Рішення № 140789736, 16.10.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2026 р. Cправа № 902/1115/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни за участю секретаря судового засідання Ткачука В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Сервіс", 03110, місто Київ, вул. Солом`янська, будинок 3, офіс 418, ідентифікаційний код юридичної особи 36011986

до Фізичної особи-підприємця Мухар Марини Олександрівни, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про стягнення 181 481,64 гривень

за участю:

представника позивача - адвокат Мурга О.Г., згідно ордеру

відповідач - не з`явилася

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 17.08.2026 року надійшла позовна заява № б/н від 14.08.2026 (вх. № 1241/26 від 17.08.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Сервіс" до Фізичної особи-підприємця Мухар Марини Олександрівни про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем укладеного між сторонами договору поставки № 13 від 30 березня 2026 року у розмірі 181 481,64 гривень, з яких: 172 000,00 гривень попередньої оплати, 9 481,64 гривень неустойки за порушення строків поставки товару.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2026 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 24.08.2026 суд постановив позовну заяву № б/н від 14.08.2026 (вх. № 1241/26 від 17.08.2026) залишити без руху із встановленням позивачу строку та способу усунення недоліків позовної заяви.

01.09.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків № б/н від 01.09.2026 (вх. № 01-30/8864/26 від 01.09.2026) з додатками.

Ухвалою від 02.09.2026 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №902/1115/26, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 01 жовтня 2026 року о 10:30 год.

У судовому засіданні 01.10.2026 року судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 14:00 год. 16.10.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

16.10.2026 представником позивача подано до суду про зміну предмета позову, шляхом збільшення позовних вимог № б/н від 16.10.2026 (вх. № 01-30/10610/26), у якій позивач просив розглядати прохальну частину позовної заяви у наступній редакції: стягнути з відповідача на користь позивача суму попередньої оплати за договором поставки № 13 від 30.03.2026 у розмірі 172 000,00 гр та штрафну санкцію, передбачену пунктом 10.2 договору поставки № 13 від 30.03.2026, за прострочення поставки Товару за період з 13.07.2026 по 15.10.2026 у розмірі 27 859,72 гривень.

На визначену судом дату у судове засідання з`явився представник позивача. Відповідач правом участі уповноваженого представника у судове засідання не скористався, про дату, час та місце судового засідання повідомлений завчасно та належним чином ухвалою від 01.10.2026 року, яка надіслана відповідачу до електронного кабінету у системі ЄСІТС.

Згідно довідки про доставку електронного листа документ у електронному вигляді (ухвала від 01.10.2026) доставлена до електронного кабінету відповідача 01.10.2026 18:34.

Положеннями пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відзиву відповідачем до суду не надано, будь-яких заяв, клопотань не надходило.

За приписами частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Приймаючи до уваги, що сторони було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач у свою чергу не скористався наданим йому правом участі у розгляді справи і його неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.

У судовому засіданні представником позивача заявлено усну заяву про залишення заяви про зміну предмета позову, шляхом збільшення позовних вимог від 16.10.2026 без розгляду.

Суд, за усною заявою представника позивача ухвалив залишити без розгляду заяву про зміну предмета позову шляхом збільшення позовних вимог від 16.10.2026, яку занесено до протоколу судового засідання.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

За наслідками розгляду справи, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення у справі та повідомив час проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення сторони не з`явилися, у зв`язку з чим вступну та резолютивну частини рішення долучено до матеріалів справи без проголошення.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спарк-Сервіс" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Мухар Марини Олександрівни про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 181 481,64 гривень, з яких: 172 000,00 гривень попередньої оплати, 9 481,64 гривень неустойки за порушення строків поставки товару.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 13 від 30 березня 2026 року в частині поставки товару оплаченого позивачем.

Позивач зазначив, що на умовах визначених договором, постачальник взяв на себе зобов`язання поставити та передати у власність покупця товар у кількості та за цінами, які зазначені у рахунку-фактурі, що є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язався прийняти товар та сплатити його вартість у порядку та на умовах визначених цим договором.

