Рішення № 140786814, 20.10.2026, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1300/26

Провадження № 2/288/1127/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Поліщук Р. М.,

з участю секретаря судового засідання - Поліщук А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного сільськогосподарського підприємства «Україна» про поділ земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі-відповідач-1), Приватного сільськогосподарського підприємства «Україна» (далі-відповідач-2) про поділ земельної ділянки, в якій з уточненням позовних вимоги /а.с. 37-39/ вказує, що вона відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.12.2018 року є співвласником 1/2 ідеальної частини земельної ділянки з кадастровим номером 1824785500:01:000:0143. Іншим співвласником 1/2 ідеальної частини вказаної земельної ділянки є ОСОБА_2 , донька померлого ОСОБА_3 .

Земельна ділянка з кадастровим номером 1824785500:01:000:0143 відповідно до договору оренди землі від 11.12.2018 року перебуває в оренді ПСП «Україна».

Як співвласник даної земельної ділянки позивач має намір виділити належну їй частину земельної ділянки у натурі та зареєструвати відповідне речове право на виділену земельну ділянку за собою.

Із копії Договору оренди землі від 11.12.2018 року укладеного між ОСОБА_1 та ПСП «Україна», спірна земельна ділянка передана підприємству в строкове платне користування терміном до 11.12.2028 року з моменту державної реєстрації цього договору.

20.07.2026 року позивач повідомила листом відповідача ПСП «Україна», що вона є співвласником вищевказаної земельної ділянки і має намір виділити частину земельної ділянки у натурі та зареєструвати відповідне речове право на дану ділянку і тому директор ПСП «Україна» має надати згоду на виготовлення технічної документації про виділення належної їй частини земельної ділянки в натурі.

Зі змісту відповіді ПСП «Україна» від 22.07.2026 року позивачу відмовлено в наданні згоди, як співвласнику земельної ділянки, на виготовлення технічної документації, оскільки після виділення у натурі земельної ділянки, буде зареєстроване інше речове право на земельну ділянку, земельній ділянці буде присвоєно інший кадастровий номер. Після виділення у натурі належної позивачу частини земельної ділянки, договір оренди землі від 11.12.2018 року втратить чинність і ПСП «Україна» не зможе використовувати належну їй земельну ділянку.

Таким чином, ПСП «Україна», як користувач земельної ділянки, не надав згоди позивачу на поділ вищевказаної земельної ділянки, як передбачено ст. 79-1 ЗК України.

Також, позивач усно звернулась до відповідача-1 про надання письмової згоди на виготовлення технічної документації про виділення належної позивачу частини ділянки в натурі. Проте, станом на 07.08.2026 року від відповідача-1 письмової згоди не отримано.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить провести поділ земельної ділянки з кадастровим номером 1824785500:01:000:0143, площею 8,1342 га, розташованої на території Квітневої об`єднаної територіальної громади (за межами села Почуйки) Житомирського району, Житомирської області, в натурі. Виділити їй та відповідачу -1 належну кожному по 1/2 частині вищевказаної земельної ділянки, а саме: земельну ділянку загальною площею 4,0671 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Квітневої об`єднаної територіальної громади (за межами села Почуйки), Житомирського району, Житомирської області. Право спільної часткової власності на дану земельну ділянку припинити, вирішити питання про стягнення судового збору.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав заяву, в якій просить розгляд даної справи проводити у його відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином згідно до роздруківки відстеження поштового відправлення з якої вбачається, що відправлення вручено одержувачу 07 жовтня 2026 року, про причини неявки суд не повідомила, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.

Представник відповідача ПСП «Україна» в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання, в якому просить розглядати дану справу без участі представника від підприємства, щодо розгляду питання про поділ земельної ділянки покладається на розсуд суду.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з Договору оренди землі від 11 грудня 2018 року, укладеного між орендодавець ОСОБА_1 та орендарем ПСП «Україна», орендодавець, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.12.2018 року, зареєстроване в реєстрі за № 1831 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Квітневої об`єднаної територіальної громади Попільнянського району Житомирської області (за межами населеного пункту с. Почуйки). В оренду передається земельна ділянка площею 4,0671 га, в тому числі 4,0671 га ріллі (1/2 частка земельної ділянки площею 8,1342 га). Кадастровий номер земельної ділянки 1824785500:01:000:0143, згідно протоколу (схеми) розпаювання пай № 57/58. Договір укладено строком до 11.12.2028 року. /а.с. 5-6/

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 20 липня 2026 року, вона звернулась до ПСП «Україна» з повідомленням про намір виділити належну їй частину земельної ділянки з кадастровим номером 1824785500:01:000:0143 у натурі та зареєструвати відповідне речове право на дану земельну ділянку та просить надати згоду, як співвласнику земельної ділянки, на виготовлення технічної документації про виділення належної їй частини ділянки в натурі, що відповідає положенням ст. 25, 26, 56 ЗУ «Про землеустрій». /а.с. 7/

