Рішення № 140788165, 21.10.2026, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/1055/26

Провадження № 2/702/1017/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Жежер Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Махомети І.С.,

сторони - не з`явились,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань м. Монастирище цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс» (далі по тексту ТОВ «Діджи Фінанс») 18.09.2026 через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 17 480,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 19.04.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 108317, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію».

23.12.2024 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ "Діджи Фінанс" відповідно до чинного законодавства України, укладений договір факторингу № 23122024.

Згідно даного договору факторингу 23.12.2024 відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 112127 від 30.05.2024.

Відповідно до договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС") є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 17 480,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4 000,00 грн; заборгованість за відсотками становить 4 480,00 грн; заборгованість за комісіями становить 1 000,00 грн; заборгованість за пенею становить 8 000,00 грн.

Просять стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи фінанс» заборгованість за кредитним договором № 108317 від 19.04.2024 у розмірі 17 480,00 гривень, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 21.09.2026, відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін, надано відповідачу термін на подання відзиву до суду та витребувано докази.

Представник позивача ТОВ "Діджи Фінанс" в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Просить справу розглядати у відсутність представника, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити, проти заочного рішення не заперечує, про що зазначив у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, жодних заяв чи клопотань не подавав, правом на надання відзиву на позов не скористався.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову.

Оскільки, відповідно до вимог ст. 279 ЦПК України, справа розглядається без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з п. 1.2., 2.1., 3.1. статуту товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ТОВ «Діджи Фінанс) є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у банківських установах, круглу печать, кутовий штамп з власним найменуванням, бланки, іншу атрибутику юридичної особи. Товариство створюється з метою отримання прибутку шляхом здійснення фінансових послуг, визначених чинним законодавством України. Товариство набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 21 - 27).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15.11.2022 товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ТОВ «Діджи Фінанс) 27.11.2018 зареєстровано як юридичну особу, ідентифікаційний код юридичної особи: 42649746/02, місцезнаходження: Україна, 04112 м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8 (а.с. 19).

19.04.2024 між ТзОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту № 108317 (далі - договір № 108317 від 19.04.2024) у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором KL3430 (а.с. 8 - 12).

Відповідно до п. 1.1. - 1.2., 1.5. - 1.7. договору № 108317 від 19.04.2024 товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 17.07.2024. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором.

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Датою укладення цього договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.

Невід`ємною частиною цього договору є публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті товариства www.aviracredit.com.ua.

Згідно з п.п. 3.1. - 3.3. договору № 108317 від 19.04.2024 сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.

Сума кредиту, комісія, що вказана в п.1.4. цього договору, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок товариства у строк, встановлений договором.

Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 5.1. - 5.3. договору № 108317 від 19.04.2024 сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору відповідно до чинного законодавства України та договору.

У разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2. цього договору та/або в додатку (ах) до цього даного договору, клієнт зобов`язаний виплатити товариству пеню в розмірі 5 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього договору, починаючи з першого дня прострочення.

Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про надання фінансового кредиту, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Згідно з п. 6.2. - 6.4. договору № 108317 від 19.04.2024 всі зміни і доповнення до цього договору оформлюються шляхом підписання сторонами додатків і додаткових угод з використанням одноразового ідентифікатора відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Пункт 7 договору № 108317 від 19.04.2024 містить технологію (порядок) укладення електронного договору. Порядок створення та накладення електронних підписів сторонами договору.

Відповідно до п.п. 7.11. договору № 108317 від 19.04.2024 договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний клієнтом одноразовим ідентифікатором, а товариством кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, вважається таким, що укладений в письмовій формі.

Відповідно до п.п. 8.1., 8.3. договору № 108317 від 19.04.2024 цей договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Всі додатки та додаткові угоди, складені сторонами в електронному вигляді і підписані з використанням одноразового ідентифікатора, є невід`ємними частинами договору.

У розділі 9 договору № 108317 від 19.04.2024 «Реквізити та підписи сторін» зазначені відомості про ОСОБА_1 , зокрема, рахунок позичальника № НОМЕР_1 ; електронний підпис КL3430 .

Згідно з додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 108317 від 19.04.2024, укладеного між ТзОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 , визначено: дату видачі/дату платежу - 19.04.2024/17.07.2024, кількість днів у розрахунковому періоді - 90 днів; чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період 4 000,00 грн/12 920,00 грн; сума кредиту за договором/погашення суми кредиту - 4 000,00 грн/4 000,00 грн; проценти за користування кредитом - 1 232,00 грн; реальна річна процента ставка 646514%, загальна вартість кредиту - 12 920,00 грн (а.с. 13).

Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, наданого ТОВ «ПрофітГід», ТОВ «ПрофітГід» підтверджує, що в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-1 від 30.09.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: платник: ТОВ ФК «Авіра Груп», дата/час здійснення переказу коштів: 19.04.2024 14:34, сума переказу 4 000,00 грн; номер платіжної картки отримувача НОМЕР_1 , емітент платіжної картки отримувача: MONOBANK (UNIVERSALK BANK), видача кредиту #108317 (а.с. 15).

Згідно з довідкою про ідентифікацію ТОВ «ФК «Авіра Груп», клієнт ОСОБА_1 19.04.2024 ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «Авіра Груп» відповідно до вимог частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII, з яким укладено договір № 108317: унікальний ідентифікатор (код підпису): KL3430; номер картки НОМЕР_1 ; номер телефону НОМЕР_3 ; дата відправки ідентифікатора: 19.04.2024 14:34:09 (а.с. 14).

Відповідно до відповіді АТ «Універсал Банк» № БТ/Е-43435 від 02.10.2026, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) було емітовано картку НОМЕР_5 .

Згідно з випискою по картці НОМЕР_5 , на цей рахунок, що належить ОСОБА_1 19.04.2024 надійшли грошові кошти в сумі 4 000 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості по кредитному договорі праведного ТОВ «ФК «Авіра Груп» за кредитним договором № 108317 від 19.04.2024, заборгованість ОСОБА_1 становить 17 480,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4 000,00 грн; заборгованість за відсотками - 4 480,00 грн, заборгованість за відсоткмаи на прострочці - 8 000,00 грн та заборгованість за комісією - 1 000,00 грн (а.с. 16 - 18).

Таким чином, судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Авіра Груп» 19.04.2024 укладено кредитний договір № 108317 в електронній формі, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» на платіжну картку, що належить ОСОБА_1 , перераховано кредитні кошти в сумі 4 000,00 грн.

Як встановлено зі змісту договору, кредит був наданий позичальнику (позивачу) виключно за допомогою веб - сайту кредитодавця (відповідача), за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором на реквізити платіжної картки вказаної клієнтом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом положень ч. 1, 2 ст. 207, п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо, крім іншого, воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв`язку, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-IV від 22.05.2003 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 851-IV) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 (який діяв на момент виникнення правовідносин) (далі - Закон № 675-VIII) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону № 851-IV електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 3 № 675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідач шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора отриманого від ТОВ «ФК «Авіра Груп» прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав договір (здійснив акцепт пропозиції товариства), тобто договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідачем не спростовано презумпцію правомірності правочину та не надано будь-яких доказів того, що ТОВ «ФК «Авіра Груп» отримало персональні дані відповідача ОСОБА_1 та використало їх у власних цілях.

Таким чином, сторони договору досягли згоди з усіх істотних його умов, уклали його у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом обміну електронними повідомленнями та підписали у порядку, визначеному статтею 12 Закону, а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону).

Вказаним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплату нарахованих за період користування відсотків, комісії, неустойка та інші платежі відповідно до договору, у разі наявності.

ОСОБА_1 , підписавши вказаний договір, надав згоду на отримання та повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановленому кредитним договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

23.12.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (фактор) та товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Авіра Груп» (клієнт), укладено договір факторингу № 23122024 (із додатками), відповідно до якого, згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором (а.с. 30 - 34).

Згідно з п. 4.1. договору факторингу № № 23122024 від 23.12.2024 перехід права вимоги: право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог у формі наведеної в додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № № 23122024 від 23.12.2024, на підставі договору факторингу № № 23122024 від 23.12.2024 ТОВ «Діджи Фінанс» набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 108317 від 19.04.2024, загальна сума заборгованості - 17 480,00 грн, сума заборгованості за тілом - 4 000,00 грн, сума заборгованості за відсотками - 4 480,00 грн, заборгованість за комісією - 1 000,00 грн, заборгованість за пенею - 8 000,00 грн (а.с. 37).

Згідно з актом прийму передачі реєстру прав вимог за договором факторингу № 23122024 від 23.12.2024 кредитор передав (відступив), а фактор (новий кредитор) прийняв реєстр прав вимог за договором, складений за формою згідно із додатком № 1 до даного договору. Кількість боржників: 9 280 (а с. 36).

