Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 296/11309/26
1-і/296/345/26
УХВАЛА
Іменем України
21 жовтня 2026 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілої юридичної особи АТ «Укрпошта» ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у визначений період доби у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадження № 12026060640000670 від 05.08.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України,-
установив:
У провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває вказане кримінальне провадження.
Прокурор звернулася до суду з письмовим клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченої ОСОБА_4 , у вигляді домашнього арешту у певний період доби, строком на 60 днів.
На обґрунтування заявленого клопотання прокурор зазначила, що ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 28.09.2026 до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений період доби за місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 28 жовтня 2026 року, з покладенням обов`язків.
Строк дії ухвали та обов`язків встановлено до 28 жовтня 2026 року. На даний час підстави, які враховувалися судом при обранні запобіжного заходу та покладенні відповідних обов`язків, продовжують існувати та залишаються актуальними.
Необхідність продовження застосування до ОСОБА_4 відповідного запобіжного заходу сторона обвинувачення обґрунтовує збереженням ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, прокурор вказує на ймовірність переховування обвинуваченої від суду, в тому числі виїхати за межі території України.
Крім того, ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності має можливість контактувати (спілкуватись) з свідками кримінального провадження, а саме працівниками АТ «Укрпошта», з якими раніше спільно працювала, зокрема необхідним є врахування ризику здійснення тиску зі сторони обвинуваченої на вказаних осіб з метою надання ними показів, які б сприяли уникненню кримінальної відповідальності.
Водночас прокурор зазначає, що продовження строку дії запобіжного заходу не має на меті покарання обвинуваченої, а спрямоване на забезпечення належного виконання нею покладених процесуальних обов`язків та запобігання реалізації ризиків, на які посилається сторона обвинувачення.
У судовому засіданні прокурор повністю підтримала клопотання, просила задовольнити, посилаючись на те, що ризики не зменшились та не змінились, з метою запобігання наявних ризиків неможливо застосувати до обвинуваченої будь-яких інших запобіжних заходів.
Адвокат ОСОБА_5 та її підзахисна ОСОБА_4 , представник потерпілої особи, не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вирішуючи клопотання прокурора виходить з наступного.
Згідно із п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення дієвості кримінального провадження є запобіжні заходи.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Статтею 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
За приписами ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачена може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченою зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачена обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, суддя враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується, у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Тяжкість висунутого обвинувачення та суворість передбаченого за нього покарання об`єктивно можуть створювати для обвинуваченої мотиви для ухилення від суду та переховування від органів правосуддя.
У сукупності наведені обставини свідчать про те, що ризики, передбачені кримінальним процесуальним законом, які були враховані під час застосування до обвинуваченої запобіжного заходу, на цей час не усунута та продовжує існувати.
З урахуванням наведеного, оцінюючи в сукупності тяжкість пред`явленого обвинувачення, дані про особу обвинуваченої, а також її належну процесуальну поведінку, суддя доходить висновку, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на цей час не зникли та продовжують існувати.
За таких обставин, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої та запобігання реалізації зазначених ризиків, суддя вважає необхідним продовжити строк дії раніше обраного щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 331, 371, 372 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у визначений період доби обвинуваченій ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у визначений період доби за місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, до 19 грудня 2026 року включно, у період з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_4 , наступні обов`язки:
- заборона залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня, за виключенням часу перебування в укритті на випадок оголошення повітряної тривоги чи іншого загрозливого для життя стану;
- прибувати до суду за кожною вимогою; - не відлучатися за межі Житомирської області без дозволу суду;
- повідомляти прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №12026060640000670.
Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.
Виконання ухвали доручити Житомирському районному управлінню поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 140786671, Корольовський районний суд м. Житомира було прийнято 21.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 296/11309/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: