Рішення № 140788155, 21.10.2026, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/866/26

Провадження № 2/700/749/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Бесараб Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка цивільну справу №700/866/26, провадження №2/700/749/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», представник позивача Дідух Євген Олександрович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А H О В И В:

Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» Дідух Є.О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.07.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4818372. Відповідач отримав кредит у розмірі 10000,00 грн строком на 360 днів шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану банком АТ «Універсал Банк», зі сплатою відсотків за користування кредитом. 31.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» було укладено договір факторингу №31-1/03/2025, відповідно до умов якого право вимоги за договором №4818372 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17.07.2024 перейшло до позивача. Таким чином, ТОВ «Українські фінансові операції» наділено правом грошової вимоги до відповідача. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитом відповідно до розрахунку заборгованості становить 64150,00 грн. Оскільки на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, тому позивач змушений був звернутися в суд з даним позовом та просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №4818372 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в розмірі 64150,00 грн, суму сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою суду від 28 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Представник позивача в позовній заяві наполягав на задоволенні позовних вимог, просив про розгляд справи без їх участі.

Відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач належним чином повідомлявся про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, про що свідчить оголошення про виклик до суду опубліковане на офіційному сайті Лисянського районного суду Черкаської області. У встановлений судом строк заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відповідач суду не надав, відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що 17.07.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4818372. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п.1.2. сума кредиту складає 10000,00 грн. Згідно із п.1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 17.07.2024 по 12.07.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п.2.1. Договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредиту безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

На пільговий строк 30 днів з позичальником погоджено умови пільгового кредитування (пониженої відсоткової ставки) на умовах 1,425 % у день. Проте позичальник не виконав зазначених у договорі умов, і до нього, як результат, застосовано повну ставку кредитування у розмірі 1,5 % у день.

Зазначені умови Договору також відображені в паспорті споживчого кредиту, який підписаний сторонами.

ТОВ «Лінеура України» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 10000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 17.07.2024 15:26:26.

Відповідно до реквізитів Договору №4818372 від 17.07.2024, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «15933» 17.07.2024 о 15:26:26.

Відповідно до доданого розрахунку заборгованості за Договором №4818372 від 17.07.2024 у період з 17.07.2024 по 31.03.2025 (включно) первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 38700,00 грн.

31.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено Договір факторингу № 31-1/03/2025, відповідно до умов якого, ТОВ «Лінеура Україна» за плату відступило, а ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до відповідача. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 31-1/03/2025 від 31.03.2025 ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті Боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер. Отже, до ТОВ «Українські фінансові операції» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до Відповідача за договором.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 31-1/03/2025 заборгованість за Договором №4818372 від 17.07.2024 склала 53700,00 грн, з якої:

10000,00 грн заборгованість з тіла кредиту;

38700,00 грн заборгованості за процентами;

5000,00 грн штрафні санкції.

За умовами п. 6.4. Договору Первісним кредитором було нараховано штрафні санкції в розмірі 5000 грн, однак враховуючи норми чинного законодавства, позивач вважає такими, що не підлягають стягненню з відповідача штрафні санкції за Договором в розмірі 5000,00 грн та не ставить вимогу про їх стягнення.

Відповідно до п. 1.3 Договору №4818372 строк кредиту 360 днів: з 17.07.2024 по 12.07.2025. Станом на дату укладання Договору факторингу №31/03/2025 від 31.03.2025, строк дії Договору №4818372 від 17.07.2024 не закінчився.

В подальшому, в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Українські фінансові операції» у період з 31.03.2025 по 17.07.2025 (103 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 15450,00 грн (10000,00 грн * 1,5% = 150,00 грн*103 дні).

Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст.203 ЦК України. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст.610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 умови взятих на себе кредитних зобов`язань не виконав, що виявилося у неповерненні кредитних коштів, що стало наслідком звернення ТОВ «Українські фінансові операції», в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно доч.1ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл.52 Цивільного Кодексу України.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Статтею 652 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається із матеріалів справи, кредитний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. У п. 5 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи такі положення закону, правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Отже, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205, 207 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ст.1056-1 ЦК України).