Відповідно до платіжних інструкцій: № 11417 від 13.02.2025, № 11146 від 15.01.2025 ТОВ «Діджи Фінанс» сплачувало на користь ТОВ «ФК «Авіра Груп» грошові кошти, призначення платежу: оплата договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024 (а.с. 35).

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18) викладено висновок, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом у справі № 761/1543/20, провадження № 61 - 10389св21 від 23.02.2022, справа № 639/86/17, провадження № 61-5039 св21 від 19.01.2022, справа № 554/8549/15-ц, провадження № 61-18460св20 від 14.07.2021.

Оскільки, у позивача ТОВ «Діджи Фінанс» на підставі договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024, укладеного між первісним кредитодавцем як нового кредитора, виникло право вимоги повернення кредиту та інших передбачених договором платежів у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 , взятих на себе зобов`язань шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором, суд вважає, що він має право звертатись до суду з позовом.

Доказів про визнання договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024, недійсним чи погашення боргу первісному кредитору матеріали справи не містять.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах передбачених у договорі.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Авіра Груп», ні на рахунки позивача.

Між сторонами виникли правовідносини з кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що ТзОВ «ФК «Авіра Груп» повністю виконало свої зобов`язання перед позичальником ОСОБА_1 та перерахувало на картковий рахунок відповідача кошти в сумі 4 000,00 грн (а.с. 15).

Факт підписання сторонами договору № 108317 від 19.04.2024 та отримання коштів відповідачем не спростовано, а тому суд вважає укладеним кредитний договір між сторонами.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору строк на який надається кредит становить 90 днів, до 17.07.2024.

Згідно з ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Відповідач кредит отримав, в подальшому розпорядився даними коштами на власний розсуд, але свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконав, кредитні кошти не повернув.

Доказів на спростування отримання кредиту в сумі 4 000,00 грн відповідачем не надано.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором тіло кредиту, сума яку боржник фактично отримав у борг не погашено, сума боргу становить 4 000,00 грн (а.с. 16 - 18).

Відповідач не надав доказів на спростування розміру заборгованості, контррозрахунку не надав.

Враховуючи, що кошти фактично отримані відповідачем та в добровільному порядку кредитору частково не повернуті, позивач має право вимагати виконання договору в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а відтак, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати відповідачем обов`язку з повернення коштів.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення в судовому порядку суми заборгованості за основним зобов`язанням в розмірі 4 000,00 грн.

ТОВ «Діджи Фінанс», пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просило у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, суму заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 4 480,00 грн.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як встановлено вище, суд вважає узгодженими між сторонами умови індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 108317 від 19.04.2024.

Згідно з умовами договору строк дії договору становить 90 днів, тобто з 19.04.2024 до 17.07.2024 (п. 1.2 договору № 108317 від 19.04.2024).

Згідно з п. 1.3. договору № 108317 від 19.04.2024 за користування кредитом клієнт сплачує товариству 803% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,2 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 108317 від 19.04.2024 заборгованість відповідача ОСОБА_1 за процентами складає 4 480,00 грн. Проценти нараховані за період часу з 20.04.2024 до 18.07.2024. Після 18.07.2024 відсотки не нараховувалися.

Представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами в розмірі 4 480,00 грн.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX внесені зміни, зокрема, до Закону України "Про споживче кредитування".

Так, п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" визначено, що денна процентна ставка - це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Стаття 8 Закону України "Про споживче кредитування" визначила, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів -1,5%.

При цьому, відповідно до п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.

Таким чином, максимальний розмір денної процентної ставки з 24.12.2023 не повинен перевищувати 1%, а щодо договорів, які укладені до набрання Законом України № 3498-IX: протягом перших 120 днів - 2,5% (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5% (до 20.08.2024 включно); починаючи з 241 дня- 1% (з 21.08.2024).

Індивідуальна частина договору про надання фінансового кредиту № 108317, укладений між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 19.04.2024, тобто після набрання чинності відповідних положень Закону України «Про споживче кредитування», а тому положення закону про обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються до даних правовідносин у порядку передбаченому законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Відповідно до додатку № 1 до договору про споживчий кредит № 108317 від 19.04.2024, укладеного між ТзОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 , чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період: 4 000,00 грн/12 920,00, сума кредиту за договором/погашення суми кредиту: 4 000,00 грн; проценти за користування кредитом 7 920,00 грн; інші витрати за кредитом відсутні (а.с. 13).

