Рішення № 140787197, 21.10.2026, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя в суді І інстанції

Юрченко С.О.

Єдиний унікальний № 374/320/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року Ржищівський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Юрченка С.О.,

за участі:

присяжних: Тихомирової Я.О., Войтенко В.М.,

секретаря - Маламан Я.О.,

заявника - ОСОБА_1 (не з`явився),

адвоката - Рябокляча К.О. (не з`явився),

представника заінтересованої особи - (не з`явився),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ржищів Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , особа стосовно якої подається заява - ОСОБА_2 , адвокат особи, стосовно якої розглядається справа - ОСОБА_3 , заінтересована особа - Управління соціального захисту населення Ржищівської міської ради Київської області, про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції заявника.

07.08.2026 ОСОБА_1 подав до Ржищівського міського суду Київської області заяву про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна, яку мотивував таким. Заявник є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 страждає на хронічне психічне захворювання. Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК від 12.08.2023, епікризів з медичної картки стаціонарного хворого № 8747 від 11.08.2022, № 10088 від 09.08.2023, № 4271 від 27.03.2025, витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 06.05.2025, а також рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю від 06.05.2025, син заявника є інвалідом ІІ групи з дитинства, страждає на дитячий аутизм з інтелектуальною недостатністю ступеня легкої розумової відсталості з вираженими емоційно-вольовими порушеннями, психопадоподібною поведінкою: системне недорозвинене мовлення III рівня, крипто генна фокальна епілепсія, вторинно генералізовані напади, соціальна дезадаптація, агресивна або аутоагресивна поведінка, інтелект низький, мислення непослідовне з розривами, словниковий запас збіднений, ехолалія, самостійно організовувати свою діяльність не може, потребує постійного стороннього догляду та нагляду. В зв`язку з цим син заявника неодноразово проходив стаціонарне лікування у психіатричних закладах, постійно спостерігався у психіатрів амбулаторно, однак стан його психічного здоров`я з часом тільки погіршувався. За сином заявника, від його народження доглядали він та дружина заявника, мама ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . З дня смерті дружини, догляд за сином здійснює виключно заявник, так як інших близьких родичів у них немає. На сьогоднішній день син заявника ОСОБА_2 перебуває під наглядом лікарів-психіатрів Київської філії судових експерти ДУ «Інститут судової психіатрії та судової медицини МОЗ України», де знаходиться історія його хвороби, а також переважна більшість його медичних документів за результатами лікування, медичних обстежень, а також проведеної судово-психіатричної експертизи. Враховуючи вищевикладене, заявник вважає, що його син може бути визнаний недієздатним.

Заявник просив визнати недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити над ним опіку та призначити його опікуном.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 06.08.2026 відкрито провадження у справі. Ухвалою суду від 31.08.2026 призначено судово-психіатричну експертизу. 30.09.2026 до суду надійшов висновок експерта № 448 від 24.09.2026.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі, вимоги заяви підтримував у повному обсязі.

У судове засідання адвокат ОСОБА_2 - Рябокляч К.О. не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі, вимоги заяви підтримував у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи - Управління соціального захисту населення Ржищівської міської ради Київської області, у судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без участі представника. 31.08.2026 подав висновок опікунської ради при Виконавчому комітеті Ржищівської міської ради Київської області про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над його сином ОСОБА_2 .

Щодо участі у судовому засіданні особи, стосовно якої розглядається питання - ОСОБА_2 , то судом взято до уваги те, що згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 448 від 24.09.2026 ОСОБА_2 страждає на хронічний, стійкий психічний розлад - атиповий аутизм на фоні легкої розумової відсталості, із значними порушеннями поведінки - (F84.1/F70.1) за МКХ-10. За своїм психічним станом ОСОБА_1 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не може брати участь у судовому засіданні.

Судом встановлено такі обставини.

ОСОБА_2 має інвалідність ІІ групи з дитинства.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_5 (а.с.9).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 307824, ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи з дитинства (а.с.13).

Згідно посвідчення серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи з дитинства (а.с.14).

Згідно епікризів з медичної карти стаціонарного хворого № 8747 від 11.08.2022, № 10088 від 09.08.2023, № 4271 від 27.03.2025, ОСОБА_2 проходив лікування в КНП "ПСИХІАТРІЯ", клінічний діагноз: дитячий аутизм з інтелектуальною недостатністю ступеня легкої розумової відсталості з вираженими емоційно-вольовими порушеннями, психопатоподібною поведінкою, системне недорозвинення мовлення ІІІ рівня, криптогенна фокальна епілепсія, вторинно генералізовані напади, соціальна дезадаптація, F84.0, F70.1, F80.1, G40 (а.с.15,16,17-18).

Згідно висновку експерта № 144 за результатами судово-психіатричної експертизи від 10.06.2026, страждає на хронічне психічне захворювання - атиповий аутизм на фоні легкої розумової відсталості (F84.1/F70.1) за МКХ-10 (а.с.21-25).

Згідно з висновком експерта № 448 за результатами судово-психіатричної експертизи від 24.09.2026, ОСОБА_2 страждає на хронічний, стійкий психічний розлад - атиповий аутизм на фоні легкої розумової відсталості, із значними порушеннями поведінки - (F84.1/F70.1) за МКХ-10. За своїм психічним станом ОСОБА_2 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не може брати участь у судовому засіданні.

Норми права, застосовані судом.

Відповідно до ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 39, частина перша статті 40 ЦК України).

Статтею 41 ЦК України визначено, що над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Відповідно до статті 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

У статті 62 ЦК України зазначено, що опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Відповідно до частин третьої, четвертої та п`ятої статті 63 ЦК України фізична особа може бути призначена опікуном лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням (частина перша статті 67 ЦК України).

Наведені норми свідчать, що визнання фізичної особи недієздатною є винятковим заходом правового характеру, який застосовується з метою захисту самої особи. Інститут опіки покликаний забезпечити повну реалізацію та охорону прав недієздатної фізичної особи шляхом покладення на опікуна обов`язків діяти в інтересах підопічного, забезпечуючи йому належні умови життя, догляд і правове представництво.

Суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

При призначенні опікуна необхідно враховувати, зокрема особисті взаємини між опікуном і підопічним, які забезпечать нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна (Правила опіки та піклування, затверджені наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88, далі - Правила).

Отже, вказані норми визначають, що із заявою про визнання фізичної особи недієздатною може звернутися, в тому числі, член її сім`ї, який виступає у такій справі заявником, а вже в процесі розгляду справи суд, встановивши необхідність встановлення опіки над фізичною особою, за поданням органу опіки та піклування призначає такій особі опікуна.

Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20 звертав увагу, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2024 року у справі № 496/4271/16-а (провадження № 11-606апп18) сформулювала правовий висновок, згідно з яким рішення виконавчого комітету як органу опіки та піклування є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків у осіб, яких рекомендовано призначити опікунами, таке рішення не порушує прав та обов`язків інших опікунів та підопічного. Правові наслідки для інших опікунів, підопічного виникають виключно в результаті постановлення рішення судом, в процесі чого саме і відбувається оцінка усіх доказів у сукупності, зокрема й оскаржуваного рішення органу опіки та піклування, яке не має наперед встановленої сили для суду, який розглядає справу і вирішує правове питання призначення опікуна недієздатній особі.

Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі відповідно до вимог ЦПК України, а при внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Таким чином, вирішуючи питання про призначення опіки, суд не діє самостійно, а приймає рішення на підставі подання органу опіки та піклування.

Згідно з висновком опікунської ради при виконавчому комітеті Ржищівської міської ради Київської області про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над його сином ОСОБА_2 від 20.08.2026, у разі визнання судом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , недієздатним, опікунська рада вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , опікуном його сина ОСОБА_2 (а.с.58, 59).

Оцінка суду аргументів заявника, доказів.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ОСОБА_2 страждає на хронічний, стійкий психічний розлад - атиповий аутизм на фоні легкої розумової відсталості, із значними порушеннями поведінки. За своїм психічним станом ОСОБА_2 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання недієздатним ОСОБА_2 та призначення опікуна.

Відповідно до ч. 6 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Керуючись ст. ст. 39, 41, 58, 60, 66 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 81, 82, 141, 247, 265, 273, 279, 280-284, 293-300, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , особа стосовно якої подається заява - ОСОБА_2 , адвокат особи, стосовно якої розглядається справа - ОСОБА_3 , заінтересована особа - Управління соціального захисту населення Ржищівської міської ради Київської області, про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 який народився в м.Київ, Україна, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та призначити його опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визначити, що строк дії рішення становить два роки з моменту набрання ним законної сили, відповідно до ч. 6 ст. 300 ЦПК України.

Роз`яснити учасникам процесу положення ст. 300 ЦПК України, відповідно до якого, скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Юрченко

Присяжні: Я.О. Тихомирова

В.М. Войтенко