За твердженням позивача, 30 березня 2026 року відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № МО042, згідно якого предметом поставки визначено 2 комплекти квадрокоптера DJI Matrice 4T (CP.EN.00000546.02) за ціною 172 000,00 грн за один комплект, загальною вартістю 344 000,00 грн.

На виконання своїх зобов`язань позивач 30 березня 2026 року здійснив попередню оплату за замовлений товар у розмірі 172 000,00 грн, (50 % загальної вартості замовленого товару), що підтверджується платіжною інструкцією № 117 від 30.03.2026 на суму 172 000,00 грн.

Позивач стверджує, що 06 липня 2026 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору поставки № 13; на момент набрання чинності додатковою угодою № 1 товар позивачу не був поставлений, строк його поставки визначається відповідно до пункту 5.3 договору в редакції додаткової угоди № 1; таким чином, останнім днем погодженого сторонами строку поставки є 12.07.2026, а з 13.07.2026 відповідач перебуває у простроченні виконання зобов`язання щодо поставки товару.

Позивач зауважив, що поставка товару станом на 13.07.2026 та на дату подання позову не відбулася; сплачені позивачем 172 000,00 грн є сумою попередньої оплати за товар; у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання щодо поставки товару позивач реалізував передбачене частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України право вимагати повернення суми попередньої оплати та 08.04.2026 направив відповідачу лист № 08-04, із вимогою повернути грошові кошти у розмірі 172 000,00 грн, сплачені за рахунком № МО042 від 30.03.2026 за договором поставки № 13.

За твердженням позивача, відповідь на вимогу позивачем не отримано та відповідачем кошти не повернуто.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення з відповідача попередньої оплати за договором, а також нарахованої пені.

Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв, клопотань або заперечень щодо заявлених вимог за час розгляду справи не заявляв, у зв`язку з чим розгляд справи здійснено за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

30 березня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спарк-Сервіс" (далі - покупець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Мухар Мариною Олександрівною (далі - постачальник, відповідач) укладено договір поставки № 13 (далі - договір) (т. 1 а.с. 7-9 зворот).

Пунктом 1.1. договору визначено, що у порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю безпілотні літальні апарати (дрони) (код згідно УКТ ЗЕД 88062210) для задоволення потреб оборони країни за окремими договорами покупця з силами оборони чи іншими юридичними особами, що спрямовані на задоволення такого роду потреб оборони (далі по тексту "товар") згідно з умовами цього договору, загальна кількість та асортимент якого вказуються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору найменування, ціна за одиницю товару та кількість товару, що поставляється за цим договором, визначаються у рахунках-фактурах та видаткових накладних на товар, що додаються та є невід`ємними частинами цього договору, прирівнюються сторонами до специфікації та мають її силу.

Згідно з пунктом 1.3. договору поставка товару здійснюється партіями на підставі письмових замовлень покупця та відповідних специфікацій, які підписуються сторонами та є невід`ємними частинами цього договору.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що покупець сплачує постачальнику за товар ціну, яка зазначена у рахунку-фактурі та видатковій накладній, які є невід`ємною частиною даного договору. Найменування, асортимент, кількість, ціна товару, валюта визначення ціни, курс перерахунку (за наявності), загальна вартість партії товару визначаються у відповідній специфікації.

За умовами пункту 2.2 договору, ціни у видаткових накладних та в рахунках - фактурах вказуються в національній валюті України гривні. Сторони домовилися, що вартість товару за цим договором може бути визначена грошовим еквівалентом, іноземною валютою (долар США), яка використовується сторонами, виключно, для фіксування ціни на товар, але всі розрахунки за товар між сторонами здійснюються в грошовій одиниці України - гривні. Ціна товару, погоджена у специфікації, є фіксованою для відповідної партії товару та не підлягає односторонній зміні.

Відповідно до пункту 2.5 договору ціна договору складається із сум усіх партій товару згідно видаткових накладних та рахунків-фактур, які оформляються та додаються відповідно до даного договору.

