Рішення № 140788465, 19.10.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/6443/26

2-о/705/184/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі:

головуючої судді Годік Л.С.

при секретарі судового засідання Запорожченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, посилаючись на те, що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 16 квітня 2013 року Уманським районним сектором Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області, має прізвище « ОСОБА_2 ». Разом з тим у низці документів, що стосуються її особистих, майнових та трудових прав, її прізвище зазначено з орфографічною помилкою « ОСОБА_3 ». Зокрема, 12 лютого 2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області було видано наказ №866/0/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», відповідно до якого громадянці України ОСОБА_4 надано у власність земельну ділянку площею 1,9999га, у тому числі ріллі 1,9999га, кадастровий номер 4825785200:01:000:0058, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, без зміни цільового призначення, для ведення особистого селянського господарства, розташовану в межах території Суворовської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області. Під час оформлення договору оренди земельної ділянки нею було виявлено невідповідність у написані її прізвища. У зв`язку з цим вона самостійно звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з проханням внести відповідні зміни до зазначеного наказу. Однак, листом від 03 квітня 2026 року №Т-122/0-137/6-26 їй було рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту належності правовстановлюючого документу. Крім того, у витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку її прізвище також зазначено як « ОСОБА_4 », що не відповідає її персональним даним, зазначеним у паспорті. Таким чином, існуюча розбіжність у написанні прізвища створює для неї істотні перешкоди у реалізації права власності на належну їй земельну ділянку, зокрема у можливості володіти, користуватися та розпоряджатися нею, а також належним чином оформлювати документи, пов`язані з цією земельною ділянкою. Після виявлення зазначеної невідповідності вона переглянула інші наявні у неї документи та встановила, що аналогічна помилка міститься і в її трудовій книжці серії НОМЕР_2 , де її прізвище зазначено як « ОСОБА_3 ». З метою оцифрування трудової книжки та внесення відомостей про її трудову діяльність до відповідного обліку звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, однак їй було повідомлено, що така невідповідність персональних даних може у подальшому створити проблеми із зарахуванням відповідних періодів роботи до страхового стажу та, як наслідок може вплинути на реалізацію її права на пенсійне забезпечення, тому вимушена звернутись до суду.

Просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт належності їй, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 12 лютого 2019 року №866/0/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», у якому її прізвище зазначено як « ОСОБА_4 », тоді як правильне прізвище « ОСОБА_1 ». Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт належності їй, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трудової книжки серії НОМЕР_2 від 27.06.1989 року, у якій її прізвище зазначено як « ОСОБА_3 », тоді як правильне прізвище відповідно до паспорта громадянина України « ОСОБА_2 ».

Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, на адресу суду подала заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутність. Свої вимоги підтримує та просить суд встановити факт, що має юридичне значення.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в судове засідання не з`явився, проте на адресу суду подали Заперечення на заяву в якому зазначають, що відповідно до пункту 1 Постанови Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України інші органи державної влади, в тому числі судові, не можуть перебирати на себе повноваження та здійснювати функції державних органів. Верховний Суд України у ряді судових рішень неодноразово вказував на те, що суди не вправі підміняти собою органи державної влади з питань їх компетенції. Правова позиція щодо неправомірності встановлення судом фактів, що мають юридичне значення в разі законодавчо визначеного іншого порядку підтвердження таких фактів висловлена в постанові Великої Палати Верховного суду від 10.04.2019 по справі № 320/948/18. Порядок ведення трудових книжок затверджений наказом Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників». Згідно пунктом 1.5. Інструкції № 58 питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 «Про трудові книжки працівників», цією Інструкцією та іншими актами законодавства. Відповідно до пункту 2.11 Інструкції № 58 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка (пункт 2.12 Інструкції № 58). Аналогічні положення щодо правил заповнення трудових книжок містить і Инструкция о порядке ведения трудовых книжек на предприятиях, вучреждениях и организациях, затверджена постановою Госкомтруда СССР від 20.06.1974, № 162, яка була чинна на момент внесення відповідних записів. Відповідно до пункту 2.13. Інструкції № 58, зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму (пункт 2.8. Інструкції № 58). Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до пункту 12 Постанови Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому. Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Однак, заявник, на підтвердження своїх заявлених вимог, не надає докази щодо відсутності можливості внесення виправлень до трудової книжки в порядку, встановленого законом. Просить відмовити в задоволенні вимог заяви. Розгляд справи просить провести без участі представника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Представник заінтересованої особи Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився. При цьому надали письмові пояснення. Вирішуючи питання «про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 12 лютого 2019 року №866//0/14-19-СГ» суд має взяти до уваги, що Наказ Головного управління від 12.02.2019 №866//0/14-19-СГ був виданий на ім`я ОСОБА_4 , оскільки саме такі дані містив паспорт громадянина України (серія НОМЕР_3 , виданий 26.10.1999 Снігурівським РВ УМВС в Миколаївській області), копія кого була долучена заявником до заяви, що була зареєстрована у Головному управлінні від 28.09.2018 №Т-9524/0/19-18. Відтак відсутні підстави стверджувати про те, що на момент прийняття Головним управлінням наказу від 12.02.2019 №866//0/14-19-СГ, прізвище, яке зазначене в цьому документі, є таким, що не збігається з прізвищем зазначеним у паспорті, який було подано. Згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку 04.03.2019 є датою державної реєстрації права ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 4825785200:01:000:0058 (запис 30590223). Крім того, згідно п.9 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор, уповноважена особа встановлює особу заявника. Встановлення особи заявника здійснюється на підставі документа, що посвідчує таку особу, передбаченим Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Тому, для реєстрації права на земельну ділянку з кадастровим номером 4825785200:01:000:0058 до державного реєстратора речових прав було подано той самий паспорт, на підставі якого Головним управління і було видано наказу від 12.02.2019 №866//0/14-19-СГ. В іншому б випадку державний реєстратор не міг би розглянути заяву про вчинення реєстраційних дій за наявності невідповідностей між документами, які посвідчують особу заявника, та документами, які посвідчують право самого заявника. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2020 у справі №287/167/18-ц наголосила: «У порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення». Так, за приписами абз.2 ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав» у разі якщо після отримання заявником документів за результатами розгляду заяви виявлено технічну помилку, допущену під час внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права, обтяження речових прав, зокрема помилку у відомостях про суб`єкта речового права, обтяження, відомостях про речове право, обтяження, відомостях про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках, або якщо відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації прав, або відбулася зміна адреси об`єкта нерухомого майна, такі помилки, відомості виправляються державним реєстратором на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, відомості, а у випадку, передбаченому пунктом 2 частини сьомої статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України, його територіальних органів або на підставі рішення Міністерства юстиції України, його територіальних органів - державним реєстратором, яким допущено технічну помилку. Тому, саме зміна одного паспорта на інший, є тими обставинами, які передбачені абз.2 ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав» для виправлення технічної помилки у Державному реєстрі прав. Розгляд справи просить провести без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що заява про встановлення факту, підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або а паспорті.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Судом установлено, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 та картка платника податків видані гр. ОСОБА_1 (а.с.9-11).

Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого повторно 21 лютого 2013 року, убачається, що 21.11.1992 р. було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , після державної реєстрації якого прізвище дружини зазначено як « ОСОБА_2 ». (а.с.12).

Разом із тим із довідки Центрально-південного міжрегіонального управління ДМС України від 25 серпня 2026 року № 7113-829/711.1-26 убачається, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 26 жовтня 1999 року Снігурівським РВ УМВС України в Миколаївській області, був оформлений на ім`я ОСОБА_4 , а паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 16 квітня 2013, оформлений на ім`я ОСОБА_1 у зв`язку з помилковим написанням прізвища у попередньому паспорті.

Отже, зазначена довідка безпосередньо підтверджує, що документи видані одній і тій самій особі, а розбіжність полягає саме у написанні її прізвища.