Згідно до повідомлення № 116 від 22 липня 2026 року, виданого ПСП «Україна», земельна ділянка з кадастровим номером 1824785500:01:000:0143 відповідно до договору оренди землі від 11.12.2018 року перебуває в оренді ПСП «Україна». ПСП «Україна» відмовляє в надані згоди, як співвласнику земельної ділянки, на виготовлення технічної документації про виділення належної ОСОБА_1 частини ділянки в натурі, оскільки після виділення у натурі земельної ділянки, буде зареєстроване інше речове право на земельну ділянку, земельній ділянці буде присвоєно інший кадастровий номер. Після виділення у натурі належної ОСОБА_1 частини ділянки, договір оренди землі від 11.12.2018 року втратить чинність і ПСП «Україна» не зможе використовувати належну ОСОБА_1 земельну ділянку. /а.с. 8/

Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 10 грудня 2018 року державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області, спадкоємцями майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дружина ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_2 на 1/2 ідеальну частину спадщини. Спадщина, на яку в указані частці видано свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 8,1342 га, що розташована на території Квітневої сільської ради (за межами с. Почуйки), Попільнянського району, Житомирської області, яка передана у приватну власність для ведення особистого селянського господарства. Кадастровий номер земельної ділянки 1824785500:01:000:0143. Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 ідеальну частину спадщини видано ОСОБА_1 . /а.с. 12/

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданого 10 грудня 2018 року Попільнянською державною нотаріальною конторою, до Державного реєстру внесено реєстраційний запис про видачу свідоцтва про право на спадщину, спадкодавець - ОСОБА_3 , спадкоємець - ОСОБА_1 , садкове майно - земельна ділянка площею 8,1342 га, 1/2. /а.с. 12 на звороті-13/

Згідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 10 грудня 2018 року Попільнянською державною нотаріальною конторою Житомирської області, актуальна інформація про об`єкт нерухомого майна та про право власності, а саме власником 1/2 частки земельної ділянки площею 8,1342 га, кадастровий номер 1824785500:01:000:0143, зареєстрована ОСОБА_1 . /а.с. 13 на звороті- 14/

Як вбачається з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданого 29 січня 2009 року Попільнянською державною нотаріальною конторою Житомирської області, до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про спадкову справу, спадкодавець ОСОБА_3 , номер спадкової справи у нотаріуса 43. /а.с. 15/

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 31 липня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Попільнянського районного управління юстиції у Житомирській області, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 22 листопада 2005 року перебували в зареєстрованому шлюбі, про що складено відповідний актовий запис № 96. /а.с. 16/

Згідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 12 липня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Попільнянського районного управління юстиції у Житомирській області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 10. /а.с. 17/

Як вбачається з Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЖТ № 005940, виданого 30 грудня 2003 року Попільнянською райдержадміністрацією, ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.10.2002 року передається у приватну власність земельна ділянка площею 8,1342 га, яка розташована на території Почуйківської сільської ради Попільнянського району, землю передано для ведення особистого селянського господарства. /а.с. 18/

Відповідно до технічної документації, виготовленої ФОП ОСОБА_4 03 грудня 2003 року, ОСОБА_3 оформив документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 8,1342 га для ведення особистого селянського господарства (01.03), яка розташована за адресою: на території Квітневої сільської ради ОТГ (за межами с. Почуйки), Попільнянського району, Житомирської області. /а.с. 19-27/

Згідно до Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки № ESK -13082026-002 та висновку про вартість об`єкта оцінки, виготовлених ПП «Експерт-Сервіс-Консалт», станом на 13 серпня 2026 року ринкова вартість об`єкта оцінки - 1/2 ідеальної частини земельної ділянки, для ведення особистого селянського господарства загальною площею 8,1342 га, кадастровий номер 1824785500:01:000:0143, яка знаходиться на території Квітневої сільської ради (за межами с. Почуйки) Попільнянського району Житомирської області, складає 125674,00 гривень. /а.с. 41, 42/

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить поділити земельну ділянку та виділити їй в натурі 1/2 частку земельної ділянки з тих підстав, що вона та відповідач ОСОБА_2 є співвласниками земельної ділянки, проте відповідач-1 не надає письмової згоди щодо добровільного поділу земельної ділянки, що створює для позивача перешкоди у вільному володінні та розпорядженні земельною ділянкою. Крім того, відповідач ПСП «Україна», як орендар даної земельної ділянки, відмовив їй у надані згоди на виготовлення технічної документації про поділ земельної ділянки.

Можливість поділу та виділення в натурі по 1/2 частці земельної ділянки з кадастровим номером 1824785500:01:000:0143 позивачу та відповідачу-1 наявна.

Частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до з ст.ст. 369, 370 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Статтею 183 ЦК України встановлено, що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Відповідно до статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Норми статей 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Частина 1 статті 356 ЦК України передбачає, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно до Постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року по справі № 6-12цс13, кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Відповідно до статті 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно до частини першої, третьої, четвертої статті 88 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

У відповідності до частини першої статті 361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Положенням статті 364 ЦК України закріплено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Частиною третьою статті 364 цього Кодексу визначено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 25 грудня 2015 № 1127.

Статтею 367 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Вчинення нотаріальних дій щодо порядку володіння та користування спільним майном або конкретними його частинами та укладення договорів про визначення розміру часток, зміну розміру часток, а також виділення частки в натурі присвячено пункт 6, глави 1, розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5.