Згідно з пунктом 5.1 договору за товар, що постачається за даним договором, покупець повинен зробити попередню оплату в розмірі 100% від загальної вартості замовленого товару згідно рахунків-фактур. Умови оплати відображаються в специфікаціях або рахунках-фактурах, котрі є додатками до даного договору. Умови оплати кожної партії товару (розмір передоплати, строки остаточного розрахунку) визначаються у відповідній специфікації.

Відповідно до пункту 5.2. договору датою оплати вартості (ціни) товару (чи його частини) вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно пункту 5.3. договору строк поставки товару, який є в наявності на складі постачальника передається покупцеві впродовж 3 (трьох) робочих днів. Строк поставки кожної партії товару визначається у відповідній специфікації.

Пунктом 5.4 договору визначено, що строк поставки товару, який поставляється на замовлення, залежить від наявності товару на складі компанії-виробника.

Відповідно до пункту 5.5 договору покупець зобов`язаний отримати товар зі складу постачальника протягом 3 (трьох) робочих днів з дня письмового повідомлення про прибуття товару на склад постачальника.

Згідно з пунктами 7.2., 7.3. договору поставка товару здійснюється з 9.00 до 17.30 ч., окрім вихідних днів. Місце поставки погоджується сторонами окремо на кожну поставку. Днем поставки товару вважається дата оформлення постачальником належним чином видаткової накладної на підставі оригіналу довіреності покупця. Днем поставки вважається дата фактичного отримання товару покупцем та підписання видаткової накладної уповноваженими представниками обох сторін.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1. і діє до « 31» грудня 2026 р. та вважається продовженим, якщо жодна зі сторін не заявила письмову вимогу щодо розірвання цього договору (пункти 9.1., 9.2. договору).

Пунктом 10.1 договору передбачено, що за порушення умов даного договору винна сторона несе відповідальність у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 10.2. договору постачальник за даним договором несе наступну відповідальність: за несвоєчасну поставку товару постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленої продукції за кожен день прострочення.

Пунктом 14.2. договору визначено, що сторони погоджуються використовувати при здійсненні своєї діяльності електронні документи та призначений для цього електронний підпис (далі - ЕП) (кваліфікований електронний підпис (КЕП) або інший, аналогічний). Сторони визнають будь-які документи, складені та надані будь-якою стороною іншій в електронному вигляді із застосуванням ЕП засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригінали, що мають юридичну силу. Сторони визнають, що електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власно ручному підпису.

Відповідно до пункту 14.3. договору сторони погодили, що додаткові угоди до цього договору, додатки, специфікації, які є невід`ємною частиною цього договору, а також первинні документи на виконання цього договору будуть складатися сторонами в електронному вигляді із дотриманням законодавства про електронні документи, електронний документообіг та законодавства у сфері електронного підпису. Сторони можуть використовувати, як паперовий так і електронний документообіг.

За умовами пункту 15.5. договору всі зміни та доповнення до даного договору складаються у письмовій формі і вважаються дійсними після їх підписання представниками обох сторін. Всі зміни та доповнення до цього договору вважаються його невід`ємною частиною.

Як убачається із матеріалів справи, на виконання умов договору відповідачем у сервісі "Вчасно" виставлено позивачеві рахунок на оплату № МО042 від 30 березня 2026 року на оплату товару (2 комплекти квадрокоптера DJI Matrice 4T (CP.EN.00000546.02)) за ціною 172 000,00 гривень, всього на суму 344 000,00 гривень (т. 1 а.с. 11, 11 зворот).

Згідно з платіжною інструкцією № 117 від 30 березня 2026 року позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Спарк-Сервіс" здійснено оплату товару на користь відповідача Фізичної особи-підприємця Мухар Марини Олександрівни на суму 172 000,00 гривень із зазначенням у графі призначення платежу "рахунок на оплату №МО042 від 30 березня 2026р., без ПДВ" (т. 1 а.с. 12).

