Ухвала суду № 140786927, 20.10.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9715/23

Провадження № 2-р/357/4/26

У Х В А Л А

20 жовтня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білій Церкві в залі суду № 6 заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Грибенникова С. О. про роз`яснення рішення суду, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2026 року представник відповідача за первісним позовом адвокат Грибенников С. О. звернувся до суду з заявою, в якій просив: Роз`яснити ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2023 року у справі № 357/9715/23 (провадження № 2 з/357/115/23), не змінюючи її змісту, а саме: а) чи означає накладення арешту на частку в розмірі 25 % статутного капіталу ТОВ «ЕКО ЗАХИСТ-УКРАЇНА» (код 38074325), що належить ОСОБА_1 , заборону розпорядження цією часткою, тобто її відчуження, передачі в заставу, внесення до статутного капіталу інших осіб та інших дій, наслідком яких є перехід права на частку чи її обтяження, і чи містить ухвала інші заборони або обмеження; б) чи обмежує ухвала право ОСОБА_1 як учасника Товариства брати участь у загальних зборах учасників, голосувати з питань порядку денного, зокрема з питань обрання, призначення та звільнення директора, та вирішувати інші питання господарської діяльності Товариства, рішення з яких не тягне відчуження її частки чи зменшення її розміру; в) чи є ухвала підставою для відмови нотаріусів і державних реєстраторів у прийнятті документів та вчиненні реєстраційних дій щодо змін у відомостях про Товариство, зокрема щодо його керівника, які не пов`язані з відчуженням арештованої частки; г) чи поширюється дія ухвали на інших учасників Товариства та на Товариство як юридичну особу, його органи й господарську діяльність.

Заява мотивована тим, що у провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа № 357/9715/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним. Розгляд справи по суті триває. 14 серпня 2023 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. постановив ухвалу у справі № 357/9715/23 (провадження № 2 з/357/115/23), якою задовольнив заяву представника позивача про забезпечення позову та вжив заходи забезпечення шляхом накладення арешту на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ЗАХИСТ УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 38074325) в розмірі 25 % статутного капіталу, яка належить на праві власності ОСОБА_1 . З мотивувальної частини ухвали вбачається, що підставою для вжиття заходу стало припущення позивача про те, що відповідач може розпорядитися часткою у статутному капіталі та відчужити її на користь інших осіб з метою ухилення від виконання рішення суду. Суд визнав, що невжиття такого заходу може ускладнити чи унеможливити виконання рішення, а накладення арешту на частку є співмірним і адекватним способом забезпечення позову. Суд окремо зазначив, що забезпечення позову у вказаний спосіб не завдасть шкоди сторонам, оскільки у власності відповідача залишається частка в статутному капіталі, а у разі відмови в позові заходи забезпечення підлягають скасуванню. Обґрунтовуючи свій висновок, суд послався на пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9, відповідно до якого вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Резолютивна частина ухвали обмежується накладенням арешту на частку у статутному капіталі. Вона не містить заборони заявниці брати участь у загальних зборах учасників Товариства, голосувати на них чи вирішувати питання господарської діяльності. Ухвала також не містить жодних заборон або вказівок, адресованих самому Товариству, його органам, іншим учасникам, державним реєстраторам чи нотаріусам, і не визначає, що саме охоплює арешт частки, крім самої назви заходу. Заявниця є засновником (учасником) і кінцевим бенефіціарним власником Товариства. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 07.10.2026 статутний капітал Товариства становить 30 000 грн, а його учасниками є чотири особи, кожна з яких має статутний внесок у розмірі 7 500 грн, що складає 25 % статутного капіталу, зокрема й заявниця. Органами управління Товариства є загальні збори учасників та директор, керівником значиться ОСОБА_3 . Отже, частки учасників рівні, і голос кожного з них має істотне значення для формування волі загальних зборів. У зв`язку з необхідністю вчинення реєстраційних дій щодо змін у відомостях про Товариство, зокрема щодо керівника (директора), учасники Товариства звернулися до нотаріусів. Нотаріуси відмовляються приймати документи до роботи, посилаючись на те, що частка заявниці перебуває під арештом на підставі ухвали від 14.08.2023. Ухвала прямо не забороняє ОСОБА_4 реалізовувати корпоративні права на участь в управлінні Товариством, а нотаріусам вчиняти відповідні дії. Водночас розширене тлумачення слова «арешт» без урахування мети та змісту заходу, застосоване на практиці, призвело до фактичної неможливості прийняти та зареєструвати рішення з питань управління Товариством. Така ситуація свідчить про те, що ухвала сприймається неоднозначно, і саме це зумовлює потребу в її роз`ясненні.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання.

Суд не вбачає необхідності для виклику учасників в судове засідання.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд прийшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню через наступне.

Як встановлено судом, ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2023 року у справі №357/9715/23 (провадження № 2-з/357/115/23) вжито заходи по забезпеченню позову, шляхом накладення арешту на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ЗАХИСТ-УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 38074325) в розмірі 25 % статутного капіталу, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Арешт за своєю суттю є обмеженням права розпоряджатися майновою часткою. Його головна мета зберегти майно від відчуження на користь третіх осіб або уникнути зменшення його вартості до моменту вирішення спору по суті чи виконання судового рішення.

Сам по собі арешт частки в статутному капіталі не обмежує право учасника брати участь у загальних зборах, голосувати з питань порядку денного (зокрема, щодо призначення чи звільнення директора) або вирішувати інші питання господарської діяльності товариства, якщо ці рішення не призводять до відчуження частки чи зменшення її розміру.

Арешт стосується виключно корпоративних прав (частки) конкретного боржника (учасника), який має перед кимось зобов`язання та інші співвласники (учасники) товариства зберігають свої частки, голоси та повноцінну можливість брати участь у діяльності товариства й управляти ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.

Так, згідно ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

У п. 32 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою це необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю.

Верховний Суд України у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року також наголошує на тому, що ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ст. 265 ЦПК України, і обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. Разом з тим рішення не повинно містити зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі, а також незрозумілих словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення фактичних обставин важко сприймається.

Виходячи з цієї норми закону, роз`яснення рішення суду - це уточнення, більш чітке і зрозуміле викладення справжнього його змісту.

Роз`яснення рішення є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового рішення суду. Таким чином, суд роз`яснює суть судового рішення, якщо воно є незрозумілим для суб`єкта, якому надано право звернення за відповідним роз`ясненням. Між тим, необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Роз`яснене може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його тяжко виконати, оскільки має місце ймовірність неправильного його виконання чи невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Враховуючи викладене, суд не вбачає обґрунтованих підстав для роз`яснення ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2023 року у справі №357/9715/23 (провадження № 2-з/357/115/23), якою вжито заходи по забезпеченню позову, шляхом накладення арешту на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ЗАХИСТ-УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 38074325) в розмірі 25 % статутного капіталу, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки рішення суду є повним, чітким та зрозумілим, ухваленим на підставі наявних в справі матеріалів.

Керуючись ст.ст. 221, 293 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Грибенникова С. О. про роз`яснення рішення суду, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

СуддяБ. І. Кошель