До того ж, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Як зазначено у ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язані вказаний строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно з ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що визначено ст.610 ЦК України. Відповідно до положень ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

За приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язаннів обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1077, ч.1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Судом встановлено, що при укладенні кредитного договору ТОВ «Лінеура Україна», правонаступником якого є ТОВ «Українські фінансові операції», надав відповідачу у повному обсязі інформацію стосовно умов кредитування, зауважень при його укладенні останній не висловив. Крім того, на час розгляду даної цивільної справи відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження повернення ним заборгованості за договором від 17.07.2024.

Приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, в обумовлені договором строки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо стягнення процентів, суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №4818372 від 17.07.2024 по несплаченим процентам у загальному розмірі 54150,00 грн за період з 17.07.2024 по 12.07.2025, що нараховані відповідно до Кредитного договору.

Суд не погоджується з розміром процентів за користування кредитом, які просить стягнути позивач, з таких підстав.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

22.11.2023 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023 року, та яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема до ст. 8 цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», з відповідними змінами, внесеними Законом №3498-ІХ, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

В той же час, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Позивач, не зважаючи на те, що кредитний договір №4818372 від 17.07.2024 було укладено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, не привів умови вказаного договору у відповідність до вимог чинного законодавства в частині нарахування щоденної процентної ставки і продовжив нараховувати відповідачу відсотки за користування кредитними коштами у розмірах, що перевищували максимально допустимий розмір щоденної відсоткової ставки, визначений законодавством.

З огляду на викладене, дії позивача безумовно порушували права відповідача порівняно з іншими споживачами фінансових послуг, а положення кредитного договору в частині нарахування щоденної відсоткової ставки були несправедливими, а тому при вирішенні даного спору розмір заборгованості за процентами підлягає зміні з урахуванням положень законодавства.

За зробленим судом розрахунком з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Українські фінансові операції» необхідно стягнути заборгованість за процентами в сумі 37750,00 грн. Такий розмір заборгованості за процентами перераховані судом за процентною ставкою 1,5% в період з 17.07.2024 по 20.08.2024 включно (10000,00 грн*1,5%*35 днів), що становить суму 5250,00 грн та за процентною ставкою 1 % в період з 21.08.2024 по 12.07.2025 включно (10000,00 грн*1%*325 днів), що становить суму 32500,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором №4818372 від 17.07.2024, який був укладений між ним та ТОВ «Лінеура Україна», як в обумовлені договором строки, та враховуючи відсутність відомостей про те, що відповідач на час розгляду справи виконав свої зобов`язання за Договором перед ТОВ «Українські фінансові операції» суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Українські фінансові операції» підлягають до часткового задоволення в сумі 47750,00 грн, яка складається із 10000,00 грн основного боргу за тілом кредиту та 37750,00 грн процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №623 від 16.07.2026, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн, який він просить стягнути з відповідача.

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам ( 74,43%) в розмірі 1981,62 грн.

Що стосується відшкодування відповідачем позивачу витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги у розмірі 10000,00 грн, то слід зазначити наступне.

Судом досліджені свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю щодо адвоката Дідуха Є.О., договір про надання правничої допомоги №01/08/2024-А від 01.08.2024, укладений між ТОВ «Українські фінансові операції» та адвокатом Дідухом Є.О., заявку № 4818372 на виконання доручення до Договору №01/08/2024-А від 01.08.2024, акт № 4818372 прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 12.01.2026.

Дані докази, на переконання суду, є належними та допустимими щодо обґрунтування витрат, пов`язаних із наданням позивачу правничої допомоги, тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 7443,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», представник позивача Дідух Євген Олександрович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за кредитним договором №4818372 від 17.07.2024 у розмірі 47750,00 грн (сорок сім тисяч сімсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» 1981,62 грн (одну тисячу дев`ятсот вісімдесят одну гривню 62 копійки) - у відшкодування судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору та витрати позивача на правову допомогу в розмірі 7443,00 грн (сім тисяч чотириста сорок три гривні 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», ЄДРПОУ 40966896, юридична адреса: вул. Глубочицька, 40 м. Київ, 04070.

Представник позивача: Дідух Євген Олександрович, РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Наталія БЕСАРАБ