08 квітня 2026 року позивачем надіслано відповідачу листа № 08-04 від 08.04.2026 із вимогою повернути перераховані кошти у розмірі 172 000,00 гривень згідно рахунка на оплату № МО042 від 30 березня 2026 року за договором поставки № 13 від 30 березня 2026 року за реквізитами зазначеними у листі-вимозі (т. 1 а.с. 12 зворот, 13).

06 липня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спарк-Сервіс" та Фізичною особою-підприємцем Мухар Мариною Олександрівною підписано додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору № 13 від "30" березня 2026 р. (т. 1 а.с. 10,10 зворот).

За умовами пунктів 1, 1.1. додаткової угоди сторони домовилися внести до договору наступні зміни: змінити пункт 5.1 договору та викласти його в такій редакції:

5.1. За товар, що постачається за цим договором, покупець зобов`язаний здійснити попередню оплату в розмірі 50% від загальної вартості замовленого товару на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури. Оплата решти 50% вартості фактично поставленого товару здійснюється покупцем протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання сторонами відповідної видаткової накладної.

Згідно з пунктом 1.2. додаткової угоди сторонами погоджено змінити пункт 5.3 договору та викласти його в такій редакції:

5.3. Строк поставки товару визначається у відповідній специфікації. Якщо у специфікації не зазначено строку поставки, сторони визначили, що такий строк не може перевищувати 5 (п`яти) календарних днів з дати зарахування попередньої оплати на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до пунктів 2, 3 додаткової угоди решта умов договору залишаються незмінними і обов`язковими до виконання сторонами. Ця додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами шляхом накладення КЕП або УЕП із кваліфікованим сертифікатом представників сторін, а саме з моменту накладення останнього КЕП або УЕП із кваліфікованим сертифікатом.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Спарк-Сервіс" підписано додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору № 13 від 30 березня 2026 року у сервісі "Вчасно" 06 липня 2026 року, Фізичною особою-підприємцем Мухар Мариною Олександрівною - 07 липня 2026 року.

06 серпня 2026 року позивачем надіслано відповідачу претензію № 01-08 від 06.08.2026 у якій зазначено про невиконання передбаченого договором поставки № 13 від 30.03.2026 року обов`язку з поставки товару, визначеного рахунком №МО042 від 30.03.2026 (т. 1 а.с. 13 зворот, 14).

У вказаній претензії позивачем було зазначено, що у зв`язку з невиконанням зобов`язань щодо поставки товару ТОВ "Спарк-Сервіс" вже зверталося до ФОП Мухар М.О. із листом №08-04 від 08.04.2026, в якому вимагало повернути суму попередньої оплати у розмірі 172 000,00 гривень.

З посиланням на вимоги статті 693 ЦК України позивачем у претензії було зауважено, що ТОВ "Спарк-Сервіс" реалізувало своє право на повернення суми попередньої оплати та звернулося до ФОП Мухар М.О. із відповідною вимогою. Однак отримані від покупця грошові кошти у розмірі 172 000,00 гривень до цього часу не повернуті. Таким чином, у ФОП Мухар М.О. наявний обов`язок повернути ТОВ "Спарк-Сервіс" суму попередньої оплати у розмірі 172 000,00 гривень.

Товариство у претензії вимагало протягом 7 (сім) календарних днів з дня отримання цієї претензії повернути суму попередньої оплати у розмірі 172 000,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на банківські реквізити позивача.

Доказів здійснення перерахування відповідачем на користь позивача 172 000,00 гривень попередньої оплати матеріали справи не містять.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Предметом позову у цій справі є матеріально - правова вимога позивача про стягнення з відповідача 181 481,64 гривень, з яких 172 000,00 гривень попередньої оплати, 9 481,64 гривень неустойки за порушення строків поставки товару за договором поставки № 13 від 30.03.2026.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Частиною 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Здійснюючи правову кваліфікацію спірних правовідносин та вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог, судом враховано таке.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).

Приписами статті 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (стаття 632 ЦК України).

Відповідно до статті 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, правовідносини за яким врегульовано положеннями ЦК України.

Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями статті 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Відповідно до частини 1 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 зазначено, що попередня оплата - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані.

