонами підписано Додаткову угоду за змістом якої сторонами внесено зміни до п. 1.3 Договору та викладеного у новій редакції: "Споживач вносить плату Виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі 35,77 гривень в т.ч. ПДВ (зазначити розмір плати, визначений Виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України).

Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку послуги включаються до плати Виконавцю відповідної комунальної послуги і в рахунку відображаються окремо. Внески за обслуговування вузлів комерційного обліку, які встановлені для відповідного будинку з розрахунку на один рік, коригуються щороку та підлягають обов`язковому встановленню органами місцевого самоврядування. Про скоригований розмір внесків, встановлений органами місцевого самоврядування, Виконавець письмово повідомляє Споживача.

У разі встановлення органами місцевого самоврядування скоригованого розміру внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, протягом строку дії цього Договору, новий розмір внесків застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього Договору".

За твердженнями позивача за відповідачем обліковується заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2022 по березень 2024 у розмірі 36 000,40 грн, що підтверджується актами-рахунками за вказаний період, які наявні в матеріалах справи.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно зі статтями 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

З огляду на приписи статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з тим, частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Положеннями статей 626, 628 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статті 627 ЦК України).

Виходячи з встановлених фактичних обставин, надавши правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, суд визнає, що предметом позову є матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді та за абонентське обслуговування.

Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 ст. 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії, та індивідуальним і колективним споживачем, який отримує таку послугу, також регулюються нормами Законів України від 2 червня 2005 року № 2633-IV «Про теплопостачання» (далі Закон № 2633-IV), від 09.11.2017 № 2189-VІІІ «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, та умовами договору.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач уклав договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.04.2009 №942.

Згідно зі статтями 19 та 19-1 Закону України "Про теплопостачання" № 2633- IV, споживач зобов`язаний щомісячно здійснювати оплату за фактично отриману теплову енергію у строки, встановлені договором або законом. Крім того, частина перша статті 9 Закону № 2189 прямо передбачає, що відмова споживача від укладення договору не звільняє його від обов`язку сплачувати за фактично отримані житлово-комунальні послуги.

Спірні правовідносини щодо оплати за спожиту теплову енергію за період з січня 2022 по березень 2024, які виникли між сторонами у даній справі регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (№2189-VІІІ від 09.11.2017), який введено в дію з 01.05.2019 та який є чинним.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб.

Статтею 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що до житлово-комунальних послуг належать, зокрема комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з частиною 7 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Як вже було встановлено п. 6.1 Договору, Споживач здійснює розрахунок протягом 3-х робочих днів з дня отримання Споживачем акту-рахунку за умовами цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Теплопостачальної організації .

Підпунктами 5, 13 п. 45 Правил встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, та вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором. У разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Статті 16, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначають постачання теплової енергії безперервно, крім часу перерв, зокрема, на міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами.

Пунктом 31 Правил передбачено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії.

Таким чином, у відповідача, у спірний період виникло зобов`язання здійснити оплату за надані послуги теплопостачання, які нараховані відповідачем за відповідними тарифами.

Матеріали справи містять рішення Виконавчого комітету Краматорської міської ради "Про встановлення тарифів на теплову енергію, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з постачання теплової енергії для всіх категорій споживачів ТОВ "Краматорськтеплоенерго" на відповідні періоди.

З наданих актів-рахунків постачання теплової енергії за спірний період вбачається використання вказаних у рішеннях тарифів при формування ціни за поставлену теплову енергію.

Згідно з наведеного у позові позивачем розрахунку заборгованості за актами-рахунками за період з січня 2022 по березень 2024 за теплову енергію заборгованість становить 36 000,40 грн.

Вказані обставини не спростовано відповідачем, протилежного матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 36 000,40 грн заборгованості за договором купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №942 від 01.04.2009 є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню судом.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості з оплати за абонентське обслуговування в загальному розмірі 998,35 грн за період з січня 2022 по жовтень 2024 суд зазначає наступне.

Відповідно п.11 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Розмір плати за абонентське обслуговування встановлено відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плату за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами». Нарахування здійснюється щомісяця протягом року у фіксованому розмірі.

Відповідно до додаткової угоди від 01.09.2020 до договору № 942 від 01.04.2009 сторонами внесено зміни до п. 1.3 Договору та викладеного у новій редакції: "Споживач вносить плату Виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі 35,77 гривень в т.ч. ПДВ (зазначити розмір плати, визначений Виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України).

Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку послуги включаються до плати Виконавцю відповідної комунальної послуги і в рахунку відображаються окремо. Внески за обслуговування вузлів комерційного обліку, які встановлені для відповідного будинку з розрахунку на один рік, коригуються щороку та підлягають обов`язковому встановленню органами місцевого самоврядування. Про скоригований розмір внесків, встановлений органами місцевого самоврядування, Виконавець письмово повідомляє Споживача.

У разі встановлення органами місцевого самоврядування скоригованого розміру внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, протягом строку дії цього Договору, новий розмір внесків застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього Договору".

Суд встановив, що відповідно до вищевказаних актів приймання-передачі, позивачем нараховано плату за абонентське обслуговування за період з січня 2022 по жовтень 2024 в загальному розмірі 998,35 грн.

Враховуючи викладене, зазначені вимоги позову у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також суд зазначає, що договір підписано Куксовою Лілією Євгенівною як фізичною-особою підприємцем.

Умови договору недійсними не визнавалися, добровільно узгоджені відповідачем з дотриманням вимог ст. ст. 3, 6, 627 ЦК України.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились (Постанова ВП ВС від 13 лютого 2019 року у справі №910/8729/18).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи задоволення позову повністю, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 662,40 грн покладаються на відповідача. При обрахунку ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт пониження 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-92, 129, 238-240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Куксової Лілії Євгенівни ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (вул. Олеси Тихого, 8-Д, м. Краматорськ, 84313, код - 34657789) 36 000,40 грн заборгованості, 998,35 грн плату за абонентське обслуговування, 2 662,40 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Примірник повного судового рішення направити сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 21 жовтня 2026 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи