Рішення № 140787221, 20.10.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1004/26

Провадження № 2/375/939/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Смик М.М.,

за участю секретаря судових засідань Киричок В.В.,

розглянувши в приміщенні суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі ТОВ «Укр Кредит Фінанс») Рогова В.В. за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивувала тим, що 30 серпня 2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 шляхом підписання документів електронними підписами укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1441-2322, відповідно до якого відповідач отримала кредит в сумі 9 400 грн та зобов`язувалася його повернути, сплатити проценти за користування кредитом у повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Незважаючи на це відповідач не виконала зобов`язання за вказаним договором та не повернула кредит у строки, передбачені договором про відкриття кредитної лінії, тому у відповідача перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» станом на 27 березня 2026 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 41 153,28 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 9 400 грн, заборгованості за процентами 26 752,40 грн, заборгованості за комісією за видачу кредиту 1 080,88 грн та заборгованості за штрафами 3 920 грн.

Посилаючись на зазначені обставин представник просила стягнути з відповідача вказану заборгованість та відшкодувати за рахунок останньої судові витрати.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Відповідно до довідки Рокитнянської селищної ради Київської області від 12 травня 2026 року № 03-12-1031, ОСОБА_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 . Вказана довідка передана судді 19 травня 2026 року.

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 21 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Рокитнянського районного суду Київської області.

Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Відповідачу направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі на адресу зареєстрованого її місця проживання, проте судова кореспонденція повернулась до суду не врученою з причин «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд враховує, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14 серпня 2020 року у справі № 904/2584/19).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18).

Згідно з вимогами частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Стислий виклад позиції інших учасників справи

Відзив на позовну заяву або заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до суду не надходили.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 30 серпня 2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1441-2322, відповідно до якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» зобов`язалось надати відповідачу кредит у розмірі 9 400 грн строком на 300 днів, який за угодою сторін підписано електронним підписом позичальника (одноразовий пароль А2090), відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пункту 2.1 договору про відкриття кредитної лінії кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором.

Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором, (пункт 2.2 договору про відкриття кредитної лінії).

Пунктом 2.4 договору про відкриття кредитної лінії передбачено, що мета отримання кредиту, тобто мета відкриття кредитної лінії: для задоволення особистих потреб позичальника.

Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо пункт 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користуванням кредитом фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за зниженою процентною ставкою. Надана клієнту в межах програми лояльності знижена ставка діє і залишається незмінною протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання позичальником умов, за яких позичальнику надається можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою, передбачених пунктом 10.2. цього договору. Тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо пункт 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту), (пункт 4.3 договору про відкриття кредитної лінії).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,00% (одна ціла, нуль сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою), (пункт 4.6 договору про відкриття кредитної лінії).

Пунктом 4.7 договору про відкриття кредитної лінії передбачено, що комісія за видачу кредиту становить 20,00 % (двадцять цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми виданого кредиту (якщо в цьому пункті договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0 % (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу кредиту є відсутньою).

Пунктом 4.8 договору про відкриття кредитної лінії встановлено, що для забезпечення виконання зобов`язання позичальника за цим договором може укладатися договір поруки між кредитодавцем та третьою особою, за умовами якого така третя особа зобов`язується відповідати за належне виконання позичальником своїх обов`язків за цим договором. Такий договір поруки може бути виключно безоплатним та не належить до договорів про надання додаткових та/або супутніх послуг. Укладення договору поруки здійснюється у порядку, передбаченому правилами укладення договорів поруки, що затверджені наказом керівника кредитодавця та розміщені у підрозділі «кредитування фізичних осіб» перейти до якого можна з розділу «умови кредитування», посилання на який розміщено у ніжній частині сайту/у мобільному додатку. Примірний договір поруки розміщений у підрозділі «кредитування фізичних осіб» перейти до якого можна з розділу «умови кредитування», посилання на який розміщено у ніжній частині сайту/у мобільному додатку.

Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 25 червня 2025 року. Строк дії договору є рівним строку кредитування. У будь-якому випадку договір діє до 24 (двадцять четвертої) години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (окрім пунктом 12.12. договору, який діє протягом передбаченого у зазначеному пункті строку). Продовження строку кредитування або строку дії договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором, (пункт 4.9 договору про відкриття кредитної лінії).

Пунктом 4.12 договору про відкриття кредитної лінії встановлено, що денна процентна ставка на дату укладення цього договору складає: 0,946 процентів.

Пунктом 5.1 договору кредитної лінії встановлено, що позичальник зобов`язується повертати кредитодавцю отриманий кредит у останні дні останніх 8 (восьми) базових періодів строку кредитування згідно графіку платежів за договором за зниженою ставкою (додаток № 2 до цього договору), шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування суми грошових коштів у повному розмірі виданого кредиту на банківський рахунок кредитодавця.

Пунктом 6.3 договору про відкриття кредитної лінії передбачено, що якщо позичальник несвоєчасно виконує зобов`язання щодо сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту (якщо пункт 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту), з дати виникнення у позичальника заборгованості зі здійснення вказаних платежів кредитодавець має право здійснювати позичальнику нагадування та повідомлення щодо необхідності сплати процентів за користування кредитом, комісії за видачу кредиту та щодо розміру заборгованості за кредитом, а також щодо розміру процентної ставки, яка застосовується кредитодавцем за користування кредитом.

