Рішення № 140789355, 15.10.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 638/14760/26

Провадження № 2/615/888/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Левченка А. М.,

за участю:

секретаря судового засідання Павлович В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Валки за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 30 червня 2026 року позовну заяву ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд до Валківського районного суду Харківської області.

В обґрунтування заявлених вимог представником позивача зазначено, що 04 вересня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № Z06.204.72792 за умовами якого відповідачу було надано споживчий кредит, а відповідач зобов`язалася одержати кредит і повернути його разом з процентими платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості).

26 листопада 2020 року АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №12/84 відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «Ідея Банк», включно і до ОСОБА_2 за кредитним договором №Z06.204.72792 від 04 вересня 2017 року.

Всупереч умов кредитного договору відповідач тривалий час своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

Станом на дату подання позову заборгованість за кредитним договором становить 118899,33 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 49177,43 грн, заборгованість за відсотками 32208,26 грн, заборгованість за комісією 37513,64 грн.

Ураховуючи викладене, просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №Z06.204.72792 від 04 вересня 2017 року в розмірі 118899,33 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2622,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 13 серпня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

21 серпня 2026 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами в частині стягнення з нього заборгованості за відсотками у розмірі 32 208,26 грн та заборгованості за комісією у розмірі 37 513,64 грн, вважає їх необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні. Крім того, відповідач вважає, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. є надмірно завищеними, а тому заявляє відповідне клопотання про їх зменшення до 2 000,00 грн.

В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що матеріали справи не містять належного та достатнього деталізованого розрахунку заборгованості за відсотками із зазначенням періоду нарахування процентів, розміру процентної ставки у кожному розрахунковому періоді, залишку основної заборгованості, кількості днів користування кредитними коштами та суми процентів, нарахованих за кожний відповідний період.

Наявність у матеріалах справи довідки-розрахунку із зазначенням підсумкової суми заборгованості сама по собі не дає можливості перевірити правильність формування заявленої до стягнення суми 32 208,26 грн.

Відповідно до графіка щомісячних платежів, складеного при укладенні кредитного договору, загальна сума процентів за весь строк кредитування, є істотно меншою за суму процентів, зазначену у довідці розрахунку станом на 26 листопада 2020 року.

Різниця між сумами становить 9 872,10 грн, походження та правова підстава нарахування якої позивачем належним чином не пояснені та документально не підтверджені. При цьому, відповідно до пунктів 1.31.8 Договору процентна ставка за кредитом є змінюваною.

Відповідно до умов п. 1.2. Договору строк кредитування становив 36 місяців, а останній платіж відповідно до графіка, наданого позивачем до матеріалів справи, визначений 04 вересня 2020 року. Водночас довідка-розрахунок заборгованості складена станом на 26 листопада 2020 року, тобто після спливу визначеного договором строку кредитування.

Крім того, відповідач вважає, що положення договору №Z06.204.72792 від 04 вересня 2017 року щодо сплати позичальником комісії за видачу кредиту є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Пунктом 1.11 договору встановлено плату за надання інформації щодо кредиту без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем. Надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн, відповідач вважає, що з боку адвоката позивача не потребувало значного часу для надання консультації та складання позовної заяви, оскільки справа відносно боржника про стягнення заборгованості за кредитним договором не є складною, вказана категорія є розповсюдженою та складання позовної заяви не потребувало значного часу, що в свою чергу свідчить про те, що складання позову у даній справі не потребувало аналізу великої кількості документів, а також значного часу для подання до суду вказаної позовної заяви, оскільки документ сформований в системі «Електронний суд», а відтак просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 2000, 00 грн.

Також, представником відповідача долучено до матеріалів справи копію рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 02 червня 2025 року (справа № 638/1248/25) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, за яким позивачу відновлено дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

З огляду на викладене, просить заявлені позовні вимоги задовольнити частково, а саме: стягнути з ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором № Z06.204.72792 від 04 вересня 2017 року в загальному розмірі 49 177,43 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Ухвалою суду від 10 вересня 2026 року закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу за його відсутності, про що заявлено клопотання.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог у повному обсязі заперечувала, надала пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Судом встановлено, що 04 вересня 2017 року між ПАТ» Ідея Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №Z06.204.72792 за умовами якого банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 49999,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору, про що свідчить долучена до матеріалів справи копія кредитного договору з особистим підписом відповідача.

Згідно з п.1.2. договору банк надає кредит у день підписання договору строком на 36 місяців. Датою видачі кредиту є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок позичальника, зазначений в пункті 1.14 договору, надалі за текстом «БПР» (при видачі кредиту у готівковій формі).

За користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 12,49% (Маржа Банку). Станом на день укладення договору змінна частина ставки, визначена за Рішенням Правління Банку, становить 9,50%, що разом з Маржею Банку складає змінювану процентну ставку у розмірі 21,9900% (п.п.1.3-1.4 договору).

Відповідно до п. 1.7 договору банк вправі зменшити процентну ставку, вказану в пункті 1.3. договору на 10% (десять процентних пунктів) у разі настання кожної з нижчевказаних подій: придбання позичальником за рахунок кредитних коштів транспортного засобу та надання до банку письмової заяви про зниження процентної ставки із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого на ім`я позичальника та зареєстрованого в Україні; використання позичальником кредитних коштів на цілі, що пов`язані з ремонтом власних об`єктів нерухомого майна та надання до банку письмової заяви про зниження процентної ставки та документів, що підтверджують використання коштів на цілі, що пов`язані з ремонтом нерухомого майна (касові та товарні чеки, сліпи, видаткові накладні, платіжні доручення по оплаті за товар). Новий розмір процентної ставки за договором починає застосовуватись з першого дня чергового щомісячного внеску згідно з графіком щомісячних платежів за договором після подання до банку заяви та відповідних документів. У зв`язку з зменшенням відсоткової ставки банк надсилає оновлений графік щомісячних платежів позичальнику або передає особисто підчас його відвідування банку.

Пунктом 1.11 договору передбачено, що за обслуговування кредиту банком, що включає в себе: надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центі, шляхом направлення смс-повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо, позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором (далі - «Графік щомісячних платежів»).

Згідно з п 1.14 договору, банк відкриває позичальнику банківський поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні в рамках пакету послуг «БПР» «Стартовий», що обслуговується на умовах договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 36 щомісячних внесках включно до 4 дня/числа кожного місяця, згідно графіку щомісячних платежів. Платежі здійснюватимуться на транзитний рахунок в банку, з нього проводиться погашення нарахованої заборгованості за договором, строк сплати якої не минув; для сплати штрафних санкцій (пені) згідно з пунктом 3.3.1. цього договору; для погашення іншої заборгованості (в тому числі дострокове погашення заборгованості за кредитом), (пункт 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору визначено, що погашення простроченої заборгованості за цим договором (крім штрафних санкцій) здійснюється шляхом списання банком з транзитного рахунку суми простроченої заборгованості в день надходження грошових коштів на рахунок обліку заборгованості. Погашення іншої заборгованості здійснюється в терміни погашення заборгованості визначені графіком щомісячних платежів.

Відповідно до п.2.3 договору, термін внесення платежу за договором для погашення заборгованості, повинен відповідати терміну щомісячного платежу, передбаченого графіком щомісячних платежів. Щомісячний платіж, внесений не в термін, передбачений графіком щомісячних платежів, та/або в більшій сумі зараховується в оплату щомісячних платежів в термін, визначений таким графіком, тобто кошти зберігаються на транзитному рахунку банку та зараховуються в оплату щомісячних платежів згідно графіку та в черговості погашення заборгованості, визначеній пунктом 2.1 договору. За умови отримання відповідної письмової заяви від позичальника про часткове дострокове погашення кредиту банк здійснює відповідне коригування кредитних зобов`язань у бік їх зменшення та надає позичальнику новий графік щомісячних платежів.

Нарахування процентів здійснюється 2 рази на місяць за методом «факт/факт», а плата за обслуговування кредитної заборгованості нараховується щомісяця, починаючи з дати видачі кредиту. Нарахування процентів і плати за обслуговування кредитної заборгованості припиняється після повного повернення кредиту, а також у інших випадках, передбачених цим договором. Банк може припинити нарахування процентів та/або плати за обслуговування кредитної заборгованості з моменту звернення банку із заявою до: суду (в тому числі, третейського) із вимогою про дострокове повернення суми кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати за цим договором платежів, або нотаріуса - про звернення стягнення на заставлене майно, для дострокового погашення за його рахунок суми кредиту, сплати процентів та інших сум належних до сплати за цим договором. У випадку, якщо судом буде ухвалено рішення не на користь банку (в задоволенні позову буде відмовлено повністю або частково), позовну заяву банку залишено без розгляду, або за відмови нотаріуса у зверненні стягнення на заставлене майно, банк може відновити нарахування процентів та інших платежів з дати припинення нарахування. Припинення нарахування процентів та інших належних до сплати за цим договором платежів відбувається також після повного повернення кредиту та в інших випадках, передбачених законодавством України. Базою для нарахування процентів є неповериена сума кредиту, базою для нарахування плати за обслуговування кредитної заборгованості є початкова сума кредиту. Графік щомісячних платежів позичальника за цим договором в розрізі сум погашення кредиту, процентів і плати за обслуговування кредитної заборгованості є невід`ємною частиною цього договору, (пункт 2.5 кредитного договору).