Оплата за товар є попередньою, якщо відповідно до договору вона має бути здійснена до моменту виконання продавцем свого обов`язку з передачі товару саме у власність, тобто до моменту переходу права власності на товар від продавця до покупця. Це випливає з визначення договору купівлі-продажу, наведеного у частині першій статті 655 ЦК України, яка встановлює обов`язок продавця передати товар саме у власність покупця.

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Згідно з пунктами 1.2., 1.3. договору найменування, ціна за одиницю товару та кількість товару, що поставляється за цим договором, визначаються у рахунках-фактурах та видаткових накладних на товар, що додаються та є невід`ємними частинами цього договору, прирівнюються сторонами до специфікації та мають її силу. Поставка товару здійснюється партіями на підставі письмових замовлень покупця та відповідних специфікацій, які підписуються сторонами та є невід`ємними частинами цього договору.

Судом установлено, що відповідачем у сервісі "Вчасно" виставлено позивачеві рахунок № МО042 від 30 березня 2026 року на оплату товару (2 комплекти квадрокоптера DJI Matrice 4T (CP.EN.00000546.02)) за ціною 172 000,00 гривень, на загальну суму 344 000,00 гривень (т. 1 а.с. 11, 11 зворот).

Згідно з платіжною інструкцією № 117 від 30 березня 2026 року позивачем здійснено оплату товару на користь відповідача Фізичної особи-підприємця Мухар Марини Олександрівни у сумі 172 000,00 гривень із зазначенням у графі призначення платежу "рахунок на оплату №МО042 від 30 березня 2026р., без ПДВ" (т. 1 а.с. 12).

Таким чином, предметом договору купівлі - продажу є поставка товару (2 комплекти квадрокоптера) та зобов`язання постачальника з поставки товару є виконаним належним чином після поставки товару за договором.

Відповідно до пункту 5.1 договору за товар, що постачається за даним договором, покупець повинен зробити попередню оплату в розмірі 100% від загальної вартості замовленого товару згідно рахунків-фактур. Умови оплати відображаються в специфікаціях або рахунках-фактурах, котрі є додатками до даного договору. Умови оплати кожної партії товару (розмір передоплати, строки остаточного розрахунку) визначаються у відповідній специфікації.

За умовами пункту 5.3. договору строк поставки товару, який є в наявності на складі постачальника передається покупцеві впродовж 3 (трьох) робочих днів. Строк поставки кожної партії товару визначається у відповідній специфікації.

Згідно з пунктом 5.1. договору у редакції додаткової угоди № 1 від 06.07.2026 до договору сторони погодили, що за товар, що постачається за цим договором, покупець зобов`язаний здійснити попередню оплату в розмірі 50% від загальної вартості замовленого товару на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури. Оплата решти 50% вартості фактично поставленого товару здійснюється покупцем протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання сторонами відповідної видаткової накладної.

Пунктом 5.3. договору у редакції додаткової угоди № 1 від 06.07.2026 до договору строк поставки товару визначається у відповідній специфікації. Якщо у специфікації не зазначено строку поставки, сторони визначили, що такий строк не може перевищувати 5 (п`яти) календарних днів з дати зарахування попередньої оплати на поточний рахунок постачальника.

Із матеріалів справи вбачається, що 30.03.2026 позивачем на виконання умов договору на підставі виставленого постачальником рахунку сплачено на користь відповідача попередню оплату в розмірі 172 000,00 гривень.

В силу погоджених сторонами умов пункту 5.3. договору у редакції додаткової угоди № 1 від 06.07.2026 до договору, відповідач зобов`язався здійснити поставку товару за договором упродовж 5 (п`яти) календарних днів з дати зарахування попередньої оплати на поточний рахунок постачальника.

Приймаючи до уваги, що попередню оплату відповідно до платіжної інструкції № 117 від 30 березня 2026 року на суму 172 000,00 гривень позивачем здійснено 30 березня 2026 року, поставку товару за договором відповідач мав здійснити упродовж 5 (п`яти) календарних днів з дати зарахування попередньої оплати, тобто у строк (з урахуванням вимог статей 251-254 ЦК України) до 06.04.2026 року.