Якщо позичальник несвоєчасно виконує зобов`язання щодо сплати процентів за користування кредитом, комісії за видачу кредиту (якщо пункт 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) або зобов`язання щодо повернення кредиту, кредитодавець має право ініціювати договірне списання грошових коштів з банківського рахунку, пов`язаного з електронним платіжним засобом, реквізити якого були надані позичальником при укладенні цього договору, в розмірах платежів та в строки їх сплати, які визначені цим договором. Списання грошових коштів здійснюється відповідно до порядку повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом і комісії за видачу кредиту у вигляді графіка платежів із визначеною кількістю платежів, їх розміром та періодичністю сплати, що вказаний у цьому договорі. Кредитодавець розпочинає дії, спрямовані на реалізацію свого права вимагати повернення кредиту, строк повернення (виплати) якого настав, не пізніше дня, наступного за датою повернення (виплати) кредиту та/або процентів за користування кредитом, визначеною в цьому договорі. У разі здійснення договірного списання грошових коштів з банківського рахунку, пов`язаного з електронним платіжним засобом, реквізити якого були надані позичальником при укладенні цього договору, кредитодавець повідомляє позичальника про факт такого списання у спосіб надсилання повідомлень позичальнику за цим договором, який узгоджений сторонами у цьому договорі, (пункт 6.5 договору про відкриття кредитної лінії). Пунктом 7.1 договору про відкриття кредитної лінії встановлено, що кредитодавець несе відповідальність перед позичальником за порушення умов цього договору відповідно до вимог законодавства України, умов цього договору та правил.

30 серпня 2024 року позичальнику перераховано на платіжну картку № НОМЕР_1 9 400 грн через платіжну систему LiqPay (ІD операції 2510412407), що підтверджується платіжною інструкцією від 30 серпня 2024 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1441-2322 від 30 серпня 2024 року, складеним ТОВ «Укр Кредит Фінанс», заборгованість ОСОБА_3 станом на 27 березня 2026 року становить 41 153,28 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 9 400 грн, заборгованості за процентами 26 752,40 грн, заборгованості за комісією за видачу кредиту 1 080,88 грн та заборгованості за штрафами 3 920 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Вивчивши матеріали цивільної справи та надавши оцінку поданим доказам, суд виходить з наступного.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами за його користування

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша та друга статті 638 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частинами першою-четвертою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом;

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

За змістом статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 7 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 (провадження № 61-9071св20), будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

У справі, яка розглядається, суд встановив, що:

за укладеним сторонами договором про відкриття кредитної лінії ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 9 400 грн та зобов`язувалася його повернути і сплатити проценти за користування кредитом на умовах передбачених договором;

кредит надано позичальнику строком на 300 днів;

відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість;

матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 заперечувала наявність кредитних зобов`язань;

надані позивачем докази підтверджують факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів;

ОСОБА_1 не спростувала належними і допустимими доказами розмір заборгованості та правильність розрахунку в частині заборгованості за тілом кредиту та процентів за його користування.

З урахуванням викладеного, позивачем доведено існування між сторонами кредитних прав та зобов`язань, тобто підтверджено факт отримання позичальником кредитних коштів.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі нею не наведені.

Надавши оцінку зібраним у справі доказам, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9 400 грн та заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 26 752,40 грн, що у загальному розмірі складає 36 152,40 грн.

Розмір та порядок розрахунку вказаних складових боргу ОСОБА_1 не спростувала.

Щодо вирішення позовних вимог стягнення комісії за видачу кредиту

Відповідно до частини третьої статті 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (частина друга статті 627 ЦК України).

Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) підтверджено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору. Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 9 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18).

Особливості регулювання правовідносин за договорами споживчого кредиту передбачені також Законом України «Про захист прав споживачів».

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. На підставі частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму

правовому висновку у постанові від 9 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, процентів за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року

в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року

в справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року

в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року

в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19

(провадження № 61-18751св21) зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

На підставі пункту 4.7 договору про відкриття кредитної лінії № 1441-2322 від 30 серпня 2024 року фінансовою установою встановлена комісія за видачу кредиту; позичальник сплачує плату за видачу кредиту, (у розмірі 20 % 1 080,88 грн).

Отже, пункт 4.7 договору про відкриття кредитної лінії № 1441-2322 від 30 серпня 2024 року, укладеного ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , не містить зазначення переліку банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням кредиту.

Надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь кредитора.

За таких обставин положення договору про відкриття кредитно лінії щодо сплати позичальником на користь банку комісії за виадчу кредиту (пункт 4.7 договору) є нікчемними, а позовна вимога про стягнення комісії в сумі 1 080,88 грн необґрунтованою.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафних санкцій

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час. Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначене, стягнення штрафних санкцій у розмірі 3 920 грн за договором кредитної лінії № 1441-2322 від 30 серпня 2024 року, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. бСудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 36 152,40 грн (9 400 грн заборгованість за тілом кредиту + 26 752,40 грн заборгованість за нарахованими процентами), що становить 87,84 % від розміру заборгованості, пред`явленому цим позовом до стягнення (41 153,28 грн).

Враховуючи, що позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено на 87,84 %, розмір судового збору, який підлягає відшкодуванню на користь цього товариства за рахунок ОСОБА_1 складає 2 338,86 грн (2 662,40 грн (судового збору, сплаченого за подання позову) * 87,84 %).

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 338,86 грн.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1441-2322 від 30 серпня 2024 року у розмірі 36 152,40 грн (тридцять шість тисяч сто п`ятдесят дві гривні сорок копійок).

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» у задоволенні позову про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за комісією за видачу кредиту у розмірі 1 080,88 грн (одна тисяча вісімдесят гривень вісімдесят вісім копійок) та заборгованості за штрафами у розмірі 3 920 грн (три тисячі дев`ятсот двадцять гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 2 338,86 грн (дві тисячі триста тридцять вісім гривень вісімдесят шість копійок) у рахунок відшкодування судового збору, сплаченого за подання позову.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі України, 26 офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598).

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення суду складено 20 жовтня 2026 року.

Суддя Марина СМИК