Рішення № 140786399, 16.10.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1320/26

Провадження № 2/163/511/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( З А О Ч Н Е )

16 жовтня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючої судді Гайдук А.Л.,

з участю секретаря Кузьміної А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві представник позивача просить ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 52 240 грн. за кредитним договором № 1643827 від 18.05.2020 року.

Вимоги обґрунтовано тим, що 18 травня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 1643827, за умовами якого відповідач отримала кредитні кошти в сумі 11 000,00 гривень. 25 серпня 2020 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали договір про відступлення прав вимоги № 50-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги за договором № 1643827 від 18.05.2020 року. Згідно із договором відступлення прав вимоги борг відповідача перед новим кредитором становить 52240 грн., відповідно до Виписки з особового рахунка. З них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 11000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 39590 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 1650 грн. Цю заборгованість відповідач не погасила ні первісному, ні новому кредитору.

Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 28 травня 2026 року, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У зв`язку з поверненням поштового відправлення неврученим відповідачу судом постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та здійснити виклик відповідача шляхом публікування оголошення на офіційному сайті судової влади.

В судове засідання сторони не з`явились, у зв`язку з чим, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами суду не здійснювалося.

Представник позивача у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності та висловив згоду на ухвалення заочного рішення.

Відповідач про час і місце розгляду справи була належним чином повідомленою шляхом публікації оголошення на офіційному сайті судової влади, однак в судове засідання не з`явилася, відзиву на позов не подала, про причини неявки не сповістила.

З огляду на викладене, суд провів заочний розгляд позову, відповідно до положень ст.ст.280, 281 ЦПК України.

Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.

18 травня 2020 року ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір про споживчий кредит № 1643827, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором.

Умовами цього договору визначено його предмет.

Кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2 договору (далі кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п.1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором (п.1.1. договору).

Сума (загальний розмір) кредиту становить 11 000,00 грн. (п.1.2 договору).

Кредит надається строком на 30 днів з 18.05.2020.(п.1.3 договору).

Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 17.06.2020 (п.1.4 договору).

Загальні витрати за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити позичальник складає 8 250,00 гривень. Орієнтовна загальна вартість кредиту, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат за кредитом, становить 19 250 гривень (п.1.5. Договору).

П 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 1650 грн., яка нараховується за ставкою 15 відсотків від суми кредиту одноразово.

П. 1.5.2. Проценти за користування кредитом: 6600 грн., які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

П.1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом: 5,00%., які нараховуються за кожен день строку користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3. цього Договору.

П.2.2.3. Проценти нараховуються за стандартною (базовою) процентною ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п. 1.4.

Аналогічні умови кредитування зазначені в анкеті-заяві на кредит № 1643827.

Договір про споживчий кредит № 1643827 від 18.05.2020 року укладений відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Платіжним дорученням № 19869547 від 18.05.2020 року та наданою листом АТ КБ «Укрсиббанк» від 13.08.2026 року інформацією підтверджено перерахування ТОВ «Мілоан» на банківський рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 кредитних коштів в сумі 11 000,00 гривень.

25 серпня 2020 року ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (новий кредитор) уклали договір відступлення права вимоги № 50-МЛ, за умовами якого кредитор відступає новому кредитору право грошової вимоги до боржників, що зазначені в Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з додатку до згаданого договору відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1643827 від 18.05.2020 року в загальній сумі заборгованості 52 240,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 11000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 39590 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 1650 грн.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.10541 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.ч.3, 4, 6 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статті 512, 514 ЦК України передбачають, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.

Факт укладення договору про споживчий кредит № 1643827 від 18.05.2020 року та отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 11 000,00 грн підтверджений належними доказами і відповідачем не оспорено.

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права вимоги до відповідача за цим кредитним договором на підставі укладеного договору відступлення права вимоги, а тому є належним позивачем.

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Заявлена у позові сума заборгованості по тілу кредиту та по комісії узгоджується з умовами кредитного договору та не виходить за його межі.

Разом із цим, судом встановлено невідповідність умовам договору заявленої суми заборгованості по відсотках.

До стягнення позивач заявив заборгованість по відсотках в загальній сумі 39 590,00 грн.

Аналізуючи умови укладеного з відповідачем договору 1643827 від 18.05.2020 року, встановлено таке.

У розділі 1 кредитного договору сторони чітко передбачили строк кредитування 30 днів, починаючи з 18.05.2020 року по 17.06.2020 року (пункти 1.3, 1.4 договору).