Натомість, обов`язок із поставки товару за договором Фізичною особою-підприємцем Мухар Мариною Олександрівною станом на 06.04.2026 не було виконано.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем 08 квітня 2026 року надіслано відповідачу листа № 08-04 від 08.04.2026 із вимогою повернути перераховані кошти у розмірі 172 000,00 гривень згідно рахунка на оплату № МО042 від 30 березня 2026 року за договором поставки № 13 від 30 березня 2026 року за реквізитами зазначеними у листі-вимозі (т. 1 а.с. 12 зворот, 13).

Надалі, позивачем з метою добровільного врегулювання спору та повернення отриманої ФОП Мухар М.О. суми попередньої оплати було надіслано відповідачу претензію № 01-08 від 06.08.2026, у якій зазначено, що у зв`язку з невиконанням зобов`язань щодо поставки товару ТОВ "Спарк-Сервіс" вже зверталося до ФОП Мухар М.О. із листом №08-04 від 08.04.2026, в якому вимагало повернути суму попередньої оплати у розмірі 172 000,00 гривень; незважаючи на отримання вимоги про повернення коштів, станом на дату направлення претензії сума попередньої оплати покупцю не повернута, а відтак товариство вимагає протягом 7 (сім) календарних днів з дня отримання цієї претензії повернути суму попередньої оплати у розмірі 172 000,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на банківські реквізити позивача (т. 1 а.с. 13 зворот, 14 зворот).

Відповіді на вимогу, претензію, доказів поставки відповідачем позивачу товару/повернення попередньої оплати матеріали справи не містять.

Обставини, на які посилається позивач у позові, відповідач під час розгляду справи не спростував.

Приписами статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 202 ГК України, статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями частини 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частина 1 статті 615 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом частини 3 статті 538 ЦК України, у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 665 ЦК України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Положеннями частини 1 статті 670 ЦК України визначено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

За змістом частини 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар.

Згідно з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23, від 09.02.2023 у справі № 910/5041/22, від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17, умовою застосування частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19.03.2024 року у cправі № 910/3016/23, від 16.07.2024 у справі № 910/3574/23.

Судом установлено, що позивач скористався правом, передбаченим частиною 2 статті 693 ЦК України шляхом звернення до відповідача із вимогою від 08.04.2026 щодо повернення грошових коштів за непоставлений товар (попередньої оплати) у розмірі 172 000,00 гривень.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором щодо поставки товару, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору поставки в частині повної та своєчасної поставки оплаченого за умовами договору покупцем товару, а тому позивач обґрунтовано звернувся до відповідача із вимогою, а надалі із позовом про стягнення з відповідача попередньої оплати за непоставлений товар у сумі 172 000,00 гривень.

Доказів сплати відповідачем вказаної суми боргу на користь позивача матеріали справи не містять.

Здійснивши перевірку заявленої позивачем до стягнення суми боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача попередньої оплати за договором поставки № 13 від 30.03.2026 у сумі 172 000,00 гривень є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 9 481,64 гривень неустойки за порушення строку поставки товару.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки суд враховує таке.

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до положень статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Положеннями пункту 10.2. договору сторони погодили, що постачальник за даним договором несе наступну відповідальність: за несвоєчасну поставку товару постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленої продукції за кожен день прострочення.

В силу вимог пункту 5.3. договору у редакції додаткової угоди № 1 від 06.07.2026 до договору, відповідач мав здійснити поставку товару за договором упродовж 5 (п`яти) календарних днів з дати зарахування попередньої оплати на поточний рахунок постачальника.

Оскільки попередню оплату на суму 172 000,00 гривень позивачем здійснено 30 березня 2026 року, поставку товару за договором відповідач мав здійснити у строк до 06.04.2026, разом з тим такий обов`язок ним станом на 06.04.2026 виконано не було.

