Рішення № 140786506, 20.10.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/4043/26

провадження № 2/0274/2856/26

Рішення

Іменем України

20.10.2026 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

в с т а н о в и в :

ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулося до суду із зазначеною позовною заявою, згідно якої просить стягнути з відповідачки на користь Товариства заборгованість за кредитним договором № 208952870 від 16.08.2024 в розмірі 57620,51 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №208952870.

Відповідно до договору факторингу МВ - ТП/2 від 14.10.2024 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 208952870.

31.03.2026 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено договір факторингу №31/0326 -02, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 31.03.2026 до договору факторингу № 31/0326-02 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 57620,51 грн., з яких: 16095,27 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 33477,60 грн. сума заборгованості за процентами та 8047,64 грн - неустойка.

Зазначає, що всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов`язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги, не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09.06.2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій (а.с.50).

Відповідачка повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання, який повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, ненадходження від відповідачки відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 16.08.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 208952870, за яким кредитодавець зобов`язувався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 16100,00 грн., а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним (п.2.1. договору).

Згідно п.7.2. договору, сума кредиту має бути повернута позичальником не пізніше ніж через 30 календарних днів. Кінцева дата повернення кредиту - 15.09.2029.

Перший транш за договором становить 8557,00 грн ( п. 2.3 договору).

Договір підписано позичальником одноразовим ідентифікатором - AGKK (а.с. 9 - 20).

До кредитного договору додано паспорт споживчого кредиту, в якому міститься інформація про основні умови кредитування (а.с. 7-8).

Відповідно до додаткової угоди до договору № 208952870 від 16.08.2024 року від 30.08.2024 сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 7543,00 грн ( п. 1.1 угоди) ( а.с.21 - 22).

Згідно платіжного доручення № d20a48b7-7a92-4c59-8853-c27e6cacef47 від 16.08.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перераховано 16.08.2024 на платіжну картку 4149-50ХХ-ХХХХ-1534 кошти в сумі 8557,00 грн за договором № 208952870 від 16.08.2024 - ОСОБА_1 (а.с.25).

Згідно платіжного доручення №9b5f7273-336a-4668-9732-e8cab425b617 від 30.08.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перераховано 30.08.2024 на платіжну картку 4149-50ХХ-ХХХХ-1534 кошти в сумі 7543,00 грн за договором № 208952870 від 16.08.2024 - ОСОБА_1 ( а.с.26).

З розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором № 208952870 від 16.08.2024, за відповідачкою рахується заборгованість в розмірі 34765,61 грн., з яких 16095,27 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 10622,70 грн. сума заборгованості за процентами та 8047,64 грн - неустойка (а.с. 27 - 30).

З розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором № 208952870 від 16.08.2024, за відповідачкою рахується заборгованість в розмірі 57620,51 грн., з яких 16095,27 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 33477,60 грн. сума заборгованості за процентами та 8047,64 грн - неустойка (а.с.31-32).

14.10.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/ 58 (а.с. 33 - 35). . Згідно п. 2.1 договору факторингу № МВ -ТП /58 від 14.10.2024 року вбачається, що порядку та на умовах даного договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених ним договором.

Розмір (сума) фінансування, що підлягає сплаті фактором клієнту, встановлюється у Реєстрі прав вимоги ( п. 3.1. договору) .

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 4 від 31.03.2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 57620,51 грн., з яких 16095,27 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 33477,60 грн. сума заборгованості за процентами та 8047,64 грн - неустойка (а.с. 45).

31.03.2026 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено договір факторингу № 31/0326-02 відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги (а.с. 39 - 45).

Відповідно до п. 2.2. договору факторингу, сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загально суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права клієнта за кредитним договором. у випадку укладення сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не замінює попередній.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 4 від 31.03.2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 57620,51 грн., з яких 16095,27 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 33477,60 грн. сума заборгованості за процентами та 8047,64 грн - неустойка (а.с. 45).

Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до положень ч. 1ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст. 3 цього ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 7, 12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі ( ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Як визначено ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У відповідності до ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1ст. 612 ЦК України)

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За правилами статті 1082 ЦК України божник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Судом встановлено, що відповідачка умов договору не виконала, допустивши порушення щодо повернення коштів, встановлених таким договором, а тому суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлені вимоги про стягнення із відповідачки, як боржника, заборгованості за даним договором.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки відповідачка не виконала умови договору та в установлені строки не здійснила погашення кредиту в сумі 16095,27 грн та процентів в сумі 33477,60 грн, то вимога про стягнення з заборгованості в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідачки неустойки, яку позивач просить стягнути в розмірі 8047,64 грн, суд доходить таких висновків.

Пунктом 18 Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 (справа № 183/7850/22, пров. 61-14740св23) висловив правову позицію щодо тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у якій вказав, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом ПрезидентаУкраїни від24лютого 2022року №64/202 введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб. Надалі строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та триває до цього часу.

Таким чином, нарахування позивачем неустойки в сумі 8047,64 грн за невиконання відповідачкою грошового зобов`язання за кредитним договором під час дії воєнного стану є неправомірним, оскільки сума неустойки підлягає списанню.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 2290,77 грн.

Керуючись ст. 12-13,76-81,89,141,258,263-265,274-275,279, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м.Бровари, вул.Лісова, 2) заборгованість за кредитним договором № 208952870 від 16.08.2024 у розмірі 49577,60 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м.Бровари, вул.Лісова, 2) 2290,77 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 20 жовтня 2026 року

Суддя Т.М. Вдовиченко