У графіку платежів, який є додатком № 1 до цього договору, також зазначено, що кредит повинен бути погашений 17 червня 2020 року. Поверненню у цей строк підлягає 19 250,00 грн., з яких: 11 000,00 грн. суми кредиту, 6 600,00 грн. процентів за користування кредитом, 1 650,00 грн. комісії за надання кредиту.

Такий строк кредитування також зазначений в анкеті-заяві на кредит № 1643827 від 17 травня 2020 року.

З доданої відомості про щоденні нарахування та погашення вбачається, що ТОВ «Мілоан» здійснювало нарахування процентів після 17 червня 2020 року.

Пунктом 2.3 Договору передбачено його пролонгацію, для здійснення якої позичальник, зокрема, повинен сплатити комісію.

Натомість пунктами 1.6, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 передбачено право кредитора нараховувати проценти за користування кредитом після закінчення строку його дії за стандартною процентною ставкою 5% (коли на строк дії кредитного договору передбачена фіксована процентна ставка 2%).

Наведені положення договору є суперечливими між собою.

Належних доказів того, що відповідач як позичальник вчинила певні дії, які б об`єктивно свідчили б про її добру волю і бажання здійснити пролонгацію кредиту, зокрема сплатила відповідну комісію, як це передбачено умовами договору, до матеріалів позову не додано та в позові не зазначено.

Крім цього, структура самого договору про споживчий кредит достатньо свідчить, що строк кредитування визначається предметом договору (розділ 1) і становить 30 днів, а подальші умови, що визначені у розділі 2 договору, передбачають лише умови виконання самого предмета договору, тобто розділу 1 договору, який і включає у себе строк кредитування.

У зв`язку із цим нарахування відповідачу після 17.06.2020 року процентів не знаходить свого належного юридичного обґрунтування і по своїй суті є реалізацією положень ч.2 ст.625 ЦК України, яка захищає інтереси кредитодавця в разі прострочення позичальником грошового зобов`язання.

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verbachartarumfortiusaccipiuntur contra proferentem), тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Право кредитодавця ТОВ «Мілоан» нараховувати передбачені указаним договором проценти за користування кредитом припинилося 16 червня 2020 року, у зв`язку із чим з цієї дати права та інтереси кредитодавця забезпечувалися частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У зв`язку із цим при визначенні заборгованості відповідача ОСОБА_1 по відсотках слід виходити із визначених у самому договорі умов та внесених відповідачем коштів на погашення заборгованості у сумі 10 гривень, що відображено у відомості про щоденні нарахування та погашення.

Так, за умовами договору розмір відсотків за користування кредитними коштами становить 6600,00 грн.

За таких обставин, у кінцевому підрахунку відповідач має заборгованість за кредитним договором № 1643827 від 18.05.2020 року в загальній сумі 19 240 гривень, з яких: по тілу кредиту - 11 000 грн., за процентами за користування кредитом - 6 590,00 грн., 1 650 грн. комісії за надання кредиту.

При розгляді справи суд, відповідно до вимог статей 10, 12, 13 ЦПК України, керується принципом верховенства права та розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для вирішення справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.83 ЦПК України позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

За змістом ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надала суду доказів, які б спростували твердження позивача щодо невиконання нею умов договору, наявності заборгованості та її розміру, через що у суду відсутні підстави не приймати надані позивачем докази.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, те, що відповідач не виконала свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, позивач, який отримав право вимоги за договором відступлення права вимоги, внаслідок такого порушення, позбавлений можливості отримати кредитні складові, на які він розраховував при укладенні договору відступлення права вимоги, суд дійшов висновку що позов підлягає частковому задоволенню.

Позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підтвердження понесених витрат позивача на правову допомогу його представник надав суду копію договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 року, копію акту №Д/24269 про надання послуг від 14.04.2026 року, копію детального опису наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 14.04.2026 року з адвокатським об`єднання «Апологет».

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ст.141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог із розрахунку задоволення 36,83% таких вимог.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 1643827 від 18.05.2020 року в загальній сумі 19 240 (дев`ятнадцять тисяч двісті сорок) гривень, яку становлять:

- 11 000 (одинадцять тисяч) гривень заборгованості за тілом кредиту;

- 6 590 (шість тисяч п`ятсот дев`яносто) гривень заборгованості по відсотках;

- 1 650 (тисяча шістсот п`ятдесят) гривень заборгованості по комісії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2 946 (дві тисячі дев`ятсот сорок шість) гривень 40 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 980 (дев`ятсот вісімдесят) гривень 56 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Любомльським районним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Інформація про сторін:

позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»; місце знаходження - вулиця Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, місто Львів; код ЄДРПОУ 35234236;

відповідач ОСОБА_1 ; місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуюча: суддя А.Л. Гайдук