Пунктом 6 договору є графік щомісячних платежів за кредитним договором у якому визначено щомісячні внески (тіло, проценти, комісія) за період з 04 жовтня 2017 року по 04 вересня 2020 року.

В матеріалах справи наявний підписаний відповідачем Паспорт споживчого кредиту в якому визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача: тип кредиту, сума/ліміт кредиту, строк кредитування, мета отримання кредиту, спосіб та строк надання кредиту; інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: процентна ставка; тип процентної ставки; плата за обслуговування кредитної заборгованості; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача; реальна річна процентна ставка; порядок повернення кредиту; наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит та інше.

Також, до матеріалів справи долучено заяву-анкету до кредитного договору № Z06.204.72792 від 04 вересня 2017 року, заяву № Z06.204.72792 про акцепт публічної оферти ПАТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску банку від 04 вересня 2017 року, заяву-приєднання (Акцепт) № Z06.204.72792 від 13 вересня 2017 року на приєднання до договору добровільного страхування життя позичальника ПАТ «Ідея Банк», згоду-повідомлення фізичної особи клієнта Банку від 13 вересня 2017 року. Зазначені документи містять підпис відповідача.

Факт перерахунку грошових коштів за кредитним договором підтверджується копією ордеру розпорядження № 1 про видачу кредиту від 04 вересня 2017 року та випискою по рахунку позичальника за період з 01 січня 200 року по 26 листопада 2020 року, яка містить суми погашення відповідачем кредитної заборгованості 04 жовтня 2017 року у розмірі 3160, 00 грн, 03 листопада 2017 року у розмірі 3190,00 грн, 04 грудня 2017 року у розмірі 3160, 00 грн.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором № Z06.204.72792 станом на 26 листопада 2020 року, сума заборгованості становить 118899,33 грн з яких, 49177,43 грн сума заборгованості за основним боргом; 32208,26 грн сума заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками; 37513,64 сума заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями.

26 листопада 2020 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладений договір факторингу № 12/84 за умовами якого, клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених договором.

Виконання сторонами договору факторингу своїх зобов`язань щодо оплати права вимоги підтверджується копією платіжного доручення № 20281 та платіжної інструкції про оплату згідно з Договором факторингу № 12/84 від 26 листопада 2020 року.

Відповідно до Витягу з Рестру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № Z06.204.72792 від 04 вересня 2017 року в сумі 118899,33 грн з яких, 49177,43 грн сума заборгованості за основним боргом; 32208,26 грн сума заборгованості за відсотками; 37513,64 сума заборгованості за комісіями.

08 червня 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направлено досудову вимогу на адресу відповідача з повідомленням щодо відступлення прав вимог за кредитним договором № Z06.204.72792 від 04 вересня 2017 року та вимогою погашення кредитної заборгованості в сумі 118899,33 грн.

Згідно ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст. 509 ЦК України)

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором (ч.1ст.1077 ЦК України).

Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Як вказує позивач, відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором № Z06.204.72792 від 04 вересня 2017 року не виконувала, у зв`язку із чим, відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 26 листопада 2020 року, сума заборгованості становить 118899,33 грн з яких, 49177,43 грн сума заборгованості за основним боргом; 32208,26 грн сума заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками; 37513,64 сума заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями.

Під час розгляду справи наявність та розмір заборгованості за тілом кредиту не були спростовані відповідачем.

Ураховуючи, що фактично отримані кошти в добровільному порядку ані позивачу, ані первісному кредитору не повернуті, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 49177,43 грн.

Щодо стягнення заборгованості за процентами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження №14-10цс18) зроблено висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 акцентує увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що твердження скаржників про те, що проценти за «користування кредитом» нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння скаржниками правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.

Надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя).

Згідно з п.1.2. договору банк надає кредит у день підписання договору строком на 36 місяців. Графік щомісячних платежів позичальника за цим договором в розрізі сум погашення кредиту, процентів і плати за обслуговування кредитної заборгованості є невід`ємною частиною цього договору (пункт 2.5 кредитного договору).

Пунктом 6 договору є графік щомісячних платежів за кредитним договором у якому визначено щомісячні внески (тіло, проценти, комісія) за період з 04 жовтня 2017 року по 04 вересня 2020 року.

Також, п.2.1. договору визначено, що позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 36 щомісячних внесках включно до 4 дня/числа кожного місяця, згідно графіку щомісячних платежів.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором № Z06.204.72792 станом на 26 листопада 2020 року, сума заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками становить 32208,26 грн .

Проте, суд не може погодитись з розрахунком в частині простроченої заборгованості за процентами, оскільки строк кредитування за даним договором становить 36 місяців, тобто з 04 жовтня 2017 року по 04 вересня 2020 року, і саме за цей період позивач має право нараховувати проценти за користування кредитом.

Відповідно до графіку щомісячних платежів за кредитним договором за період з 04 жовтня 2017 року по 04 вересня 2020 року, загальна сума процентів становить 22346,16 грн.

Як вбачається з виписки по рахунку позичальника за період з 01 січня 200 року по 26 листопада 2020 року, в рахунок погашення кредитної заборгованості відповідачем здійснено платежі 04 жовтня 2017 року у розмірі 3160, 00 грн, з яких 2940,44 грн погашення процентів; 03 листопада 2017 року у розмірі 3190,00 грн, з яких 2916,46 грн -погашення процентів; 04 грудня 2017 року у розмірі 3160, 00 грн, з яких 894,77 грн погашення процентів. Загальна сума сплачених процентів відповідачем становить 6751,67 грн.

Стягнення з відповідача на користь позивачів процентів за користування грошима за період після визначеного сторонами договору строку повернення позики - дня закінчення строку договору, не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16-ц (провадження 14-360цс19).

З огляду на викладене суд вважає, що з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» слід стягнути суму заборгованості за процентами за кредитним договором, що нарахована в межах строку кредитування та визначена у Графіку щомісячних платежів, що є невід`ємною частиною договору з урахуванням здійснених відповідачем платежів зарахованих на погашення процентів у розмірі 15594,49 грн (22346,16 -6751,67).

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, однак таких вимог заявлено не було.

Щодо стягнення заборгованості за комісією, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою - третьої, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст.263 ЦПК України).

Відповідно до правового висновку, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі N 496/3134/19 положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові вказала, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, а згідно з п. 3.2.4 кредитного договору позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатного надання інформації про поточний розмір його заборгованості. Разом з тим зробила висновок про нікчемність в цілому пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, зокрема не лише щодо щомісячного інформування про розмір заборгованості, але й опрацювання запитів позичальника, надання інформації по рахунку.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 цього Закону.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 вказано, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з п. 1.11 кредитного договору, за обслуговування кредиту банком, що включає в себе:

надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центі, шляхом направлення смс-повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо;

надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника;

опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо,

позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором.

Отже, банком встановлена щомісячна плата саме за послуги, які відповідно до ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» повинні надаватись безкоштовно, а саме: надання інформації по рахункам позичальника щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості з кредитом тощо. Відомостей про періодичність надання цієї інформації договір не містить.

Таким чином, положення п.1.11. кредитного договору щодо стягнення плати за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до ч. 1 ст. 11, ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 37513,64 грн заборгованості за комісією, яка нарахована, як плата за обслуговування кредитної заборгованості, є безпідставною, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, становлять ті оплатні дії, які передбачені цивільно-процесуальних кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові від 22.12.2018 року по справі № 826/856/18 Верховний Суд зазначив, що під час визначення розміру витрат, пов`язаних із правовою допомогою, компенсації підлягають лише ті послуги, які вказано в договорі.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до матеріалів справи представником позивача долучено: копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал»; копію детального опису наданих послуг до акту № 1182 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року; копію акту № 1182 наданих послуг на загальну суму 8000,00 грн.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ( п.3 ч.2 ст. 141 Цивільно процесуального кодексу України).

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4358,10 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, з урахуванням складності справи, виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника відповідача та стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено 2662,40 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 40233 від 19 червня 2026 року, позовні вимоги задоволено частково, тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягать стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1450,38 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 27, 80, 141, 206, 211, 258-259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», код ЄДРПОУ 35234236 заборгованість за кредитним договором № Z06.204.72792 від 04 вересня 2017 року в сумі 64771,92 грн (шістдесят чотири тисячі сімсот сімдесят одна гривня 92 копійки ).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», код ЄДРПОУ 35234236 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1450,38 грн (одна тисяча чотириста п`ятдесят гривень 38 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», код ЄДРПОУ 35234236 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження юридичної особи: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, 28 корпус, 4-й поверх;

- відповідач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 20 жовтня 2026.

Суддя А.М. Левченко