Судом установлено, що до дня звернення з позовом до суду позивачем 08 квітня 2026 року надіслано відповідачу листа № 08-04 від 08.04.2026 із вимогою повернути перераховані кошти у розмірі 172 000,00 гривень згідно рахунка на оплату № МО042 від 30 березня 2026 року за договором поставки № 13 від 30 березня 2026 року за реквізитами зазначеними у листі-вимозі (т. 1 а.с. 12 зворот, 13).

Таким чином, відповідно до вимог частини 2 статті 693 ЦК України, позивач реалізував своє право у разі невиконання продавцем свого обов`язку з передачі товару вимагати повернення попередньої оплати перерахованої за непереданий товар.

Визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове зобов`язання повернути кошти.

Листа № 08-04 від 08.04.2026 із вимогою повернути перераховані кошти у розмірі 172 000,00 гривень отримано відповідачем у системі "Вчасно" 08.04.2026.

Отже, з 09.04.2026 року у відповідача замість зобов`язання з поставки товару виникло грошове зобов`язання з повернення грошових коштів у сумі 172 000,00 гривень.

Як вбачається із розрахунку пені здійсненого позивачем, розрахунок здійснено за період з 13.07.2026 по 14.08.2026 від загальної суми непоставленого товару.

Загальна сума нарахованої позивачем пені становить 9 481,64 гривень.

Приймаючи до уваги, що зобов`язання відповідача за договором з поставки товару внаслідок звернення позивача з вимогою про повернення попередньої оплати за непоставлений товар на суму 172 000,00 гривень припинилося, суд вважає, що визначення позивачем періоду прострочення виконання зобов`язання з поставки товару після 08.04.2026 щодо непоставленого товару є помилковим.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання з поставки товару після пред`явлення вимоги про повернення попередньої оплати за непоставлений товар (08.04.2026) є безпідставним.

Твердження представника позивача, що вимогу про повернення передоплати фактично викладено у претензії, а не у листі від 08.04.2026 року суд відхиляє, оскільки у листі від 08 квітня 2026 року позивачем заявлено вимогу про повернення перерахованих коштів у розмірі 172 000,00 гривень згідно рахунка на оплату № МО042 від 30 березня 2026 року за договором поставки № 13 від 30 березня 2026 року.

У претензії ТОВ "Спарк-Сервіс" зазначено, що у зв`язку з невиконанням зобов`язань щодо поставки товару товариство вже зверталося до ФОП Мухар М.О. із листом №08-04 від 08.04.2026, в якому вимагало повернути суму попередньої оплати у розмірі 172 000,00 гривень та зазначило, що таким листом ТОВ "Спарк-Сервіс" вже реалізувало своє право на повернення суми попередньої оплати та звернулося до ФОП Мухар М.О. із відповідною вимогою.

Про реалізацію ТОВ "Спарк-Сервіс" у порядку частини 2 статті 693 ЦК України права вимоги попередньої оплати перерахованої за непереданий товар згідно листа від 08.04.2026 року позивачем зазначено також у позовній заяві.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 9 481,64 гривень слід відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлених вимог у цій частині.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Під час розгляду справи, судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 172 000,00 гривень попередньої оплати за неотриманий товар, у задоволенні решти позовних вимог про стягнення 9 481,00 гривень неустойки слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 350 від 14.08.2026 сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені частково, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 523,42 гривень покладаються на відповідача, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 138,98 гривень покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мухар Марини Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Сервіс" (03110, місто Київ, вул. Солом`янська, будинок 3, офіс 418; ідентифікаційний код юридичної особи 36011986; НОМЕР_2 у АТ "ПУМБ", МФО 334851) 172 000,00 гривень попередньої оплати за договором поставки № 13 від 30.03.2026 та 2 523,42 гривень судових витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 9 481,64 гривень неустойки (пені) - відмовити.

5. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 138,98 гривень покласти на позивача.

6. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повне рішення складено 21 жовтня 2026 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2, 3 - позивачу, відповідачу до електронного кабінету у системі ЄСІТС.