Відповідно до вищевказаного пункту Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зазначено, що договір про виділення частки в натурі може бути укладений між усіма учасниками спільної часткової власності або між кількома з них. Учасники спільної часткової власності вправі укладати договори про визначення розміру часток, зміну розміру часток, а також виділення частки в натурі (поділу). Договори про виділ частки в натурі майна (поділ), право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються нотаріусом на підставі документів, що посвідчують право власності на таке майно, або на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено без видачі документа, що посвідчує таке право.

Оскільки позивач є співвласником земельної ділянки та між нею і відповідачами не досягнуто згоди щодо виділення в натурі частки земельної ділянки, що є перешкодою для позивача у володінні та користуванні належним їй майном, при цьому позивач має право на звернення до суду за захистом свого права, шляхом виділу у натурі своєї частки із майна, що є у спільній частковій власності з відповідачем -1.

Згідно до статті 89 Земельного Кодексу України визначено, що земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.

Нормами статті 125 Земельного Кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації, цих прав, а відповідно до статті 126 цього ж Кодексу, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу від 20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04 листопада 1950 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Згідно зі статтею 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України, можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін, а саме позивачу та відповідачу -1, буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19) зроблено висновок, що відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється. Розглядаючи справу, суди першої та апеляційної інстанцій на наведене уваги не звернули, не врахували, що спірне майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, у зв`язку з чим виділ частки в цьому майні лише для позивача є неможливим, а можливий поділ цього майна в натурі між сторонами, у разі якого право спільної часткової власності на нього припиняється.

Крім того, як встановлено судом, земельна ділянка площею 4,0671 га, кадастровий номер 1824785500:01:000:0143, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, перебуває у орендному користуванні ПСП «Україна» на підставі договору оренди землі від 11 грудня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 (орендодавець) та ПСП «Україна» (орендар) /а.с. 5-6/. Строк оренди згідно з договором до 11.12.2028 року.

Представник ПСП «Україна» у своїй відповіді, наданій позивачу, заперечував проти виділення належної позивачу частини земельної ділянки в натурі, оскільки після виділення частини земельної ділянки буде зареєстроване інше речове право на земельну ділянку та земельній ділянці буде присвоєно інший кадастровий номер і тому втратить чинність договір оренди землі від 11.12.2018 року. /а.с. 8/

Проте, суд зазначає, що відповідно до статті 110 Земельного Кодексу України на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження. Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб. Перехід права власності на земельну ділянку, зміна її цільового призначення не припиняє встановлених обмежень, обтяжень. Поділ чи об`єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.

Передача земельної ділянки в оренду і є таким обтяженням права власника земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб, в даному випадку- ПСП «Україна». Перехід права власності на земельну ділянку, зміна її цільового призначення не припиняє встановлених обмежень, обтяжень.

За обставинами справи позивачем передано в оренду ПСП «Україна» 1/2 частку земельної ділянки площею 4,0671 га, яка в подальшому буде виділена в натурі. Такий поділ земельної ділянки не припиняє права оренди на неї орендаря, тому договір оренди земельної ділянки не припиняє своєї дії.

З матеріалів справи вбачається, сторони не дійшли згоди щодо спільного користування земельною ділянкою, а тому позивач не може вільно розпоряджатися своєю частиною і тому змушена звернутись до суду.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до вимог частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За нормами частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову та виділення позивачу в натурі, у приватну власність 1/2 частку земельної ділянки, співвласником якої вона являється.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 5324,70 гривень /а.с.4, 40/, який підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись пунктом 6, глави 1, розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5; статтями 183, 316, 317, 319, 328, 356-358, 361, 364, 367, 369, 370 ЦК України; статями 88, 89, 125, 226 Земельного Кодексу України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 133, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України; суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного сільськогосподарського підприємства «Україна» про поділ земельної ділянки задовольнити.

Поділити земельну ділянку з кадастровим номером 1824785500:01:000:0143, площею 8,1342 га, розташованої на території Квітневої об`єднаної територіальної громади (за межами с. Почуйки), Житомирського району, Житомирської області, в натурі.

Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , належну їй 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 1824785500:01:000:0143, загальною площею 8,1342 га, а саме земельну ділянку площею 4,0671 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Квітневої об`єднаної територіальної громади (за межами села Почуйки), Житомирського району, Житомирської області.

Виділити ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , належну їй 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 1824785500:01:000:0143, загальною площею 8,1342 га, а саме земельну ділянку площею 4,0671 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Квітневої об`єднаної територіальної громади (за межами села Почуйки), Житомирського району, Житомирської області.

Припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1824785500:01:000:0143, площею 8,1342 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Квітневої об`єднаної територіальної громади (за межами села Почуйки), Житомирського району, Житомирської області.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та ПСП «Україна», місцезнаходження: село Почуйки, вулиця Миру, будинок 24, Житомирського району, Житомирської області, код ЄДРПОУ: 30617889, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , сплачений судовий збір в розмірі 5324 гривні 70 копійок, а саме: по 2662 гривні 35 копійок з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Р. М. Поліщук