Отже, відповідно до умов договору ДПС = (12 920,00/4 000,00)/90*100% = 3,59 %, що перевищує законодавчі обмеження.

З урахуванням наведеного, суд відхиляє наданий розрахунок заборгованості та наводить свій розрахунок, з урахуванням обмеження максимального розміру денної процентної ставки.

Таким чином, заборгованість відповідача за нарахованими відсотками становитиме 3 600,00 грн за період з 19.04.2024 до 17.07.2024, що розраховується наступним чином (4 000*1%/100) * 90 (кількість днів прострочення за зазначений період).

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за процентами підлягають до часткового задоволення у розмірі 3 600,00 грн.

ТОВ «Діджи Фінанс», пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просило у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, суму заборгованості за комісіями в розмірі 1 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.4. договору № 108317 від 19.04.2024 за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення клієнт сплачує товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання клієнтом свої зобов`язань за цим договором.

Відповідно до додатку № 1 до договору про споживчий кредит № 108317 від 19.04.2024, укладеного між ТзОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 , розмір інших послуг кредитодавця становить 1 000,00 грн (а.с. 13).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 108317 від 19.04.2024 заборгованість відповідача ОСОБА_1 за комісією складає 1 000,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» (в редакції станом на дату укладення договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Виходячи зі змісту вказаних норм, надання інформації за кредитом є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Оскільки надання інформації за кредитом це обов`язок банку чи кредитної установи за кредитним договором, а надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку чи такої установи. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв`язку з чим підстави для нарахування кредитною установою комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1 000,00 грн не підлягає оплаті, оскільки цей вид послуг має надаватися безкоштовно, а тому суд вважає, що позов в цій частині до задоволення не підлягає.

ТОВ «Діджи Фінанс», пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просило у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, суму заборгованості за пенею в розмірі 8 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 552 ЦК України сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного Кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан з 05:00 год 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває донині.

Суд вважає, що позивачем не надано розрахунку заборгованості за пенею, розрахунок заборгованості проведений за період часу з 31.05.2024 до 28.08.2024, позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно пред`явлено вимогу про стягнення пені, а тому з огляду на вказані норми, позичальник (відповідач) звільняється від обов`язку сплати штрафів у період дії в Україні воєнного стану, а тому позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за пенею в розмірі 8 000,00 грн не підлягають до задоволення.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимогами про стягнення заборгованості за договором № 108317 від 19.04.2024 за тілом кредиту в розмірі 4 000,00 грн, заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 3 600,00 грн, а всього 7 600,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір за подачу позову в сумі 2 662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості у сумі 7 600,00 грн, (тобто 43,48 % від заявленої вимоги), то розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1 157,61 грн, а судовий збір у сумі 1 504,79 грн суд покладає на позивача.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу .

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн надано: договір № 42649746 про надання правової допомоги від 01.06.2026, відповідно до якого загальна вартість послуг складається з вартості наданих юридичних послуг (поточне супроводження), згідно тарифної сітки, вказаної у п. 4.8 даного договору, а також гонорар, який зазначений у п.4.9. даного договору. У разі прийняття судом по матеріалам позовної заяви позитивного рішення, клієнт зобов`язується сплатити гонорар на користь адвоката у розмірі 5 000,00 грн; додаткову угоду № 108317 від 29.06.2026 до договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.06.2026, відповідно до якої адвокат зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 ; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецького Б., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості, відповідно до якого вартість послуг становить 6 000,00 грн; акт про надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 29.06.2026, відповідно до якого вартість робіт становить 6 000,00 грн (а.с. 38 - 41, 43 - 44).

Суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Білецьким Б. правничої допомоги відповідно до акту про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг).

Враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості у сумі 7 600,00 грн, (тобто 43,48 % від заявленої вимоги), то розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 2 608,80 грн, а витрати у сумі 3 391,20 грн суд покладає на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 108317 від 19.04.2024 у розмірі 7 600 (сім тисяч шістсот) грн 00 коп, яка складається з: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 3 600,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витрати в розмірі 3 766 (три тисячі сімсот шістдесят шість) грн 41 коп, які складаються з: судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 1 157,61 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 608,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВ «Діджи Фінанс», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, Київська область, код ЄДРПОУ 42649746, рахунок НОМЕР_6 в АТ «ПУМБ».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя Юлія ЖЕЖЕР