Крім того, наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 12 лютого 2019 року № 866/0/14-19-СГ містить дані про особу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 4825785200:01:000:0058.

Зміст листа Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 03 квітня 2026 року № Т -122/0-137/6-26 свідчить про те, що саме заявниця зверталася до цього органу з питання внесення змін до наказу, а сам орган рекомендував їй звернутися до суду для встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Таким чином, сукупність досліджених доказів дає суду підстави для висновку, що особою, зазначеною у наказі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 12 лютого 2019 року № 866/0/14-19-СГ як « ОСОБА_4 », є заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд також враховує, що встановлення зазначеного факту необхідне заявниці для реалізації її майнових прав щодо земельної ділянки, а іншого способу усунення відповідної розбіжності, який був би реалізований заявницею, матеріали справи не містять.

При цьому судом не встановлено наявності спору про право щодо зазначеної земельної ділянки. Встановлення факту належності правовстановлюючого документа саме по собі не вирішує питання про право власності, а лише усуває розбіжність у персональних даних особи, зазначеної у документі.

Відтак вимога заявниці про встановлення факту належності їй наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 12 лютого 2019 року № 866/0/14-19-СГ підлягає задоволенню.

Судом також установлено, що трудова книжка серії НОМЕР_2 містить відомості про трудову діяльність особи, прізвище якої зазначене як « ОСОБА_7 »(російською мовою)/ « ОСОБА_3 », тоді як згідно з паспортом заявниці її прізвище зазначене як « ОСОБА_2 ».

Заявниця посилається на те, що саме зазначена трудова книжка належить їй, а встановлення цього факту необхідне для підтвердження її трудового та страхового стажу і реалізації права на пенсійне забезпечення.

Суд бере до уваги, що трудова книжка є документом, який безпосередньо підтверджує трудову діяльність особи та має юридичне значення для реалізації її права на пенсійне забезпечення.

Відповідно до пункту 2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників відомості про працівника на титульній сторінці трудової книжки зазначаються на підставі паспорта або свідоцтва про народження. Пунктом 2.13 цієї Інструкції передбачено внесення змін до записів про прізвище, ім`я, по батькові та дату народження на підставі відповідних документів.

З наданої довідки органу Державної міграційної служби вбачається, що розбіжність у написанні прізвища виникла внаслідок помилкового зазначення прізвища у попередньому паспортному документі, а не внаслідок зміни заявницею особи чи наявності іншої особи, якій могла б належати спірна трудова книжка.

Отже, зазначена розбіжність має технічний, орфографічний характер та сама по собі не ставить під сумнів тотожність особи, якій належить трудова книжка.

Суд також бере до уваги, що положення пункту 2.13 Інструкції № 58 регулюють порядок внесення змін до записів про персональні дані працівника у трудовій книжці, тоді як у цій справі заявниця просить не змінити юридично значущі відомості про неї, а підтвердити належність уже наявного документа конкретній особі.

При цьому орган Пенсійного фонду України, заперечуючи проти заяви, не заперечує тотожність заявниці з особою, зазначеною у трудовій книжці, та не наводить доказів того, що зазначена трудова книжка належить іншій особі.

Отже, сукупність доказів є достатньою для висновку, що трудова книжка серії НОМЕР_2 , у якій прізвище зазначено з орфографічною розбіжністю, належить саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи наведене, суд вважає доведеними обставини, на які заявниця посилається як на підставу своїх вимог, а тому заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст.ст. 4, 12, 293, 315 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву задоволити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 12 лютого 2019 року №866/0/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», у якому її прізвище зазначено як « ОСОБА_4 », тоді як правильне прізвище « ОСОБА_1 ».

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трудової книжки серії НОМЕР_2 від 27.06.1989 року, у якій її прізвище зазначено як « ОСОБА_3 », тоді як правильне прізвище відповідно до паспорта громадянина України « ОСОБА_2 ».

На рішення суду, протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Суддя Леся Сергіївна Годік